Польська рулетка: в яких умовах живуть заробітчани в хостелах на чужині – ексклюзив

Новини "Сьогодні" продовжують цикл "Польська рулетка". У новому матеріалі йтиметься про умови проживання в польських готелях, частина з яких роками знімають українські заробітчани. "Сьогодні" побували в одному з них.

Заклад годі й шукати в інтернеті, його не рекламують, у нього навіть немає вивіски. Чужих сюди не пускають, однак для знімальної групи "Сьогодні" зробили виняток і показали своє життя і побут, приховані від зайвих очей.

До хостела в спальному районі Варшави ми навмисне виїжджаємо наприкінці робочого дня, щоб застати мешканців. Приватний будинок без вивісок.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"У рекламі немає необхідності", – пояснює господар хостела, українець Ігор Циганков.

Він відразу починає "екскурсію" з кухні.

"Мікрохвильова піч, чайник. Що у нас тут ще? А, ще три холодильники", – показує власник хостела Ігор Циганков.

Українці прагнуть привезти якомога більше продуктів з батьківщини.

"Сьогодні їли грибну ікру, ще з України також була картопелька з м'ясом, найчастіше це курка", – розповідає заробітчанин Ярослав Сорока.

Тим часом господар поспішає показати так званий "номерний фонд". У хостелі – сім кімнат на 28 осіб.

Взимку, коли включають опалення, ціни на проживання вище. Зараз місце коштуватиме на місяць 550 злотих – це майже 3400 гривень. Сергію Стороженко пощастило жити без сусідів в двомісному номері.

"Я можу якісніше відпочити, ніж в колективі", – каже заробітчанин Сергій Стороженко.

Потім спускаємося до номера в підвалі. Тут відразу чотири двоярусні ліжка.

"Ну ось тут якось, дивіться, все що є. Нормальні умови, як для хостела, це ж не готель п'ятизірковий", – каже заробітчанин Ігор Якубець.

Співмешканці намагаються не заважати один одному хоча б спати.

"Ніхто не хропе, слава Богу, але бувають різні клієнти", – розповідає Ігор.

Жити прагнуть без конфліктів.

"Сім'єю назвати, напевно, складно. Але дружимо", – пояснює Ігор Якубець.

У будинку – два санвузли.

"Це ванна, туалет, другий поверх", – показують нам санвузли. "Ну, ви готувалися і тому тут чисто?" – уточнюємо ми. На запитання "Сьогодні" – посміхаються.

На весь хостел – жодного телевізора.

"Нехай дивляться в планшетах", – пояснює власник хостелу Ігор Циганков.

Це тому, що бережуть електроенергію. З цієї ж причини в пральні замість трьох машинок, як було раніше, – одна. До того ж, і води витрачають в рази менше.

"Мені не дуже подобається, коли там крутяться одні шкарпетки або одні труси і так у всіх трьох. Запропонував хлопцям: кімнатою, зібрали білизну і випрали!" – пояснює Ігор Циганков.

Поруч з пральнею влаштували імпровізований спортивний куточок.

"Мішок для боксу є, але поки не повісили", – розповідає заробітчанин Сергій Стороженко.

Уже близько восьмої вечора хостел повністю заповнюється. У цих людей якраз закінчилася робоча зміна на будівництві. У будинку стає тісно, і нам натякають: навіть тут є режим – перебувати можуть тільки "свої".

Нагадаємо, що в першому матеріалі циклу ми розповідали про проблеми з отриманням зарплати заробітчанина Богдана і його товаришів, які шукали щастя в Польщі.

У другому матеріалі циклу було розказано про те, як обдурили з роботою Лоліту Чубенко з Вінниці, яка близько трьох місяців працювала на одному з польських м'ясокомбінатів. Замість обрізання курячих крилець їй довелося тягати 25-кілограмові ящики з м'ясом.

У третьому матеріалі йшлося про агентства працевлаштування, які здають працівників в оренду, і про те, що від багатьох з таких агентств заробітчани довго не можуть дочекатися зарплати, через що змушені звертатися до поліції і профспілки. А деякі "Агентства праці" просто несподівано для заробітчан змінюють місце прописки.