Крістіна Зеленюк
політичний оглядач 
Після зміни куратора українського напрямку в Кремлі з'явилося багато теорій про зміну політики Росії по відношенню до Донбасу і України в цілому. Архітектор анексії Криму та подальшої російської інтервенції на Донбас Владислав Сурков пішов з держслужби медитувати. Його повноваження, в тому числі і на українському напрямку, перебирає Дмитро Козак – архітектор ідеї федералізації Молдови, якій вже майже 20 років. Після зміни влади в Україні контактувати з ним почав помічник Володимира Зеленського Андрій Єрмак. Сторони не приховують, що саме за треком Козак-Єрмак проходив обмін полоненими в вересні. Однак чи може зміна персоналій означати і концептуальну зміну політики Росії по відношенню до України? Експерти в цьому сильно сумніваються. Максимум, про що може йтися, – це зміна тактики в грі з Заходом, щоб домогтися скасування санкцій.
Теорії конспірології
Відхід Владислава Суркова і його заміна на Дмитра Козака для російських федеральних каналів минули майже непомітно. На відміну від онлайн медіа і соцмереж, де з'явилося куди більше статей, щоправда, без особливої аналітики і причин такої рокіровки. У понеділок, 27 січня, прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков ще раз повторив, що указу Володимира Путіна про звільнення Суркова досі немає, тому де-факто він залишається помічником президента РФ, і разом з ним питаннями України займається ще один помічник Путіна Юрій Ушаков.
Першим про відхід Суркова о 5-й ранку 25 січня в своєму Telegram-каналі написав директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков. Його називають "політологом Суркова", який доносить до народу меседжі свого начальника. "У зв'язку зі зміною курсу на українському напрямі В.Сурков пішов з державної служби. Протягом найближчого місяця він займатиметься медитацією", – написав Чеснаков.
Куди обговорюванішою ця тема стала в Україні. І не дивно, адже у нас прізвище Суркова асоціюється з втіленням закулісної політики Кремля щодо України. І варто було російським ЗМІ повідомити, що, за їхньою інформацією, курируватиме український напрямок в Кремлі тепер колишній віцепрем'єр уряду Дмитра Медведєва, а нині заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак (під нього спеціально створили цю посаду), як це буквально підірвало український інформаційний простір.
Одні писали, що Сурков не виправдав очікувань Путіна, тому господар Кремля вказав йому на двері. Інші побачили в словах Чеснакова про зміну курсу на українському напрямі (хоча Пєсков це офіційно спростував) шанс на мирне реінтеграцію Донбасу (щоправда, на яких умовах?). Були й такі, які натякали на українське коріння Дмитра Козака (він родом з Кіровоградської області), мовляв, це шанс на закінчення війни на Донбасі на умовах України.
Рокіровка Сурков-Козак
Владислав Сурков ніколи не займався українським напрямком одноосібно. Та й не в стилі Путіна довіряти важливі питання одній людині. Більш того, чутки про відставку Суркова нагадують епопею з відходом голови російського МЗС Сергія Лаврова, який постійно просить Путіна відпустити його на пенсію. І ось зараз, за словами Чеснакова, Сурков вже точно йде на місяць медитувати. За фактом, відставка Суркова триває вже четвертий день, відповідного указу Путіна немає, а в ЗМІ з'являється все більше конспірологічних теорій.
По-перше, варто відзначити, що догляд Суркова (якщо Путін таки підпише відповідний указ) відбувається після транзиту влади, що стартував в Росії. Відставки Дмитра Медведєва і перезавантаження уряду. Одіозні фігури (такі, як Сурков і Козак) ще більше йдуть в тінь, а запропонованими поправками до Конституції РФ Путін демонструє Заходу, що в Росії є "контрольована демократія" (термін належить Суркову) і сяка-така система стримувань і противаг.
По-друге, з Путіним Сурков і Козак з першого дня його сходження на кремлівський "Олімп". Тому помилково говорити, що Путін звільнив Суркова без вихідної допомоги. Ходять чутки, що "сірого" кардинала Кремля перекинуть на інший напрямок. Найімовірніше, Сурков, який також є автором терміна "путінізм", буде одним з ідеологів транзиту влади і зміни російської Конституції.
По-третє, ті, хто вважають, що для Суркова це зниження, а для Козака, навпаки, підвищення, глибоко помиляються. Владислав Сурков в Кремлі завжди відповідав за ідеологію, а Дмитро Козак, здебільшого, – за економічну складову. За словами експерта Московського Центру Карнегі Андрія Колесникова, можливо, в рокіровку Сурков-Козак йдеться про зміну тактики, але не стратегії.
"Стратегія мінятися не може, оскільки стратегії немає. Сурков надмірно залучений до діяльності сепаратистів (на Донбасі. – Авт.) І став більше представляти їх, а не російську сторону", – сказав сайту "Сьогодні" Андрій Колесников.
Подейкують також і про прямі дотації з російського бюджету на утримання так званих "республік", які злетіли, що в Росії, особливо на шостий рік дії санкцій, відчувається дуже болісно. Адже Сурков також був куратором окупованих грузинських Південної Осетії і Абхазії – в останній нещодавно стався черговий переворот. Якраз цей напрямок, за чутками, і належить розрулювати Козаку. Стосовно ж самого Козака, то його приклад відносин з Путіним наочно доводить, що Путін своїх не кидає і може повернути назад на найвищі посади, навіть якщо хтось із них провалив важливий напрямок.
За словами заступника голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука, Дмитро Козак – персонаж, добре відомий в Молдові.
"Свого часу саме він був ініціатором і натхненником т.зв. Меморандуму Козака від 2003 року, яким передбачалося врегулювання придністровського конфлікту шляхом асиметричної федералізації. Тирасполь при цьому отримував право вето щодо зовнішньої політики Молдови, присутність російських військ на території Молдови була легалізована на невизначений період. Козак досить ефективно забезпечив переговори з цього приводу між тодішнім президентом Молдови Володимиром Вороніним і лідером сепаратистського регіону Ігорем Смирновим. Сторони погодили кожну сторінку Меморандуму і готові були його оприлюднити. Тільки рішуче втручання західних партнерів Молдови зірвало цей план. Відтоді в Молдові з застереженнями ставляться до будь-яких планів федералізації, побоюються т.зв. "Козака-2", – сказав сайту "Сьогодні" Сергій Герасимчук.
Вважалося, що Козак на початку 2000-х провалив асиметричну федералізацію Молдови, адже була вже навіть призначена дата офіційного візиту Путіна для підписання відповідних документів. Але нічого не завадило Путіну призначити Козака 2008-госвоїм віцепрем'єром, коли вони з Медведєвим помінялися кріслами президента і глави уряду.
Так що зміниться?
За словами першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, не завжди зміна персоналій призводить до зміни політик в міждержавних відносинах, особливо, якщо йдеться про зміну особи в державі з усталеною системою і чіткими інтересами.
"Поки немає жодних підстав вважати, що Росія якось змінить свої підходи щодо України. Більш того, можна говорити про бажання Москви ще жорсткіше переслідувати свої інтереси в Україні. Росія не зацікавлена у вирішенні конфліктів на пострадянському просторі. Для неї ці конфлікти – інструменти впливу. Козак – це уособлення незмінності російських підходів щодо врегулювання конфліктів. Його ім'я тісно пов'язано з невдалими спробами врегулювати придністровський конфлікт на одіозних російських умовах", – сказав сайту "Сьогодні" Сергій Солодкий.
Однак, віднедавна в портфоліо Дмитра Козака – вдалий кейс щодо Молдові. Козак – головний архітектор союзу проросійських соціалістів, лідером яких виступає президент Ігор Додон, і проєвропейського блоку ACUM. Такий "шлюб" за розрахунком, головним результатом якого стала втеча тіньового куратора Молдови, олігарха Влада Плахотнюка, проіснував лише п'ять місяців. Після розпаду коаліції вся влада, в тому числі і в силовому блоці, опинилася в руках проросійських соціалістів, які не приховують свого бажання реалізувати план Козака щодо федералізації Молдови.
За словами експертів, якщо федералізацію вдасться проштовхнути в Молдові, наступною стане Україна. Адже гібридна коаліція молдавських соціалістів з проєвропейським блоком ACUM стала результатом мовчазного посередництва ЄС та США.
"При цьому, безсумнівно, сам Козак теж виніс уроки з провалу 2003 року і в даний час навряд чи діятиме за старою схемою. Найімовірніше нові ініціативи загорнуть федералізацію і фактичну залежність в красиву обгортку, яка сподобається не тільки в Молдові, а й на Заході. Щоправда, суть – бажання утримати Молдову в орбіті Росії – не змінюється. Небезпекою для України є те, що якщо Козаку і його команді вдасться створити привабливу оболонку для своїх планів в Молдові, то в подальшому це подаватимуть як прецедент і намагатимуться нав'язати Україні", – підсумував Сергій Герасимчук.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що в Росії якутський шаман знову вийшов в похід, мета якого – вигнати Путіна.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми