Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Слідом за затвердженням Сенатом США оборонного бюджету, що включає санкції проти "Північного потоку-2", Росію буквально сьогодні, 18 грудня, може спіткати ще один серйозний удар. Комітет Сенату США, як очікується, нарешті, розгляне проєкт закону "Про захист американської безпеки від агресії Кремля" ("Defending American Security from Kremlin Aggression Act", або скорочено DASKАA). З легкої руки одного з авторів проекту – голови Комітету Сенату з судової системи, республіканця Ліндсі Грема (до речі, кавалера ордена Ярослава Мудрого), в істеблішменті проєкт отримав назву "пекельні санкції", або "санкції з пекла".
"Законопроєкт, в якому є все"
Доля законопроекту досить складна. Перша редакція документа була представлена авторами ще в серпні 2018 року. Тоді ж вперше і прозвучало словосполучення, що стало загальним.
"Я представлю законопроєкт про санкції проти Росії, в якому є все. Це буде законопроєкт про санкції "з пекла". Будь-яку іншу країну, яка спробує втручатися в наші вибори, повинна спіткати та ж доля", – анонсував документ сенатор Грем.
На перевірку ж проект, розроблений шістьма сенаторами – представниками як Республіканської, так і Демократичної партії, виявився не таким вже "пекельним". Принаймні проєкт DETER Act, який ще з січня 2018 року просували сенатори ван Голлен і Рубіо, як відзначали, в тому числі, російські експерти, був набагато жорсткішим. Втім, в результаті, ні до першого, ні до другого у американських законодавців торік руки так і не дійшли. Взагалі, з десятка законопроєктів про санкції, внесених минулого року сенаторами, на тій чи іншій стадії розгляду були заморожені всі.
"Білому дому в принципі не вигідно сильно тиснути на Путіна. Хотіли б – вже давно задушили б економіку Росії. Але їм це зараз не потрібно. Плюс є певні суперечки між Білим домом і Конгресом. Чому все це тягнеться? Тому що Конгрес хотів, а Дональд Трамп не погоджувався вводити жорсткі санкції, вважаючи, що зараз не потрібно псувати відношення з Путіним. Трамп вважає, що його особиста дипломатія в цьому напрямку успішна", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса.
Втім, автори не здавалися. У лютому нинішнього року творчо переосмислений і трохи доопрацьований проєкт "пекельних санкцій" знову надійшов до Сенату. Проєкт став жорсткішим і отримав нові смисли і нові ж перспективи (принаймні, так вважають експерти "Сьогодні", про що нижче). Проте, з лютого він, як і попередній варіант, лежав практично без руху. Розгляд "пекельних санкцій" був запланований комітетом у закордонних справах Сенату на 11 грудня. Однак в результаті процедура була перенесена на тиждень пізніше. Напередодні, виступаючи на відкритих слуханнях в цьому комітеті (в ході яких і було згадано про "розморожування" проєкту), заступник держсекретаря з політичних питань Девід Гейл підкреслив, що позиція США залишається незмінною: Кремлю "доведеться платити" за свої дії.
Як США змусять Росію платити
Проєкт DASKАA досить об'ємний і системний, щоб вмістити в себе значну кількість напрямків, яких можуть торкнутися санкції. І досить "сирий", а часом вже і застарілий, щоб точно говорити, які санкції в результаті в законі залишаться, а які ні. Для прикладу: один з пунктів проєкту включає вимогу до Російської Федерації "негайно звільнити українських моряків, які були затримані після нападу російських військ на українські судна в Керченській протоці", Тобто факт, що українські моряки повернуті в Україну в процесі обміну, не знайшов відображення в проєкті.
Як розповів в коментарі сайту "Сьогодні" економічний експерт Олексій Кущ, цей закон є другим рівнем американської санкцій політики. За його словами, США відійшли від практики введення точкових санкцій, які вводилися окремими рішеннями і прив'язувалися до конкретних подій. Зараз вони наділяють санкції в рамки законів. Наприклад, у них є закон "Про протидію ворогам Америки", відповідно до якого вони застосовують санкції не тільки по відношенню до Росії, але і по відношенню до інших держав.
"DASKАA в свою чергу дуже неоднозначний. На відміну від закону "Про протидію ворогам Америки", він має прив'язку до певних подій або фактів. Наприклад, у проєкті була прив'язка до затримання українських моряків. Яких, як ми знаємо, Росія в результаті обміну повернула. До захоплення українських кораблів. Які Росія також повернула. Ну і так далі", – говорить Олексій Кущ.
Наразі проєкт має на увазі санкції проти державного боргу Росії, проти державного і приватного банківського сектора, проти оточення Путіна і представників великого бізнесу, що підтримують Кремль.
"Проєкт розділений на кілька частин. Це санкції проти окремих фізосіб – так званих олігархів – спонсорів Кремля. Це санкції проти фінансових установ. Обмеження з інвестицій в нафтовий комплекс Росії. І обмеження за операціями з державними казначейськими облігаціями Росії – ДКО", – говорить Олексій Кущ.
На одностайну думку експертів сайту "Сьогодні", найефективніші санкції – санкції проти держборгу.
"Якщо розглядати різні рівні санкцій тиску, то у США є зброя, яку можна порівняти з "нейтронною бомбою". Це, наприклад, відключення Росії від системи SWIFT. Зрозуміло, що ці санкції поки не розглядаються. А є бомба поменше, трохи слабша, хоча теж досить потужна, з хорошим пробивним ефектом. Це як раз санкції щодо ДКО. Росія активно залучає капітал на зовнішніх ринках. І особливо вона чутлива до обмежень, які можуть торкнутися внутрішніх запозичень. Тому що частка нерезидентів, які купують ДКО, досить висока. І навіть якщо санкції торкнуться тільки американських власників, нерезиденти з інших країн також можуть самостійно обмежити свої вкладення, щоб не мати проблем з США", – зазначає Олексій Кущ.
Згоден з такою думкою і Ілля Куса.
"Найболючіше, що могло б бути, – це якраз санкції проти суверенного боргу. Потім там залишаються санкції проти об'єктів військово-промислового комплексу Росії. Хоча які об'єкти будуть в підсумку включені, невідомо – це питання розв'язується не в Конгресі, а на рівні уряду – Казначейства і Мінторгу. Плюс ще санкції щодо енергетики – це теж досить болюче для Росії питання", – зазначає експерт.
Бомба без запалу
При цьому експерти практично впевнені, що якраз санкцій проти держборгу в підсумковому тексті документа не буде. По-перше, тільки в такому випадку проєкт отримає шанси бути реалізованим. По-друге, тому, що його справжня мета відрізняється від декларованої, вважають експерти "Сегодня".
"Я думаю, що санкції в результаті затвердять. Інше питання, що цей законопроєкт буде серйозно урізаний порівняноз початковим. Я бачив заяву, що санкцій проти суверенного боргу в законі не буде. В цілому, думаю, документ в підсумку буде більше розрахований на довгострокове тиск, а не на миттєвий "санкційний вибух", – каже Ілля Куса.
За його словами, "пом'якшення" проєкту порівняно з початковим текстом пов'язане з небажанням Білого дому сильно давати на Кремль.
"В результаті, як я розумію, Конгрес і Білий дім знайшли компроміс. Санкції будуть, але не такі "пекельні" як передбачалося. Буде затверджений пакет за принципом "і вовки ситі, і вівці цілі" – Конгрес доведе свою антиросійську позицію, Трамп напередодні виборів може доводити, що він не підігрує росіянам. Це йому зіграє на руку під час виборів. Але при цьому в самих санкціях нічого "пекельні" не буде. Тим більше росіяни за минулі роки вже навчилися ці санкції обходити", – каже Ілля Куса.
У свою чергу Олексій Кущ зазначає, що до законопроєкту (принаймні, другої його редакції) спочатку були закладені специфічні цілі.
"У проєкті є норма, яка є реальною рушійною силою цього закону. Це норма про обмеження інвестицій в проєкти ЗПГ, які реалізує Росія. Тобто про транспортування і технологічному супроводі зрідженого природного газу. Тому цей проєкт можна вважати інструментом конкурентної боротьби з боку США. Сполучені Штати активно розвивають проєкти поставок ЗПГ до Європи. І на наших очах розгортаються справжні епічні баталії за європейський ринок газу", – говорить Олексій Кущ.
Як вважає експерт, у DASKАA є реальні цілі і є декларативні.
"На мій погляд, проєкт лише використовує різні події останнього часу, як привід проштовхнути американські санкції проти російських об'єктів ЗПГ, можливо, нафтової промисловості. І щоб не було так очевидно, ці санкції "припорошує" санкціями проти фізосіб, банків ДКО і так далі. Тобто всі інші санкції використовуються, як прикриття. Тому я думаю, якщо проєкт буде затверджений, всі одіозні норми, як, наприклад, щодо ДКО, звідти приберуть. Можливо, туди додадуть якісь "маскуючі" санкції, які не так сильно впливатимуть на відносини США і Росії. Але головна мета – конкурентний удар по ринку ЗПГ – залишиться", – зазначає експерт.
Зазначимо, що санкції проти енергосектору Росії здатні завдати серйозної шкоди агресору. Втім, Україні від цього ні холодно, ні жарко: у Кремлі також розуміють істинні мотиви таких санкцій. А тому утихомирити Кремль подібний санкційний тиск не здатен.
Чому Путіну не страшно
У представленому законопроекті є ще один момент, по ідеї, здатний чинити тиск на Путіна і його оточення. Йдеться про персональні санкції проти спонсорів Кремля і членів їх сімей та моніторинг особистого статку президента Росії. Так, проект зобов'язує директора Нацрозвідка не пізніше ніж через 180 днів після дати набрання чинності закону "представити до відповідних комітетів Конгресу докладний звіт про особистий власний капітал та майно Президента Російської Федерації Володимира Путіна". У тому числі звіт про ймовірний власний капітал і відомі джерела доходу Володимира Путіна і членів його сім'ї, "включаючи активи, інвестиції, банківські рахунки, інші ділові інтереси і відповідну інформацію про бенефіціарні володіння". Також розвідка повинна визначити і надати список найзначущіших високопоставлених іноземних політичних діячів і олігархів в Російській Федерації, близьких до Володимира Путіна". На особи, які "прямо або побічно сприяють незаконній і корупційній діяльності від імені президента Російської Федерації Володимира Путіна, а також особи, що діють в інтересах або від імені таких політичних діячів, олігархів", президент США протягом 180 днів повинен накласти санкції.
Втім, на думку наших експертів, ця норма Кремлю вже не страшна
"Зараз такі санкції для російської еліти загрози не становлять. Якби цей проєкт був прийнятий в 2014-2015 роках, можливо, такі заходи мали б якийсь ефект. А 2020 року вони-таки не вплинуть на ситуацію. Оскільки частиною американського істеблішменту, яка в тій чи іншій мірі намагається підтримувати з Росією якісь конструктивні відносини на негласному рівні, був названий тимчасовий dead-line, протягом якого росіянам потрібно провести переформатування своїх активів. Тому, зокрема, Центральний банк Росії останніми роками активно купував золото і скорочував свої вкладення в американські казначейські облігації. Російські політики і бізнесмени також використовували цей час для переведення своїх капіталів в інші юрисдикції: країни Перської затоки Китай, Гонконг і т.д. Тому навіть якщо американці і спробують зараз щось знайти, то це буде лише "хвіст" активів. Це як хвіст ящірки, яка може його відкинути для того, щоб сховатися. А потім у неї відросте новий", – зазначає Олексій Кущ.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про нещодавню зустріч Трампа з головою МЗС Росії Сергієм Лавровим.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми