Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач У неділю, 28 червня, в Польщі відбудеться перший тур виборів президента. Для України перипетії навколо цих виборів також важливі, адже Польща наш найближчий (у всіх відношеннях) партнер і союзник. Навіть більше, у нас під боком розгортався справжній політичний екшен зі стрімким сюжетом і несподіваною розв'язкою.
Вибори і коронавірус
Згідно з Конституцією Республіки Польща вибори в цій країні проводяться у вихідний день між 75-м і 100-м днями до закінчення президентського терміну чинного глави держави. У нинішньому році їх мали проводити в період з 27 квітня по 22 травня, оскільки строк повноважень президента Польщі Анджея Дуди закінчується в серпні.
Власне, терміни, як і календар виборів, були відомі всім учасникам політичного процесу давно, до гонки всі почали готуватися заздалегідь. 5 лютого у повній відповідності до законодавства маршал Сейму призначив вибори на 10 травня. До середини березня (точно за графіком) кандидати (таких виявилося 40 осіб) подали документи на реєстрацію. Після перевірки Національна виборча комісія (НВК) дала добро 35 претендентам на збір підписів, необхідних для висунення.
Однак у процес виборів втрутився коронавірус. На момент подання кандидатами документів у країні вже було зафіксовано півтора-два десятки випадків захворювання на COVID-19. Незважаючи на таке мізерне (за нинішніми мірками) число хворих, уряд запровадив з 12 березня карантин у школах і вузах, тимчасово заборонив громадські заходи тощо. Як тоді повідомлялося, заходи тимчасові, ввели їх на два тижні – до 25 березня. Виборчий процес зупинений не був. І хоча кандидати зіткнулися в нових обставинах зі зрозумілими труднощами (як, скажіть, збирати підписи, коли "більше трьох не збиратися" і люди бояться з дому носа показувати?), до 26 березня десять претендентів примудрилися здати в НВК необхідні 100 тисяч автографів виборців. Серед цих десяти – чинний президент Анджей Дуда, який вважається фаворитом гонки. І трохи відстає від нього представниця найбільшої опозиційної партії країни Малгожата Марія Кідава-Блонська, яка перемогла на партійних президентських праймеріз ще в минулому році.
Голосування провести не можна скасувати
Кампанія йшло своїм порядком, а тим часом карантин не був скасований ні 25 березня, ні, як нам уже відомо, набагато пізніше. Навпаки – коронавірус продовжував шаленіти, заходи безпеки лише посилювалися. І в країні спершу несміливо, а потім все голосніше стали звучати пропозиції про перенесення виборів. До кінця березня – початку квітня ці пропозиції оформилися в політичну позицію опозиційних сил. Влада ж, навпаки, почала докладати всіх зусиль, щоб провести вибори "хоч тушкою, хоч опудалом".
6 квітня Сейм, контрольований монокоаліцією партії Ярослава Качинського "Право і справедливість", ухвалює рішення про проведення голосування поштою. Рішення миттєво викликає критику опозиції. І не тільки – свій вердикт виносить ОБСЄ, яка відзначила, що запропонована форма проведення виборів не відповідає вимогам організації і не може вважатися демократичною. На боротьбу проти поштового голосування піднімається громадськість й інтелігенція. Колишні президенти і прем'єри країни – Лех Валенса, Олександр Квасневський, Броніслав Коморовський, Лешек Міллер та ін. – оприлюднюють спільну заяву, в якій зазначають, що не голосуватимуть на виборах 10 травня, і закликають виборців вчинити так само.
"Процедура заочного голосування за формулою і часом, запропонованими керівною партією, є псевдовиборами. Ми не будемо брати участі в них. Ми сподіваємося, що кандидати і виборці, які поділяють нашу турботу про демократичне майбутнє Польщі, зроблять так само", – зазначалося в заяві.
Заявив про бойкот голосування і експрем'єр Польщі, колишній глава Європейської ради Дональд Туск.
Країну стрясають скандали: місцева влада отримала вимогу про передачу конфіденційних даних про виборців Польської поштою (це, так само як і припинення ряду положень Виборчого кодексу, було передбачено рішенням Сейму "Про спеціальні допоміжні інструменти у зв'язку з поширенням вірусу SARS-CoV-2" від 16 квітня). Деякі мери відмовляються це робити і звертаються в поліцію із заявою про злочин. Потім відбувається витік форм для голосування поштою.
Піком скандалу можна вважати заяву Національної виборчої комісії від 7 травня. Яка, посилаючись на вже згадане рішення "Про спеціальні допоміжні інструменти...", заявила, що вибори президента 10 травня неможливі.
"Чинне правове регулювання позбавило Національну виборчу комісію інструментів, необхідних для виконання її обов'язків. У зв'язку зі сказаним вище Національна виборча комісія інформує виборців, виборчі комісії, кандидатів, органи управління виборами і органи місцевого самоврядування про те, що голосування 10 травня 2020 року не може відбутися" , – зазначалося в повідомленні.
У підсумку, незважаючи на явне небажання, керівна партія, яка підтримувала Анджея Дуду, все ж була змушена піти на скасування виборів.
Влада: потрібно ловити момент
Бажання партії влади провести вибори 10 травня мало під собою цілком прагматичну основу. Річ у тім, що на момент старту виборчого процесу чинний глава держави хоч і випереджав головну потенційну суперницю – Малгожату Кідава-Блонську – в рейтингах, але не набагато. Наприклад, на початку лютого Дуда мав трохи більше 40% підтримки, Кідава-Блонська – близько 30%. В принципі, для старту розрив не такий вже і великий.
Однак у березні, після оголошення карантину, опозиційний політик практично припинила політичну виборчу активність. Тимчасом як президент, хоча б через виконання власних повноважень, постійно був у фокусі ЗМІ. Як результат – розрив почав рости. Але особливо він збільшився після того, як опозиція почала говорити про бойкот виборів. Заяви Кідава-Блонської про те, що вона не має наміру брати участь в недемократичних дистанційних виборах, дезорієнтували виборців. Рейтинг опозиційної кандидатки практично обрушився. І на початок травня коливався в районі 5-10%. При цьому Кідава-Блонська залишалася зареєстрованим кандидатом. Більш зручного моменту і обставин для виборів партії влади було складно придумати.
Приблизно тими самими мотивами, але з точністю до навпаки, керувалася опозиція, котра наполягала на перенесенні голосування. Очевидно, що в умовах карантину опозиційні депутати втрачають частину традиційних інструментів для агітації (наприклад, вони не можуть зустрічатися з виборцями). Водночас для кандидатів, які представляють владу, ці втрати на є настільки критичними.
Як би там не було, вибори були оголошені такими, що влада і опозиція почали підготовку до нової дати. І тут Анджея Дуду чекав украй неприємний для нього сюрприз. 15 травня Малгожата Кідава-Блонська заявила, що не буде балотуватися на нових виборах. Замість кандидатки, що втратила рейтинг, "Громадянська платформа" висунула на нових виборах віцеголову партії, мера Варшави Рафала Тжасковського. Який до цього очолював штаб Кідава-Блонської.
Хід Тжасковським
Логіка опозиції була зрозуміла: на той час Кідава-Блонська втратила шанси боротися за перемогу. Під знаком питання був її вихід у другий тур, чого найбільша опозиційна партія не могла допустити. Шанси Тжасковського при цьому видавалися значно вищими.
Зазначимо, що виборна посада мера польської столиці (або, якщо правильніше, президента Варшави) – статусна і перспективна з політичного погляду. Свого часу мерами Варшави були президент Польщі Лех Качинський, експрем'єр Казімеж Марцинкевич та ін. Та, власне, Тжасковський і сам по собі популярний політик. За довгу політичну кар'єру він побував депутатом Сейму і Європарламенту, працював у виконавчій владі, в тому числі на посаді міністра адміністрації та впровадження цифрових технологій в уряді Дональда Туска. У 2018 році на виборах мера Варшави Тжасковський буквально каменя на камені не залишив від свого конкурента – представника керівної партії "Право і справедливість" Патрика Які. За результатами голосування Тжасковський переміг з дворазовою перевагою, набравши 56,67% голосів, тоді як підтримуваний владою Які отримав лише 28,53%.
Зрозуміло, коли в травні постало питання, ким замінити Кідава-Блонську, вибір "Громадянської платформи" логічно зупинився на Рафалі Тжасковському.
Опозиція: що не з'їмо, те понадкушуємо
Несподівана рокіровка кандидатів різко змінила ситуацію для керівної партії в гірший бік. Рейтинг Дуди став падати, рейтинг основного опонента – рости.
За даними соціологів, за два тижні до виборів Дуда мав підтримку 40% виборців. Тжасковський – 30%. На третє місце в гонці (втім, із серйозним відставанням) несподівано вийшов незалежний кандидат – журналіст Шимон Головня, за якого були готові проголосувати 10% виборців. Але головна несподіванка полягала в іншому: у другому турі, відповідно до соцопитувань, Дуда програє Головні (44% на 47%). А також ризикує програти Тжасковському (тут спостерігається паритет – 46% на 46%) і лідеру Польської селянської партії Владиславу Косиняк-Камишу. Втім, вихід останнього до другого туру – питання суто гіпотетичне.
Для "Права і справедливості" це стало, звичайно, несподіванкою, враховуючи, що ще місяць тому всі впевнено пророкували безпроблемну перемогу Дуді в першому турі.
Втім, експерти впевнені в перемозі чинного президента і зараз. Хоча, звичайно, вона буде не такою безпроблемною. Опозиції просто не вистачило часу, щоб наростити рейтинг свого кандидата. Однак у будь-якому разі "Громадянська платформа" задачу-мінімум виконала і перевиконала. По-перше, давши влади гідний бій. По-друге, розкрутивши Тжасковського під майбутні вибори.
"Тжасковський, навіть якщо не переможе на цих виборах, має шанси стати обличчям "Громадянської платформи". І вже потім повести її на парламентські вибори, а в подальшому знову балотуватися на пост глави держави", – зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" політолог Максим Джигун.
Як будуть розвиватися події, покаже час. До першого туру залишилося чекати зовсім небагато.
Нагадаємо, вісім місяців тому партія Качинського "Право і справедливість" без особливих проблем зуміла перемогти на виборах. Сьогодні у президента Польщі Анджея Дуди, якого підтримує ПіС, завдання складніше.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми