Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Протистояння США і Китаю набирає обертів. На тлі наближення президентських виборів Білий дім розробляє варіанти, як покарати Пекін за навмисне приховування інформації про небезпеку коронавірусу (про це заявляли президент і держсекретар США, посилаючись на дані розвідки). Дональд Трамп не виключив, що Штати можуть збільшити мита на китайські товари. Навіть більше, американське Міністерство торгівлі вивчає, які виробництва і ланцюжки постачання вивести з Китаю в інші країни, щоб створити торговельну мережу надійних партнерів. Про це думають і в Європі. Наприклад, Німеччина ще на початковому етапі пандемії надала великим підприємствам і корпораціям можливість пільгового кредитування, щоб уникнути поглинання їх, зокрема й китайськими інвесторами.
У статті "Звідки взявся коронавірус: США і Китай вступають у нове протистояння" сайт "Сьогодні" описав, що передувало новій "війні" Вашингтона і Пекіна на тлі коронавірусу. Нині ми публікуємо думки українських дипломатів і експертів про те, до чого призведе новий виток протистояння між США і Китаєм, де тут інтерес Росії і до чого готуватися Україні.
Сергій Корсунський, директор Дипломатичної академії України, надзвичайний і повноважний посол України в Туреччині (2008-2016 рр.):
"Сьогодні ми бачимо глобальне протистояння двох гегемонів, які остаточно визначилися. Протягом буквально найближчих кількох місяців, бо в листопаді в Штатах президентські вибори, ми побачимо формування нової "осі зла": Китай – США. Історія нового витка протистояння між цими двома країнами, яке виникло з трирічної торгової війни, досить серйозна. Але зараз ситуація ускладнюється ще й не дуже вдалими діями адміністрації Трампа: 33 млн американців утратили роботу, великі бізнеси – трильйони. Все це дуже погано відбивається на рейтингу Трампа, він програє Байдену, навіть при тому, що останній припинив активну кампанію в період пандемії.
Трамп шукає винного, який лежить на поверхні: те місце, звідки й почалася пандемія, і з цим ніхто не сперечається, – це Китай. Для Китаю і його світогляду це абсолютно неприпустима ситуація. Якщо буде визнано, що Китай якимось чином сприяв таким величезним втратам людських життів, звичайно, будуть судові позови, сильно постраждає імідж Китаю, який вони стільки років ретельно виховували.
США зараз робитимуть усе, щоб вивести з Китаю виробництва чутливих і критичних речей. У період пандемії Китай, як виявилося, зосередив у себе буквально світову монополію на виробництво медпрепаратів і субстанцій. Наприклад, Китай постачає 70% субстанцій в Індію. Тобто фактично контролює фармацевтичний ринок Індії – найбільший у світі. Тому зараз американці – і європейці, до речі, теж – проведуть аналіз щодо критичних виробництв, і буде серйозний процес їхнього виведення додому або в треті країни.
Це особливо важливо для нашого бізнесу. Настає момент приголомшливого шансу для України. У нас вільна торгівля з ЄС, стратегічні відносини із США, все ще досить дешева і при цьому кваліфікована робоча сила. Щоб знову не втратити українців, які працюють за кордоном, – а зараз вони будуть ще більше намагатися отримати там громадянство, – щоб зберегти і підняти нашу економіку, вкрай важливо зараз активно працювати з нашими партнерами в ЄС і США, щоб, можливо, частина таких виробництв була розміщена в Україні. Запевняю, зараз вся Центральна Європа вишикується в довгу чергу до американців і західних європейців, щоб розміщувати такі виробництва у них.
Не варто також скидати з рахунку Росію, яку Китай використовує, щоб послабити Захід. Претендуючи на роль рівного у світових справах з такими країнами, як Китай і США, нічого, крім питань безпеки, Росія їм не могла протиставити. Ні з ВВП, ні з економічного і наукового потенціалу вона і близько не стоїть поряд із цими двома країнами. До того ж сьогодні цей чинник безпеки різко змінився. Згадайте, ще буквально три місяці тому Путін гордо заявляв, що вони перші створили гіперзвукові ракети, обігнали США. Кому сьогодні цікава ця тема? Сьогоднішня війна зовсім інша, і пандемія показала це.
Тому для Росії сьогодні є єдина мета – продовжувати послаблювати Захід, розколювати ЄС і якомога більше впливати на США, щоб позбутися санкцій. Навіть більше, сигнали, що надходять із різних сфер Росії, показують, що Путін догрався. Зараз той самий критичний момент, коли потрібна дуже сильна центральна влада, яка б змогла мобілізувати суспільство, ресурси і протистояти коронавірусу. Путін невідомо де, спілкується по відео, абсолютно розгублений і ізольований. Прем'єр-міністр на самоізоляції, тому що у самого коронавірус. А за таких цін на нафту, які нікуди не рухаються, Росія стрімко йде до фактичного банкрутства. Інша річ, що у них є запаси, на кілька років їм вистачить. Але конаюча й ослаблена Росія однаково нас не залишить у спокої. Останній укус буде в наш бік".
Сергій Герасимчук, заступник голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма":
"Протистояння Китаю і США поглиблюється. Якщо раніше суперечка лежала в економічній площині, то нині до цього додалося питання COVID-19. Китайські дипломати, які взяли на озброєння так звану тактику войовничого вовка, категорично заперечують провину Китаю в поширенні вірусу і підкреслюють ефективність китайської моделі . Пекін також усе частіше звинувачує США в наклепі, а Європу – в неефективній протидії вірусу.
Власне, Європа опинилася в наневигіднішій ситуації. З одного боку, ЄС, а передовсім Німеччині потрібна взаємодія з КНР, щоб подолати наслідки економічної кризи. Крім того, під час головування Німеччини в ЄС у другій половині року має відбутися саміт ЄС-Китай, де планувалося підписання Угоди про взаємні інвестиції. Ця угода мала б стати родзинкою німецького головування і яскравим акордом останньої каденції Ангели Меркель.
Однак тепер, коли через пандемію переговори про угоду загальмувалися, а Китай поводиться досить напористо і просуває власні наративи, в Берліні дуже стурбовані. Непередбачувана Америка, войовничий Китай і протистояння між ними змушують ЄС або вибрати одну із сторін, або ж покладатися на себе. Причому покладатися на себе в умовах безпекової залежності від США, залежності від постачань із Китаю, ризику поглинання європейських підприємств як з боку США, так і з боку КНР. Основним завданням Єврокомісії і Берліна є згуртування країн ЄС, тому що тільки разом країни ЄС можуть протистояти гегемонам. А з об'єднанням зараз проблеми, тому що коронавірусна криза похитнула єдність ЄС.
Перед Україною також стоїть виклик. З одного боку, у відносинах з Китаєм намічається позитивна динаміка. Є домовленості про взаємні візити на рівні міністрів закордонних справ. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба декларує поглиблення співпраці з Азією в цілому і Китаєм зокрема. З іншого боку, якщо США поставляться до цього з "геополітичної ревнощами", а Європа також піде шляхом обмеження співпраці з КНР під тиском Вашингтона і через невдоволення стратегією "войовничого вовка", то виявиться, що Україна йде "проти течії".
Уникнути цього можна шляхом добре вивірених економічних ініціатив у відносинах з Китаєм, але ураховуючи європейську практику в цій сфері і з застосуванням скринінгових механізмів з інвестицій (за зразком європейського скринінгу). Щодо політичного діалогу, то він має залишатися чутливим як до пріоритетів Пекіна, так і до інтересів наших західних партнерів. В іншому разі Україна може опинитися заручницею "гри великих акторів".
Віталій Мартинюк, виконавчий директор Центру глобалістики "Стратегія XXI":
"Цілком очевидно, що світ іде шляхом від глобалізації до деглобалізації. Чутливими в цьому процесі є відносини США-Китай, а точніше, протистояння двох держав. Така тенденція може привести до відновлення біполярного світу, але новим полюсом буде не Москва, як за часів "холодної війни", а Пекін. За такого розвитку подій Росія, ймовірно, потрапить в умовний "китайський табір". Принаймні, в нинішньому протистоянні Вашингтон-Пекін Москва підтримує китайську сторону. Підтвердженням є численні повідомлення в російському інформаційному просторі, які звинувачують США в поширенні коронавірусу і виправдовують Китай.
Накладення Вашингтоном додаткових митних тарифів на товари з Китаю призведе до подорожчання китайської продукції на американському ринку, а значить, не виключено, що КНР шукатиме можливість перенацілювання частини товаропотоків на інші ринки. Потенційно має активізуватися політика КНР "Один пояс – один шлях" у сегменті Центральної і Південно-Східної Європи, яка перебуває у сфері підвищеної уваги Пекіна. Серед них виявиться і український ринок, який в умовах зниження купівельної спроможності українців через негативні економічні наслідки пандемії потребуватиме дешевих китайських товарів.
В умовах американо-китайського протистояння Україна, яка вибрала близьку собі західну модель розвитку, не відмовлятиметься від співпраці з Китаєм та китайськими компаніями, але буде змушена робити стратегічний вибір у критичних ситуаціях, як, наприклад, у ситуації з продажу КНР українського підприємства "Мотор Січ". Очевидно, що Україна робитиме вибір не на користь Пекіна, оскільки основну політичну і фінансову допомогу наша держава отримує від США і обсяги американських інвестицій істотно перевищують китайські. За даними Держстату, в 2019 році зафіксовано $34 млн прямих інвестицій з КНР і $542 млн – із США. Втім, це не означає зниження темпів економічного співробітництва з КНР. Принаймні, дані того ж Держстату свідчать про продовження росту обсягів товарообігу Україна-КНР в 2020 році".
Нагадаємо, у адміністрації Трампа є серйозні докази, що Китай міг приховувати реальну небезпеку нового коронавірусу:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми