Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач У вівторок, 23 червня, в США відбулися дві знаменні події. Демократична партія провела праймеріз в Кентуккі та в другому за кількістю виборців штаті країни – Нью-Йорку, "розігравши", загалом, 328 голосів вибірників. А до магазинів по всій країні надійшла в продаж книга колишнього радника президента США з національної безпеки Джона Болтона "Кімната, де все сталося: мемуари з Білого дому". Наскільки перша подія, за інших умов стала б топ-новиною, вже не важливо для кандидата від демократів Джо Байдена, настільки друге має величезне значення для кандидата від республіканців, чинного президента США Дональда Трампа.
Непринципові праймеріз
Нью-Йорк, як один з ключових, з електоральної точки зору, штатів США за багато років ставив хрест на політичних амбіціях не одного кандидата в президенти США. Саме після перемоги на праймеріз в Нью-Йорку в 2016 році Трамп вийшов до своїх прихильників з повідомленням, що його основний конкурент на праймеріз – сенатор від Техасу Тед Круз – вже "практично знищений з математичної точки зору". А демократка Гілларі Клінтон, яка перемогла там же Берні Сандерса, – зі словами про те, що перегони вийшли на фінішну пряму, та її перемога не за горами.
На праймеріз 2020 року всі відбувається інакше. Фактично безальтернативний кандидат від республіканців Дональд Трамп, по суті, спочатку гарантував собі місце в бюлетені. Демократу Джону Байдену довелося боротися і навіть серйозно похвилюватися на стартовому етапі, коли на перших праймеріз його обходив той же Берні Сандерс й інші кандидати від Демпартії. Однак поступово конкуренти в партійній гонці сходили з дистанції, підтримуючи при цьому Байдена. А у квітні припинив свою кампанію основний супротивник ексвіцепрезидента США – Сандерс. Отже, вже за три місяці до закінчення праймеріз і кокусів і за чотири – до з'їзду партії, яка офіційно висуне свого кандидата на вибори, Байден забезпечив собі це висування.
Дострокове визначення кандидата, безумовно, зіграло в плюс як для демократів, так і для, зрозуміло, самого Байдена. Якщо раніше значну частину сил і засобів Байден витрачав на те, щоб відбивати атаки інших кандидатів (що робило його позицію більш програшною щодо позиції Трампа), то зараз вся міць агітаційної машини демократів зосередилася на критиці чинного президента. І це негайно позначилося на результатах.
Букмекери ставлять на Байдена
Згідно з даними різних соцдосліджень, Байден і на старті кампанії випереджав Трампа за рівнем симпатій серед американців. Однак у травні – на початку червня тенденції розриву між кандидатами посилилися. Звичайно, свою роль зіграла не тільки активна агітація Байдена і його позиціонування як "єдиного кандидата" від демократів. Якраз особливою публічною активністю (особливо з початком епідемії коронавірусу) Джо Байден не вирізнявся. Головного удару по рейтингу чинного президента завдала епідемія, що вибухнула на її тлі економічної кризи, зростання безробіття. А фінальним акордом стали масові протести і погроми у Сполучених Штатах Америки, що почалися в кінці травня після вбивства поліцейськими чорношкірого Джорджа Флойда.
У підсумку на початок червня соцопитування показували стабільний відрив ексвіцепрезидента від чинного глави держави в 8-13%. Втім, на думку експертів сайту "Сьогодні", це ще ні про що не говорить. Як розповів нам аналітик Фонду "Демініціативи" імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський, акції протесту не позначилися на рейтингу Трампа кардинальним чином.
Джерело: edition.cnn.com
"Якщо подивитися на ставлення виборців Трампа і Байдена до тих же акцій протесту, то можна чітко побачити, що на електорат обох кандидатів вони практично не впливають. Серед виборців Байдена протести підтримують 80% громадян. Серед виборців Трампа таких менше – 60%. Але американський президент на самому початку зробив потрібні "ритуальні" заяви, що потрібно припинити цей розгул поліції, потім ухвалив рішення щодо реформування поліції. Тобто, за великим рахунком, також підтримав вимоги мирних протестувальників. Отже, дисонансу між поглядами президента і його прихильників не виникло", – зазначає Петро Бурковський.
Збільшення ж відриву Байдена від чинного президента він пояснює оцінкою громадянами дій і позиції президента і його адміністрації під час епідемії коронавірусу.
"Я б сказав, для Трампа ще не все втрачено. Єдине, що можна помітити: Байден, у зв'язку з надзвичайно малоефективною боротьбою з коронавірусом команди Трампа, перебуває зараз у кращій позиції. Але, по-перше, до виборів ще цілих чотири місяці, вся основна боротьба ще попереду. По-друге, американське суспільство більш-менш чітко структурувалось до початку кампанії. Своєї думки ядерний електорат Трампа і Байдена не змінить. А нинішній розрив відбувається за рахунок людей, які коливаються. І таких, хто вагається і не визначилися ще досить багато. Саме за їхні голоси точиться жорстка боротьба ", – каже Петро Бурковський.
Подібної думки дотримується і політолог Максим Джигун.
"Дійсно, коронавірус і протести вдарили по рейтингу Трампа. Це підтверджують соцопитування, і навіть букмекери стали більше ставити на перемогу Байдена. Але не варто забувати, що у Трампа є низка переваг, які при правильному використанні можуть виправити ситуацію. Трамп має більш потужну медіапідтримку, Трамп медійно впізнаваніший, харизматичніший. Хоча вони з Байденом майже ровесники, Трамп виглядає молодшим і свіжішим. Щодо Байдена, то він часто допускає ляпи, застереження, часом поводиться досить агресивно щодо тих, хто не поділяє його погляди. Я чув, що політтехнологи через це намагаються мінімізувати виступи Байдена на публіці, виводячи кампанію у віртуальну площину. Отже, переваги Байдена врівноважуються за рахунок прийнятніших для виборців (особливо хто не визначився) особистих якостей Трампа", – зазначає Максим Джигун.
Болтон викриває
Власне, по особистим якостям нинішнього президента і було завдано у вівторок нищівного удару. В книзі колишнього помічника Трампа Джона Болтонасаме цим моментам приділяється особлива увага. За великим рахунком, мемуари Болтона можна порівняти якщо не з "ядерним ударом" по позиціях Трампа, то з прицільним бомбардуванням вакуумними бомбами.
У книзі діючий президент представлений як абсолютно недосвідчена людина, для якої складними є не тільки питання управління державою, а й елементарні питання з географії, історії, міжнародних відносин. Так, Болтон наводить цілу низку випадків, коли Трамп щиро дивувався новим для себе фактам. Наприклад, що Британія, виявляється, входить до ядерного клубу, що Фінляндія не входить до Росії.
При цьому Трамп описується як слабкий міжнародний парламентер, що роздає обіцянки направо і наліво, чим його візаві часто користувалися. У зв'язку з цим Болтон згадує і невдалі для США, на його погляд, переговори Трампа з Володимиром Путіним. І поступки лідерам Північної Кореї – Кім Чен Ину і Китаю – Сі Цзіньпіну.
Але, мабуть, головним звинуваченням, що звучить в мемуарах, є звинувачення в політичній некомпетентності, що проходять через всю книгу. Болтон зазначає, що Трамп не обтяжує себе стратегічним плануванням, діє імпульсивно і хаотично. "Трамп не дотримувався будь-якої міжнародної грандіозної стратегії або навіть послідовної траєкторії. Його мислення було схоже на архіпелаг окремих думок" , – цитують книгу Болтона американські ЗМІ.
Зрозуміло, команда Трампа зробила все можливе, щоб настільки неприємні спогади не були оприлюднені. Тим паче, у розпал кампанії. Вихід книги намагалися заборонити, посилаючись на можливу наявність в ній державних таємниць. Але після перевірки тексту держорганами і зачистки його автором ці претензії відпали. Потім як привід для позову до суду був використаний той факт, що Болтон не ознайомив з рукописом роботодавця – тобто Білий дім. Однак суд вирішив, що і тут порушення немає. На якісь інші дії команді Трампа не вистачило вже ані часу, ані сил. Тим паче, що можливості для маневру у чинного президента були обмежені: можливо, передбачаючи протидію з боку Трампа, Болтон заздалегідь розіслав сотні примірників книги впливовим аналітикам, політикам і т.д. Подальша боротьба з автором лише підігрівала б скандальний інтерес до мемуарів серед звичайних американців, при тому, що зміст книги все одно став би відомими.
"Вихід мемуарів завдав по Трампу серйозного удару, – каже Петро Бурковський. – Болтон – популярний представник істеблішменту, на якого орієнтується консервативна частина Республіканської партії. І, звичайно, книга матиме вплив на подальший перебіг кампанії. Причому вона вплине, як раз, навіть не на електорат Трампа безпосередньо. Більшою загрозою для Трампа буде те, що після її виходу від фінансування його кампанії можуть відмовитися деякі спонсори. Адже на виборах кандидати борються не тільки за виборців, а й за спонсорів, від щедрості яких залежить активність кампанії і, зрештою, перемога", – говорить експерт.
За словами Петра Бурковського, тут може зіграти фатальну роль прагматичність бізнес-кіл.
"Тут не питання реноме, іміджу спонсорів, за які вони можуть хвилюватися. А суто прагматичний підхід. Фінансуючи політика, вони очікують від нього, щонайменше, розумних, реалістичних, зважених рішень. Але коли їм кажуть, що людина не здатна тримати удар, мислити стратегічно, рішення приймає хаотично, вони задають собі питання: а чи не загрожує це нашому бізнесу? ".
Козирі в рукаві у Байдена
Як зазначає Максим Джигун, у демократів, скоріше за все, залишається в запасі чимало сильних козирів проти чинного американського президента. Одним з них може стати команда.
"З чуток, які циркулюють в американських експертних колах, Піт Буттіджич знявся на користь Байдена на самому початку виборів не просто так. Йому пророкують посаду віцепрезидента. І взагалі будуть виводити на вищий рівень, щоб на наступних виборах він міг йти від демократів. І я думаю, що він буде одним з основних кандидатів, можливо, навіть безальтернативним. Буттіджич молодий, популярний, Байден вважає його дуже перспективним. І, загалом, демократи візьмуть курс на омолодження. Не беруся судити, наскільки це ймовірно, але, по принаймні, так кажуть. І, тим паче, необхідність в омолодженні партії у демократів дійсно назріла ", – зазначає Максим Джигун.
Щодо Трампа, то він обмежений у використанні такого передвиборчого інструменту, як залучення до команди відомих людей.
"Він на кожному розі говорить, як успішно працює він сам, його команда. Тому було б алогічно міняти когось зі знакових осіб на інших знакових", – зазначає Максим Джигун.
Трамп ставить на штати
Втім, у Трампа є свої козирі. Один з яких, на жаль, Україна.
"Звичайно, команда Трампа буде використовувати будь-які можливості, щоб вирвати перемогу. І українська "справа Байдена" – одна з них", – каже Петро Бурковський.
На користь Трампа грають, за словами експерта, значні інформаційні ресурси та мобільність президента.
"Потрібно пам'ятати, що система виборів президента США побудована так, що дуже велике значення має перемога в ключових штатах. Чим більше штатів відвідає кандидат, чим активніше він буде працювати по окремим важливим штатам, тим більше у нього шансів на перемогу. Трамп у 2016-му році програв голоси, але виграв вибори, здобувши перемогу в декількох ключових штатах", – нагадує експерт.
Тим часом протести в США, які до середині червня пішли було на спад, знову поновилися. Причина – чергове вбивство поліцейськими темношкірого громадянина:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми