Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Увечері 5 лютого верхня палата Конгресу США винесла свій вердикт за справою про імпічмент Дональда Трампа. Очікувалось, що він буде позитивним для чинного американського президента.
За першою статтею імпічменту – зловживання владою – "за" засудження президента висловилися 48 сенаторів. Проти – 52. За другою статтею – перешкоджання Конгресу в розслідуванні справи про імпічмент – 47 і 53 відповідно.
Республіканці, які мають більшість у Сенаті (53 проти 47 демократів) дали всього лише один голос за одним з обвинувачень "за". Сенатор від штату Юта Мітт Ромні (він був кандидатом у президенти США від Республіканської партії на виборах 2012 року і програв Бараку Обамі) підтримав перше з пред'явлених Трампу звинувачень – зловживання владою.
"Зрив виборів з метою утриматися на своїй посаді, можливо, є найобразливішим та найбільш руйнівним порушенням присяги під час виконання службових обов'язків, яку я можу собі уявити. Мій голос, найімовірніше, буде в меншості в Сенаті. Але незалежно від цього, своїм голосуванням я скажу своїм дітям та їхнім дітям, що я виконав свій обов'язок відповідно до своїх можливостей, з думкою, що моя країна чекала цього від мене", – заявив Ромні.
Але ніхто з колег з партії його не підтримав. Ромні, таким чином, став першим і єдиним сенатором в історії США, який підтримав звинувачення проти президента-однопартійця.
Трамп вийшов переможцем з політичної боротьби, що розтягнулася на п'ять місяців, і розпочинає активну фазу президентської кампанії на гребені успіху.
Трампа – у відставку. Як усе відбувалося
За час, поки американці розглядали справу, сайт "Сьогодні" неодноразово і регулярно інформував читачів про все, що пов'язане з імпічментом Дональда Трампа. Зокрема ми детально розповідали про суть самої процедури та історичні прецеденти.
Нагадаємо коротко: процедура імпічменту чинного президента США була ініційована демократами, які мають більшість в нижній палаті Конгресу, 25 вересня 2019 року. Привід – публікація в американських ЗМІ "витоку" про телефонну розмову Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським. В ході якої керівник США нібито спонукав українського президента розпочати розслідування у справах, пов'язаним з ексвіце-президентом Джозефом Байденом. Який на той момент був одним з головних опонентів Трампа.
Відповісти на питання, чи спонукав Трамп Зеленського насправді, чи зловживав американський президент владою в особистих (політичних) цілях, чи суперечили дії Трампа національним інтересам США, саме й було покликане розслідування в межах процедури імпічменту. Протягом двох з половиною місяців конгресмени у відкритому і закритому режимах заслуховували свідків, серед яких були високопосадовці адміністрації Трампа, представники спецслужб США, дипломати тощо. На початку грудня профільний комітет висунув звинувачення Трампу за двома пунктами: зловживання владою і перешкоджання Конгресу в розслідуванні справи про імпічмент (останній пункт, як неважко здогадатися, виник вже в процесі розслідування).
18 грудня Палата представників (де, нагадаємо, більшість мають демократи) проголосувала за імпічмент. За першим пунктом звинувачень (зловживання владою) вердикт "винен" винесли 230 конгресменів. Проти проголосували 197, один утримався. Другий пункт набрав 229 голосів "за", проти – 198 і один утримався.
У січні 2020 року, згідно з процедурою, слухання розпочалися у Верхній палаті Конгресу – Сенаті. Саме сенатори й мали визначити долю чинного президента.
Найкращий день для Трампа
Мабуть, за всю п'ятирічну історію президентства у Трампа не було настільки сприятливого для нього збігу обставин, як у день ухвалення Сенатом рішення. Поміркуйте самі: незважаючи на п'ять місяців активного "бомбардування" іміджу американського президента політичними опонентами, рейтинг його тільки виріс. До 5 лютого він мав підтримку 49% американців (це найвищий показник за час президентства). Згідно з даними компанії Gallup, рівно половина виборців вважали, що Трамп гідний того, щоб бути обраним на другий термін. Підтримка чинного глави держави серед республіканців взагалі зашкалювала, склавши 94%.
"Зрозуміло, що крім ймовірних законних підстав для імпічменту в цьому процесі присутній елемент політичної боротьби. Основним завданням демократів було не так усунення Трампа з посади, скільки руйнування його іміджу і обвал рейтингу президента та Республіканської партії загалом. Як бачимо, досягти своєї мети опозиції не вдалося. Ба більше, спостерігається зворотне: сьогодні Трамп демонструє найвищий рейтинг за весь час свого президентства, стаючи все більш реальним претендентом на збереження крісла в Овальному Кабінеті на другий термін", – зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" політичний експерт Центру "Інпол" Максим Джигун.
На його думку, запуск процедури імпічменту виявився своєрідним детонатором для електорального ядра президента, мобілізувавши прихильників Республіканської партії і Трампа особисто.
Неначе спеціально напередодні розгляду питання про імпічмент у США стартували кокуси (партійні збори, поряд з праймеріз використовуються для висунення кандидатів). Перший з них, у штаті Айова, показав більш ніж переконливу перемогу Трампа: його підтримали майже 98% виборців-республіканців. Ексгубернатор штату Массачусетс Вільям Велд, який посів друге місце, набрав лише трошки більше 1% голосів. Навіть якщо серед сенаторів-республіканців були ті, хто сумнівається, кокуси показали: альтернативи Трампу в Республіканській партії немає.
Нарешті, за день до голосування в Сенаті Трамп виступив зі щорічним зверненням до нації в Конгресі США. Виступ був тріумфальним: Трамп мав що розповісти і про зростання економіки, і про мільйони нових робочих місць, що з'явилися за роки його президентства, і про соціальний захист, і про успіхи на міжнародному рівні.
"Сьогодні у США відбувається один з найяскравіших економічних підйомів за останні кілька років, а рівень безробіття в країні опустився до мінімальних за останні 50 років 3,5 відсотки. Тому в системі координат "встановлення політичної справедливості – економічне благополуччя родини" суспільство обирає другий варіант. Тому, незважаючи на гучний скандал і розслідування імовірного перевищення повноважень, позиції Трампа посилюються", – розповів Максим Джигун.
На тлі всього цього для сенаторів-республіканців підтримка імпічменту була б політичним самогубством.
"Підтримка республіканцями імпічменту свідчила б про розкол партії і негативно вплинула б на результати майбутніх президентських виборів. Значна частина виборців підтримують Трампа, і такий крок був би розцінений як зрада", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" незалежний експерт, кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.
Наслідки імпічменту. Чи стане Байден жертвою?
Рішення сенату дозволить Трампу перевернути цю неприємну сторінку в історії свого президентства і впритул зайнятися виборчою кампанією. Як вже зазначалося вище, історія з імпічментом якщо і вплинула на рейтинг чинного президента, то тільки в позитивний бік. Чого не можна сказати про Джозефа Байдена, який ще нещодавно розглядався як основний опонента Трампа.
"Процедуру імпічменту демократи розпочали під приводом "неконституційних дій" Трампа під час спроби домогтися доказів корупції родини Байдена в Україні. Провал процедури імпічменту вивів Байдена на четверте місце серед кандидатів демократів на праймеріз у штаті Айова. Якщо справи так триватимуть і надалі, то до "супервівторка", праймеріз 3 березня, взагалі може постати питання про доцільність подальшої участі Байдена у гонці", – зазначив у коментарі сайту "Сьогодні" політичний експерт, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Проте не можна сказати, що про імпічмент, як про страшний сон, вдасться забути і самому Трампу. На думку Андрія Мартинова, незважаючи на те, що 5 лютого тема імпічменту була закрита з правової позиції, демократи та республіканці будуть використовувати цей "кейс" для консолідації своїх виборців і для дискредитації опонентів, причому як на президентських виборах, так і на проміжних виборах до палати представників і Сенату.
З цією думкою також згоден Олександр Хмелевський.
"Відмова Сенату підтримати імпічмент буде використана демократами на президентських виборах. Безумовно, самі факти, виявлені в ході розслідування, негативно вплинуть на президентську кампанію Трампа і знизять шанси на його перемогу. Демократи й не розраховували на те, що імпічмент відбудеться. Це є елементом виборчої кампанії, спрямованим на дискредитацію суперника. Матеріали щодо Трампа будуть активно використовуватися демократами під час виборчої кампанії", – зазначає експерт.
Щодо політичних перспектив Трампа в контексті історії з імпічментом, то, як зазначив Андрій Мартинов, перемога Трампа над демократами під час процедури імпічменту означає його політичне посилення і фактично автоматичні перспективи виграти праймеріз і стати офіційним кандидатом Республіканської партії на другий президентський термін.
Імпічмент та Україна. Сторінка перегорнута?
Але нас більше цікавить інше питання: чи перегорнулася після відмови Сенату оголошувати Трампу імпічмент історія взаємин України та США останніх місяців. Дуже неприємна, скажімо відверто, для нас історія. Бувши не з власної волі втягнута у внутрішні політичні розбирання у США, Україна повною мірою відчула на собі удари політичних штормів, що вирують по той бік Атлантики. Так, Україна останні півроку не зникала зі сторінок центральних американських ЗМІ, але, погодьтеся, не такої уваги хотілося б Києву.
В ході політичних баталій були звільнені або пішли у відставку через скандал американські чиновники та дипломати, які дійсно щиро бажали добра нашій країні. І не просто бажали – багато працювали для зміцнення співпраці між США та Україною. Але гірше навіть не це: більшість друзів України у США вирішили тимчасово дистанціюватися від своєї участі в україно-американських відносинах. Український напрямок став певною мірою токсичним: переговори, дії, пов'язані з Україною, розглядалися пресою під мікроскопом. І більшість політиків обирали не ризикувати кар'єрою, побоюючись, що хвилі скандалу накриють їх також.
Чи зміниться ситуація тепер? Експерти "Сьогодні" вважають, що швидких змін чекати не варто.
"Не виключено, що інтенсивність контактів на найвищому рівні між Україною та США до листопада зменшиться. Республіканці і демократи будуть з'ясовувати стосунки між собою, і їм буде не до зовнішньополітичної активності. У телефонному режимі Зеленський і Трамп, звичайно, зможуть спілкуватися, але після оприлюднення їхньої розмови, яка відбулася у липні 2019-го, питання про те, наскільки щирими можуть бути ці бесіди, залишається відкритим. Особиста ж зустріч двох президентів уже навряд чи відбудеться до листопада", – говорить Андрій Мартинов.
Олександр Хмелевський також вважає, що факт "витоку" бесіди між президентами ускладнив комунікацію на найвищому рівні.
"Зеленський і Трамп більше не зможуть вільно спілкуватися. Опубліковані записи розмов негативно позначилися на іміджі обох президентів. Але Україна мусить вибудовувати свої відносини зі США, а не з окремим президентом та його адміністрацією. Орієнтація низки політиків і чиновників України на демократів свого часу завадила відносинам між країнами після перемоги Трампа. Слід це пам'ятати і не підтримувати жодну зі сторін під час майбутньої президентської кампанії", – говорить Олександр Хмелевський.
Водночас, Максим Джигун вважає, що результати розгляду імпічменту американського президента навряд чи кардинально змінять відносини між Україною та США.
"Розслідування діяльності Трампа мало вплинуло на його міжнародну діяльність, а нещодавно до України прилітав "права рука" президента Майк Помпео. Для Зеленського ж завершення епопеї з імпічментом принесе певне полегшення", – говорить Максим Джигун.
Аналогічної точки зору дотримується й політолог Володимир Фесенко.
"Як показала історія останніх місяців, незважаючи ні на що – ні на іміджеві проблеми, ні на наявність скандальних тем, які час від часу спливають, – відносини між нашими країнами залишаються на високому рівні. Обидві сторони зацікавлені у збереженні цих відносин. Є взаємний інтерес. З різних причин. У американців це геополітичні мотиви: вони так просто не можуть піти з України. І не підуть. Подивіться: вони хотіли піти з Афганістану, з Сирії тощо. Не вдається. Якщо є стабільні, довготривалі державні інтереси, то ними не так просто знехтувати. США як і раніше розглядають Україну, як і Польщу, як свій форпост в Європі, вони розраховують на нас. Я не думаю, що США вдасться забути Україну, навіть якщо там цього хтось дуже захоче", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" Володимир Фесенко.
Також, на його думку, вирівнюванню рівня відносин сприятиме те, що Україна з самого початку не була метою політичних атак.
"Насправді це ж не відносини України та США хотіли "вбити", хотіли "вбити" Байдена як опонента Трампа. І тепер, коли кокуси показали, що Байден не є таким вже небезпечним для Трампа, інтерес до цієї історії буде падати. З великою часткою ймовірності Байден не буде єдиним кандидатом від демократів, тож навіщо цю історію піднімати? Мотивація використовувати на президентських виборах українську тему в невигідному для нас світлі відпала", – стверджує Володимир Фесенко.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми