Росія на шляху до "самотності": з ким за два роки встигла "посваритися" Москва, і хто залишився "серед друзів"

Події останніх двох років наочно демонструють, що відносини багатьох країн з РФ погіршилися. Багато в чому це пов'язано з анексією Криму і агресією на Донбасі, але "свій внесок" в цей процес внесла також і військова операція Росії в Сирії.

На думку експертів, Москва сама вибрала курс на військову геополітику, роблячи ставку не на пошук союзників, а на свої армію і флот, але наслідки таких дій можуть бути катастрофічними для країни.

Журналісти Сегодня.ua вирішили розібратися, з якими країнами РФ поки ще підтримує, якщо не дружні, то, по принаймні, партнерські відносини, і з якими країнами відносини значно погіршилися.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Росія-Китай: залежність і дружба з застереженнями

В цілому практично всі країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону за винятком США, Канади і почасти Японії підтримують або нейтральні, або дружні стосунки з РФ.

Але ключовим партнером, як в цьому регіоні, так, мабуть, і в усьому світі, для Росії сьогодні виступає Китай.

КНР сьогодні є найбільшим серед країн торговим партнером РФ. Так, зовнішньоторговельний оборот двох країн, за даними Росстату, за січень-вересень 2015 року склав 46,8 млрд. дол. Або 11,8% від загального обсягу зовнішньоторговельного обороту РФ за вказаний період (395,7 млрд. дол.).

У планах двох країн також цілий ряд великих спільних проектів. У травні поточного року за підсумками офіційного візиту голови КНР Сі Цзіньпіна до Москви було підписано понад 30 різних угод. Країни планують співпрацювати в галузі транспорту, енергетики та інфраструктури. Також РФ і Китай мають намір об'єднати зусилля з розробки ракетних двигунів і електронної компонентної бази, у сфері супутникової навігації, дослідження та освоєння Місяця, вивчення далекого космосу і ін.

У той же час, як зазначають експерти, Пекін у відносинах з РФ виходить в першу чергу з власних інтересів, і там де це можливо не поспішає платити РФ гроші.

Так, наприклад, у травні 2014 року "Газпром" підписав з китайською компанією CNPC 30-річний контракт на постачання в Китай до 38 млрд. куб. м газу на рік по газопроводу "Сила Сибіру", починаючи з 2019 року. Будівництво газопроводу почалося 1 вересня, воно оцінюється в 25 млрд. дол. Росіяни на це будівництво розраховували отримати аванс в рахунок майбутнього контракту, але китайська сторона давати гроші вперед відмовилася. Поки також невідома вартість, за якою Китай купуватиме російський газ.

Ще один приклад китайської "дружби" – це новий "шовковий шлях", який Пекін має намір прокласти в Європу. Участь РФ в цьому проекті спочатку не планувалася, однак Москва неодноразово робила натяки, що готова взяти участь у проекті. Але нещодавно стало відомо, що представники великих транспортно-логістичних операторів Туреччини, Казахстану, Азербайджану та Грузії домовилися про створення консорціуму з транспортування вантажів з Китаю до Європи. Перші поставки очікуються вже в наступному році, частина вантажів проходитиме через Україну.

Відкриття газопроводу "Сила Сибіру". Фото: ТАСС

При цьому на міжнародній політичній арені Китай займає стримано лояльну позицію по відношенню до РФ, у тому числі з питання незаконної "анексії" Криму і конфлікту на Донбасі. Так, наприклад, Китай утримався від голосування по резолюції Радбезу ООН по Криму, який закликав визнати проходить референдум нелегітимним. Також РФ і Китай беруть участь у таких важливих регіональних об'єднаннях, як ШОС і БРІКС.

У той же час, особлива позиція по РФ не завадила КНР укласти в червні 2015 року зі США договір про військову співпрацю (перший за багато років) і навіть домовиться про спільні військові навчання. До слова, за даними Штатів, товарообіг між КНР і США за підсумками перших трьох кварталів 2015 року склав 441,5 млрд. дол. Ці цифри чітко дають зрозуміти, хто, як торговий партнер, більше цікавий Китаю.

На думку ряду експертів та ЗМІ, Китай по відношенні до РФ проводить політику м'якої "експансії": скуповуючи за відносно недорогою ціною ресурси, технології і поступово націлився на частину території РФ. У ЗМІ час від часу вже стали з'являтися повідомлення про намір влади здати КНР в оренду частину сільгоспземель.

Індія – стратегічний партнер без товарообігу

Ще одна велика країна, що розвивається, яка заявляє про стратегічне партнерство з – це Індія. Як відомо, зараз йде робота з підготовки угоди про зону вільної торгівлі між Євразійським економічним союзом (Росія, Казахстан, Білорусія, Вірменія, Киргизія) і Індією.

У зближенні з Нью-Делі зацікавлена і Москва, в листопаді минулого під час свого візиту до Індії Володимир Путін домовився про виробництво в Індії вертольотів, про поставку російського обладнання для АЕС, про очищення вод Гангу, а також про виділення кредиту в 1 млрд. дол .

Однак, товарообіг між країнами поки невеликий і за підсумками 2014 склав всього 9,5 млрд. дол.

Зазначимо, що Росія підтримує дружні відносини з усіма країнами БРІКС. Зокрема, як повідомив помічник російського президента Юрій Ушаков, всі країни БРІКС засудили санкції проти РФ і назвали їх незаконними.

Близький Схід – випробування Сирією

Сьогодні ключовим, і як вважають деякі експерти, єдиний союзник і партнер Росії – це Сирія. Саме на прохання сирійського президента Башара Асада Росія розпочала військову операцію в цій країні.

Причому вже неодноразово не лише експерти та ЗМІ, а й представники західних країн заявляли, що головним завданням РФ в Сирії є не боротьба з терористичною організацією "Ісламська держави" а збереження та захист Асада, на зміщенні якого наполягає міжнародна коаліції на чолі з США.

Ще одним союзником можна назвати Ірак, частина території якого також знаходиться під контролем ІДІЛ.

Як раніше повідомляли ЗМІ, саме в столиці Іраку Багдаді російські, сирійські та іранські військові створили координаційний штаб з проведення військової операції.

Іран також почасти можна назвати дружньою РФ державою, але говорити про стратегічне партнерство експерти утримуються. Москву і Тегеран довго час пов'язувало тісну співпрацю. Саме РФ в обхід західних станцій (були введені у відповідь на активну розробку Іраном ядерної програми) здійснювала постачання необхідної для Ірану продукції. І якраз завдяки Москві Тегеран погодився обмежити свою ядерну програму. Тепер же, коли Іран поступово виходить з ізоляції, важливість РФ для нього буде поступово зменшуватися.

"Іран розуміє, що його економічні перспективи у співпраці з західними компаніями набагато більші. Він буде розвивати власні інтереси", – сказав Сегодня.ua експерт з міжнародних питань Олександр Палій.

Європейські "друзі" РФ

Незважаючи на те, що останні два роки відносини між Європою та РФ будуються крізь призму санкцій введених за анексію Росією Криму і агресію на Донбасі, в Європі знаходяться країни, які як-небудь і інакше, в тій-якій іншій формі, але все ж висловлюють свою підтримку Москві.

Так влада Греції, у тому числі прем'єр-міністр Алексіс Ціпрас, відкрито виступали проти антиросійських санкцій, хоча в підсумку Афінам довелося підтримати колективне рішення ЄС про продовження обмежень введених проти РФ.

Ціпрас і Путін на зустрічі в Кремлі. Фото: ilovegreece.ru

У свій час в ЗМІ навіть з'являлися повідомлення про те, що Греція може звернутися за фінансовою допомогою до РФ, а в Москві розглядали можливість скасування ембарго для товарів з Греції (ембарго на продукти харчування з країн ЄС було введено у відповідь на європейські санкції).

У липні +2015 на прес-конференції за підсумками самітів БРІКС і ШОС в Уфі російський президент Володимир Путін взагалі заявив, що Грецію і Росію "пов'язують особливі відносини духовної спорідненості і релігійна спільність".

У суперечці щодо того, в небі над якою країною турецькі ВПС збили російський бомбардувальник Афіни підтримали позицію Москви, яка стверджує, що літак не вторгався в повітряний простір Туреччини, в той час як Анкара – союзник Афін по НАТО – стверджує зворотне. Греція була також однією з останніх країн ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію з Україною.

Крім грецьких властей своїми проросійськими висловлюваннями і позицією відомі угорський прем'єр Віктор Орбан і президент Чехії Мілош Земан.

На Балканах стриману підтримку РФ виявляє Сербія (кандидат на вступ до ЄС), яка відмовилася підтримати антиросійські санкції.

Зазначимо, що останнім часом особливо після терактів, організованих ІДІЛ в Парижі, до зближення з РФ частково тяжіє Франція. Нещодавно французький президент Франсуа Олланд навіть відвідав Москву.

Партнери по Митному союзу і ОДКБ

Традиційно до партнерів РФ також відносять країни учасниці Митного союзу Білорусь і Казахстан. Однак за останні пару років, як відзначають експерти, і Мінськ, і Астана стали вести більш незалежну від Москви економічну політику. Останнім часом білоруський президент почав активний діалог із Заходом, що вже призвело до часткового скасування санкцій. Казахстан став членів СОТ.

"З Митним союзом нічого не вийшло, він почав тріщати по швах навіть не будучи ще зшитим", – сказав Сегодня.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

У той же час, за його словами, окремим країнам вигідно партнерство з РФ по ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку). "Союз з РФ по ОДКБ вигідний деяким країнам Середньої і Центральної Азії через поширення того ж ісламського тероризму і нестабільності", – пояснив він

З ким погіршилися відносини

Як відомо, у відповідь на анексію Криму і агресію на Донбасі США і ЄС ввели санкції проти Росії. До цих санкцій в тій-якій іншій формі приєдналися такі країни: Канада, Австралія, Нова Зеландія, Японія, Великобританія, Швейцарія Швеція Чорногорія, Албанія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, Грузія та Молдова.

Крім того за останні роки з цілою низкою країн у РФ погіршилися і двосторонні відносини.

Так у жовтні 2015 посол Росії у Великобританії Олександр Яковенко в інтерв'ю газеті The Times заявив, що політичний діалог між Лондоном і Москвою майже зійшов нанівець. Єдина сфера, в якій співпраця триває на колишньому рівні, – це культура. За його словами, дипломатичні відносини припинилися через конфлікти в Сирії і в Україні. Посольство РФ в Лондоні було змушене скоротити кількість співробітників через відмову британських властей видавати дипломатам візи.

Зазначимо в останні два роки російські військові кораблі неодноразово провокували Королівські ВПС з'являючись біля безпосередніх кордонів Британії.

Подібну тактику військових провокацій російські ВПС і ВМС активно використовували в морях навколо Скандинавії останні два роки. Ця активність пішла на спад лише після початку військової операції РФ в Сирії. Але безслідно дії РФ не пройшли. І сьогодні Швеція і Фінляндія все більше замислюються про вступ НАТО і зміцнюють свій бойовий потенціал.

Як відомо, у жовтні 2014 шведські ВМС виявили вторгнення в територіальні води невідомого підводного човна, пошукова операція результатів не дала. Але, на думку деяких експертів та ЗМІ, це могла бути російська міні-субмарина.

Операція в Сирії, також не проходить безслідно для росіян. Найсерйозніший конфлікт у зв'язку з Сирією поки виник у Росії з Туреччиною. Російські військові літаки неодноразово порушували повітряний простір Туреччини (їх база в Сирії знаходиться недалеко від кордону) в результаті після багаторазових попереджень турецькі ВПС збили один з бомбардувальників.

Збитий російський літак. Фото: соцмережі

У відповідь РФ перекинула до Сирії новітні зенітно-ракетні системи, ввела санкції проти Туреччини, заборонила туристам їздити на відпочинок в країну і звинуватила турецького президента Ердогана у торгівлі нафтою з ІДІЛ.

Такими діями, а зокрема, перекиданням в Сирію зенітно-ракетних систем, РФ, як зазначають експерти, викликала невдоволення Ізраїлю. Режим Асада, який підтримує РФ, активно співпрацює з "Хезболлою", у якої давній конфлікт з Ізраїлем. Ізраїльська авіація неодноразово завдавала ударів по "Хезболлі" на території Сирії і перспектива того, що такий потужний зенітно-ракетний комплекс може теоретично потрапити в руки їхніх ворогів не може не хвилювати Тель Авів.

Крім того невдоволення Ізраїлю викликає намір Росії передати Ірану зенітно-ракетні комплекси С-300, які можуть значно посилити можливості Ірану щодо захисту повітряного простору. А це не може не викликати занепокоєння у Ізраїлю, якому тепер буде набагато складніше розігрувати "військову карту" в суперечках з Іраном. Так, можливість авіаударів по Ірану активно розглядалася Ізраїлем, як один із шляхів примусу Тегерана відмовитися від "ядерної програми", або, принаймні, як спосіб загальмувати розвиток цієї програми.

Крім того, як зазначають експерти, виступивши на боці Асада, Росія викликала серйозне невдоволення з боку багатьох арабських країн. "У першу чергу, це Саудівська Аравія, Катар. Та й майже весь арабський світ. 90% всіх мусульман суніти", – зазначає Олександр Палій. Як відомо в Сирії РФ бомбить помірну опозицію, яка складається з арабів сунітів.

Періодичне загострення відносин виникає у РФ і з Японією. Суперечка давній і стосується південних Курил, повернення яких домагається Токіо. Днями міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що на островах буде розвиватися військова інфраструктура.

"Самотня держава" робить ставку на армію і флот

На думку експертів, ставка РФ на військову силу у вирішенні зовнішньополітичних питань призвела до того, що у Росії не залишилося справжніх друзів.

"З Росією ніхто сьогодні не дружить. У РФ немає друзів. І вони навіть цим хизуються. Повторюючи відому формулу Олександра III імператора Російської імперії, що у Росії тільки один союзник – армія і флот. Вони зараз фактично успадковують зовнішню політику часів Царської Росії. Що стосується партнерів – це ситуативні партнери, які змушені партнерствувати, але, підкреслюю, не укладати союзи", – вважає Вадим Карасьов.

При цьому, як зазначає Олександр Палій, РФ вже не представляє досить великого економічного інтересу. "РФ, як економічна сила, дуже слабка. Колись у не було до 2,5% світового ВВП, а сьогодні вже десь 1,5%, якщо говорити про ЄС то це 17-18%. Відповідно і інтерес до РФ зменшується", – пояснив він.

Експерти зазначають, що відправною точкою у віддаленні РФ від решти світу стала анексія Криму.

"Принципово все почалося з анексії Криму. До анексії Криму Росія була у світовому співтоваристві, вона була складним членом спільноти, але все ж була в ньому. А зараз її розглядають окремо", – відзначає Олександр Палій.

Але тенденції до такої поведінки РФ намічалися і рвані, зазначає Вадим Карасьов. "У РФ вийшла тільки одна реформа – це реформа армії, всі інші реформи провалені. Тому успадковувати великодержавні амбіції Радянського союзу, але, не маючи економічної та військової могутності СРСР, РФ себе прирікала на те, щоб діяти в стилі "жорсткої сили", роблячи ставку на армію і флот", – зазначив експерт.

На думку Вадима Карасьова, головна проблеми РФ – це те, що вона не може прийняти свій статус в створеному після розвалу СРСР новому світовому порядку. "У тому то й драма Росії, яка прирікає її на самотність, що вона не може ніяк інтегруватися в сучасний світовий порядок в якості зазвичай, так, достатньо сильної, але регіональної держави. Їй хочеться більшого, але невміння, небажання інтегруватися підштовхує її до того, щоб спробувати зруйнувати існуючий міжнародний порядок", – пояснив експерт.

Повернення ж у світове співтовариство і нормалізація відносин можлива тільки з поверненням Криму Україні, вважає Олександр Палій. "Після зміни режиму в РФ прийде якийсь новий президент і почне переговори щодо повернення Криму. Як тільки він почне ці переговори, з РФ знову почнуть нормалізуватися відносини. Вони будуть довго розповідати, що Крим потрібно повертати через якийсь новий референдум. Але це вже будуть деталі", – пояснив експерт.

А якщо РФ продовжуватиме вести свою агресивну зовнішню політику, це може мати серйозні наслідки для країни, вважає Вадим Карасьов.

"Її може чекати геополітичне перенапруження, коли ставка на армію і флот без економічного забезпечення зі слабкою економікою може надірвати військову міць Російської Федерації і призвести до колапсу не тільки російської військової геополітики, а й самої державності", – зазначив експерт.