"Неможливо вирішити військовий конфлікт через децентралізацію", – німецький експерт Дітер Шіманке

18 грудня 2014, 08:15

Христина Коновалова

Старший радник Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ розповів "Сегодня.ua", наскільки Київ просунувся в децентралізації

Уже вісім років Дітер Шіманке, як старший радник Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, ділиться з українською владою досвідом проведення децентралізації в Німеччині. Про те, наскільки Київ просунувся в реалізації цієї реформи, який досвід Україна може почерпнути в Німеччині, і наскільки цікава наша країна Європі, читайте в інтерв'ю "Segodnya.ua".

Реклама

- Ви з 2006 року консультуєте українську владу по нюансах реалізації реформи децентралізації. Ваша оцінка, як проходить реформа в Україні?

- Я вже протягом восьми років займаюся реформою громадського управління в Україні. І приїжджаю сюди знову і знову. На цей раз моя місія полягає в підтримці уряду України у питаннях децентралізації. На жаль, мушу констатувати, що за цей час Україна не модернізувала свою систему держуправління.

Але є і позитивні моменти. Вважаю, що в Україні на всіх рівнях знаходяться кваліфіковані та ініціативні люди, які дійсно хочуть покращити систему державного та комунального управління в країні.

Для того, щоб в Україні відбулася реформа децентралізації, потрібні фундаментальні зміни в системі держуправління. Це означає, що потрібно здійснити перенесення завдань, відповідальності та права приймати рішення з центру на рівень області, районів і громад. Тут мова йде не про просте делегування держзавдань на місцевий рівень, потрібно передавати і відповідальність, і право приймати остаточні рішення з найрізноманітніших завдань.

Реклама

І концепція уряду щодо реформи децентралізації, яка була прийнята 1-го квітня 2014-го, йде якраз в цьому напрямку. Ця концепція правильна, але, в той же час, дуже амбітна. Уряд вже прийняв робочий план, в якому виділив фазу підготовки реформи децентралізації на 2014 рік і фазу першої реалізації цієї реформи на 2015-2017 роки. Такий підхід вірний, оскільки процес реалізації реформи децентралізації треба ділити на етапи.

- Як досвід Німеччини може бути корисним Україні в реалізації реформи децентралізації?

- Якщо ми проведемо паралелі з Німеччиною, то нам знадобилося близько 6-8 років на модернізацію системи держуправління в східних землях. Цього часу виявилося достатньо, щоб все встигнути – і розробити концепцію, і провести повномасштабну реалізацію. Це робилося поступово, крок за кроком, тобто перші зміни мали ефект вже через 2-3 роки.

Сподіваюся, спираючись на досвід Німеччини, зможе реалізувати реформу децентралізації в Україні. Уже видно перші результати від цієї реформи. Наприклад, в деяких містах організовані Центри надання адміністративних послуг. Спочатку їх організовували в 2009 році в ряді пілотних міст у Західній Україні, потім активно працювали в Луганській області. І як ми сьогодні можемо бачити, ця практика поширилася по всій Україні: дуже багато міст і громади перейняли ці ідеї і намагаються реалізувати такі центри у себе на місцях. Це означає, що прості громадяни України можуть бачити результати реформи децентралізації.

Чому за цим досвідом Україна звернулася саме до Німеччини? Тому що у нас великий досвід організації центрів адміністративних послуг. І це пов'язано з тим, що органи місцевого самоврядування як представники держвлади, в Німеччині мають набагато більше значення, ніж в Україні. У нас дуже сильне місцеве самоврядування, яке виконує величезну кількість різноманітних завдань. Що значить центри адмінпослуг? Це свого роду відділ місцевого самоврядування, який виконує всі основні адміністративні послуги для населення. І всі ці центри працюють за принципом "єдиного вікна", тобто якщо людина приходить у цей центр, то на місці може отримати всю необхідну інформацію.

Реклама

- З приходом нової влади знову активно заговорили про реформу децентралізації. Вона включає в себе багато позицій: передача владних повноважень, бюджетна децентралізація, податкова. На ваш погляд, чи немає ризику, що реформа ця з якихось причин буде похована, як буває з хорошими починаннями?

- Найбільший ризик, коли люди намагаються зробити все відразу. Краще взяти дві-три державні функції, і перенести їх на рівень області, району та громади. І потім подивитися, як все це працює. А коли наберешся досвіду, проводити реформу децентралізації далі. І ще потрібно враховувати: коли передаються функції з одного рівня на інший, потрібні ресурси – кваліфікований персонал і бюджет.

Судячи з документів і законопроектів, які я бачив, планується, що разом з функціями буде передаватися і фінансування, необхідне для здійснення конкретних завдань. Сподіваюся, фінансове питання буде збалансоване. Потрібно таким чином виміряти надходження областей, округів, щоб вони були в змозі виконувати передані функції. Це ключовий принцип. Коли завдання починають крок за кроком переноситися на місцевий рівень, ми отримуємо безперервний досвід того, як на практиці вимірювати попит на ресурси. І тут вже виникає питання про місцеві податки і збори.

І це особливо важливо зараз, коли держбюджет України перебуває у важкому стані.Я вважаю, що реалізація реформи децентралізації в таких умовах, сміливе рішення і величезний виклик для нового уряду, але такі структурні перетворення, безумовно, потрібні.

Пригадую ще один такий приклад динамічного розвитку – Польщу. Ця країна в 90-х почала проводити реформи, в тому числі, в системі держуправління. І за невеликий термін Польщі вдалося серйозним чином модернізувати всю країну, значно поліпшивши держуправління.

В тренді
Чи може Путін зважитися на велику війну з Україною – розповів його однокурсник з інституту КДБ
Реклама

- Одна з країн, де ви проводили консультації з реформ – це Грузія. Її досвід цікавий тим, що Грузія вийшла з того конфлікту, в якому знаходиться Україна. І до того ж змогла швидко здійснити реформи. На ваш погляд, чи вдасться Україні досягти таких же успіхів у проведенні реформ, що і Грузії?

- Грузія зробила дві речі. По-перше, вона дійсно модернізувала своє державне управління, куди, що важливо, прийшли молоді активні люди, які вирішили працювати в держструктурах. Тобто, був реалізований сучасний менеджмент. А, по-друге, Грузія зараз займається серйозним посиленням місцевого самоврядування. Але поки що це незакінчений процес. У містах він просунувся більше, в селах менше. Однак це нормально, всюди так і відбувається. Головне, що Грузія активно почала модернізовувати систему держуправління. Спочатку це було зроблено на центральному рівні, тепер це вже перейшло на посилення місцевого самоврядування.

Те, що стосується економічного розвитку України, це сама по собі тема величезна. Я не є економічним експертом, а скоріше адміністративним, але я хочу сказати: одним із важливих чинників для залучення інвестицій і зростання економіки є наявність хорошого, ефективного, прозорого держуправління. У нас в Німеччині існує серйозна конкуренція з приводу залучення інвесторів, і кожен регіон хоче представити себе більш сильним, намагається створити найкращі умови для приходу інвесторів. Як правило, ті регіони, де є хороша держадміністрація, мають велику перевагу в цій конкуренції. Компетентна швидкодіюча адміністрація, яка створює вигідні і сприятливі умови для розвитку економіки є вирішальним фактором в сьогоднішньому залученні інвесторів.

Як і в Україні, в Німеччині існує проблема зі старопромисловими регіонами, і вони зараз всі переживають процес докорінних перетворень. Тобто, намагаються модернізувати і перетворити свої застарілі підприємства в сучасні економічні майданчики. Саме там, де існувала активна, кваліфікована політика, на рівні федеральних земель та місцевого самоврядування, ми спостерігаємо активний розвиток, у порівнянні з тими областями, де такої активної політики і професійного сучасного держуправління не існувало. Як бачимо, система держуправління грає далеко значну роль у системі економічного розвитку регіону.

- Хотілося б торкнутися теми конфлікту на сході України. На вашу думку, чи може реалізація реформи децентралізації посприяти досягненню миру на Донбасі?

- У реформи держуправління скрізь є межі. Неможливо вирішити військовий конфлікт через реформу децентралізації. Такі адміністративні реформи вимагають мирної ситуації. Я думаю, що кожен регіон, кожна країна повинні шукати свої власні рішення. Ми всі з цікавістю спостерігали за Великобританією. Ми знаємо, що там є старий конфлікт між Великобританією і Шотландією. І було цікаво спостерігати, як він зійшов нанівець. Просто дали Шотландії більше прав на самовизначення. Але тільки там є одна така особливість, що остання битва між Шотландією та Великобританією закінчилася ще 300 років тому. Таким чином у Великобританії були шанси вирішити конфлікт, але реформа децентралізації проводилася в мирній ситуації.

- Майдану виповнився рік. За цей час в країні багато що змінилося, чи змінилося ставлення ЄС до України?

- Думаю, що останні події, які сталися в Україні, підвищили свідомість європейців у тому, що Україна – теж частина Європи. Нинішній уряд отримав сильне визнання у своїх стараннях завершити військовий конфлікт на Сході країни, модернізувати економічну систему і політичне життя країни. І, як мені здається, симпатія до України в Західній Європі дуже висока.

Для того, щоб говорити про щось більше, треба сказати, що Україну погано знають у Європі. І коли я кожен раз повертаюся додому, мене запитують: що там відбувається? Це означає, що в Європі про Україну хочуть знати більше. І до останніх подій, треба визнати, що Україна мало хто цікавився. А тепер у людей в Західній Європі є потреба більше дізнатися про Україну.

Я кажу: хочете дізнатися про Україну, почитайте Михайла Булгакова, Миколи Гоголя. Тому що у нас думають, що це письменники з Санкт-Петербурга. І ніхто не знає, що Гоголь народився недалеко від Полтави. Треба просто більше читати і знайомитися з культурою країни. Потрібно поїздити по країні, щоб побачити наскільки вона красива і цікава з історичної точки зору. Наприклад, можна почитати Булгакова, який описує кінець Першої світової війни в "Білій гвардії". Адже там описані всі вулиці київські, якими ходять герої. Або можна читати сучасну українську літературу, дещо вже було переведено на німецьку мову і розповідає про сучасне суспільство і про існуючих політичних протиріччях (наприклад, Юрій Андрухович у відомому видавництві "Suhrkamp-Verlag"). Ось так через літературу, через письменників можна спробувати зрозуміти душу країни.

Довідка

Дітер Шіманке народився в 1944 році. Захистив дисертацію доктора на тему адміністративної реформи в федеральнихземлях. Викладав, працював в органах держвлади. Обіймав посаду держсекретаря в Міністерстві праці, жінок, охорони здоров'я та соціального захисту федеральної землі Саксонія-Анхальт.

Більше десяти років консультує держадміністрації в проектах по проведенню реформ в Німеччині, у Східній Європі (Болгарії, Словаччини, Косово, Азербайджані, Грузії), в Азії (Китай, Камбоджа) і в Греції.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти