Вогонь по "зелених чоловічках": як Естонія і Фінляндія протистоять гібридним загрозам

26 грудня 2019, 07:23

Олег Дорошенко Олег Дорошенко

Український досвід участі в гібридній війні цінується на Заході

Все почалося з Чечні. Але на масові вбивства в Чечні Захід не відреагував, а 1996 року навіть прийняв Росію до Ради Європи. Наступним поворотним моментом стала Мюнхенська конференція з безпеки в лютому 2007 року. На ній російський президент Володимир Путін послав чіткий сигнал Заходу, що РФ готова домагатися своїх національних інтересів, нехтуючи суверенітетом інших. Його не почули. Уже через рік – на саміті НАТО в квітні 2008-го – Україна і Грузія не отримали плани дій щодо членства через розбіжності серед членів Альянсу. Влітку того ж року Росія скористалася слабкістю Заходу і провела повномасштабну агресію проти Грузії. Дмитро Медведєв, який займав пост президента Росії, та й сам Путін, пізніше пояснювали "серпневу війну" бажанням зупинити розширення НАТО. Переломним у відносинах Росії і Заходу став 2014 рік: закривати очі на анексію Криму і війну на Донбасі європейці не стали, ввівши проти Росії санкції. "Холодна війна" між Росією і Заходом триває.

Реклама

Так глава комітету парламенту Естонії з міжнародних справ Марко Міхельсон, журналіст в минулому, описує ключові етапи нинішньої заморозки відносин між Росією і Європою.

Марко Міхельсон:

Марко Міхельсон: "Ми бачили події в Грузії і в Україні. І якщо не ми не зможемо зупинити це – побачимо десь ще" / Фото: Сьогодні

Естонський політик переконаний, що стратегічна мета Росії – створити якомога більше розділових ліній між Європою і США, а також між самими європейськими союзниками. У той же час РФ намагається перешкодити будь-якій інтеграції ЄС або НАТО в країни Східного партнерства. Саме країни Східного партнерства – Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайждан і Білорусь – переживають наслідки тиску Росії у вигляді заморожених або гарячих конфліктів на своїх територіях. Або, як у випадку з мирною Білоруссю – у вигляді спроб "інтеграції" в Російську Федерацію. Непрості відносини з Росією і у країн Євросоюзу, особливо тих, які безпосередньо межують з РФ. Так, Естонія та Фінляндія – цілком підтримують санкції проти небезпечного сусіда, в той же час РФ залишається торговим партнером для цих країн. В Естонії проживають багато вихідців з РФ, є російськомовна меншина, працюють російські ЗМІ. При цьому Естонія, на відміну від Фінляндії, – член НАТО. У минулому обидві ці країни були частиною Російської імперії, а Естонія – входила і до СРСР. У випадку країн Східного партнерства таке минуле послужило підставою для агресії з боку Кремля.

"Коли я робив інтерв'ю з Дудаєвим в лютому 1995 року, я був першим журналістом, який взяв у нього інтерв'ю після падіння Грозного. Він сказав мені, що якщо Чечня зазнає поразки – наступним буде Крим. Також він сказав, що Росія переслідуватиме довгі тіні Російської імперії в усіх напрямках, і не зупиниться тільки на кордонах колишнього Радянського союзу", – згадує Марко Міхельсон.

Реклама

Вагома роль у досягненні стратегічних цілей РФ відводиться кібератакам і фейковим інформаційним кампаніям. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу відкрито заявляв: "Настав той день, коли ми всі визнали, що слово, камера, фотографія, інтернет і взагалі інформація стали ще одним видом зброї, ще одним видом збройних сил". Історія операцій із застосуванням такої зброї сягає ще 2000-тих.

Так, Естонія пережила серію ворожих спланованих кібератак 2007 року в період загострення відносин з Росією через перенесення пам'ятника Бронзовому солдату в Таллінні.

Ліга захисту Естонії розклала по поличках кібератаки 2007 року

Ліга захисту Естонії розклала по поличках кібератаки 2007 року / Фото: Сьогодні

В результаті тих кібератак була порушена робота державних і приватних структур, виникли проблеми з роботою сайтів уряду, парламенту, банків і ЗМІ. Все це супроводжувалося і інформаційною кампанією. Зараз естонці визнають, що уникнути жертв тоді вдалося буквально дивом .

"Деякі люди кажуть, що це була перша кібервійна. Але після подій в Україні стало зрозуміло, що це була не війна. Це було добре організоване хуліганство, яке завдало тільки шкоду низького рівня, символічну. Серйозні атаки ми побачили у випадку з електростанціями в Україні та іншими інфраструктурними об'єктами", – пояснює командувач кіберпідрозділу Ліги захисту Естонії капітан Андрус Падар.

Реклама

Для Естонії атака 2007 року послужила хорошим уроком. Зараз в країні з населенням 1,3 млн осіб є свої кібервійська, вона входить до лідерів глобального рейтингу кібербезпеки (а 2017 року навіть очолила рейтинг). Причому кібербезпеку на національному рівні забезпечують не військові або поліція. Передусім захист забезпечують постачальники послуг – банки, інтернет-провайдери, оператори енергомереж і т.д. А для запобігання і стримування атак залучають вчених, які допомагають прогнозувати можливі загрози.

Також кіберпідрозділ Ліги захисту проводить тренінги та навчання для цивільних і державних структур. Наприклад, 2012 року в Естонії провели навчання на рівні уряду щодо дій в умовах холодної зими, ворожих інформаційних кампаній, атак політично мотивованих хакерів, ядерного забруднення, порушення роботи банківських систем і системи соцвиплат, порушення поставок енергоносіїв і т.д. А вже цього року в Естонії провели навчання Cyber Coalition 2019 під керівництвом Командування НАТО.

Естонці засвоїли, що кібератаки супроводжуються кампаніями в інформаційному просторі. Тому в країні, крім розвитку кіберзахисту, культивують також інформаційну безпеку. Зокрема, для цього створили проект propastop (https://www.propastop.org/rus/).

Реклама

Сама російська пропаганда вражає масштабами і фінансуванням. Як розповіла голова групи East StratCom з протидії дезінформації Аннелі Ахонен на медіаконференціі країн Східного партнерства в Гельсінкі, Росія виділяє 1,3 млрд доларів щорічно на фінансування своїх офіційних ЗМІ, зокрема 325 млн євро припадають на Rossiya Segodnya і RT. При цьому RT показують в 100 країнах, Sputnik доступний понад 30 мовами. Для розвінчання фейків російської пропаганди на європейському рівні група East StratCom створила проект EUvsDisinfo (https://euvsdisinfo.eu/), в якому зібрані і розвінчані тисячі російських інформаційних вкидань і кампаній.

В Естонії культивують медіаграмотність з дитинства і розвінчують міфи російської пропаганди, але не блокують трансляцію пропагандистських російських телеканалів. Свобода слова – один із стовпів державної політики.

"У нас немає необхідності обмежувати в Естонії якісь канали. Люди, особливо ті, у яких є зв'язки з Росією, знають правила гри і рівень демократії в Естонії... Люди, які говорять іншою мовою вдома, відчувають себе в цілковитій безпеці в демократичній Естонії... Естонія – країна зі свободою слова і свободою думки", – підкреслює президент Естонії Керсті Кальюлайд.

У країні добре розвинені інститути громадянського суспільства, а члени згаданої громадянської Ліги захисту безпосередньо співпрацюють з військовими. Також громадяни, які перебувають в Лізі захисту, мають право володіти зброєю найрізноманітніших модифікацій при дотриманні вимог зберігання. Щорічно для учасників Ліги проводять збори в польових умовах для підтримки навичок. Участь в Лізі добровільна, але без нього складно побудувати кар'єру в політиці. Таким чином в державі з населенням меншим, ніж в українській області, культивують готовність і вміння кожного стати на захист рідної країни.

/ Фото: Сьогодні

Останніми роками європейці почали розуміти, як діє Росія і наскільки серйозні її устремління. І йдеться не тільки про повномасштабні збройні дії в країнах Східного партнерства. Кібератаки, втручання у вибори і референдуми, застосування хімічної зброї та вбивства на території Євросоюзу – жорстока реальність.

Щоб системно оцінювати подібні ситуації і бути готовими відповісти, в Гельсінкі понад два роки тому створили єдиний в своєму роді Центр протистояння гібридним загрозам. Він об'єднує учасників з країн Євросоюзу, а також співпрацює з НАТО. У Центрі аналізують різні інструменти, які використовує противник, а також сфери, в яких ці інструменти або їх комбінацію застосовують.

/ Фото: Сьогодні

На основі аналізу розробляють рекомендації не тільки з протидії загрозам, а й щодо їх запобігання. Зокрема, розбирають діри в законодавстві і дають рекомендації, як їх виправити. А також проводять інтенсивні тренінги, наприклад, щодо протистояння втручання у вибори.

У Центрі протистояння гібридним загрозам детально вивчали і український досвід. Сюди приїжджали експерти з України та розповідали про застосування дронів у військових умовах, а також ділилися висновками після атак, які були здійснені на українські енергетичні об'єкти. Також в Центрі вивчали інцидент із захопленням Росією українських кораблів у Керченській протоці.

Багато уваги в Фінляндії приділили аналізу кримського сценарію появи "зелених чоловічків". В країні не тільки провели масштабні навчання для протидії такій гібридній атаці, але і внесли законодавчі зміни, розширивши повноваження Прикордонної служби щодо застосування зброї і технічних засобів. Якщо в Фінляндії з'являться "зелені чоловічки" – прикордонники мають право швидко відкрити вогонь.

Сумний досвід показує, що в разі гібридного протистояння можна програти війну ще до усвідомлення її початку. Але, якщо знати, де дивитися і оцінювати всю картину повністю, розпізнати гібридну операцію дуже просто.

"Гібридне протистояння ясне як день. Потрібно підняти голову, включити всі свої почуття, оцінити, визначити, а потім – знайти політичну сміливість і політичну волю, щоб зреагувати", – пояснює Кірсті Нарінен, директор з міжнародних відносин в Центрі протистояння гібридним загрозам.

Щоб вибудувати інститути, які займаються запобіганням гібридним загрозам, європейцям знадобилися роки. При цьому досвід країн Східного партнерства став одним з основоположних для вироблення стратегій протистояння в гібридній війні. У той же час ЄС і НАТО діляться своєю експертизою з країнами Східного партнерства та підтримують реформи і трансформації, які роблять ці країни сильніше. Значну роль в підтримці таких реформ, зокрема, для укладення угод про асоціацію, зіграв Центр Східного партнерства в Таллінні. За підтримки Центру підготовлений і цей матеріал. В умовах гібридних протистоянь і відкритих військових конфліктів взаємодія та підтримка важливі як для країн Східного партнерства, так і для самого ЄС. Адже на кону не тільки успіх і майбутнє окремих держав, але безпека і стабільність в європейському просторі в цілому.

Нагадаємо, нещодавно російський "Перший канал" визнав, що показував в ефірі брехливі матеріали про загибель Boeing MH17 на Донбасі.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти