Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач У Росії епідемічна ситуація у зв'язку з коронавірусом залишається однією з найскладніших у світі. Країна-агресор входить до трійки лідерів за кількістю хворих за весь період пандемії і залишається в трійці країн-лідерів за кількістю нових виявлених випадків захворювання. Динаміка (принаймні, офіційна інформація) останнім часом демонструє тенденцію до падіння числа нових хворих. Проте обстановка ще дуже далека від благополучної.
У таких умовах вже 24 червня Кремль готується провести в Москві скасований у зв'язку з пандемією військовий парад Перемоги. І, за інформацією російських ЗМІ, не виключено, що в цей самий день у Росії відбудеться т. зв. загальноросійське голосування за поправки до Конституції – ті самі, які "обнуляють" президентські строки Володимира Путіна.
Чому Кремль так поспішає з парадом і, головне, з голосуванням щодо Конституції, що готовий піддавати ризику життя громадян, які несподіванки можуть підстерігати російську владу на шляху до "народної легалізації" довічного правління Путіна – розбирався сайт "Сьогодні".
Парад за всяку ціну
Нагадаємо, що спочатку парад Перемоги мав пройти в Москві 9 травня в межах святкування 75-річчя перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (в Росії це День перемоги у Великій Вітчизняній війні). Кремль дуже серйозно і давно готувався до того, щоб відзначити дату широко і з розмахом.
"На перемозі і пов'язаних з нею інтерпретаціях – участі СРСР, ролі Росії в перемозі – побудована вся нинішня російська ідеологія. Немає іншої події або ідеї, які настільки об'єднували б людей. Це трохи штучний конструкт. Але без нього розпадається вся ідеологічна конструкція. Тому ця тема така важлива для російської влади. І тому парад буде в будь-якому разі. Якщо ситуація з коронавірусом буде складною, його знову перенесуть. Але він цього року неодмінно пройде, чого б це не вартувало", – розповів у коментарі сайту "Сьогодні" політолог Георгій Чижов.
Проведення параду важливе для Кремля не лише для зміцнення внутрішніх російських "скреп". Від самого початку Москва розглядала цей захід як привід, принаймні, для спроби "прорвати" міжнародну ізоляцію. На парад 9 травня Володимир Путін запросив лідерів провідних світових держав, починаючи від президента США Дональда Трампа і закінчуючи лідером Китаю Сі Цзіньпінем. Запрошені були і канцлерка Німеччини Ангела Меркель, і президент Франції Еммануель Макрон, і прем'єр Великої Британії Борис Джонсон, і лідери країн – учасниць СНД і багатьох менш впливових держав. (Президент України Володимир Зеленський, до речі, в числі запрошених не значився.) Звичайно, навряд чи всі запрошені глави держав приїхали б у Москву, але навіть візит лідерів кількох провідних держав допоміг би Кремлю широко розтрубити "про завершення епохи непорозуміння". На що, власне, і ставили.
"Путін звик запрошувати на парад Перемоги світових лідерів. Але з 2014 року до нього приїжджати перестали. І ось в 75-ту річницю перемоги у Кремлі хотіли переломити ситуацію. Дата кругла, відмовитися від запрошення наче непристойно. І це було дуже важливо для Путіна, це дало б привід показати, що ось Росія виходить з ізоляції", – зазначає Георгій Чижов.
Епідемія зруйнувала всі плани. Кремль, до речі, до останнього сподівався, що скасування параду вдасться уникнути. Коли в країні вже чимдуж бушувала епідемія, учасники майбутнього параду провели генеральну репетицію. Після якої, за повідомленнями деяких російських ЗМІ, частина учасників попростувала одразу в госпіталі – лікуватися від коронавірусу.
Але повністю відмовлятися від ідеї Москва не збиралася. За інформацією російських ЗМІ, на парад 24 червня розіслані повторні запрошення тим самим лідерам держав. Дехто, як, наприклад, президент Молдови Ігор Додон, Сербії – Олександр Вучич, Киргизстану – Сооронбай Жеенбеков, прийняли запрошення. Також у Москву приїде глава невизнаної Абхазії Аслан Бжанія. Інші лідери поки мовчать.
"Я не впевнений, що світові лідери приїдуть на парад до Москви в червні. Принаймні, у такій кількості, як могли б приїхати в травні. Тим більше і привід відмовитися – продовження пандемії – є. Тому Кремль не досягне такого ефекту, як очікував. Але в будь-якому разі, я думаю, спробує", – каже Георгій Чижов.
Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський більш категоричний.
"Якщо парад 9 травня ще можна було якось асоціювати з перемогою антигітлерівської коаліції над Третім рейхом, то парад 24 червня – це зовсім інша історія. Ця історія тісно пов'язана саме зі Сталіним, який у цей день приймав парад, і ніяк не пов'язана з антигітлерівської коаліцією і з Днем перемоги над нацизмом. Тому, думаю, світові лідери, у яких адекватні радники або які просто пам'ятають і знають історію, не приїдуть до Москви. Їм важко буде пояснити цю поїздку своїм виборцям", – зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" Петро Бурковський.
Навіщо Путін поспішає з плебісцитом
Бажання Путіна за всіляку ціну провести парад ще якось можна пояснити: Кремлю дійсно вкрай потрібно прорвати політичну і санкційну блокаду, позбутися клейма міжнародного вигнанця. Але ось щодо не менш наполегливого прагнення за будь-яку ціну і якомога швидше провести "загальноросійське голосування" за поправки до Конституції – тут пояснити наполегливість Кремля не можуть навіть експерти.
Нагадаємо, що спочатку плебісцит був запланований на 22 квітня і був скасований російською владою в останній момент. Сьогодні, за інформацією ЗМІ, Центрвиборчком РФ відновив підготовку до голосування. Точну дату заходу ще офіційно не озвучували. Але за деякими даними, він може пройти в період з 24 червня по 9 липня. Не виключено, Кремль символічно запланував проведення переможного плебісциту в один день з парадом Перемоги.
Найдивовижніше в усьому те, що, по суті, ніякого – ні вирішального, ні значущого – впливу на процес внесення в Конституцію РФ змін голосування де-юре дати не може.
"Відповідно до російського законодавства, зміни вже прийняті – цілком за процедурою, їх можна вже було б підписувати, і вони вже набули б чинності. Але чомусь російському президенту вкрай важливо хоча б формально дістати схвалення цього плану з боку народу. Чому – велике запитання", – каже Георгій Чижов.
За його словами, очевидно, за змінами до Конституції стоять якісь приховані, глибинні плани Кремля, що вимагають повної – включно з консультативним плебісцитом – легалізації.
"Цілком очевидно, що за цими змінами Конституції стоять якісь дуже хитрі розрахунки російських властей, які поки що нам не видно. Щось там затівається. Швидше за все, це не банальне продовження строків Путіна. Під видимою частиною айсберга ховається бажання поміняти влаштування влади в принципі. Причому прямо зі статей Конституції це поки не витікає. І, мабуть, ці зміни тісно пов'язані з подальшою роллю Володимира Володимировича Путіна в російській політиці. До речі, я не виключаю, що історія з обнуленням термінів Путіна – або хитрий виверт, або резервний варіант. Насправді задумки більш складні і глибокі. Можливо, він полишить пост президента до завершення нинішнього строку. І цілком можливо, керуватиме Росією в іншій ролі за іншої конфігурації влади", – каже Георгій Чижов.
Чому Кремль так поспішає з конституційною реформою, для експертів також загадка.
"Є думка, що поспіх із плебісцитом тому, що до осені настрої народу зміняться. Я думаю, що теоретично, звичайно, це можливо – як і в інших країнах, у Росії пандемія, і її наслідки, в тому числі для економіки, відіб'ються на настроях громадян. Але не думаю, що в цьому випадку для Кремля це критично. Що настрої зміняться так, що восени люди прийдуть і ось просто все проголосують проти. Тому поспіх важко пояснити. Хіба що хочуть достроково розпустити Держдуму і провести вибори восени. Або є якісь обставини, невідомі нам, але відомі Кремлю, які змушують Путіна форсувати події, незважаючи ні на що", – каже Георгій Чижов.
Зі свого боку Петро Бурковський звертає увагу на те, що надзвичайні події ніколи не зупиняли Кремль у реалізації його планів.
"Навіть більше, саме надзвичайними ситуаціями Кремль завжди користувався для того, що ці плани реалізувати. Для прикладу згадаємо Беслан. Саме цією трагедією Кремль скористався як приводом для того, щоб остаточно ліквідувати демократію в регіонах, скасувати виборність губернаторів. Криза для Кремля – це спосіб мобілізації населення і чудова нагода закручувати гайки", – говорить експерт.
За його словами, навряд чи в Кремлі побоюються, що економічна ситуація і нездатність ефективно відповісти на виклики, пов'язані з пандемією, можуть якимось чином суттєво вплинути на результати плебісциту.
"У Росії, втім, як і в деяких інших країнах, звичайно, недооцінили коронавірус. Нічого не було готове для того, щоб ефективно протистояти пандемії, і владі залишалося лише демонструвати свою безпорадність. А Путін не звик показувати безпорадність. І тут залишалося два варіанти: або брехати, або дистанціюватися від усього, що відбувається навколо епідемії, щоб не брати на себе негатив. Путін вибрав друге. Проте народ у Росії напевно помітив, що їхній лідер, по суті, втік від проблем. Але думаю, це на результатах голосування позначиться мало. Такі проблеми Кремль якраз вирішувати вміє. Думаю, вони вже розсилають у регіони інструкції, як фальсифікувати голосування, які технології застосовувати", – зазначає Петро Бурковський.
Поки Кремль готує святкування перемоги, що відбулася 75 років тому, російські медики, які щодня борються з коронавірусом сьогодні, залишаються без обіцяних Путіним доплат:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми