Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні 2 липня стало відомо, що днем раніше в результаті ожежі на підводному човні АС-12 "Лошарик" у Росії загинули 14 моряків. У складі екіпажу науково-дослідного глибоководного апарату Північного флоту ВМФ РФ, на якому в понеділок сталася пожежа, було сім капітанів першого рангу і два Героя Росії, зазначив президент РФ Володимир Путін.
Читайте історію найбільших катастроф підводних човнів за останні 20 років в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
На момент оприлюднення цього повідомлення пожежа на апараті загасили і доставили його на головну військово-морська база Північного флоту Росії в Сєвероморську. Пізніше стали відомі чини загиблих російських підводників. У складі екіпажу науково-дослідного глибоководного апарату Північного флоту ВМФ РФ, на якому в понеділок сталася пожежа, було сім капітанів першого рангу і два Героя Росії, зазначив президент РФ Володимир Путін.
Читайте історію найбільших катастроф підводних човнів за останні 20 років в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
2017, човен San Juan, Аргентина
15 листопада 2017 року пропав з радарів в Південній Атлантиці аргентинський підводний човен San Juan з 44 членами екіпажу на борту. В його пошуках брали участь більше десяти суден і літаків з Аргентини, США, Великої Британії, Чилі та Бразилії.
Екіпаж підводного човна перестав виходити на зв'язок по дорозі з порту Ушуайя в місто Мар-дель-Плата. На борту було 44 людини. Перед зникненням аргентинська субмарина повідомляла про неполадки зокрема, про несправності в електроніці, і човен був направлений назад на базу. Про це заявив військово-морський представник країни – командувач флотом Габріель Галеацці. За його інформацією, підводний човен сплив і перед тим, як зникнути, повідомив про проблему, пов'язану з коротким замиканням в системі електроживлення субмарини.
"Тому наземна команда наказала їй повернутися на свою військово-морську базу в Мар-дель-Плата", – сказав він.
За словами Галеацці, підводні човни підготовлені до системних несправностей.
"Військове судно має безліч резервних систем, що дозволяють йому переходити від однієї (системи – ред.) до іншої, коли є несправність", – сказав він.
Згідно з даними CNN, на передбачуваному місці аварії сонарні системи двох пошукових кораблів ВМС США вловили шуми, схожі на стук інструментів, що вдаряються об корпус підводного човна. За іншими версіями, був зафіксований підводний вибух.
Тільки через рік після катастрофи, 17 листопада 2018-го, підводний човен ВМС Аргентини San Juan, що затонув, знайшла американська компанія Ocean Infinity.
"Міністерство оборони і ВМС Аргентини повідомляють, що сьогодні обстеження об'єкта підвищеного інтересу номер 24, про який повідомила Ocean Infinity, за допомогою підводного телекерованого апарату на глибині 800 метрів підтвердило виявлення субмарини San Juan", – говорилося в повідомленні ВМС республіки в Twitter.
Підводний човен був виявлений поблизу від півострова Вальдес на атлантичному узбережжі Аргентини. Субмарину знайшли телекерованим нежилим підводним апаратом в одному з місць, зазначених приватною американською компанією Ocean Infinity, яка отримала винагороду в розмірі 7,5 млн доларів США.
За словами командувача ВМС Аргентини контр-адмірала Девіда Бурдена, причиною загибелі аргентинського підводного човна став вибух. За даними розслідування, підводний човен постраждав від попадання води в акумуляторні баки, що спричинило коротке замикання.
2013, човен Sindhurakshak, Індія
14 серпня 2013 року стало відомо, що вибухнув підводний човен в Індії – катастрофа сталася прямо в порту Мумбаї. В результаті на дизель-електричного підводного човна російського виробництва Sindhurakshak виявилися заблокованими 18 осіб.
Два вибухи на підводному човні, що стояла в спеціальному доці, сталися в ніч на 14 серпня і викликали сильну пожежу. Перший вибух спричинив за собою більш серйозний вибух, який призвів до детонації озброєння, яке було на борту. В результаті субмарина майже повністю занурилася під воду. Кілька людей, що перебували в безпосередній близькості, були госпіталізовані, також постраждали інші човни в доці.
Головнокомандувач індійським військово-морським флотом Девендра Кумар висловив надію, що комусь із моряків вдалося вижити, знайшовши запас повітря, але не склалося: всі 18 членів екіпажу, що були на борту, загинули.
Так як субмарина була російського виробництва, в розслідуванні причин трагедії брали участь експерти з РФ. За інформацією видання Business Standart, вони назвали наступні версії: диверсія, витік водню з акумуляторної ями, порушення правил ведення робіт на техніці і технічний збій однієї з систем. В результаті однієї з цих причин вибухнув боєзаряд.
Човен був піднятий на поверхню 6 червня 2014 року.
Потрібно відзначити, що за субмариною Sindhurakshak тягнулася погана слава. У перші ж роки експлуатації (була спущена на воду в 1997 році) підводний човен зіткнувся з риболовецьким судном і врізався в пірс. А лютому 2010 в результаті вибуху на борту один моряк загинув, двоє отримали поранення. Наступний вибух поховав Sindhurakshak.
2008, човен К-152 "Нерпа", Росія
9 листопада 2008 року атомний підводний човен "Нерпа" вбив 20 осіб. Трагедія сталася на субмарині, яка ще тільки проходила випробування в Японському морі і готувалася для здачі в десятирічну оренду ВМС Індії, які готові були заплатити $ 650 млн. Після випробувань "Нерпу" повинні були перейменувати в INS Chakra.
На підводному човні чомусь несанкціоновано спрацювала система пожежогасіння (слідство дійшло висновку, що її самовільно запустив один з матросів), в результаті чого автоматично були заблоковані один або два відсіки човна. Там в цей час перебували люди. Спрацювала система хімічного гасіння, що працює на фреоні – речовині, що миттєво витісняє кисень, який необхідний для підтримки горіння. В результаті вкидання фреону 20 людей загинули (6 – військових і 14 – співробітники Амурського суднобудівного заводу, що проводили випробування). Понад 20 людей отримали отруєння фреоном.
Всього на борту підводного човна було 208 осіб, з них 81 військовослужбовець. Як стверджували в російському ВМФ, сама субмарина пошкоджень не отримала, і її атомний реактор не постраждав.
Експерти пояснили, що автоматичні системи, аналогічні тій, що спрацювали на "Нерпі", ефективні, але небезпечні для екіпажу. Єдина можливість врятуватися – швидко надіти портативний дихальний апарат. На борту було 220 таких апаратів, але вони виявилися незайманими. Можливо, екіпаж просто не знав, де вони зберігалися, і з собою їх не носили.
Після довгих випробувань 4 квітня 2012 року підводний човен був все-таки офіційно прийнятий на озброєння індійських ВМС на базі Вішакхапатнам.
2003 човен К-159, Росія
Радянський атомний підводний човен, виведений зі складу флоту ще в 1989 році, затонув вночі 30 серпня 2003 року поблизу острова Кільдін на глибині від 170 до 248 метрів в той час, як його буксирували з бухти Гремиха для утилізації на судноремонтному заводі "Нерпа" в місті Снєжногорськ.
В результаті загинули 9 осіб, але одному – старшому лейтенанту Максиму Цибульському, вдалося врятуватися (нібито Цибульський зміг вижити завдяки зайвій вазі: надлишки жирової тканини дозволили йому уникнути смертельного переохолодження).
У вересні 2014 року російські та норвезькі вчені оглянули К-159. Експрес-аналіз проб показав, що рівень радіації не перевищений. За найсприятливішими прогнозами, в такому стані вона може пролежати ще 20 років.
К-141 "Курск", Росія, 2000
Загибель російської атомної субмарини "Курськ", яка сталася в Баренцевому морі за 175 км від Сєвєроморська 12 серпня 2000 року, прийнято вважати однією з найбільших трагедій в післявоєнній історії підводного флоту РФ – всі 118 членів екіпажу, які були на борту, загинули.
Команда російського атомного підводного ракетоносного крейсера К-141 "Курськ" (проект 949А "Антей") виконувала умовний ракетний удар по кораблях "противника", після чого зв'язок з субмариною був втрачений. Офіційною причиною трагедії був названий вибух торпеди в носовому відсіку човна. Але за однією з неофіційних версій, "Курськ" був торпедований американською субмариною.
Крім 111 членів екіпажу, серед жертв підводного човна "Курськ" були п'ять представників штабу 7-ї дивізії підводних човнів Північного флоту РФ і два співробітники підприємства "Дагдизель", що знаходилися на борту. За висновком експертів, смерть моряків настала за часом від декількох секунд до 6-8 годин після вибуху.
Росія відмовилася від міжнародної допомоги, яку запропонували норвезький і британський флоти, а також кілька компаній, які спеціалізуються на підводних роботах. Перший тиждень рятувальна операція велася силами Північного флоту, і лише 20 серпня допустили норвежців, які за добу змогли розкрити кормовий аварійно-рятувальний люк субмарини. До того моменту врятувати 23 моряків, що залишалися в дев'ятому відсіку, не представлялося можливим.
Весь світ облетіли кадри інтерв'ю президента Російської Федерації Володимира Путіна каналу CNN, який на запитання ведучого Ларрі Кінга про те, що ж сталося з підводним човном, з посмішкою відповів: "Він затонув".
Секрети загибелі "Курська" відкриють лише до 2030 року - про це в міністерстві оборони РФ повідомили до п'ятнадцятиріччя трагедії.
"Відповідно до російського законодавства через 30 років після НП може бути організована комісія, яка визначить можливість зняття грифа секретності з даних про загибель підводного човна "Курськ", – заявив начальник Центрального архіву Міноборони РФ Ігор Перм’яков.
Балакучішими виявилися учасники операції. Напередодні дня пам'яті командир спецзагону водолазів, капітан 1-го рангу Андрій Звягінцев, розповів російським журналістам про те, що побачив під час спуску під воду до затонулого атомного підводного човна.
"Усередині все було перевернуто. На місцях залишилися тільки закріплені прилади. Скрізь на стінах чорні розводи. Видно було, що вода кілька разів то заповнювала відсіки, то, навпаки, спадала. Неживий корпус, а не бойове судно", – розповів Звягінцев.
Через рік після загибелі човен розрізали і підняли по частинах, після чого утилізували.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми