Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні 14 квітня стартує останній, ось уже восьмий за рахунком сезон "Гри престолів" – серіалу, який став медійним феноменом, що здійснив колосальний вплив на сучасну масову культуру. З героями епопеї Джорджа Мартіна "Пісня льоду й полум'я" ми провели вісім довгих років, і образи, створені акторами серіалу, давно вже сприймаються живими, реальними людьми.
Водночас, сам автор циклу романів ніколи не приховував, що на створення хроніки міжусобної війни Семи Королівств Вестороса його надихнула історія середньовічної Європи, зокрема, історія воєн Червоної та Білої троянд – боротьби за владу над Англією між прихильниками двох гілок династії Плантагенетів – Ланкастерів і Йорків. І що за героями і подіями "Пісні льоду й полум'я" стоять реальні історичні події та постаті. Які саме, читайте у спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Перший протез та антична трагедія
Сам автор "Пісні льоду й полум'я" стверджував, що основний прообраз Тіріона Ланністера – власне, сам автор, Джордж Мартін. Іншим прототипом письменник називав короля Англії Річарда III (1452 – 1485).
Один з найрозумніших персонажів епопеї, що не випускає з рук книги (втім, як і чаші з вином), Тіріон був досить ефективним "майстром над монетою", тобто міністром фінансів, при своєму батьку. Водночас, Річард III запам'ятався тим, що істотно розширив торгівлю і здійснив низку популярних у народі реформ, зокрема, упорядкував судочинство і заборонив насильницькі побори. До того ж, Річард III був покровителем мистецтв, особливо музики і архітектури.
Зраджений своїм вітчимом, Річард III був убитий 22 серпня 1485 року в битві з Генріхом Тюдором, який претендував на англійський престол. Чи означає це, що в останньому сезоні улюбленець багатьох глядачів Тіріон теж загине? Як то кажуть, поживемо – побачимо.
Науково-популярне видання Naked Science поставило собі за мету знайти інших історичних прототипів головних героїв епопеї. Так, прообразом юного короля-садиста Джоффрі Баратеона видання вказує на історичну постать Едварда Ланкастерського (1453 – 1471), відомого також як Едвард Вестмінстерський.
Він був єдиним сином короля Генріха VI і Маргарити Анжуйскої і народився в період політичної кризи, викликаної психічною хворобою його батька (очевидна паралель з божевільним королем Таргаріеном), тому періодично виникали чутки, що батьком Едварда насправді був інший чоловік – як , власне, подібні чутки виникали й навколо Джоффрі.
Історична література відсилає нас до листа міланського посла у Франції до герцога Міланському 1467 року, в якому тринадцятирічний принц описаний як дитина, не говорить "ні про що, крім відрізання голів і війни". Характеристика, в якій легко вгадується Джоффрі.
Історія його закінчилася так само погано і теж у доволі ніжному віці: після поразки у битві майбутньому королю Едуарду IV Йорку (історичному аналогу Робба Старка), взятий в полон принц був доправлений до переможця, де його й зарубали брати короля Джордж і Річард. Едварду було всього 17, Джоффрі на момент смерті – 14.
Як ми пам'ятаємо, у четвертому сезоні Джейме Ланністер, опинившись в полоні, втрачає праву руку, і після повернення на батьківщину йому ставлять залізний протез. Єдиний персонаж середньовічної історії з залізним протезом замість руки – німецький найманець Гец фон Берліхінген (1450 – 1562), якому 1504 року під час облоги міста Ландсхут на південному сході Німеччини відірвало ядром праву руку.
Залишившись у 23 роки калікою, лицар замовив собі протез: спершу досить примітивний, але вже друга конструкція, з рухомими пальцями, дозволяла Гецу фон Берліхінгену тримати меч і битися на рівних. Ймовірно, це найраніший серед відомих історії випадків протезування верхніх кінцівок. Крім протеза, цей славний лицар увійшов в історію фразою "Поцілуй мене в дупу", а великий Гете зробив його головним героєм своєї п'єси.
До речі, Гец фон Берліхінген прожив досить довге за мірками XVI століття життя, відійшовши в інший світ у 82 роки. Хочеться вірити, що Джейме Ланністер успадкував від свого прототипу не тільки відвагу, уміння поводитися з мечем і залізну руку, але ще й довголіття.
Викрадення і загибель Ліан Старк, сестри Еддарда Старка і коханої Роберта Баратеона, залишилося за кадром, але саме цей скорботний інцидент став точкою відліку подій у серіалі. Нагадаємо, що Ліан була нібито викрадена Рейгаром Таргаріеном, внаслідок чого Роберт Баратеон підняв повстання проти Божевільного короля і посів у підсумку його трон.
У цьому сюжеті вгадується історія знаменитої римської матрони Лукреції (пом. бл. 510-508 рр. до н.е.). За повідомленням античних істориків, царський син Секст Тарквіній 510-508 року до н. е. зачарувався красою Лукреції і, погрожуючи зброєю, згвалтував її. Лукреція розповіла про все своєму чоловікові і заколола себе на його очах. Ця подія послужила початком бунту, піднятого Луцієм Юнієм Брутом і призвело до повалення царської влади в Римі і до встановлення Республіки.
Тіріон Ланністер пече напалмом
Навіть побіжного знання історії досить, щоб побачити прототип кхаласара – це орди давніх кочівників: монголів, кипчаків, печенігів, тюрків, хуннів і сяньби.
"А вбивати людей, нападати на землі інших, захоплювати майно інших всяким несправедливим способом, віддатися блуду, ображати інших людей, чинити всупереч заборонам і заповідями Божими аж ніяк не вважається у них гріховним ... Під час же воєн вони вбивають всіх, кого беруть у полон, хіба тільки побажають зберегти будь-кого, щоб мати їх як рабів", – цитує "Російська газета" "Книгу про татар "Плано Карпіні, пропонуючи порівняти, наскільки опис монгольської орди XIII століття близький до опису кхаласара у "Пісні льоду й полум'я".
Із загальної картини випадає хіба що серпоподібний меч аракх, заточений з внутрішньої сторони – в дійсності кочівники віддавали перевагу легшій шаблі з зовнішнім заточуванням. А прообразом аракха став єгипетський меч хопеш, який древні єгиптяни успадкували від шумерів.
Цього не заперечував і сам Джордж Мартін.
"Образ дотракійців сходить до гунів і монголів, є в них щось і від степових племен на кшталт аварів і мадярів. Я також додав риси рівнинних племен американських індіанців, а потім вніс чисто фентезійні елементи. Це все ж фентезі", – розповідав письменник в одному з інтерв'ю.
Настільки ж очевидні паралелі Братства без прапорів із знаменитою зграєю розбійників під проводом Робіна Гуда. Нагадаємо, що Братство без Прапорів – партизанський загін, організований лордом Бериком Дондарріоном, який захищав мирних жителів Річкових земель від мародерів армій Семи королівств, які воювали між собою.
Дивіться самі. Незважаючи на те, що Берик Дондарріон знає про смерть короля Баратіона, він продовжує зберігати йому вірність – як Робін Гуд Королю Левине Серце, якому присягнув. У Братстві без прапорів, як і у зграї Робіна Гуда, можна зустріти й орачів, і ковалів, і колишніх панів: у бандах "благородних розбійників" традиційно всі рівні, незважаючи на колишній соціальний статус. Один з найближчих соратників Робіна Гуда – монах-розстрига брат Тук, а у Братстві без прапорів це теж духовна особа – жрець Червоного бога Торос зі Світу.
Інше питання, чи є історичний прототип у самого Робіна Гуда? Дослідники відзначають, що в більшості легенд про Робіна Гуда згадується про його можливе шляхетне походження – нібито це був дворянин, несправедливо позбавлений багатств і земель через підступи свого дядька. Одним з найвірогідніших прототипів називають графа Роберта Гантінгтонского (пом. 1247).
"Завжди ходив з прямою спиною граф Роберт Гантінгтон", – читаємо у Самуїла Маршака в одній з численних балад про Робіна Гуда.
Водночас, як пише автор блогу Way to Arannon, ім'я Робін Гуда стало називним для позначення грабіжника вже як мінімум в середині XII столітті. Вперше воно згадується в офіційних документах 1262 року – тобто як мінімум на сто років раніше, ніж у будь-якому літературному творі, що зберігся.
Нарешті, згадаємо одну з найбільших битв серіалу – спробу Станніса Баратеона осадити Королівську Гавань, яка увійшла в міфологію всесвіту "Гри престолів" як Битва на Чорноводній. Флот Станніса був розгромлений завдяки ідеї Тіріона Ланністера застосувати "дикий вогонь" – схожим чином візантійці 718 року спалили за допомогою знаменитого "грецького вогню" ворожий арабський флот, що тримав в облозі Константинополь. Посудини з "грецьким вогнем" металися у ворожі судна, і полум'я, що виникло, неможливо було ніяк загасити – вогонь продовжував горіти навіть на поверхні води.
Арабська навала на Константинополь стало одним з найдраматичніших епізодів візантійської історії. Сухопутна армія халіфа Сулеймана стояла під стінами Царгорода, а величезний флот Маслама ібн Абдул-Маліка увійшов у протоку Босфор, блокувавши підвезення до міста провіанту і підмоги.
"Вниз за течією пливли обгорілі тіла, і потопаючі чіплялися за димлячі уламки. Здавалося, що Чорноводна кипить в своїх берегах, а повітрям носилися палаючі снасті, палаючі тіла й уламки кораблів", – описував Джордж Мартін битву у "Пісні льоду й полум'я".
Склад "грецького вогню", винайдений інженером Каллініком, залишається невідомим досі. Вчений XIII століття Максим Грек зміг лише приблизно описати технологію приготування.
"Візьми чисту сірку, земляного масла (нафти), закип'ятити все це, поклади клоччя і підпалюй", – писав Максим Грек.
Російська служба ВВС цитує письменницю Гелен Кін, яка знайшла паралелі між "диким вогнем" і напалмом – сумішшю бензину і згущувача, що був винайдений 1940 року в Гарвардському університеті і став сумнозвісним через кілька десятків років, під час війни у В'єтнамі.
"Дикий вогонь" – винахід алхіміків Вестерос, проте є паралелі між його застосуванням і жахливими наслідками застосування напалму. Він горить і продовжує горіти, навіть якщо опиняється у воді. Для людини він страшний. Цікава перекличка", – зазначила Гелен Кін.
Другий фактор, який врятував обложених візантійців – раптовий прихід на виручку болгарського хана Тервеля, який завдав силами кінноти нищівного удару по завойовниках. Хан Тервель, який і врятував Константинополь, лорд Тайвін після битви на Чорноводній був названий "рятівником міста".
Історія знає мінімум три Червоні весілля
Не настільки очевидна ситуація з Червоним Весіллям – однієї з найжорстокіших сцен серіалу, після виходу якого стало зрозуміло: телебачення змінилося назавжди. Нагадаємо, що у дев'ятому епізоді третього сезону один з другорядних персонажів Волдер Фрей влаштовує різанину просто на весіллі своєї дочки, внаслідок чого загинули майже всі головні герої з клану бунтарів-сіверян. Але яка саме історична подія надихнула Джорджа Мартіна на цей абсолютно людожерський епізод, єдиної думки немає. Аж занадто часто в історії людства люди зраджували один одного найвіроломнішим чином.
Зокрема, можна згадати розповідь з "Кодзікі" – склепіння японських міфів і легенд, імовірно створеного 720 року. Крім іншого, у "Кодзікі" йдеться про появу на світ батька легендарного вождя японського племені Ямато Камуямато Іваре-Хіко (посмертне ім'я Дзімму), який вважається першим імператором Японії. Так, одного разу Дзімму одним махом розправився на бенкеті з усіма своїми ворогами. Як і в Червоному весіллі, сигналом до різанини послужила пісня, але на відміну від "Пісні льоду й полум'я", її співав сам Дзімму.
Інший прообраз Червоного весілля в історії носить назву Чорний обід. Це історична подія сталася 1440 року в Единбурзі, Шотландія.
Королівська династія Шотландії (точніше, регенти при малолітньому королі Якові II – Вільям Крайтон і граф Евондейл) протистояла клану чорних Дугласів. З метою укладення миру 16-річний граф Вільям Дуглас разом з молодшим братом були запрошені на бенкет до Едінбургу. Наприкінці трапези слуги внесли закрите блюдо з головою чорного бика – символу швидкої смерті, поставили блюдо перед графом Дугласом і відкрили. У цей момент юний Вільям – як і Кейтелін Старк, коли почула в домі союзників гімн ворожого клану Ланністерів – все зрозумів, але було вже надто пізно. Дугласів виволочили надвір й обезголовили.
Цікаво, що історія повторилася 1692 року під назвою "різанини у Гленко". 13 лютого по наказом секретаря у справах Шотландії Джона Далрімпла було здійснено масове вбивство членів гілки клану Макдональд з села Гленко: всі вони були винищені "для науки" іншим горянським кланам як приклад кари за нелояльність Оранської династії.
У каральної акції брали участь дві роти солдатів, розквартировані у селі за два тижні до різанини і нічим не видавали своїх намірів. Командиром загону був призначений Роберт Кемпбелл з Гленлайона, чиї володіння були розграбовані Макдональдами з Гленко і Гленгаррі 1689 року після битви при Данкелді.
У призначений день Кемпбелл отримав інструкції, підписані майором Данкансоном, в яких йому наказано вбити всіх Макдональдів молодших 70 років. Розрахунок Далрімпла спрацював: Кемпбелл був тільки радий помститися своїм кривдникам. До честі солдатів, не всі погодилися брати участь у бійні, а двоє офіцерів зламали свої шпаги на знак протесту. Але доля клану Макдональд була вирішена: 38 осіб було вбито, ще 40 Макдональдів, яким вдалося втекти від солдатів, померли від холоду і поневірянь. Саме село було спалене дотла.
Після Червоного весілля питання про те, кого з героїв "Гри престолів" вб'ють наступним, стало для фанатів серіалу одним з найнагальніших – навіть головна інтрига всієї історії, хто саме посяде залізний трон у Вестеросі, відійшла на другий план. Цим користуються актори, обдурюючи глядачів. Нагадаємо, як нещодавно Мейсі Вільямс, виконавиця ролі Арьї Старк, розіграла телеглядачів на 1 квітня, нібито випадково проговорилася у прямому ефірі про смерть своєї героїні.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми