Фото: AFP
Споживчі ціни в єврозоні в липні зросли на 2,1% щодо липня 2017 року, свідчать остаточні дані Статистичного управління Європейського Союзу. При цьому темпи підвищення інфляції прискорилися порівняно з червневими 2%.
Опубліковані 17 серпня дані співпали як з попередніми показниками, так і з середнім прогнозом аналітиків. При цьому зростання цін в липні-2018 в єврозоні став максимальним з грудня 2012 року, зазначає Trading Economics.
Посилення інфляції в ЄС було обумовлено, зокрема, прискоренням зростання вартості енергоносіїв (до 9,5% проти 8% у червні). Тим часом, ціни на продукти харчування, алкоголь і тютюнові вироби піднялися всього на 2,5% порівняно з 2,7% в червні. Зростання цін на послуги становило в липні 1,4% проти 1,3% в червні місяці.
Споживчі ціни без урахування таких волатильних чинників, як вартість енергоносіїв, продуктів харчування та алкоголю (т.зв. індекс CPI Core, який відстежує Європейський центробанк), минулого місяця збільшилися на 1,1% річному вираженні порівняно з 0,9% в червні.
Зазначимо, цільовий показник Європейського центрального банку (ЄЦБ) для інфляції становить "трохи менше 2% в річному вираженні". Як відомо, минулими роками Євросоюз зіткнувся з проблемою дефляції і низької інфляції, що загрожувало спадом в економіці єврозони.
Низька інфляція в ЄС – у чому проблема
Низька інфляція, а тим більше дефляція говорять про спад в економіці. Знижуються споживчий попит (люди вважають за краще відкладати покупки в розрахунку на зниження цін) і випуск продукції, зростає безробіття. В результаті скорочується обсяг інвестицій, що стимулює подальше падіння цін на товари і скорочення обсягів виробництва, як наслідок, зростає безробіття.
Для боротьби з низькою інфляціє в єврозоні Європейський центробанк знижував до нуля базові ставки – тобто пропонував комерційним банкам безкоштовні кредити, а ставки за депозитами для комерційних банків – з мінус 0,3% до мінус 0,4% – тобто банки не отримували дохід від своїх депозитів, а приплачували ЄЦБ за зберігання грошей.
Це було зроблено для того, щоб європейські банки щедріше кредитували економіку і видавали кредити населенню, особливо довгі – наприклад, іпотечні.
Тепер же європейський центробанк поступово згортатиме програму "кількісного пом'якшення" (Quantitative easing, QE), в рамках якої для стимулювання зростання цін ЄЦБ викуповував ризикові активи, випускаючи під це додаткові гроші і заводячи таким чином оборотні кошти в економіку ЄС.
До слова, в грудні 2016 року завершився рекордно довгий з 1971 року період дефляції в Швейцарії – тоді вперше за 26 місяців споживчі ціни не знижувалися в країні.
Україна йде до цільового діапазону щодо інфляції
Тим часом, в липні 2018 року в Україні знизилися споживчі ціни – тобто була зафіксована дефляція. У річному вимірі (липень-2018 до липня-2017) зростання цін сповільнилося до 8,9%, а базова інфляція становила 3,4% – цей показник не зростає в Україні з травня.
Нагадаємо, Нацбанк для стримування зростання цін з 12 липня підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту, до 17,5%. Як зазначив голова НБУ Яків Смолій, в разі, якщо ризики підвищення інфляційного тиску посиляться, Нацбанк може продовжити підвищення облікової ставки – доти, доки інфляція за допомогою жорсткої монетарної політики не буде приведена до встановлених НБУ цілей.
За прогнозом Нацбанку, на кінець 2018 року інфляція в Україні повинна становити 8,9%. При цьому на кінець 2019 року інфляція повинна становити 5,8% і, таким чином, досягти цільового діапазону, який був раніше визначений регулятором.