Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Трамп може відкликати свій підпис під підсумковим комюніке саміту НАТО, оскільки невідомо, чи отримали американські парламентері, які брали участь в фіналізуванні комюніке, повне схвалення свого лідера.
Не встиг в Брюсселі стартувати саміт НАТО, як в пресу просочилися перші скандальні заяви президента США Дональда Трампа з сніданку з генсеком Альянсу Єнсом Столтенбергом. Там господар Білого дому не тільки дорікнув союзникам у занадто низьких на його думку витратах на оборонку, в той час як Штати повинні зі своєї власної кишені платити за безпеку Європи.
Більш того, Дональд Трамп не упустив можливості дорікнути Німеччині, яка витрачає 1,1% ВВП на оборону (при потрібних 2% ВВП за Статутом), заявив, що Берлін "впав в повну залежність від Росії" . Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйен у відповідь звичайно ж сказала, що Берлін має намір досягти необхідних показників по видатках на оборону до 2024 року. Але питання докорів Трампа це не знімає.
Експерти не виключають, що якщо американському президенту щось не сподобається, він знову може відкликати свій підпис під підсумковим комюніке саміту НАТО, як це було на саміті G7, ще раз продемонструвавши слоган своєї національної доктрини "We are America, Bi ** h".
Про те, чого ж очікувати від самого непередбачуваного за всю історію існування Альянсу (якому, до речі, в наступному році виповнюється рівно 70 років) саміту НАТО сайт "Сьогодні" поговорив зі старшим науковим співробітником Німецького Фонду Маршалла в Брюсселі Пітером Чейзом.
- Моє перше запитання звичайно ж про саміт НАТО, де Трамп підніме питання оборонних витрат. Лише п'ять країн витрачають необхідні 2% ВВП. Чого ви очікуєте від Трампа? Чи може він нас здивувати?
-Звичайно, може. Я знаю, що партнери НАТО хочуть продемонструвати свою єдність. Те, що Трамп хоче зробити, це інше питання. У своїх недавніх заявах він абсолютно ясно сказав, що як і раніше відчуває, що НАТО – ще один приклад того, як всі в світі використовують Америку. Думаю, він помиляється. Але це те, що він, здається, думає.
- За словами посла США при НАТО Кей Бейлі Хатчінсон, чутливі для США і ЄС питання торгівлі не обговорюватимуться на саміті. Але особисто я в це не вірю. Ми чули, як в Монтані Трамп говорив про великий торговельний дефіцит з ЄС, а США при цьому повинні платити ще й за безпеку Європи.
- Я майже впевнений, що Трамп підніме цю тему (фактичної торгової війни США з ЄС на саміті НАТО – Авт.), хоч деякі люди і хотіли б відокремити питання торгівлі та зовнішньої політики, але я не думаю, що Трамп це зробить. Думаю, що він вважає ці речі взаємопов'язаними. Той факт, що Німеччина в Європі недостатньо витрачає на оборону, що дозволило їм покращити свою економіку, на думку Трампа, (дає Німеччині можливість – Авт.) успішно використовувати США. Мені важко уявити, що він розділятиме ці дві речі. Це стало досить ясно ще на саміті G7.
- Чи чесно Штати поводяться у сьогоднішній "торговельній війни"? Чому Обама не переживав про торговий дефіцит з Європою так, як Трамп?
-Тому що торговий дефіцит – не показник справедливості, і Обама це знає. Є багато речей, на які можна скаржитися в ЄС і в плані економічної політики ЄС. Але я думаю, що Обама і його Адміністрація дійсно намагалися зробити – цю амбітну торговельну угоду між США і Європою, яка б усунула будь-які бар'єри між нами, що залишаються. Коли мова заходить про Європу, Трамп не розуміє, що у США і Європи немає торговельних відносин – є інвестиційні відносини. Це дві дуже великі економіки, ідентичні за розміром. Американські компанії інвестували в Європу близько $ 2,7 трлн, європейські компанії в США – близько $ 2,5 трлн. Наш торговельний оборот – трильйон доларів на рік. І ніякі інші відносини не мають такого обсягу інвестицій з обох сторін.
Таким чином, більша частина нашої торгівлі припадає в основному на компанії, які інвестують по обидва боки Атлантики, майже половина нашої торгівлі відбувається між фірмами. Це абсолютно інша торгова парадигма, якої у США немає навіть з Канадою; але, звичайно, якщо ми говоримо про Японію або Китаї, з ними у нас немає таких торговельних відносин. Обама і більшість людей в його уряді знали про цю різницю, вони бачили дефіцит торгового балансу, який є питанням бухгалтерського обліку. Якщо у вас є дефіцит торгового балансу з країною, це означає, що ця країна вкладає багато своїх грошей в США. Це не обов'язково погано. Але це не так, як бачить це Трамп. Він вважає, що "протягом 75 років американські лідери дозволяли іншим в світі користуватися Штатами", тому що ми взяли на себе відповідальність берегти Європу і Азію від війни. І Трамп більше не думає, що США повинні продовжувати тягнути на собі цю відповідальність, або, на його думку, ця відповідальність повинна бути більш збалансована. У певному сенсі він має рацію – з 1950 року ситуація змінилася, і в стосунках може бути знайдений і кращий баланс. Але те, як він це робить, помилково, відкидати наших союзників не має сенсу. Підхід Обами, який полягав в тому, щоб досягти угоди між США і ЄС, був правильним. Але це не збігається з підходами Трампа.
- На які ще європейські товари США можуть ввести мита? І куди взагалі може привести ця торговельна війна? Все стане ще гірше?
- Так, все може погіршитися. США завжди можуть ввести додаткові мита. Так чи інакше, вони можуть зробити це законно, не порушуючи наших зобов'язань за міжнародними договорами, але це інше питання. Я особисто вважаю, що введені мита (на європейські та канадські – Авт.) сталь і алюміній суперечать нашим зобов'язанням в СОТ. Якщо Трамп зробить те ж саме з авто і автозапчастинами, на які, мабуть, він має намір ввести мита, це суперечитиме нашим юридичним зобов'язанням. І я думаю, що європейці тут мають рацію, кажучи, що вони не можуть дозволити комусь не виконувати обіцянки без наслідків. Так що так, все може стати ще гірше.
- Ми пам'ятаємо ці твіти Трампа про засилля німецького автопрому на американському ринку, який він погрожував обкласти 20% митом.
- Трамп може зробити це відповідно до законодавства США. Але, якщо вони це зроблять, як я вже сказав, вони порушать міжнародні зобов'язання в рамках СОТ. Це не в наших інтересах, щоб всі почали ігнорувати свої міжнародні зобов'язання. Є інші способи, як це все збалансувати, Європа може взяти на себе більшу відповідальність. Крім того, протягом тривалого періоду ми приводили Німеччині абсолютно правильний аргумент, що її внутрішній обсяг споживання недостатній, що її економіка не збалансована через занадто низький внутрішній попит, і Німеччина повинна робити більше для того, щоб це виправити. Але це не привід, щоб вводити загороджувальні мита на легкові автомобілі.
- Напевно майже всі союзники в ЄС стурбовані майбутнім самітом Трампа і Путіна. На їхню думку, Трамп може пожертвувати цінностями НАТО для big deal з Путіним. Цікаво, що стурбованість висловлюють і німецькі політики, коли Німеччина продовжує будувати "Північний потік-2". Вам не здається це дивним?
- Уряд США довгий час висловлював побоювання з приводу "Північного потоку-2", частково з економічних причин, частково через стосунки з Росією після Криму і війни в Україні. Але навіть до Криму у нас вже були проблеми з "Північним потоком-2". "Північний потік-2" передує цьому і просто зробив все ще гірше. Ті німецькі політики, які все ще підтримують створення "Північного потоку-2", схоже, пов'язані з SPD (Соціал-демократичною партією Німеччини – Авт.). Ви знаєте, що було багато розмов про їхні стосунки зі Шредером (ходить жарт, що його трудова книжка лежить в "Газпромі", правда тепер вже в "Роснефти" – Шредер голова ради директорів – Авт.) його відносинах з "Газпромом".
Навіть під керівництвом Обами уряд США виступав проти "Північного потоку-2". І ми сильно виступали проти цього в основному через вплив цього проекту на Україну і Польщу. За оцінками уряду США на той час, для Росії і "Газпрому" метою "Північного потоку-2" було в першу чергу ухилитися від необхідності платити за транзит через Україну. Цікаво, що Трамп продовжує "бити" німців за "Північний потік-2". Але він тут упускає один момент. Наскільки я знаю, "Північний потік-2" не фінансується урядом Німеччини. Можливо, може бути незначне фінансування, але здебільшого це комерційний проект. Схоже, він більше пов'язаний з політикою SPD, і я не думаю, що він має якесь відношення до рішень уряду Німеччини.
Німці можуть і повинні витрачати більше на свою оборонку, якщо вони вважають, що на це є причина. Для цього у них є гроші, у Німеччині дуже низький державний борг, збалансований бюджет – вони можуть це зробити. Але я думаю, більш важливо для Німеччини збільшити витрати на внутрішню інфраструктуру, щоб відкрити сектор послуг, який все ще дуже закритий, щоб збільшити внутрішнє споживання. Все це може надати набагато більший вплив на торговельні відносини, ніж якщо Німеччина просто збільшить свої військові витрати. Але мені цікаво, чи бачить Трамп в цьому необхідність захисту від Росії? Я не впевнений, що він бачить цю потребу. І якщо він не бачить в цьому необхідності, чому його турбує "Газпром" і "Північний потік-2"? Мені це здається трохи непослідовним, але насправді багато речей, які він робить, виглядають непослідовно.
- Те ж саме і з президентом Франції Макроном. Як на мене, він змінив своє ставлення до Росії, яке він ясно продемонстрував під час візиту в Санкт-Петербург на економічний форум в травні. Він привіз із собою величезну делегацію французьких бізнесменів і говорив про зростання торгівлі з Росією.
- Через Крим, через те, що сталося в Україні, США і Європа ввели санкції проти Росії. Але санкції мали певну мету, тому вони можуть орієнтуватися тільки на певні речі. Компанії повинні дотримуватися санкцій і закону. Але коли щось не заборонене санкціями, це дозволено. Ми не говоримо, що ніхто не повинен вести бізнес з Росією. У цьому сенсі, якщо хтось робить щось законне, навіть якщо багато людей скажуть, що це неправильно – все в порядку. Але якщо це в якійсь мірі суперечить санкціям – це інша проблема. Те, що Макрон поговорив з Путіним, Трамп збирається зустрітися з Путіним – в цьому немає нічого поганого. Ми не намагаємося ізолювати Росію.
Коли всі погодилися з Мінськими домовленостями, ідея полягала в тому, що Росія буде їх виконувати. Але ми поки цього не бачимо. Всього два тижні тому європейці розширили пов'язані з цим санкції. Але я повинен сказати, що санкції повинні бути націлені на щось певне – це не повинно бути повне ембарго. Якщо ви робите більше бізнесу поза санкцій, теоретично це нормально. Але, можливо, це не зовсім розумно, враховуючи діловий клімат. Особисто я вважаю, що будь-який, хто веде бізнес з Росією, повинен робити поправку на дуже високий ризик своїх транзакцій. Тому вони роблять те, що дозволяє їм швидко отримувати гроші. Це означає, що всі угоди в Росії обходяться дорожче, ніж якби Росія не створювала кризи, за якими пішли санкції.
- Чи може проблема оборонних витрат стати настільки драматичною при узгодженні підсумкового комюніке саміту НАТО, що Трамп відмовиться його підписувати, як це було на саміті G7?
-Звичайно, може. І це було б досить показовим рішенням. Комюніке було написано так, як думають інші партнери НАТО, беручи до уваги те, що хоче уряд США. Невідомо, чи отримали американські парламентері (які брали участь в фіналізуванні комюніке – Авт.), повне схвалення Трампа. Навіть якщо вони це зробили, ніхто не знає, чи не зміниться його думку? Це цілком можливо.
- XX ювілейний саміт Україна-ЄС, який пройшов у Брюсселі 9 липня, на щастя для нас закінчився підсумковою декларацією, в якій ЄС визнав європейські прагнення України та надав Україні новий пакет мікрофінансової допомоги на 1 млрд євро. Але для України це дуже мало. Чи можемо ми сподіватися коли-небудь на "План Маршалла для України"? Адже багато країн ЄС проти цього, як і проти членства України в ЄС.
- Я вперше приїхав до Брюсселя в 1992 році, і поки я був тут до 1996 року, ЄС, як і США, надавав значну фінансову допомогу Україні. Я не сумніваюся, що Європа, як і США, хоче бачити, як Україна росте, стає процвітаючою, більш стабільною і демократичною – все це у великій мірі відповідає інтересам Європи і США. Я думаю, це розуміє європейське керівництво. Але це не обов'язково має перейти в "План Маршалла". Важливо розуміти, що основна можливість України для зростання, процвітання і зміцнення демократії є всередині України. Доступ до європейського ринку в цьому дуже допомагає. Але питання хорошого державного управління, поваги прав власності, наявності хорошої судової системи і верховенства права – все це необхідно для досягнення амбіцій України. І це важливіше, ніж членство в ЄС ...
Я працював в Держдепартаменті під час Помаранчевої революції в Україні. І було відчуття, що великий потенціал революції був розтрачений даремно – українське керівництво не робило того, що потрібно Україні. Замість того, щоб зосередитися на "Плані Маршалла для України" з Європи, замість того, щоб зосередитися на членстві в ЄС, для України було б набагато краще, якби її уряд усвідомив, що всередині самої України навіть у нинішніх умовах є великий потенціал. Сьогодні перед урядом України стоїть важливе завдання – створити правові рамки, які дозволять людям використовувати цей потенціал. Насправді я вважаю, що "План Маршалла для України" не дуже то і хороший для України. Я не думаю, що вам потрібні гроші. Думаю, вам потрібен "Маршалл" для грошей, і талант для цього є всередині самої України. Так що мова повинна йти не про "План Маршалла" ззовні. Це повинен бути "План Маршалла" всередині України, який потрібно створити.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми