Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав розпорядження "Про запобігання цензурі в інтернеті", здатне змінити правила гри для соціальних мереж. Головна зміна – держава отримає важелі впливу на внутрішню політику соцмереж. Останні ж можуть втратити необмежене право модерувати зміст власного контенту на підставі внутрішніх правил.
Чому Трамп пішов війною на соцмережі, чи є у нього шанс на перемогу, і як зміна американського законодавства може торкнутися українських користувачів соцмереж – читайте в матеріалі "Сьогодні".
"Президент бреше"
Скандал вибухнув на початку минулого тижня, після того як модератори Twitter супроводили відразу дві публікації Дональда Трампа позначкою про те, що викладена автором інформація може бути недостовірною і вимагає перевірки. Американський президент зопалу пригрозив ввести регулювання соцмереж і навіть закрити їх.
"Реакція Трампа цілком закономірна. Справа навіть не в тому, що він 2016 рокупереміг на виборах, багато в чому завдяки роботі в соцмережах, а зараз відчув, що повторити технологію, може, і не вдасться. Для Трампа це особисте. Він дійсно дуже захоплений соцмережами, і Twitter для нього – мережа №1. Подивіться, скільки твітів він генерує щодня. І пише він їх сам. Не знаю, наскільки це правда, але читав в американській пресі, що 2016 року політтехнологи просто фізично забирали у нього телефон, щоб він не публікував твіти, що не відповідають стратегії виборчої кампанії. Звичайно, значок "вимагає перевірки" на його твіті – це жахливий удар по самолюбству Трампа. Який завданий в його улюбленій мережі", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Максим Джигун.
На проведеному днями в Білому домі брифінгу прессекретар Кейлі Макенані вибухнула різкою критикою на адресу соцмереж, зокрема, Twitter. Макенані навела цілу низку прикладів, які свідчать про, на її погляд, упереджене ставлення соцмереж до Білого дому.
"Керівник служби підтримки Twitter написав в Twitter, що в Білому домі є "справжні нацисти", і на цей абсолютно обурливий, образливий і помилковий посил, висунутий проти Білого дому і його співробітників, ніколи не застосовувався ярлик про необхідність "перевірки фактів", – заявила Кейлі Макенані.
Прессекретар також висловила здивування, чому соцмережі "швидко піддають цензурі президента і деяких з його вищих співробітників, але, схоже, дуже неохоче – деякі дії китайських чиновників і дезінформацію, поширювану з Китаю".
А вже до вечора після брифінгу стало відомо, що Дональд Трамп підписав розпорядження "Про запобігання цензурі в інтернеті".
Як було раніше
Як розповів сайту "Сьогодні" професор історії в Бард коледж (США) Геннадій Шкляревский, для розуміння подій навколо Twitter, Facebook і Google необхідно повернутися до моменту їх виникнення.
"Ці компанії виникали як соціальні медіа-компанії, тобто компанії, які служать суспільним потребам. Компанії таких категорій в США мають певні привілеї, наприклад, щодо судових позовів і використання державних коштів від платників податків. Ці компанії отримали цей статус в силу того, що, як вони стверджували тоді, вони не створюють свій контент, його створюють учасники мереж", – зазначає Геннадій Шкляревский.
За його словами, природно, що взаємини між учасниками такої спільноти вимагають регулювання. З цією метою дані компанії ввели певні правила і норми взаємин, за дотриманням яких стежили компанії.
Зазначимо, що повноваження соцмереж щодо модерації контенту закріплені в 230-й статті американського "Закону про етику в сфері комунікацій". Якою, в тому числі, виключається будь-яка відповідальність за "обмеження доступу або доступності до матеріалу, який постачальник або користувач вважає непристойним, хтивим, брудним, надмірно насильницьким чи іншим чином небажаним, незалежно від того, чи захищений такий матеріал конституційно чи ні". За великим рахунком, стаття дійсно надавала повноваження соцмережах модерувати повідомлення користувачів на свій розсуд.
"І це дійсно прогресивна норма, яка захищає соцмережі від тиску. Можна подати до суду на автора поста, твіту, якщо він, на вашу думку, порушив закон або заподіяв моральну шкоду. Але, в той же час, судові розгляди не заблокують роботу всієї інфраструктури, що могло б бути, якби соцмережі не мали імунітету", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Максим Джигун.
Коли і чому почалися проблеми між Трампом і соцмережами
За словами Геннадія Шкляревського, "проблеми почалися, коли медійні компанії стали застосовувати ці правила вибірково, керуючись своїми симпатіями до демократів". Чому виникли ці симпатії – окреме питання, зазначає професор. Але, на думку Шкляревського, прояви їх помітні.
"В результаті виникла цікава ситуація. Соцмережі з самого початку стверджували, що вони не є видавничими компаніями, оскільки вони не розміщують свій контент. Однак їх цензурування контенту було свого роду редакторством, що робило їх приватною видавничою компанією, а не компанією з грифом "служить суспільним потребам". А це вже змінювало їх статус і позбавляло тих привілеїв, якими вони користувалися. Саме це і є головним аргументом указу Трампа", – зазначає Геннадій Шкляревский.
Максим Джигун, в свою чергу, наводить дещо іншу версію того, чому відносини Трампа з власниками соцмереж зіпсувалися.
