Марія Захарова. Фото: Politeka
Заборона на трансляцію в Молдові російських новинних і інформаційно-аналітичних передач вимагає реакції ОБСЄ і оцінки офіційних європейських структур. Про це заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.
"Вважаємо, що ця ситуація вимагає реакції не тільки таких міжнародних спеціалізованих інституцій як ОБСЄ. Цікаво також було б почути оцінку офіційних представників європейських структур з приводу того, наскільки настільки завзяте прагнення молдовської влади зачистити інформаційний простір країни відповідає загальноєвропейським цінностям", – йдеться в офіційному коментарі Захарової, опублікованому на сайті російського відомства.
Захарова стверджує, що цей акт "носить послідовний характер і є черговим антиросійським випадом з боку правлячої парламентської більшості в Кишиневі".
Нагадаємо, голова парламенту Молдови Андріан Канду, який за рішенням Конституційного суду виконує обов'язки президента, підписав закон "про боротьбу з російською пропагандою", він набуде чинності найближчим часом.
Закон про внесення поправок до Кодексу про телебачення і радіо був в терміновому порядку ухвалений парламентом Молдови відразу в двох читаннях 7 грудня 2017 року. Він передбачають заборону на ретрансляцію в Молдові інформаційних, інформаційно-аналітичних, політичних і військових передач з країн, які не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Під дію закону підпадають програми російських телевізійних каналів, які ретранслюються в Молдові.
Президент Ігор Додон категорично відмовився промульгувати закон. Він повернув його до парламенту 21 грудня, але депутати парламентської більшості 22 грудня повторно проголосували за його ухвалення в тій же редакції, без врахування думки президента. Додон знову відхилив закон.
Згідно із законодавством, президент може не промульгувати закон і повернути його до парламенту, але тільки один раз. Якщо ж парламент проголосує повторно, то глава держави зобов'язаний промульгувати. Згідно з рішенням Конституційного суду, якщо президент і після повторного голосування не промульгує закон, то, після спеціального звернення до Конституційного суду, відповідні повноваження президента переходять до голови парламенту, який може підписати указ замість президента.