Від айсштоку і ск’єрингу до хокею з мітлою: найбільш незвичайні зимові види спорту

За майже вікову історію зимових Олімпіад деякі види випали з програми Ігор. Наприклад, гонки військових патрулів – пращур сучасного біатлону. Дуже популярні в першій третині ХХ століття змагання виглядали так: команда з 4-х осіб – старший офіцер (лідер патруля), молодший офіцер і двоє рядових, – навантажена ранцями загальною масою 24 кг, долала дистанцію в 25 км, періодично вражаючи цілі з гвинтівок. Стріляли лише три члени команди (тільки з положення лежачи), лідер патруля, озброєний пістолетом, пострілів не робив. Перемагали ті, хто швидше добирався до фінішу, набравши менше штрафних хвилин. Першими і останніми олімпійськими чемпіонами в цьому виді стали швейцарці, які перемогли на I зимовій Олімпіаді в Шамоні-1924. Ще на трьох зимових ОІ (1928, 1936, 1948) гонки військових патрулів значилися в списку показових змагань, а в 1960 році на зміну їм прийшов біатлон.

Аж до Олімпіади-1988 у фігуристів-одиночників, крім короткої і довільної програми, були ще так звані обов'язкові фігури, а в просторіччі – "школа". Потрібно накреслити на льоду фігури, причому до виходу на майданчик фігуристи приносили малюнок суддям, потім малювали те ж саме лезами на льоду, і арбітри оцінювали, наскільки картини збігаються. Витримати це нудьгування було неможливо, і поступово під тиском ТБ її скасували.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Айсшток – німецький різновид керлінгу, був у демонстраційній програмі двох Олімпіад (1936, 1964). Його головні відмінності від класичного керлінгу: довга ручка на "камені" і перед снарядом, що ковзає по льоду, ніхто не єлозить щітками.

На першій післявоєнній Олімпіаді-1948 в Санкт-Моріці в якості демонстраційного виду засвітилося зимове п'ятиборство: лижні гонки і швидкісний спуск з "літньою домішкою" стрільби з пістолета, фехтування на шпагах та кінного кросу.

Нагороджували раніше золотою олімпійською медаллю і за видатні успіхи в альпінізмі, досягнуті протягом чотирьох років перед ОІ. Вперше – на зимових Іграх у Шамоні-1924. Особисто "олімпійський батько" П'єр де Кубертен вручав нагороди членам британської експедиції 1922 року на Еверест, за першу спробу зійти на найвищу вершину планети. Не зійшли, але рекорд висоти подолання гори оновили – 8326 м (всі 8848 м Евересту підкорилися тільки в 1953 році). Були нагороджені 13 альпіністів і посмертно 7 шерпів, які потрапили під лавину. До речі, те олімпійське "золото" досі залишається єдиним для жителів Непалу.

Ск’єринг: 50 км на годину на Віскі

Коні беруть участь не тільки у літніх Олімпійських іграх. Було діло і на зимових. У далекому 1928-му в Санкт-Моріці в якості демонстраційного виду спорту був випробуваний скіджорінг (або ск’єринг – як душі завгодно). Уявіть собі – водні лижі, трос, катер. Ск’єринг – з тієї ж опери, тільки безстрашно на лижах не по воді, а по снігу, а в обличчя тобі не летять бризки, а снігові клапті з-під копит коня. І все це – на швидкості 50 км на годину. 88 років тому медалі розіграли якраз у гоночному ск’єрингу, коли лижники самі управляють кіньми за допомогою віжок. Три перших місця зайняли господарі-швейцарці. Хоча батьківщина цієї забави – Норвегія. Але є й інший різновид ск’єрингу – коли ти їдеш по снігу за конем з вершником, якому даєш команди. Саме в цій дисципліні свій чемпіонат провела і Україна! Щоправда, лише раз, у 2013-му, в столичному Гідропарку. Але, як сказав нам його організатор, керівник кінного театру "Скіф-Арт" Сергій Комлєв: "Це була бомба!".

"Так тут же зовсім інший адреналін! Коли з-під копит летить сніг, коли кінь несеться, а ти ще можеш крикнути наїзникові: "Дай більше швидкості!"

"Ми й до того, бувало, каталися на лижах, чіпляючись фалом до коней, – згадує Комлєв. – Але це були якісь покатушки, а не ск’єринг. А в 2013-му провели фестиваль, яких тут ще не було. Від нас, до речі, пішла хвиля в Росію, Білорусь. Самі придумали правила. Дистанція на 300 метрів, щоб кінь міг розігнатися. Прикріплений до нього лижник по ходу заїзду стрибає на одному трампліні, іншому, проходить змійку з фішок і захоплює підвішені кільця. Плюс передбачені бали за швидкість. У тій же Америці у кожного учасника власний кінь. Ми підготували каскадерських коней, яких розподіляли шляхом жеребкування. Комусь, умовно кажучи, дістався Буцефал з синьою стрічкою, комусь – Віскі з червоною. Гірськолижники дивилися на це скептично. Але, випробувавши на собі, визнавали: "Так тут же зовсім інший адреналін! Коли з-під копит летить сніг, коли кінь несеться, а ти ще можеш крикнути наїзникові: "Дай більше швидкості!"... Переміг тоді у нас каскадер Євген Андрєєв, він отримав кубок. А коню дістався піднос з морквою".

"Чому виграв? Напевно, найкраще правила знав, бо сам їх і писав", – сміється Андрєєв. Зараз чемпіон України зі ск’єрингу займається декораціями для театру і кіно, а в каскадерські часи знімався у фільмах "Вогнем і мечем", "Тарас Бульба". Але найстрашнішим називає трюк для фільму-реконструкції подій у Новобогданівці, коли там вибухали збройові склади. "За сюжетом, з другого поверху палаючого гуртожитку виплигували дівчата. "Дівчатами" були ми, пацани. Але через особливий нахил висота була на рівні четвертого поверху. Холодно. Виносять нам жіночі ночнушки, гримують. Дивимося вниз – страшно. Тим не менш стрибок, пробивши наскрізь мати, зробили красиво – як ми думали. Але режисерові не сподобалося: "Все круто, тільки ви схожі на групу спеціального призначення". Другий дубль. "Ночнушки задерлися, видно, що ви не дівчатка!". Лише з третього вийшло!".

Після каскадерських трюків відчуття від ск’єрингу у Андрєєва були не такі гострі, як у інших. Хоча і він каже: "Коли тебе тягне не машина, а тварина – це щось".

Після Нового року Сергій Комлєв планує скликати другий ЧУ з цього екзотичного виду: "Потрібен кураж. І сніг". Хоча "поск’єрничати" можна і в приватному порядку в деяких кінних клубах – одна година, включаючи послуги коня і прокат спорядження, коштуватиме близько 300 грн.

ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

1 СНОУКАЙТИНГ. Катання на повітряному змії – буксированому кайті – існує і на снігу або льоду, використовують лижі, сноуборд або навіть ковзани. Придумали таке німецькі брати Стразилл у 60-х. На чемпіонатах світу розігрують медалі у гонках і фрістайлі. Рекорд швидкості – 118 км/год.

2 СИНХРОННЕ ФІГУРНЕ КАТАННЯ. Батьком "точного катання", як воно іменувалося спочатку, став американець Річард Портер, який у 1954 році в Мічигані сформував першу в історії команду з 16 фігуристок – The Hockettes (передражнюючи знаменитий вар'єте-ансамбль The Rockettes). Так і повелося: виступають по 16 на льоду, але з'явилося гендерне обмеження – не більше 6 осіб у команді! У торішніх чемпіонів світу, Канади, "вусатий" синхроніст був один. Фани зі слоганом #WhyNotSynchro вимагають включення виду в олімпійську програму.

3 ЮКІГАССЕН. Якщо ви думаєте, що, закидаючи один одного снігом на вулиці, просто дурієте, ви сильно помиляєтеся. Насправді ви вже практично професіонал гри юкігассен! Правила в 1988 році придумали в Японії: дві команди по 10 осіб зводять зміцнення зі снігу, за якими можна ховатися від обстрілу супротивника, три періоди по три хвилини і по 90 сніжків. Перемагає та, яка захопила прапор суперника, або та, у якої більше "вижили". Щорічні змагання з юкігассену проводяться вже і в Швеції, Фінляндії і Норвегії.

4 СКІБОББІНГ. Сніговий "велоспорт", в якому використовують скібоб – велосипед, в якому замість коліс – лижа. Ідея пристосування з'явилася в 1892-му. Раніше його використовували люди зі слабкими колінами для переміщення в Альпах. А вже в наступному столітті на ньому наввипередки каталися навіть дуже здорові і розвивали швидкість до 190 км/год.

5 ГОНКИ НА ВОКАХ. Ви колись пробували кататися на пательні? Якщо ні, то дуже даремно. В Європі вже проводяться чемпіонати світу зі швидкісного спуску на воках, глибоких китайських пательнях. Навіть у четвірках кріплять між собою чотири воки! Беруть участь від шоуменів до олімпійських чемпіонів. Наприклад, літаючий лижник Свен Ханнавальд і легендарний Георг Хакль, 10-кратний чемпіон світу по санях став уже 7-разовим чемпіоном у спуску на китайській пательні!

6 ЗИМОВА РИБОЛОВЛЯ. Наймасштабніше змагання з зимової рибної ловлі проводять на Гал Озері у Міннесоті, де щороку в лютому організатори свердлять 20 тисяч ополонок для понад 15 тисяч учасників. Стартовий внесок – $50, а загальні призові для учасників – $150 000. Натовпи глядачів (по $10 за квиток) споглядають всю цю дію три години при температурі -40! У 2016-му головний приз, пікап GMC, отримав місцевий рибалка, який витягнув світлоперого судака на 2,4 кг.

7 ПЕРЕГОНИ НА КАНОЕ ПО ЛЬОДУ. Екіпаж з п'яти осіб переміщається по крижаній річці, то штовхаючи каное на міцних ділянках льоду, то гребучи по воді. Зародилися гонки двісті років тому на річці Святого Лаврентія у Квебеку – так там по льоду перевозили вантажі – і тепер проходять щорічно. Під забороною каное білого кольору – небезпечно!

8 ТОБОГГАНІНГ. Ті пластикові підпопни... штуковини на зразок санок, на яких ваші діти так люблять з'їжджати з гірок, насправді називаються тобогганами! А придумали їх індіанські народи, що проживають на півночі Канади. Спочатку їх робили з дерев'яних дощок, закруглених спереду, довжиною близько 3-4 метрів. На початку ХХ століття тобогганінг існував як спорт нарівні з бобслеєм, і літера "Т" зберігається в назві міжнародної федерації – ФІБТ.

9 СПУСК НА КОВЗАНАХ. Багато людей не сумніваються, що буквально через пару циклів на ОІ ми побачимо швидкісний спуск на ковзанах, якому лише 16 років від народження, але він швидко набирає популярності. У 2001-му прямо на вулиці Стокгольма, що проходить через рибний базар, була побудована обгороджена бортиками 300-метрова льодова траса з трамплінами, перепадами висот і різкими поворотами. На старт вийшло четверо сміливців на ковзанах і в хокейній екіпіровці і буквально заворожили всіх небезпечними і видовищними віражами. Сьогодні зі швидкісного спуску вже проводяться чемпіонати світу.

10 ГОНКИ НА СОБАЧИХ УПРЯЖКАХ. Зараз найзнаменитіша проходить на Алясці: "Айдітарод" на 1868 км. до Речі, цей вид також промайнув на Олімпіаді: у 1932 році в американському Лейк-Плесіді.

11 СНОУКРОС. Чемпіонат світу з гонок на снігоходах щорічно приймає Ігл Рівер у штаті Вісконсіне – збирається по півтори тисячі учасників!

12 БРУМБОЛ. Найбільше варіацій у зимових ігрових видах, звичайно, у хокею. Тут тобі і хокей з м'ячем (бенді), і чисто жіночий рінгет, де шайбу замінює гумове кільце, і, наприклад, брумбол. Зародився він ще в кінці ХІХ століття в Канаді, ключові відмінності від хокею в інвентарі: замість шайби – гумовий м'яч, ключка – у вигляді чи то весла, чи то мітли, і ковзани тут не потрібні, вистачить взуття з чіпкою гумовою підошвою. Дуже демократично! Береш будь-дитячий м'ячик і йдеш брумболити! Справа перспективна: існує Міжнародна федерація асоціацій брумбола (IFBA), яка проводить кожні два роки чемпіонат світу, брумбол вже входить у НОК Канади й не за горами, коли попроситься в олімпійську сім'ю.