"Вибори 2016 року в Сполучених Штатах яскраво довели те, що соціальні мережі стають фактично одним з основних інструментів впливу на свідомість виборців. Втім, це відбувається не тільки в США – в Україні на виборах минулого року соцмережі також стали основним інструментом просування ідей. У Британії маніпуляції в соцмережах мали значний вплив на результати референдуму щодо Брексіту. Але йдеться не про те. Після виборів в Сполучених Штатах 2016 року власники соціальних мереж, великих корпорацій – Facebook, Twitter, Instagram – почали активно переглядати свою внутрішню політику. Посилювати її з тим, щоб виключити фальсифікації, маніпуляції і т.д. Загалом, почали регулювати всю сферу дуже активно. І ось жертвою посилення вимог став в результаті Дональд Трамп. Що, враховуючи імпульсивний характер американського президента, викликало відповідну його реакцію", – каже політолог.
Указ оскаржать?
Як би там не було, тепер, згідно з підписаним Трампом документом, Федеральна торгова комісія може перевіряти скарги користувачів на політичну упередженість модераторів. А Федеральній комісії зі зв'язку США зобов'язано переглянути область застосування 230-ї статті "Закону про етику в сфері комунікацій". Звичайно, сама стаття не скасована. Але, як розповів ЗМІ генеральний прокурор США Вільям Барр, Мін'юст вже працює над новим законодавством у сфері IT. В якому, не виключено, буде виписана відповідальність соцмереж за контент.
Втім, більшість американських експертів схиляються до думки, що сам указ Трампа буде оскаржений як незаконний. Аргумент, який найчастіше зустрічається, – він порушує першу поправку до Конституції США. Але є й інші думки.
"З юридичного боку, цей указ дуже важко опротестувати, і тому його навряд чи оскаржуватимуть в судах. А якщо і будуть, то навряд чи досягнуть успіху", – зазначає Геннадій Шкляревский.
Трамп свої інтереси захистив. А як захистити свої рядовому українцеві?
Для громадян України залишається актуальним питання, як війна Трампа з "цензурою соцмереж" позначиться безпосередньо на нас з вами. Не секрет, що оцінка модераторами соцмереж публікацій українців часто буває необ'єктивною. Особливо гостро стояло питання про це 2014-2016 років. Оскільки в Україні офіційного представництва тієї ж мережі Facebook не було, модерація здійснювалася російськомовними співробітниками компанії з офісу в Дубліні (принаймні так стверджував сам Марк Цукерберг).
Але чомусь в результаті в "бан" потрапляли публікації, що демонструють патріотичну позицію користувачів. Самі користувачі неодноразово скаржилися на своїх сторінках, що були "цензуровані" саме через повідомлення про агресію Росії, про злочини режиму Путіна на окупованих територіях і т.д. В один час питання про створення офісу компанії в Україні порушувалося нашою колишньою владою на найвищому державному рівні. Однак максимум, чого ми добилися, – 2019 року Facebook призначив свого представника в Україні.
А до того спроби вплинути на модерацію повідомлень українців закінчувалися безрезультатно. Так, наприклад, 2015 року цим питанням займалася ціла група юристів і народних депутатів України.
"Ми намагалися якось донести до компанії Facebook свої аргументи. Не вийшло, – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" депутат Верховної Ради VIII скликання Борислав Береза. – Вони досить жорстко відповіли, що у них свої правила і нормативи і ніхто не розбиратиметься в нюансах. Тим більше для них важлива масовість. І коли йде масова скарга на якийсь пост (а росіяни займалися відправкою таких масових скарг), в нюансах ніхто не розбиратиметься", – розповів Борислав Береза.
Так, може, після указу Трампа в українців також з'явиться більше можливостей відстояти свої позиції в суперечці з соцмережами? На жаль, опитані нами експерти говорять, що це малоймовірно.
"Якщо компанія не працює на території України, офіційного представництва немає, то немає і можливості вплинути. Крім як через американські суди або державні органи", – каже Борислав Береза.
Максим Джигун, в свою чергу, зазначає, що звернення до американських органів також не гарантує результат.
"Справа в тому, що в США часто по-іншому бачать проблему, ніж в інших країнах. Особливо якщо це вузька етична проблема, проблема міжнаціональних конфліктів. Вже були випадки, коли соцмережі, скажімо так, не зовсім адекватно або оперативно реагували на те, що відбувається в різних регіонах світу. Що призводило до ескалації напруженості в цих регіонах. Я анітрохи не звинувачую соцмережі. Просто дійсно деколи дуже важко розібратися у всіх нюансах здалеку. Думаю, точно така ж проблема буде і у американських судів або держорганів, якщо українці почнуть туди звертатися зі скаргами. Та й взагалі, вважаю, набагато простіше завести нову сторінку, ніж починати дорогий процес", – зазначає Максим Джигун.
За його словами, єдиним виходом, що дозволяє користувачам захистити свої інтереси, а соцмережах – проводити адекватну політику в кожній з країн, – відкриття офіційних представництв компаній.
"Ну і, звичайно ж, виходом для українських споживачів було б поява власної української соціальної мережі, яка мала б популярність серед громадян. Але, на жаль, поки що цього немає", – зазначає Максим Джигун.
Тим часом не тільки політика соціальних мереж стала проблемою для Трампа в ході нинішньої виборчої кампанії. Великою несподіванкою для Білого дому стали масові заворушення в Міннеаполісі і інших містах:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми