Лобом об стіну: чим закінчиться протистояння Трампа і демократів

У Сполучених Штатах Америки триває протистояння між президентом – республіканцем Дональдом Трампом і демократами , які отримали більшість у Палаті представників Конгресу США . Підсумком політичних розборок став другий за тривалістю в історії США шатдауні неясні перспективи виходу з кризи

Що таке "шатдаун" і чим він небезпечний

"Шатдаун" – буквальна транскрипція англійського слова "вимикати", "зупиняти". Застосовується термін як до механізмів, електронних машин, так і до роботи державних інститутів США. За законодавством Сполучених Штатів, шатдаун трапляється тоді, коли законодавча влада не затверджує держбюджет. В такому випадку фінансування державних органів припиняється, держслужбовці йдуть у неоплачувані відпустки в очікуванні, коли політики домовляться. Як правило, закриваються всі держустанови, крім тих, які забезпечують держбезпеку і безпеку громадян. Продовжують працювати екстрені служби, пошта, авіадиспетчери, в'язниці тощо.

Не можна сказати, що шатдаун – звичайне для США явище. Але не таке вже й рідкісне. В історії Сполучених Штатів нинішній шатдаун – дев'ятнадцятий за рахунком і другий (на даний момент) за тривалістю. Довше тривали вимушені відпустки в грудні 1995 – січні 1996 року при президенті Клінтоні.

А ось найбільш неприємним, з точки зору можливих наслідків, був шатдаун осені 2013 року. Тоді республіканці виступили категорично проти фінансування в необхідних обсягах програми "Obamacare", яку просував президент Барак Обама. Оскільки загальне медичне страхування було ключовим програмним пунктом Обами, глава держави і демократи твердо стояли на своїх вимогах. Республіканці ж вважали запитувані витрати на програму надмірними.

Небезпечним той шатдаун став тому, що через нього США виявилися на порозі дефолту. Як відомо, США живуть в борг. Щоб мати можливість перекрити виплати за борговими зобов'язаннями, Конгрес повинен був дати дозвіл на зовнішні запозичення. В іншому випадку Вашингтон опинявся в стані технічного дефолту з усіма наслідками, що випливають для світової економіки наслідками. Крайнім терміном прийняття рішення було 17 жовтня 2013 року, і за пару годин до опівночі його ще не було. Світ завмер в очікуванні катастрофи. Але в підсумку Обама все ж подав компромісний законопроект, і буквально за лічені хвилини до години "Х" його затвердив Конгрес, а потім відразу ж – Сенат.

Таким чином, світової фінансової кризи не сталося. Головними потерпілими в результаті протистояння стали американські чиновники і економіка США: за підрахунками фахівців, за кілька тижнів шатдаун збитки сягнули близько 1% ВВП США.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Стіна розбрату

Що стосується нинішнього шатдауну, то він примітний тим, що за період президентства Дональда Трампа це вже друге припинення роботи держінститутів. Причому поспіль: у січні 2018 го держслужбовці вже йшли на кілька днів у вимушені відпустки після того, як Конгрес не зміг затвердити навіть тимчасове фінансування держструктур. Минулорічний шатдаун був по-своєму унікальний: вперше в історії він трапився в той момент, коли президент, більшість Сенату і Палати представників представляли одну партію. Бюджет був затверджений лише в березні 2018 го, причому Трамп підписав його згнітивши серце, оскільки демократичній меншості вдалося відстояти в документі свої вимоги з міграційної політики.

Сьогодні політичні умови змінилися , і не в кращу для Трампа сторону . Після осінніх виборів до Конгресу республіканці зміцнили позиції в Сенаті , проте втратили більшість у Палаті представників . Відстояти свої вимоги американському президентові буде ще складніше , ніж в попередньому році .

Ключовим розбіжністю між Трампом і демократами залишається проект " Стіна " , який для нинішнього американського президента є , з точки зору політичного іміджу , тим же , чим для Обами був " Obamacare ".

"Будівництво стіни на кордоні з Мексикою – одна з передвиборних обіцянок Трампа. А йому вкрай важливо показати, що він виконує свої передвиборні обіцянки, – розповідає сайту "Сегодня" професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. – Дебати йдуть навколо того, наскільки ефективні й виправдані такі капіталовкладення для досягнення заявлених цілей і які проблеми вирішить будівництво стіни. І тут зіткнулися не тільки різні підходи, але і різні партійні позиції. Тому що Трамп чітко відображає антимігрантські настрої, властиві його виборцям. Трамп залякує американців міграцією, грає на досить агресивному популізмі і націоналізмі. Демократи, у свою чергу, говорять про те, що президент лише нагнітає настрої перед виборами, а не пропонує вирішення проблем", – зазначає політолог.

На думку Олексія Гараня , сьогодні Трампу також важливо перехопити ініціативу у демократів , які сформували більшість в Палаті представників .

Втрачений час

Можливо , цим і пояснюється той факт , що політичне напруження вже явно перевершило торішнє . У прагненні то чи натиснути на демократів , то чи продемонструвати виборцям свою непохитність Трамп пішов на досить незвичайний крок , звернувшись до нації з Овального кабінету. Напередодні команда Трампа вустами віце – президента Майка Пенса ще більш підігріла ситуацію , заявивши , щов Білому домі серйозно вивчають можливість введення надзвичайного стану в країні.Що дало б можливість Трампу профінансувати будівництво стіни без оглядки на позицію Конгресу. Втім, в результаті від такого радикального кроку Трамп відмовився, в своєму виступі змалювавши лише ситуацію, а також свою позицію. Президент США при цьому підкреслив, що шатдаун триває тільки з однієї причини: демократи відмовляються профінансувати безпеку на кордоні. Перерахувавши злочини, що здійснюються нелегальними мігрантами, президент США поставив риторичне питання: "Скільки ще американської крові буде пролито, перш ніж Конгрес виконає свою роботу?"

Демократи негайно відповіли в симетричному телезверненні . Спікер Палати представників Ненсі Пелосі звинуватила президента в дезінформації американського суспільства . " Факт в тому , що в перші дні роботи Конгрес прийняв рішення про відновлення роботи уряду і виділення грошей на більш розумні й ефективні рішення для прикордонного контролю . Однак президент відкинув цю через свою одержимість витратити мільярди грошей платників податків на будівництво стіни " , – сказала Ненсі Пелосі.

Обмінявшись звинуваченнями , Трамп і демократи зробили чергову спробу домовитися . Втім , знову невдалу . Як описав в Твіттері зустріч сам Трамп,  це був "повністю втрачений час". 

А час дійсно втрачається . Політичні розбіжності вже привели , наприклад , до того , що Сенат не зміг прийняти закон " Зміцнення безпеки Америки на Близькому Сході " , що передбачає , в тому числі закріплення на законодавчому рівні санкцій проти Росії за підтримку Сирії – про що з радістю написали російські ЗМІ .

Зовсім не на користь йде протистояння американським фондовим ринкам , які і без того добряче лихоманило в кінці минулого року .

Втім , експерти впевнені , що ситуація вирішиться благополучно.

"Було б жорстко, якби Трамп запропонував ввести надзвичайний стан. Це було б якраз в трамповському стилі. Але це б викликало відповідну реакцію демократів – аж до судових позовів, про що вже було заявлено. А так, все поки йде досить м'яко, – розповів сайту "Сегодня" політолог Володимир Фесенко. – Так, протистояння є, і воно досить жорстке. Так, Трамп знову підтвердив свої наміри побудувати стіну, і тут він послідовний. Пообіцяв – і намагається зробити. Але, тим не менш, він намагається домовлятися з Конгресом і шукати якийсь компроміс", – зазначив Володимир Фесенко.

Олексій Гарань також вважає , що рано чи пізно демократам і республіканцям доведеться приходити до компромісу.

"Зараз Трамп нагнітає, говорить про введення надзвичайного стану. Це пов'язано, в першу чергу, зі стилем американського президента, його методами прийняття рішень і з його грою на поляризацію країни. Він грає на почуттях простих американців з глибинки, які є досить специфічною частиною електорату. Які схильні спрощено приймати ситуацію, звинувачувати в своїх проблемах мігрантів і так далі, – зазначає Олексій Гарань. – Але, думаю, в результаті обидві сторони – республіканці і демократи – змушені будуть піти на певний компроміс, і обидві сторони будуть представляти це як свою перемогу", – говорить експерт.