/ Фото: AFP
Влада Володимира Путіна над Росією не так вже й міцна, як він це уявляє, він перейшов від пропаганди до кампанії насильства. Про це на сторінках The Washington Post пише Гаррі Каспаров, голова організації Renew Democracy Initiative і автор книги "Людина і комп'ютер. Погляд в майбутнє", передає Inopressa.
"Коли 8 вересня російські місцеві вибори пішли не так, як задумав президент Володимир Путін, він не змирився. Незважаючи на звичні методи недопуску і арешту кандидатів від опозиції, побиття мирних демонстрантів і повноцінної підтримки обраних кандидатів контрольованими державою ЗМІ, путінська партія "Єдина Росія" зазнала поразки на виборах по всій країні, особливо в Москві. Через чотири дні Путін влаштував найбільшу операцію з безпеки за своє 20-річне правління. Рейди пройшли в 43 містах по всій Росії, поліція вривалася в штаби і будинки опозиційних організацій і активістів, конфісковувала документи, комп'ютери і навіть кавоварки", – пише Гаррі Каспаров.
"Подібна демонстрація сили була свідченням того, що влада Путіна над Росією не так вже й міцна, як він це уявляє. Він перейшов від пропаганди до кампанії насильства, спочатку проти протестуючих, а потім за допомогою рейдів, мета яких – не провести арешти, а посіяти страх (...), – говориться в статті. – Популярність Путіна і без того знижувалася на тлі того, як росіяни борються з економічною стагнацією – стагнацією, що ускладнена західними санкціями (...). Щоразу, коли Путін стикається з розбратом всередині країни, він звертає погляд за кордон. Зазвичай це виражається в нав'язуванні певної проблематики, щоб виставити Путіна відважним захисником Батьківщини. Втім, останнім часом все більше росіян відкрито ставлять під сумнів його кровопролитні і витратні авантюри в Сирії та Україні. У нинішньому небезпечному протистоянні між Саудівською Аравією і путінським клієнтом Іраном Путін буде радий розпалити полум'я конфлікту, знаючи, що воно підвищить ціну на нафту – подарунок для нафтозалежності російської економіки і для утримання ним влади", - зазначає Гаррі Каспаров.
При цьому він зазначає, що незважаючи на те, що становище Володимира Путіна стає все нестабільнішим, президенти США і Франції Дональд Трамп і Еммануель Макрон, які вважаються лідерами вільного світу, кидають йому рятувальний круг.
"Незрозуміле задобрювання Путіна Трампом добре задокументовано. Франція, незважаючи на санкції, збільшила обсяг торгівлі з Росією, і Макрон недавно повторив слова Трампа, висловивши підтримку поверненню Росії до групи провідних промислово-розвинених країн. Ця ідея не піддається розумному поясненню, враховуючи, що Росія була виключена з "Великої вісімки" в 2014 році за вторгнення і анексію Криму, українського півострова, який залишається під владою Росії. Коли Захід посилає Росії подібні всепрощаючі сигнали, Путін негайно використовує їх, щоб показати російським елітам, що він й досі велика людина, що тільки він може домогтися зняття санкцій – і що він нікуди не піде", – пише Гаррі Каспаров.
"Замість стримування Путіна від подальших агресивних дій, чи то втручання у вибори, чи вторгнення в сусідню країну, таке умиротворення лише говорить йому про те, що немає причин змінювати свою поведінку. Необхідний єдиний фронт демократичних націй, які заявляють, що Росія ніколи не вийде з ізоляції, поки не відмовиться від репресій всередині країни і своїх зловмисних авантюр за кордоном", – вважає автор.
Раніше ми писали про те, як Трамп на саміті G7 переконував відродити формат з Росією.