Інакомислення не пройде: чим може закінчитися силовий розгін мітингів у Білорусі

30 березня 2017 7:06

Дар`я Нинько Дар`я Нинько

Жорсткі дії білоруської влади стосовно учасників акцій протесту можуть призвести до зростання кількості невдоволених мешканців країни, вважають експерти

99-та річниця проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки – День Волі, який на державному рівні не відзначається – завершився жорстокими розгонами мітингів опозиції. Такі дії білоруської влади можуть призвести до того, що кількість незадоволених збільшиться, однак висловлювати свої протести їм буде ще складніше, вважають експерти.

Реклама

1222

Силовики били і затримували протестуючих в Білорусі. Фото: AFP

Ситуація в Білорусі загострюватиметься

Такі мітинги білоруська опозиція проводить щороку. Однак, цього року, в силу погіршення соціально-економічної ситуації, особливо з огляду на протестні акції, які відбулися раніше проти податку на "дармоїдство" (йдеться про податок, який повинні платити офіційно не працевлаштовані люди. – Авт.), у глави Республіки Олександра Лукашенка було більше побоювань, розповів "Сегодня" політолог Володимир Фесенко.

Реклама

"Звичайно, Лукашенко побоювався, що на День Волі можуть з'єднатися політичні, ідеологічні протести з соціально-економічними. Саме тому, напевно, він і зробив превентивні заходи і дав вказівку діяти жорсткіше", – говорить Фесенко.

Як вважає експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Микола Капітоненко, ситуація в Білорусі стає складнішою через неефективну соціально-економічну модель, яка існує в цій країні. Експерт зазначає, що йдеться не тільки про незадоволене населення країни, але і про чиновників. Так, у міру скорочення ресурсів держави зростатиме кількість незадоволених, які дестабілізуватимуть політичну систему.

"Навіть якщо люди не виходитимуть на вулиці, не намагатимуться йти до урядових установ і кого-то скидати, все одно система дестабілізуватиметься завдяки внутрішнім конфліктам" – вважає експерт.

Класичною відповіддю на невдоволення в авторитарному режимі є репресія, проте історично складається так, що подібні способи призводять до того, що колапс або революція відкладається на якийсь час, зазначає Капітоненко. У випадку з Білоруссю, швидше за все, моментом зміни влади буде особистий ухід Олександра Лукашенка з поста президента, вважає він.

При цьому, опозиція до Лукашенко зростатиме і підсилюватиметься в міру його старіння і оновлення поколінь білоруського суспільства, вважає Володимир Фесенко. Але наразі цей процес тільки починається – в Білорусі зараз немає організованої, сильної, згуртованої опозиції, каже політолог. На його думку, розгін мітингувальників збільшить число незадоволених або розчарованих ситуацією, але альтернативи Лукашенку нині в Білорусі немає.

Реклама

"Як показує досвід багатьох подібних режимів, альтернатива Лукашенку якщо і з'явиться, то всередині його режиму", – вважає Фесенко.

Якими можуть бути наслідки розгону мітингів в Білорусі

222222

Літню жінку збили з ніг під час мітингу в Мінську. Фото: Сергій Гудилін/nn.by

На думку політолога Володимира Фесенка, головний наслідок таких розгонів – то, що в Білорусі закінчився короткий період відносної лібералізації, під час якого Лукашенко уникав жорстких дій по відношенню до опозиції. Крім того, закінчився і період "відлиги" у відносинах із Заходом. Експерт припускає, що охолодження у відносинах Білорусі та Заходу продовжиться, а Лукашенко знову розвернеться в бік Росії.

Реклама

"Ми побачили колишнього Лукашенка. Все повернулося на круги своя. Але це не означає, що Лукашенко вирішив всі проблеми. Він боїться повторення в Білорусі подій, схожих на український Майдан. Але Білорусь – не Україна, і в Білорусі, я думаю, проблеми розвиватимуться по-іншому. Вони тільки починаються для Лукашенка", – говорить Фесенко.

Більш того, розгін акції протесту навряд чи може спровокувати в Білорусі масовіший протест, як це сталося 2013 року в Україні, вважає Микола Капітоненко. Експерт зазначає, що в Україні так вийшло, тому, що в країні не було персонального режиму влади і культу особистості екс-президента Віктора Януковича. А в сучасній Білорусі, як і в Росії, такий режим є, тому влада посилатиме населенню чіткіші сигнали з приводу можливих силових дій, каже він. В силу цього, жителям Білорусі буде складніше висловлювати свій протест у такій формі, а тим більше збиратися масовіше.

На думку Капітоненка, в ситуації, що склалася, жителів Білорусі, які віддадуть перевагу звичному режиму перед чимось невідомим, буде більше, ніж їх було свого часу в Україні.

Західні країни і правозахисні організації закликали звільнити всіх затриманих мирних громадян

Реакція світової спільноти на розгін мітингу і затримання його учасників теж не змусила на себе чекати. США, ЄС, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) закликали звільнити всіх затриманих мирних громадян, і зазначили, що подібні дії білоруської влади йдуть врозріз з демократичними цінностями.В ОБСЄ закликали Білорусь утриматися від придушення інакомислення і свободи вираження думок.

"Люди, які вийшли на вулиці в суботу, а також останніми тижнями, реалізували своє право, яке є невід'ємним для плюралістичного суспільства. Ухвалення насильницьких дій проти цього є невідповідним. Те ж саме можна сказати про численні арешти протестувальників і журналістів", – заявив міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель.

У МЗС Польщі заявили, що те, що відбулося під час акції протесту – це приклади порушення основних громадянських свобод і прав людини останнім часом в Білорусі.

"Підстави, на яких ЄС хоче будувати постійні відносини з Білоруссю, – це повага прав людини і основних свобод, в тому числі свободи слова, права на свободу зібрань та об'єднань, і дотримання політичних прав всіх громадянських рухів відповідно до міжнародних стандартів і зобов'язань", – йдеться в заяві.

У Міністерстві закордонних справ Білорусі, в свою чергу, заявили, що не розуміють, що "неєвропейського" побачили західні політики в діях білоруських правоохоронних органів в суботу.

"Вчорашня акція носила несанкціонований характер. Участь в несанкціонованих акціях тягне конкретні наслідки в будь-якій країні світу. І що "неєвропейського" змогли побачити в діях наших правоохоронних органів західні політики? У Мінську розганяли демонстрантів водометами? Може бути, розпилювали газ? Ні. І, слава богу, обійшлося без жертв", – сказав прес-секретар МЗС Білорусі Дмитро Мирончик.

В тренді
Біля Пентагону відкрили стрілянину, загинув поліцейський (оновлено)
На місце стягнули силовиків. Колаж "Сьогодні"

Він також зазначив, що право громадян на мирні зібрання закріплено в Конституції.

"Однак ключове слово тут – мирні. Якщо ж до місця заходу підвозять "коктейлі Молотова", підганяють автомобілі зі зброєю, підключають анархістів, то назвати таку акцію мирною язик не повертається", – зазначив представник МЗС Білорусі.

Однак на підтримку демонстрантів виступили і міжнародні правозахисні організації. Як заявила Amnesty International, білоруська влада повинна негайно і беззастережно звільнити всіх заарештованих до і під час мирних протестів і припинити практику репресій проти демонстрантів.

"Спостерігачі від Amnesty International стали свідками арешту десятків мирних демонстрантів в Мінську і бачили випадки надмірного застосування сили з боку поліції. Вони зазначають, що не бачили жодного випадку насильства з боку демонстрантів. Ці арешти послідували після превентивних затримань лідерів громадянського суспільства, діячів опозиції і десятків правозахисників", – йдеться в заяві.

Як зазначає заступник директора по Європі та Центральній Азії Amnesty International Денис Кривошеєв, білоруська влада знову звернулися до авторитарної тактики: забороні на демонстрації, превентивних затримань правозахисників і свавільних арештів демонстрантів.

Події, що відбулися в Білорусі, стали кульмінацією серії репресивних заходів з боку влади країни з початку березня з метою придушення публічних протестів, заявили представники платформи "Громадянська солідарність".

"З огляду на серйозність кризи в області прав людини і її безпрецедентний масштаб з грудня 2010 року, дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство зробило рішучі заходи для припинення репресій в Білорусі і справедливості для тих, проти кого вони спрямовані", – говориться в заяві.

Більш того, як заявив голова неурядового правозахисного центру "Весна" в Білорусі Алесь Беляцький, з різних міст країни їм надходять відомості про переслідування правозахисників у зв'язку з масовими протестами, які тривають з середини лютого. Представників правозахисних організацій та ініціатив, які здійснюють свої професійні функції, як і учасників мирних акцій, залякують, затримують і засуджують до адміністративних арештів.

"Влада використовувала масові протести білоруських громадян в різних містах країни для надання нечуваного тиску на правозахисників, які весь цей час поводяться активно і самовіддано – проводять моніторинги масових акцій і судів, які надають допомогу жертвам репресій. Тому ми теж потрапили під удар", – говорить Беляцький.

Зазначимо, що напередодні акцій протесту в Білорусі, в офісі центру "Весна" було затримано понад 50 осіб, задіяних у моніторингу акцій протесту, в тому числі іноземні громадяни з Франції, Німеччини, України та Росії.

Силовики били і затримували протестуючих в Білорусі. Фото: AFP

25 березня білоруські опозиціонери планували провести дві акції – проти закону про "дармоїда" і на честь Дня Волі. Незважаючи на спроби організаторів мітингу зареєструвати його, голова Мінського міськвиконкому Андрій Щорець заявив, що будь-яка масова акція в суботу в Мінську вважатиметься незаконною. Проти таких акцій днями раніше виступив і сам глава білоруської держави Олександр Лукашенко. Більш того, він заявив, що не допустить українського сценарію розвитку подій на території Білорусі.

"Ситуація українська в Білорусі не зі мною. Не можу допустити, щоб в Білорусі повторився український варіант", – сказав Лукашенко.

Незважаючи на це, на акцію в Мінську зібралося близько двох тисяч осіб. Однак закінчилося все силовим розгоном мітингувальників. Сотні співробітників ОМОНу спочатку відтісняли учасників акції, а потім почали їх атакувати,  хапаючи при цьому всіх, хто попадався – і молодь, і жінок, і літніх людей – і відводили до "автозаків".

За оцінками правозахисників, цього дня були затримані від п'ятисот до тисячі осіб, як мітингувальників, так і випадкових перехожих. Серед затриманих було близько 25 журналістів. Більшість з них відпустили після складання протоколів.

4444444444444

ЗМОП заштовхує до автозаку пенсіонерку в Мінську на День Волі.. Фото: tut.by

Цього дня мітинг відбувся не тільки в столиці Білорусі, але і в Гомелі, Вітебську, Гродно і Бресті. При цьому тільки в Гродно і Бресті акції були санкціоновані владою.

Відео розгону мітингу, зняте безпілотником. Видео: Youtube/TUT.BY

Наступного дня кількадесят осіб знову вийшли на центральну площу Мінська – вимагати звільнення мирних демонстрантів, правозахисників і журналістів. Однак майже відразу їх затримали. Підтримати білорусів в Києві вийшли і українці. З біло-червоними прапорами біля посольства республіки близько 200 осіб скандували "Свободу політв'язням" і "Україна солідарна".



Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти