Повторне обрання президента Австрії
Планові вибори президента Австрії відбулися в травні 2016 року, на них 72-річний Олександр Ван дер Беллен – колишній лідер Партії зелених, а нині незалежний кандидат – здобув перемогу над 45-річним кандидатом ультраправої Партії свободи Норбертом Хофером з мінімальним відривом – 50,3% проти 49,7%. Конституційний суд через порушення в процедурі підрахунку поданих поштою бюлетенів анулював результати виборів і призначив повторні на 4 грудня 2016-го.
Ван дер Беллен говорив, що "ці вибори – визначення курсу, яким далі рухатиметься наша країна". Його суперник у своїй передвиборній кампанії надихався перемогою в США Дональда Трампа, обіцяв поліпшення відносин з Росією і посилення міграційної політики.
Фото: wikipedia.org
Прогнози передрікали перемогу Хофера, але виграв Ван дер Беллен, причому ще впевненіше, ніж в травні – отримавши 53,6% голосів.
Незважаючи на те що президент в Австрії має фактично церемоніальні повноваження, ці вибори в одній з держав Старої Європи викликали величезний інтерес як якийсь барометр загальноєвропейських настроїв. Поразка Ван дер Белла, якого підтримували всі системні політичні сили Австрії, більшість європейських лідерів і керівництво ЄС, могло сильно послабити позиції прихильників євроінтеграції, які ще не оговтались від Brexit.
Конституційний референдум в Азербайджані
26 вересня минулого року в Азербайджані відбувся референдум щодо внесення поправок до Конституції – це третій подібний референдум за 20 років дії основного закону країни. Цього разу виборцям було запропоновано 29 поправок, які вони повинні були оцінити окремо. Всі поправки були схвалені з рівнем підтримки від 90 до 95% голосів, при явці 69,7%.
Фото: facebook.com
Громадяни підтримали збільшення президентського терміну з п'яти до семи років, зняли вікові обмеження для кандидатів у президенти, знизили мінімальний вік для обрання депутатом парламенту з 25 до 18 років, передали президенту повноваження щодо розпуску однопалатного парламенту країни і за призначенням дострокових президентських виборів, ввели посади віце-президента і першого віце-президента країни тощо.
Ініціатором референдуму був президент Ільхам Алієв (55 років). Ряд спостерігачів впевнені, що головною метою запропонованої ним адміністративної реформи є створення механізму безпечної передачі влади спадкоємцю.
Президентські вибори в Болгарії
22 січня 2017 року відбудеться вступ на посаду нового президента Болгарії 53-річного Румена Радева. Влада президента в країні сильно обмежена. Він може впливати на громадську думку і має право накладати вето на рішення парламенту. Однак президент має право відхиляти рішення парламенту не більше трьох разів. Якщо депутати приймають те саме рішення вчетверте, воно вважається дійсним.
Другий тур виборів відбувся 13 листопада минулого року, в ньому переміг колишній командувач ВПС країни Радев (59% голосів), підтриманий Болгарською соціалістичною партією, його суперником була кандидат від правлячої консервативної партії ГЕРБ, чинний спікер парламенту Цецка Цачева. Після цього прем'єр-міністр Болгарії, який підтримував Цачеву, подав у відставку. Про готовність піти у відставку і навіть скласти депутатський мандат заявила і сама спікер.
Радев у ході виборчої кампанії заявляв, що у Болгарії немає альтернативи членству в ЄС і НАТО. Він також закликав до припинення санкцій Євросоюзу проти Росії, говорив, що хоче налагодити з РФ прагматичну співпрацю, а подібні ідеї користуються в болгарському суспільстві популярністю.
Імпічмент президента Бразилії
31 серпня 2016 року сенат Бразилії проголосував за остаточний імпічмент президента країни 69-річної Ділми Русеф. До виборів, які відбудуться 2018-го, країною керує колишній віце-президент.
Фото: wikipedia.org
Процес імпічменту почався в грудні 2015 року. Головним звинуваченням були бюджетні махінації: нібито уряд з ініціативи президента в 2014-2015 рр. для поліпшення показників в поточному періоді переміщував на наступний фінансовий період заплановані витрати на соціальні програми. В результаті уряд більше подобався виборцям. Інше звинувачення – причетність до корупційних схем, пов'язаних з державною нафтовою корпорацією Petrobras. За версією звинувачення, як колишній голова ради директорів компанії і як функціонер правлячої Партії трудящих Русеф не могла не знати про махінації з торгівлі впливом між політиками і менеджерами Petrobras.
Але насправді головний інтерес ініціаторів референдуму політичний – прагнення до влади. За корупцію ж в Бразилії зараз можна відправляти у відставку практично будь-якого політика. Наприклад, в липні 2016-го один з основних ініціаторів імпічменту, спікер нижньої палати парламенту пішов з цієї посади. Раніше Верховний суд країни позбавив його повноважень через спроби перешкодити антикорупційному розслідуванню. Екс-спікера підозрюють у причетності до отримання хабарів від тієї ж Petrobras.
Боротьба за визнання результатів виборів президента Гамбії
У Гамбії мало не сталося чудо: президент, який правив країною 22 роки, не тільки програв вибори, але і визнав це, однак потім передумав і зробив спробу скасувати результати голосування.
Вибори відбулись 1 грудня 2016 року. Президент Яйя Джамме (51 рік) отримав 39,6% голосів, а кандидат від об'єднаної опозиції (сім партій) Адама Берроу (51 рік) – 43,3%.
2 грудня голова виборчої комісії Гамбії повідомив, що чинний президент програв вибори. Джамме визнав поразку і привітав суперника. На вулицях столиці почалися стихійні святкування. 5 грудня були опубліковані остаточні результати виборів. Незабаром після цього переможна коаліція пообіцяла судити колишнього президента за все, що він зробив на чолі держави. 10 грудня Джамме заявив, що відхиляє результати виборів: "Я засмучений серйозними і неприйнятними порушеннями, про які повідомлялося в ході електорального процесу".
Організація Африканський союз заявила, що невизнання підсумків виборів не має юридичної сили, і настійно закликала президента піти з поста. Лідери чотирьох сусідніх країн відвідали Гамбію з метою умовити президента країни покинути пост. ООН зажадала, щоб Джамме склав повноваження до 19 січня 2017 року, в іншому випадку проти нього будуть застосовані жорсткі санкції. Економічне співтовариство країн Західної Африки (ЕКОВАС), що об'єднує 15 країн, привело свої війська в готовність і заявило, що може направити їх до Гамбії, якщо Джамме не піде у відставку "гідно".
Реформа конституції в Італії, що не відбулася
Референдум щодо конституційної реформи відбувся 4 грудня минулого року. Вона передбачала зменшення кількості місць в сенаті з 315 до 100, позбавлення його права виносити вотум недовіри уряду і законодавчих функцій. Передбачалося розділити сфери відповідальності центральних властей і регіональних урядів, а також скасувати провінції – адміністративні одиниці другого рівня. Планувалися і інші зміни.
Ініціатором змін був прем'єр-міністр 41-річний Маттео Ренці, метою реформи називалося спрощення управління країною. Урядовий план був схвалений обома палатами парламенту, але він не набрав 2/3 голосів. За чинним законодавством, в таких випадках питання має вирішуватися шляхом всенародного волевиявлення.
Фото: wikipedia.org
Більшість італійців висловилися проти пропозицій уряду, і прем'єр-міністр подав у відставку. Президент Італії доручив сформувати кабінет 62-річному Паоло Сільверу, однопартійцю і соратнику Маттео Ренці. Новому прем'єрові доведеться мати справу з банківською кризою і зростанням популярності євроскептичних партій і настроїв проти політичної еліти країни.
У році, що наступив, на Італію може очікувати ще один референдум – про реформи податкової та судової систем, а також ринку праці.
Референдум в Киргизстані
11 грудня минулого року в країні відбувся референдум про поправки до конституції. За 25 років незалежності – це сьомий всенародний референдум в країні.
Чинна конституція була прийнята на референдумі в червні 2010 року, відразу після повалення президента Курманбека Бакієва. Поправки змінили форму правління з президентської на парламентську – вперше країна в Центральній Азії перейшла до парламентської системи. Тоді ж в конституції було записано, що нові зміни не можуть вноситися до 2020 року. Але влада вирішила, що зараз зміни все-таки необхідні. Їх підтримали близько 80% тих, хто проголосував за явки 42%.
Всього поправок близько 20, найважливіші з них полягають у передачі влади від президента і парламенту до прем'єр-міністра і уряду. Зокрема, прем'єр отримає можливість призначати голів місцевих адміністрацій. Якщо прем'єром країни стане депутат, він збереже за собою мандат. У парламенті будуть посилені правила виходу фракцій з парламентської коаліції більшості: тепер таке рішення може бути прийняте не менш як двома третинами від загального числа депутатів фракції. Президент позбавляється можливості впливати на рішення прем'єра про призначення членів уряду.
Нинішній президент Киргизії 60-річний Алмазбек Атамбаєв підтримав проект поправок ще в вересні. Деякі критики говорили, що, підтримуючи зміни, президент прагне узурпувати владу. На що той відповів, що не збирається залишатися на посту довше одного терміну. Схвалені зміни до конституції набудуть чинності в грудні 2017 року, коли Атамбаєв вже покине свій пост. У листопаді минулого року він говорив: "Я повинен бути впевнений: хоч би хто прийшов президентом, яким би не був парламент через три роки, країна повинна бути захищена в тому числі від тих, хто думатиме тільки про свої кишені".
Новий президент Молдови
13 листопада 2016 року перемогу в другому турі виборів президента здобув 41-річний Ігор Додон, який набрав 52% голосів.
Фото: AFP
Лідер Партії соціалістів ще в ході передвиборної кампанії зробив заяви про фактичне визнання Криму російським і бажання співпрацювати з Москвою, не відмовився від своїх слів він і після обрання главою держави.
Читайте также: Вибори в Молдові: як живе Кишинів і звідки там розчарування в Європі
Спостерігачі зазначають, що хоча сім років тому 70% громадян Молдови були за європейську інтеграцію, то за той час, поки при владі перебували проєвропейські партії, настрої змінилися. Зараз європейський курс підтримують 35-40%. Правлячій партії (вона має більшість у парламенті) не довіряє 80% населення.
3 січня Додон позбавив молдовського громадянства колишнього президента Румунії Бесеску, який закликає до входження Молдови до "Великої Румунії". 4 січня він провів робочу зустріч з главою невизнаної республіки Придністров'я (причому на контрольованій сепаратистами території), де йшлося про готовність до компромісів з обох сторін.
Передача поста прем'єр-міністра Нової Зеландії
5 грудня 2016 року прем'єр-міністр Нової Зеландії 55-річний Джон Кі, перебуваючи на піку популярності, несподівано оголосив про свій вихід у відставку. За його словами, це "відповідний момент" для нього, щоб залишити політику після восьмирічного терміну служби. В уряду і правлячої Національної партії залишається достатньо часу, щоб обрати нового лідера до того, як почнуться наступні вибори (2017 року). Як сам прем'єр, так і його однопартійці стверджують, що Кі подав у відставку через сімейні причини.
12 грудня минулого року новим прем'єр-міністром став 55-річний Білл Інгліш – заступник колишнього голови уряду, його кандидатуру підтримав Джон Кі.
Новий прем'єр-міністр Сполученого королівства
23 червня 2016 рік 52% британців, які прийшли на референдум, висловилися за вихід країни з ЄС. Прем'єр-міністр Девід Кемерон (50 років), який агітував за збереження членства в Євросоюзі, пішов у відставку. На цей пост правляча Консервативна партія висунула 60-річну Терезу Мей.
Фото: AFP
Усвідомивши серйозність того, що сталося на референдумі, багато хто з тих, хто проголосував за вихід, готові були б відіграти назад, але новий прем'єр рішуче заявила, що "Brexit означає Brexit", і активно веде роботу з підготовки процесу виходу, який може офіційно розпочатися в березні року, що наступив.
Як на практиці відбуватиметься процес виходу, і яку роль відіграватиме Велика Британія в європейських і світових справах після нього, сказати зараз неможливо. Але зміни неминучі.
Смерть короля Таїланду
13 жовтня 2016 року в віці 88 років помер король Таїланду Пхуміпон Адульядет, який провів на престолі 70 років. Монарх в Таїланді не володіє реальними повноваженнями, але служить моральним авторитетом і знижує напруження бурхливого політичного житті країни, що пережила за десять років два військових перевороти. Експерти пророкують: на інституцію монархії в Таїланді чекає криза, але сама країна залишиться стабільною, оскільки ійськові міцно тримають владу, після того, як 2014-го жорстко придушили заворушення в країні, а їх лідер став прем'єр-міністром.
Померлий король користувався любов'ю і повагою своїх підданих, чого не скажеш про його єдиного сина і спадкоємця, 64-річного Маху Вачіралонгкорне, який прославився екстравагантними витівками.
Після смерті короля в країні був оголошений національний траур, який триватиме для держструктур рівно один рік, після чого спадкоємець офіційно зійде на престол.
Спроба перевороту в Туреччині
У ніч на 16 липня 2016 року в країні відбулася спроба військового перевороту. І хоча він був досить дивним і "беззубим", реакція чинного президента Реджепа Ердогана (62 роки) виявилася швидкою, жорсткою і масштабною. У країні було введено надзвичайний стан, який днями було вкотре продовжено (цього разу до 19 березня). У перші дні січня в рамках нової хвилі масових чисток було звільнено більше шести тисяч державних службовців, на сьогодні не менше 41 тис. осіб були арештовані за підозрою в зв'язках з проповідником Ґюленом, якого влада Туреччини звинувачує в організації спроби військового перевороту.
Фото: AFP
У політичному відношенні влада Туреччини зараз метушиться між Росією і Заходом. Відбувається так багато в чому тому, що економіка країни перебуває в складному становищі: ВВП в третьому кварталі 2016-го впав на 1,8%, з липня курс долара до ліри зріс на 20% – з 2,94 до 3,53.
Проблеми Туреччини поки що мало цікавлять Захід, але президент РФ Путін готовий "подружитися" з Ердоганом, якого ще недавно називав "зрадником".
Вибори нового президента Узбекистану
Як свідчить офіційна версія, 78-річний президент Узбекистану Іслам Карімов помер 2 вересня, але ряд обставин вказує на те, що сталося це на день-два раніше. Напівфеодальна влада країни не оголосила про смерть відразу, тому що йшла боротьба за пост тимчасового керівника. Карімов правив Узбецькою РСР з 1989 року, після розпаду СРСР став президентом країни.
Вибори нового президента відбулися 4 грудня минулого року, за офіційними даними, явка була 87,8%. Їх підсумки ЦВК оголосила наступного дня, назвавши переможцем 59-річного Шавката Мірзіяєва, який набрав 88,61% голосів (в бюлетенях були чотири прізвища).
Мірзіяєв при Карімові з 2003 року був прем'єр-міністром, а потім був призначений в.о. президента всупереч конституційній нормі, за якою цю посаду повинен зайняти спікер верхньої палати парламенту.
У своїх передвиборних промовах Мірзіяєв заявляв, що Узбекистан залишиться на позиції невступу до військових блоків і не матиме у своєму розпорядженні на своїй території іноземні військові бази. Він почав процес вирішення застарілих прикордонних проблеми з сусідніми Таджикистаном і Киргизстаном, провівши за допомогою міжнародної комісії делімітацію спірних ділянок кордонів. До політичної спадщини Карімова він не ставиться трепетно, заявляючи, мовляв, Карімов все робив правильно, але тепер давайте робити інакше.
Новий президент Філіппін
30 червня 2016 року президентом Філіппін став 71-річний Родріго Дутете. За кілька місяців перебування на цій посаді він "прославився" своїми закликами до позасудових розправ з передбачуваними наркоторговцями (вважається, що вбиті вже кілька тисяч осіб), публічними образами президента США, Папи Римського, лідерів ООН і Євросоюзу. Репутацію "ката" він отримав ще під час 22-річної роботи мером міста Давао. Однак городянам його методи роботи подобалися, інакше б вони не обирали його сім разів на посаду мера.
Фото: wikipedia.org
У відповідь на критику його методів боротьби з наркобізнесом заявив про те, що пора "попрощатися з США", традиційним союзником Філіппін. "Я міняю союзників, і відтепер ми втрьох – Китай, Філіппіни і Росія – проти решти світу". Китай від такого союзу обережно дистанціюється, до того ж у нього з Філіппінами є гостра територіальна суперечка, але президент РФ вже зустрічався з Дутерте, йому подібні ідеї явно до душі, тим більше, що філіппінець називає його "Мій кумир". Днями Дутерте запропонував російським кораблям швартуватися на Філіппінах "як союзнику, щоб захистити нас".
Однак ще на початку грудня Дутерте заявив, що його країна не готова до укладання військових союзів з Китаєм і Росією. Він також "згадав", що Філіппіни пов'язані оборонним договором з США. Така зміна його позиції пояснюється перемогою Дональда Трампа на виборах. Дутерте висловив готовність "зарити сокиру війни" з США, заявивши, що з майбутнім президентом у нього є спільні риси характеру, він вже "запевнив" Трампа в тому, що дорожить зв'язками з США. Та й майбутньому президентові США, який бачить головним викликом для своєї країни не Росію, а Китай, також важливий союзник в особі Філіппін.
Імпічмент президента Південної Кореї
9 грудня 2016 року парламентарії Південної Кореї винесли президенту країни 64-річній Пак Кин Хе вотум недовіри (вона очолювала країну з 2012 року). Повноваження президента припинені, справу про корупцію і зловживання владою передано до конституційного суду. Тимчасово виконувати обов'язки глави держави став прем'єр-міністр.
Рішення про імпічмент стало наслідком скандалу з подругою дитинства президента, яка не займала жодних постів, але правила тексти промов президента, визначала, кого призначати на високі посади, надавала містичний вплив на президента, брала гроші у компаній, нібито, за захист їх інтересів, тощо. Її роль нагадувала ту, яку відігравав Григорій Распутін при дворі Миколи Другого.
Скандал розгорався досить довго, очікувалося, що президент добровільно покине пост ще в квітні минулого року, але та вирішила чинити опір, попросила вибачення у громадян. Однак тиск вулиці і опозиції наростав. Рейтинг президента до кінця року впав з 63% до 4%, а 80% корейців підтримували її імпічмент. Розуміючи його неминучість, 6 грудня президент заявила, що піде у відставку в квітні 2017 року, але парламент не став чекати.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми