Операція відплати в Сирії і нові докази у справі Скрипаля: ТОП-5 подій тижня, що минає

Удар США і союзників по Сирії

США спільно з Великобританією і Францією почали операцію проти Сирії. Про це в п'ятницю , 13 квітня, заявив американський лідер Дональд Трамп .

"Я наказав збройним силам США завдати високоточних ударів по об'єктах, пов'язаних з потенціалом хімічної зброї сирійського диктатора Башара Асада. Спільна операція з підключенням збройних сил Франції і Великобританії почалася", - сказав Трамп в своєму офіційному відеозверненні.

Він подякував обом країнам за участь в цій операції.

Пізніше телеканал CNN повідомив, що Збройні сили США завдали масованого удару по об'єктах військової хімічної інфраструктури сирійського режиму. В операції були задіяні бойові кораблі і стратегічні бомбардувальники. В операції було задіяно мінімум один есмінець США в Червоному морі.

Як заявив міністр оборони США Джеймс Меттіс, це був "одноразовий удар", який включає в себе дуже потужний меседж для Асада. Глава Пентагону уточнив, що ракети були націлені на об'єкти розробки і виробництва хімічної зброї режиму Асада. Серед них – науково-дослідний центр під Дамаском, де розроблявся і тестувався цей вид озброєнь. Другий об'єкт – сховище хімічної зброї на захід від Хомса, яке "було основним місцем зосередження сирійських запасів газу "зарін", а також виробничого обладнання.

Третя ціль розташовувалася поряд зі складом поблизу Хомса і представляла собою, як сховище для зберігання хімічної зброї, так і "важливий командний пункт".

У Пентагоні також підтвердили, що на цей раз по програмних цілях було направлено близько 120 ракет, що вдвічі більше, ніж при ударі з американських есмінців по авіабазі Шайрат в квітні 2017 року, коли було знищено 20 відсотків сирійський авіації .

Нові докази у справі Скрипаля

Росія готує відповідь на санкції США

У п'ятницю , 13 квітня, стало відомо , що депутати Держдуми РФ внесли законопроект про заходи у відповідь .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Відзначається , що це питання планується розглянути на позачерговому засіданні 16 квітня.

"Ми плануємо обговорити законопроект на Раді Державної Думи за участю представників всіх фракцій, розіслати його в регіони нашим колегам, опрацювати ще раз з експертами і урядом Росії. Після чого розглянемо його на найближчому засіданні", -заявив спікер російського парламенту В'ячеслав Володін.

Спікер Держдуми зазначає , що законопроект розроблений як відповідна міра на виклики Сполучених Штатів Америки і їх посадових осіб . Проект федерального закону надає уряду РФ повноваження щодо введення ряду заходів економічного і політичного характеру .

Більш детально про те , які саме обмеження готує Держдума РФ читайте в матеріалі "Без комп'ютерів і ліків: стало відомо, що саме заборонить Росія у відповідь на санкції США".

В Польщі назвали причину Смоленської катастрофи

У вівторок , 10 квітня, голова підкомісії з розслідування Смоленської катастрофи , екс – міністр національної оборони Польщі Антоній Мацеревіч назвав причину загибелі членів урядової делегації під Смоленськом в 2010 році. Це був вибух на борту літака Ту – 154М .

"Пасажири були вбиті вибухом в центроплані перед зіткненням із землею. Це стало причиною їх смерті", - заявив Мацеревіч.

Мацеревіч зазначив, що вибух в центроплані був такої сили, що польських генералів, що сиділи в цій частині літака, розірвало на дрібні фрагменти.

Пізніше стало відомо, що екс-президента Польщі Броніслава Коморовського викликали на допит в прокуратуру у зв'язку зі слідством у справі Смоленської катастрофи.

10 квітня 2010 року недалеко від аеродрому "Північний" біля Смоленська розбився літак Ту-154 з президентом Польщі Лехом Качинським на борту. Загинули всі, хто знаходився на борту – 96 осіб, в тому числі президент Польщі .

Алієв в четвертий раз став президентом Азербайджану

Алієв був обраний президентом Азербайджану в 2003 році, в подальшому він переобирався в 2008 році і в 2013 році.

Згідно зі змінами до Конституції Азербайджану , внесеним восени 2016 року, президент країни обиратиметься на 7 років . Виконавчий секретар правлячої партії " Йені Азербайджан " ( Новий Азербайджан ) Алі Ахмедов на минулому тижні заявив , що кандидатом в президенти країни від неї є Ільхам Алієв .