Газові маневри: чи добудує Росія "Північний потік – 2"

Епідемія коронавірусу і економічна криза серйозно змінили плани як громадян, так і цілих держав. Падіння ділової активності, зниження цін на ресурси змусили переглянути терміни реалізації дорогих проєктів. Саме таким проєктом для Росії є "Північний потік – 2". Через санкції, істотне зниження цін на нафту і кризу, викликану коронавірусом, фінансові справи держави-агресора сильно похитнулися.

Наприкінці минулого тижня несподіваний і дуже неприємний сюрприз Москві підніс Берлін. Федеральне мережеве агентство ФРН (орган, який відповідає в Німеччині за регулювання електроенергії, газу, телекомунікацій, поштових і залізничних ринків) вирішило відмовити компанії "Nord Stream 2 AG" в її проханні вивести проєкт з-під вимог оновленої Газової директиви ЄС. Що, принаймні наразі означає, що газопровід може бути заповнений газпромівським газом лише наполовину. І що в України з'явилася сприятлива можливість "застовпити" за собою певні обсяги транзиту газу.

Але чи стануть ці проблеми перешкодою на шляху до добудови газопроводу в обхід України? Відповідь на це запитання сайт "Сьогодні" шукав за допомогою наших експертів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Берлін відмовляє Москві в монополії

Наприкінці минулого тижня німецькі ЗМІ облетіла новина: Федеральне мережеве агентство (ФСА) відмовило компанії "Nord Stream 2 AG" у звільненні від вимог Газової директиви ЄС. Цей документ, нагадаємо, був оновлений минулого року на вимогу низки членів ЄС, які не зацікавлені в монополізації газового ринку Росією. Зміни передбачали, що для всіх нових газопроводів (в тому числі морських), що ведуть із третіх країн і йдуть територією ЄС, повинні діяти загальноєвропейські правила. А конкретно: власник труби не може бути постачальником газу. Крім того, він зобов'язаний допускати до поставок сторонніх постачальників.

Нові норми били насамперед по "Північному потоку – 2", який на момент затвердження директиви не був добудований. Для проєкту вони означали, що або "Газпром" допустить до поставок газу новим трубопроводом сторонні компанії (що технічно наразі неможливо, оскільки трубопровід веде з родовищ, контрольованих "Газпромом", крім того, для цього потрібно міняти російське законодавство). Або труба зможе працювати лише на половину запроектованої пропускної здатності: інше місце буде зарезервовано для тих самих "сторонніх компаній".

Росія спробувала обійти нововведення: в січні нинішнього року керуюча компанія газопроводу – "Nord Stream AG" – подала заявку до Федерального мережевого агентства з проханням звільнити "Північний потік – 2" від виконання нових правил. Аргумент: інвестиції в будівництво було вкладено набуття чинності оновленої директиви. А отже, директива на газопровід поширюватися не повинна. Але, як уже зазначалося, минулого четверга Федеральне мережеве агентство відмовило в задоволенні цієї заявки.

В принципі, питання ще не вирішене остаточно – сторони можуть подати апеляцію на рішення до судових органів. Як очікується, остаточне рішення буде прийнято 8 травня.

Втім, вердикт ФСА зовсім не означає "кінець" проєкту, відзначають експерти "Сьогодні".

"По-перше, Росія вклала в це вже стільки, що назад шляху для них немає. По-друге, це ж не економічний проєкт, а геополітичний. Покликаний, умовно кажучи, "взяти в кліщі" Україну, ослабити нас економічно і політично. Тому Росія не відмовлятиметься від нього. А шукатиме варіанти, як вийти з цієї ситуації. Думаю, зараз буде певна пауза. Але коли заспокоїться ситуація з карантином, Володимир Путін і німецьке лобі намагатимуться розв'язати цю проблему", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.

Економічний експерт Олексій Кущ зазначає, що абсолютно некоректно говорити про відмову Німеччини від проєкту.

"Ми просто бачимо хитрішу гру Європейського Союзу. Європа, по суті, не хоче віддавати росіянам монополію на транспортування. А виведення "Північного потоку – 2" з директиви якраз дало Москві монополію на користування цим маршрутом. Тепер, якщо труба використовуватиметься росіянами, вона буде недовантажена. Або ж Москві знову доведеться сідати за стіл переговорів з ЄС. Власне, залишити за собою такий важіль впливу на Москву, як необхідність постійних переговорів, і було одним із завдань ЄС. Вони хочуть, щоб Москва постійно залишалася за столом переговорів", – зазначає Олексій Кущ.

Зазначимо також, що в понеділок, 4 травня, на сайті Бундестагу з'явився відповідь німецького уряду на запит фракції "Альтернатива для Німеччини". В котрому відзначається, що уряд, як і раніше, "позитивно ставиться" до проєкту "Північний потік – 2".

"За ціною не постоїмо"

У тому, що Росія продовжить відбудовувати газопровід, незважаючи на жодні сьогоднішні фінансові, економічні і юридичні проблеми, українські експерти впевнені.

"Звичайно, Путін зробить все, щоб добудувати газопровід, і він його добудує. У цьому немає жодних сумнівів. Це довгостроковий проєкт, сформований з розрахунком на те, що ще років 30-40 Європа вживатиме значні обсяги газу. Тому тут якась затримка, навіть на рік-два, ролі не грає. Крім того, цей об'єкт покликаний грати стратегічну роль щодо формування залежності Європи від російського газу. Проєкт може бути витратним і навіть збитковим. Але якщо газопровід відповідає російським стратегічним інтересам, Росія його будуватиме", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" економічний експерт Олексій Кущ.

Він нагадав, що подібний мегапроєкт, визнаний згодом експертами збитковим, – газопровід "Сила Сибіру" – Москва також будувала з огляду на стратегічні міркування.

"Постачання енергоресурсів – це не просто важливий, а чи не єдиний інструмент Кремля для геокомунікації з Європою. Уявімо собі, що ми, наприклад, завтра прокидаємося в іншому світі. В якому Європі не потрібен російський газ. На що перетворюється Росія? На ізольовану трансазіатську країну, цікаву Європі остільки-оскільки. Зараз Росія – активний учасник різних європейських проєктів саме завдяки своєму газу. І, зрозуміло, свій вплив Москва хоче не тільки зберегти, але і зміцнити", – говорить Олексій Кущ.

За його словами, російська стратегія в Європі полягає в тому, щоб за допомогою запуску південних і північних обхідних магістральних газопроводів прийти до того, щоб практично весь газ, який йде до Європи, йшов виключно через газопроводи, які контролює на сьогодні Росія.

"Щоб була можливість обійти не тільки Україну, а й Білорусь – хоча там газопровід під контролем "Газпрому". Сезонні ж коливання попиту Росія планує компенсувати поставками скрапленого газу морськими шляхами", – розповідає Олексій Кущ.

Трамп запізнився

Залишається відкритим запитання, чи зможуть перешкодити добудові газопроводу США. Нагадаємо, що після введення Сполученими Штатами санкцій, що перешкоджають участі європейських компаній у будівництві "Північного потоку – 2", швейцарська Allseas, яка виконала левову частку робіт з укладання газопроводу, відмовилася брати участь в проєкті. Щоб добудувати нитку, Росія спішно відремонтувала трубоукладач "Академік Черський", що дислокується в Находці на Далекому Сході. І направила його до Балтійського моря. Днями він прибув до Калінінграда.

Як зазначають експерти, Вашингтон, звичайно, вживатиме заходів, щоб перешкодити добудові газопроводу, однак домогтися успіху у США навряд чи вийде.

"Будемо говорити прямо: санкції США проти "Північного потоку – 2", звичайно, сильно запізнилися, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко. – Білий дім, звичайно, на цьому не заспокоїться, намагатиметься знайти якісь інструменти, які дозволили б запобігти добудові. Причому США це робитимуть, хто б не став наступним президентом. Я думаю, демократи в цьому плані діятимуть навіть жорсткіше. Інше питання, що думка і дії США вже не є на даному етапі вирішальним фактором. По-перше, якщо називати речі своїми іменами, санкції раніше треба було вводити. Зараз в газопровід вкладено чимало коштів. Тому ні Росія, ні Німеччина від цього проєкту не відмовляться", – говорить експерт.

Політолог Максим Джигун також зазначає, що на даному етапі США навряд чи зможуть щось зробити з добудовою газопроводу. До того ж рішучіші дії Вашингтона сьогодні неможливі через американські вибори.

"У період виборів, звичайно, порядок денний диктуватимуть внутрішні питання. І внутрішні проблеми, яких в США сьогодні досить. Тому в період передвиборчої кампанії, до осені, Трамп, природно, концентруватиметься на внутрішніх питаннях: відновленні виробництва, подоланні наслідків епідемії і так далі. Хоча, з іншого боку, нинішній глава Білого дому вкрай непередбачуваний, і прогнозувати, як він відреагує на ту чи іншу подію, на що перемкне увагу американської громадськості, в даний конкретний момент неможливо. Від Трампа можна очікувати чого завгодно", – говорить Максим Джигун.

Україні потрібно домовлятися з німцями

У зв'язку з цим експерти зазначають: щоб Україна не залишилася без транзиту (подібні побоювання нещодавно озвучив керівник "Оператора газотранспортної системи України" Сергій Макогон), Україні потрібно активно відстоювати свої позиції в Європі.

"Що повинна була зробити Україна вже давно, щоб роздобути в адвокати ту ж Німеччину, – створити газовий хаб. Перенести вузли комерційного обліку транзиту з західних кордонів на східні. Передати цей газовий хаб в управління консорціуму європейських газових трейдерів. Вже через кілька років він міг перетворитися на зрілий хаб. Але, на жаль, раніше цього зроблено не було", – каже Олексій Кущ.

Втім, зазначають експерти, ще не все втрачено.

"Звичайно, якщо говорити прямо, Німеччина зіграла вирішальну роль в тому, щоб "Північний потік – 2" став можливий взагалі, – каже Володимир Фесенко. – Берлін діяв дуже прагматично в цьому питанні. Але цей же німецький прагматизм може зіграти і на нашу користь. Німеччина зацікавлена не просто в поставках газу, але в диверсифікованих поставках. І нам на цьому треба зіграти. Думаю, на перспективу треба домовлятися з німцями, щоб шлях через Україну теж діяв, щоб поставки газу йшли різними трубами. Щоб певний обсяг прокачування йшов через Україну. Ось над цим потрібно працювати, і домагатися цього спільно з європейцями. Тим більше, що рішення Федерального мережевого агентства надає Україні хороші можливості залишитися транзитером російського газу", – каже Володимир Фесенко.

Зазначимо, що робота над подібними проєктами якраз триває. За інформацією деяких вітчизняних ЗМІ з посиланням на джерела в НАК "Нафтогаз України", відразу кілька європейських компаній, що купують сьогодні газ на західних кордонах України, звернулися до "Газпрому" з проханням переглянути угоду з тим, щоб газ продавався на наших східних рубежах. Такий же інтерес висловлюють компанії з Середньої Азії. Поки що "Газпром" не погоджується на пропозицію європейців, але переговори тривають.

Тим в часом в США також розглядають можливість створення в Україні газового хабу. У разі реалізації проєкту Сполучені Штати мають намір постачати свій скраплений газ до Європи в тому числі через Україну. Подробиці дивіться на відео: