Нове керівництво ЄС і Україна: чого нам чекати від нових євролідерів

Найближчого вівторка, 16 липня, як очікується, Європейський парламент розгляне кандидатуруміністра оборони Німеччини Урсули фон дер Ляйен на посаду глави Європейської комісії. Домовленість про те, що саме фон дер Ляйен замінить на цій посаді нинішнього керівника Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, була досягнута на початку липня на екстреному саміті глав ЄС. Тоді ж було прийнято рішення стосовно інших принципово важливих посад в структурах Європейського Союзу.

Сайт "Сьогодні" вирішив нагадати читачам, чим займаються ті чи інші органи ЄС, які повноваження мають. А заодно розповісти, чого Україні варто очікувати від нових призначень в Євросоюзі.

Єврокомісія заговорить німецькою

Європейська комісія – наднаціональний орган, функції якого дуже схожі з функціями уряду. Завдання Єврокомісії – контролювати виконання рішень Ради Європейського союзу і Європейського парламенту, реалізувати політику ЄС, в тому числі в сфері бюджету, стежити за дотриманням державами ЄС затверджених Європарламентом єдиних стандартів і укладених договорів, виробляти пропозиції щодо формування єдиної економічної, зовнішньої і внутрішньої політики ЄС. Єврокомісія – єдиний орган ЄС, який має право законодавчої ініціативи. Саме подані ЄК законопроекти розглядає і затверджує Європейський парламент.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У Європейську комісію входять 28 комісарів – за числом держав-членів ЄС. Кожна держава подає кандидатуру одного комісара (попередньо узгодивши її з головою Єврокомісії), яку потім повинен затвердити на посаді Європарламент. Очолює Єврокомісію голова, який призначається на п'ять років. Зараз це Жан-Клод Юнкер, повноваження якого добігають кінця. Відзначимо, що посада глави ЄК – одна з ключових в Євросоюзі, оскільки саме він тримає кермо контролю над роботою виконавчої влади ЄС. Де-факто кандидатура глави Єврокомісії узгоджується главами держав Європейського Союзу. Потім її повинен схвалити Європейський парламент.

Пропонована на посаду глави ЄК Урсула фон дер Ляйен – потомствений політик. Її батько свого часу був прем'єр-міністром Саксонії, працював в одному зі структурних підрозділів Єврокомісії. Втім, сама фон дер Ляйен – лікар за освітою – зайнялася політикою досить пізно: у парламент Саксонії вона була обрана лише у віці 45 років, у 2003 році. У 2005-му стала міністром у справах сім'ї, пенсіонерів, жінок та молоді Німеччини, у 2009-му очолила міністерство праці та соціальних справ, а у 2013-му стала першою жінкою – міністром оборони Німеччини.

Втім, як зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса, затвердження фон дер Ляйен на посаді – далеко не факт. За його словами, в Європарламенті ситуація неоднозначна, наприклад, країни Східної Європи без ентузіазму сприйняли висування фон дер Ляйен в якості глави Єврокомісії.

"Її кандидатура є компромісною, але компроміс був досягнутий у вузькій групі держав Західної Європи. І навіть якщо призначення відбудеться, це означає, що вона не буде користуватися підтримкою у всіх. І це може призвести до ускладнень при прийнятті рішень. В тому числі, можливо, по Україні", – зазначив експерт.

На думку Іллі Куси, фон дер Ляйен буде слабким головою Єврокомісії.

"Вона вважається одним з найслабших міністрів в уряді Ангели Меркель, і насправді її не всі підтримують навіть в її партії, звинувачуючи в тому, що вона розвалила армію. Тому не виключаю, що вона не досидить до кінця свого терміну на посаді президента Єврокомісії", – сказав Ілля Куса.

Що стосується інтересів України, то призначення фон дер Ляйен, на думку експерта, – не найкращий варіант.

"Вона – представник прагматичного крила німецької політики, орієнтується на інтереси бізнесу і вузькі національні інтереси. Це ускладнить наші комунікації з ЄС. Крім того, в результаті її затвердження у Єврокомісії велику роль буде грати Німеччина. Де сьогодні активно просувається тема налагодження відносин із Росією і зняття санкцій", – відзначає Ілля Куса.

Європейська Рада – "квота" Франції

Європейська Рада – головний політичний орган Європейського Союзу, що виробляє і затверджує стратегію ЄС у всіх сферах життя – починаючи з зовнішньої політики, закінчуючи економікою. До Європейської Ради входять керівники (тобто президенти, прем'єри, канцлери) країн-учасниць ЄС, голова (або, як його ще називають, президент) Європейської Ради, голова Єврокомісії (останні два при прийнятті рішень – без права голосу). У засіданнях, що стосуються міжнародних питань, бере участь також Верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки (тобто "міністр закордонних справ" ЄС). Рішення Європейської Ради приймаються або консенсусом, одноголосно, або т. зв. "подвійною більшістю" – це коли рішення підтримують лідери держав, які представляють в загальному понад 65% населення Євросоюзу.

Голова Європейської Ради – посада відносно нова в ЄС. Екс-прем'єр Польщі Дональд Туск, що займає її,- всього лише друга (після бельгійця ванн Ромпея) особа, обрана на цю посаду. Вага і цінність посади голови Європейської Ради в тому, що людина, що її обіймає, є, по суті, постійно діючою сполучною ланкою між лідерами держав ЄС. Голова Європейської Ради акумулює позиції лідерів держав з тих чи інших питань і допомагає розробити спільне рішення. Він скликає екстрені саміти ЄС, представляє позицію Європейського Союзу на міжнародному рівні. Обирається голова Європейської Ради членами Ради на 2,5 роки, максимум на два терміни.

Погоджений на цю посаду прем'єр-міністр Бельгії (щоб очолити Європейську Раду, він повинен покинути цей пост) Шарль Мішель досить молодий – йому всього 43 роки. Є лідером ліберальної партії "Реформаторський рух" і з 1014 року – головою уряду Бельгії.

"Шарль Мішель – профранцузький прем'єр, який входить в орбіту впливу Франції. На своєму посту він, скоріше за все, буде йти за логікою розвитку ЄС, як її бачать в Парижі, – каже Ілля Куса. – Варто очікувати, що він буде відстоювати і просувати ідеї Макрона, в тому числі щодо реформ ЄС. Тобто посилення євроінтеграції, але за принципом "Європи різних швидкостей".

На думку експерта, кандидатура Мішеля на посаді голови Європейської Ради – не дуже хороші новини для України. Оскільки згадана концепція для нас невигідна. Як, до речі, невигідна і країнам Східної Європи, які активно виступають проти "різношвидкісної Європи".

Міністр закордонних справ Європи – "наша людина"

Ще одна ключова посада, рішення щодо якої "в пакеті" прийняли керівники держав-учасників ЄС, – посада вже згаданого Верховного представника Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки.

"Міністр закордонних справ" Євросоюзу – один з ключових постів в європейській політичній ієрархії. Саме Верховний представник Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки координує міжнародну політику ЄС, є ретранслятором узгоджених рішень за межі Євросоюзу і комунікатором ЄС зі світом. Відзначимо, що зовнішньополітичне представництво ЄС здійснює також президент Європейської ради, однак основні права і обов'язки в цій сфері покладаються все ж на Верховного представника.

Верховний представник – особлива посада. Він одночасно також є віце-президентом Єврокомісії, бере участь в самітах Європейської Ради, очолює службу зовнішніх зв'язків ЄС, головує на засіданнях міністрів закордонних справ, оборони, торгівлі і розвитку держав ЄС. Призначає Верховного представника Рада Європи за погодженням з головою Єврокомісії. Це призначення, як і призначення всіх членів ЄК, повинен схвалити Європарламент. Верховний представник призначається строком на п'ять років, зараз цю посаду займає Федеріка Могерини.

Як очікується, посаду Верховного представника займе іспанський соціаліст, міністр закордонних справ Іспанії, голова Європейського парламенту в 2004-2007 роках Жозеп Бореллі. Бореллі – досвідчений політик, який має великі зв'язки в Європейському Союзі, відомий своїми жорсткими висловлюваннями стосовно Росії.

"У Бореллі з усіх нових керівників найбільш зрозуміла позиція по Україні. Якщо дивитися очима нашого інформаційного простору, то він, назвемо це так, проукраїнський європейський політик. Україна з ним швидше за все зможе знайти спільну мову, – зазначає Ілля Куса. – Він не фанат Росії і зближення з Росією. Він категорично негативно ставиться до сепаратизму – в будь-якому його варіанті", – каже експерт.

Але, з іншого боку, за словами Іллі Куси, не варто переоцінювати цей факт.

"Потрібно розуміти, що Верховний представник обмежений своїми повноваженнями. Тобто, якщо буде прийнято рішення про зближення ЄС з Росією, зрозуміло, він нічого зробити не зможе", – говорить експерт.

Нагадаємо, нещодавно у Києві відбувся саміт Україна-ЄС. Читайте на сайті "Сьогодні" про головні підсумки саміту і про те, що залишилося за кадром.