Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Процес затвердження змін до Конституції Російської Федерації, що дозволяють, в тому числі, Володимиру Путіну знову балотуватися в президенти РФ, вийшов на фінішну пряму. Всі юридичні формальності дотримані: ініціатива Путіна, висловлена в посланні Федеральним зборам в січні нинішнього року, пройшла "громадські обговорення". Держдума, а потім Рада Федерації затвердила остаточний варіант поправок. Парламенти суб'єктів РФ підтримали проект. Конституційний суд визнав зміни такими, що не суперечать Основному закону РФ.
Справа залишилася за малим: провести 22 квітня т.зв. "всенародне голосування", після якого зміни набудуть чинності. Але ось тут стрункий план Кремля щодо продовження правління Володимира Путіна і його оточення може дати збій. Епідемія коронавірусу загрожує зривом як мінімум термінів проведення голосування. А максимум – не зовсім тими результатами, яких очікував Кремль.
Навіщо Кремлю зміни до Конституції Росії
За короткий період, що минув від озвучування президентом РФ ініціатив до їх практичної реалізації, ходило багато версій щодо того, яку конфігурацію влади в результаті хочуть збудувати діючий президент РФ і його оточення. На перших порах найбільш популярною була версія "транзиту влади" або її "розподілу" між оточенням Путіна. При цьому вважалося, що сам нинішній господар Кремля обере собі стезю екс-президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва: не будучи главою держави де-юре, він продовжить керувати країною де-факто, залишаючись "над сутичкою" на якій-небудь малопримітній, але ключовій посаді. Наприклад, керівника Держради.
Однак поправка Валентини Терешкової про "обнулення президентських термінів", внесена в ході обговорення проекту Держдумою і дозволяюча Путіну знову (причому ще двічі) балотуватися на посаду президента, змістила акценти в версіях. Тепер більшість спостерігачів вважають, що, власне, заради внесення цієї поправки і був організований весь спектакль зі змінами до Конституції. Більшість, але не всі.
"Зверніть увагу на схему цієї операції. Як і в якій формі було оформлено продовження повноважень нинішнього президента. Це дуже важлива обставина. По-перше, президент любить, щоб з формальної точки зору все виглядало цілком легітимно. Федеральні збори і Конституційний суд йому в цьому допомогли. По-друге, все зроблено так, що у Володимира Володимировича залишаються розв'язаними руки. З формальної точки зору він вільний сьогодні прийняти будь-яке рішення: піти і завтра не виходити, замінити себе наступником, вибравши когось, очолити якусь ключову держструктуру. Ось ця варіативність, невизначеність, можливість вибору є "фірмовим знаком" політика Володимира Путіна, це відбиток специфіки його попередньої професії", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" російський історик Віктор Мироненко.
Схожої думки дотримується і політолог Георгій Чижов. За його словами, схеми, які спробує реалізувати Кремль, можуть виявитися не такими простими, як здається сьогодні.
"Не факт, що Путін і надалі буде балотуватися на пост президента. Цілком можливо, це всього лише "страхувальна норма". Тому що, знаючи політичний стиль Володимира Путіна, можна говорити: якби йому потрібно було всього лише продовжити собі термін, він би це зробив пізніше, ближче до президентських виборів, не сповіщаючи заздалегідь про свої плани", – зазначає політолог.
Чому Путін поспішає
Ще більш незрозуміло, для чого Володимиру Путіну знадобилося "всенародне голосування" і чому Кремль так поспішає з його проведенням. Ключовою версією експертів залишається та, що таким чином Кремль хоче максимально легітимізувати нову схему влади. Обравши при цьому досить незвичну форму.
"Те, що призначене на 22 квітня, всі чомусь називають референдумом. Але справа в тому, що в законодавстві Російської Федерації присутнє і певними законами регламентується проведення референдуму. А те, що має відбутися 22 квітня, – це не референдум. Це буде якась унікальна разова акція, якої ніколи не було раніше і не буде в майбутньому. Тобто це сам по собі, з юридичної точки зору, взагалі сумнівний захід, регламентуючі норми для якого приймаються на ходу. Все це дуже дивно. Не кажучи вже про те, що населення повинно підтримати або відкинути поправки до Конституції, які вже прийняті Держдумою, Радою Федерації, підтримані Радами регіонів, схвалені Конституційним судом, підписані президентом. Тобто взагалі незрозуміло, навіщо це затівається. І в той же час очевидно, що влада дуже хоче, щоб це голосування пройшло. Їй потрібна легітимізація з боку народу. Отже, явно якісь великі ставки російською владою робляться на ці зміни в Конституцію", – зазначає Георгій Чижов.
При цьому зрозуміло, що переважна більшість населення (якому запропонують відповісти лише на одне просте запитання: чи схвалює громадянин зміни до Конституції) багатосторінковий текст змін не те щоб вивчити і усвідомити – навіть прочитати не спроможеться.
"Згадайте, як в романі Германа Гессе "Гра в бісер" описується "фейлетонна епоха". Коли у політиків запитують про театр, у артистів – про політику, у письменників – про фізику. Так ось: що значить питати у пересічних росіян про конституційну реформу? З таким же успіхом можна запитати їх про те, що вони думають, наприклад, про фізику твердих частинок. Тобто це, звичайно, просто політичні ігри, не більше того. Але ігри з великим політичним прицілом – забезпечити своїм політичним діям як би вищу, незаперечну легітимність. І, крім того, в складне становище потрапляє російська опозиція: вона розколюється на тих, хто просто не піде голосувати, і тих, хто піде, але проголосує проти", – каже Віктор Мироненко.
Чому російська влада поспішає з проведенням голосування, експерти пояснюють по-різному.
"Кремлю потрібно якомога швидше закрити питання з голосуванням, яке є дестабілізуючим фактором. Його проведення для Путіна є фактичним плебісцитом, який обнуляє перспективу дострокового перетворення президента РФ на "кульгаву качку". Однак кількість внутрішньополітичних і зовнішньополітичних "нештатних ситуацій" в 2020-2021 роках буде такю великою, що система влади вже фактично вийшла зі стану балансу і політичний процес "керованої демократії" стає все більш некерованим", – зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
На думку ж Георгія Чижова, плани Путіна провести референдум до кінця квітня були продиктовані, в тому числі, "символічними" цілями.
"Не виключаю, що 22 квітня було вибрано для того, щоб встигнути до 9 травня оформити зміни – щоб вони набули чинносі. Коли очікувалося і очікується, начебто, до сих пір, що багато світових лідерів приїдуть до Москви на святкування ювілею Перемоги. Очевидно, за задумом влади, вони повинні були їхати вже в "нову Росію". Правда, зараз взагалі незрозуміло, які заходи будуть у Москві 9 травня і хто на них приїде", – зазначає Георгій Чижов.
Голосування 22 квітня за всяку ціну
Проте російська влада наполегливо прагне реалізувати свої плани з проведення голосування в заплановані терміни. Настільки наполегливо, що в упор не помічають пандемію коронавірусу, що поглинула світ. У тому числі Росію. Навіть за офіційними даними, в РФ рахунок хворих вже обчислюється сотнями (перевищуючи цей показник в Україні). А президент Білорусі Олександр Лукашенко, можливо, керуючись якоюсь своєю інформацією, заявив, що Росія "вся палає від коронавірусу", після чого закрив кордон з РФ.
Тим часом влада Росії вдає, що нічого не відбувається. У ЗМІ перманентно публікуються розлогі коментарі медиків у стилі "це всього лише вірус". Про які-небудь обмежувальні заходи, схожі із заходами, вжитими в європейських країнах, мова не йде.
"Не дивлячись на високі темпи поширення коронавірусу в РФ, президент Путін поки не збирається відмовлятися від голосування 22 квітня. Голосування в цей день залишається базовим сценарієм для Кремля. У тому числі і тому, що одним із завдань щодо обнулення президентських термінів Путіна було завдання показати, що ситуація в країні залишається під повним контролем цього політика. Який не є "кульгавою качкою", яка втрачає важелі впливу в міру наближення закінчення його нинішнього президентського терміну, а навпаки, залишається при владі – знову "всерйоз і надовго". У разі ж перенесення дати голосування фактор політичної невизначеності (в цьому випадку зміни в Конституцію так і не отримають остаточного схвалення на референдумі) за принципом синергії буде доповнений сильними економічними проблемами і панічними настроями через поширення коронавірусу. Величезна турбулентність гарантована – і цих "трьох" кремлівський болівар точно не винесе", – зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.
Дійсно, вже сьогодні є фактом серйозні економічні і фінансові виклики, які стоятимуть перед Росією. Нафта стрімко подешевшала і експерти не прогнозують зростання цін найближчим часом. Рубль девальвував. Санкції продовжують тиснути на економіку країни. І хоча Росія має значну "фінансову" подушку з накопичених в благополучні роки нафтодоларів, населення, так чи інакше, відчує неприємні зміни.
"На мій погляд, російське керівництво виявилося у вкрай складній ситуації, – говорить Віктор Мироненко. – Я пам'ятаю ситуацію вісімдесятих років. Якщо знаєте, я був тоді членом команди Горбачова. (Віктор Мироненко був членом ЦК КПРС і першим секретарем ЦК ВЛКСМ. – Авт.). І ось тоді зовнішні і внутрішні обставини склалися таким чином, що виникла потреба переосмислити історичний шлях СРСР. Я маю на увазі і падіння ціни на нафту до 9-10 доларів за барель, і багато інших речей. І, гадаю, сьогодні російське керівництво опинилося в ситуації, куди більш важкій і складній, ніж та, в якій ми були у 80-і роки. Тому що все-таки тоді Радянський Союз ще зберігав досить потужний промисловий потенціал", – каже Віктор Мироненко.
Відзначимо, що крім економічних труднощів своє слово може сказати і коронавірус. Якщо епідемія вдарить по Росії серйозно, не виключено, що громадська думка по відношенню до політики Кремля може серйозно змінитися. А тому кувати залізо, тобто закінчувати з конституційною реформою, Кремлю потрібно якомога швидше. Незважаючи на епідемію.
"Я не думаю, що протягом півроку і навіть року економічна ситуація погіршиться в Росії настільки, що істотно вплине на громадську думку. І не бачу сил, які могли б провести в РФ ефективну кампанію проти змін до Конституції, обнулення термінів Путіна. Крім того, вже пішла мова про те, що можна допустити дистанційне голосування, через інтернет. Оскільки це не референдум, а незрозуміло що, то чому б і ні? Але якщо проведення голосування буде вже зовсім неможливо або буде виглядати фарсом, то тоді може бути зміщення термінів", – зазначає Георгій Чижов.
Як зазначає, у свою чергу, Андрій Миселюк, станом на сьогоднішній день з ймовірністю понад 95% можна стверджувати, що голосування відбудеться саме 22 квітня.
"Тим більше що в разі форс-мажорів влада може вдатися до використання в цей день при голосуванні московського досвіду дистанційного голосування (за допомогою інтернету) за Конституцію. Де вже зараз успішно обкатуються технології з примусу бюджетників голосувати за поправки до Конституції", – каже Андрій Миселюк.
За словами Андрія Мартинова, сьогодні дата голосування вже вважається "гнучкою".
"Російська влада намагається балансувати, адже легковажне ставлення до карантину небезпечно з чисто пандемічний причин. А жорсткі заходи на кшталт китайських неможливо технічно виконати: росіяни не такі дисципліновані, як китайці, і адміністративного апарату і його самодисципліни мало для реалізації "драконівських" заходів карантину. До цього "машина голосування" працювала без збоїв в "штатній ситуації". Але ситуація з карантином вносить корективи. Французи, наприклад, 15 березня 2020 провели перший тур виборів до органів місцевого самоврядування. І Путін цей факт використовував, аргументуючи непереносимість дати референдуму. Але з тих пір Макрон зробив заходи карантину жорсткішими і на невизначений термін відклав другий тур виборів. Тому будь-яка внутрішня або зовнішня причина може сприяти проведення референдуму 22 квітня або його перенесення на будь-яку неділю другої половини травня", – зазначає Андрій Мартинов.
Тим часом в Європі і світі робляться все більш серйозні обмежувальні заходи, покликані приборкати пандемію. Як з коронавірусом COVID-19 борються в інших країнах – дивіться на відео:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми