Олена Вус
нічний редактор Антикорупційна ініціатива EUACI спростовує аргументи, керуючись якими Конституційний суд вирішив, що стаття про незаконне збагачення суперечить конституційним принципам.
Про це пише Європейська правда.
Антикорупційна ініціатива EUACI – найбільша програма технічної допомоги ЄС з боротьби з корупцією в Україні – опублікувала висновок щодо конституційності статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, яку скасував Конституційний суд.
"Загальним зауваженням до аргументів на конституційному поданні є їхній загальний характер", – йдеться у висновку.
У конституційному поданні від 12 грудня 2017 затверджується, що частина 1 статті 368-2 Кримінального кодексу України (КК) суперечить таким конституційним принципам, як захист від самозвинувачення, презумпція невинуватості, право на справедливий судовий розгляд і рівність сторін, принцип законності, принцип "non bis in idem" і принцип відсутності зворотної дії в часі.
26 лютого, стало відомо, що Конституційний суд вирішив, що положення статті не відповідають принципам верховенства права і презумпції невинності. Зокрема, стаття про незаконне збагачення нібито зобов'язує самого підозрюваного довести законність його стану. Ці аргументи спростовує EUACI.
"У конституційному поданні не досліджується сутність і релевантність відповідних правових принципів щодо норми Кримінального кодексу, яка заперечується, а також не здійснюється поглиблений аналіз відповідної прецедентної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) або іноземної конституційної практики. Можна стверджувати, що конституційне подання також неправильно тлумачить правову норму Кримінального кодексу, яка заперечується, та ігнорує презумпцію конституційності і, таким чином, останній доступ до можливостей тлумачити цю норму кримінального права способом, який був би сумісний з конституційними вимогами", – йдеться у документі.
У конституційному поданні, зокрема, стверджується, що стаття 368-2 КК порушує право людини вважатися невинним, оскільки переводить тягар доведення з боку звинувачення на обвинуваченого.
"З конкретного формулювання злочину незаконного збагачення в Україні та судової практики ЄСПЛ і конституційних судів інших держав слідує, що стаття 368-2 КК не передбачає будь-яких перекладань тягаря доведення і, таким чином, порушує презумпцію невинуватості", – відзначають в EUACI.
У конституційному поданні також стверджується, що визначення незаконного збагачення порушує свободу від самозвинувачення – конституційне право, передбачене статтею 63 Конституції України.
"По-перше, стаття 368-2 КК не потребує від обвинуваченого давати будь-які пояснення та не зобов'язує в прямій формі обвинуваченого надавати інформацію. Підсудний має право, але не зобов'язаний надавати пояснення про походження активів, про незаконність яких стверджує звинувачення. Положення Кримінального кодексу як таке не встановлює будь-якого тягаря доведення про надання доказів. Це регламентується виключно правилами кримінального провадження", – йдеться у документі.
Беручи до уваги те, що стаття 368-2 КК України не передбачає перекладання тягаря доведення, а також не примушує обвинуваченого до самозвинувачення у кримінальній справі, пов'язаній з незаконним збагаченням, то, таким чином, вона також не впливає негативним чином на гарантії справедливого судового розгляду , пояснюють в EUACI.
"На думку авторів укладення amicus curiae, згаданий елемент незаконного збагачення – збільшення активів у значному розмірі, законність підстав придбання яких не підтверджено доказами – досить чітко проглядається з формулювання частини 1 статті 368-2 КК: це положення може тлумачитися як настання кримінальної відповідальності, що припускається, тільки якщо доведено, що збільшення активів у значному розмірі не могло статися з використанням законних доходів", – зазначається у висновку.
На думку авторів укладення amicus curiae, основна ідея криміналізації незаконного збагачення полягає в тому, щоб усунути вимогу доказу зв'язку між діями державної посадової особи та вигодою, надалі отриманої за такі дії.
"Це означає, що недолік доказів на користь обґрунтованого збільшення активів становить достатню ознаку для виникнення кримінальної відповідальності. Кримінальне переслідування за незаконне збагачення не вимагає одночасного переслідування за основний злочин, тобто для того, щоб в межах останнього положення настала кримінальна відповідальність, потрібна лише відсутність обгрунтування істотного збільшення активів, а не вчинення обвинуваченим інших конкретних злочинів або правопорушень", – говорять автори.
"Статтю 368-2 КК слід тлумачити в світлі інших положень КК, що встановлює загальні правила застосування кримінального права в часі. За результатами такого тлумачення немає підстав стверджувати, що визначення незаконного збагачення передбачає застосування закону зі зворотною силою", – аргументують в EUACI.
27 лютого 2019 року КСУ оприлюднив рішення про визнання неконституційною статті 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Зокрема, судді вважають, що дана стаття суперечить статтям 62 і 63 Конституції, згідно з якими всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь і що ніхто не зобов'язаний давати показання або пояснення щодо себе і своїх близьких.
Коментуючи рішення КСУ, генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що статтю про незаконне збагачення не можна застосувати на практиці, тому вона просто неефективна.
Президент України Петро Порошенко пообіцяв внести до Верховної Ради законопроект про покарання чиновників за незаконне збагачення відразу після того, як з'явиться офіційне повідомлення про скасування Конституційним судом статті 368-2 в Кримінальному кодексі.
Детальніше про скандал навколо скасування даної статті читайте у статті "Сегодня": Нардепи і незаконне багатство: як законопроект викликав скандал, і що далі.
Читайте також:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми