У Москві помер екс-голова Держдуми Геннадій Селезньов

Екс-голова Держдуми Геннадій Селезньов помер на 68 році життя в Москві пізно ввечері в неділю в результаті важкої хвороби, повідомив "Інтерфаксу" зять Г.Селезнева Андрій Андрєєв.

"Геннадій Миколайович помер сьогодні вночі, вдома. Він важко хворів і в останні кілька днів його стан різко погіршився – лікарі вже нічого не могли зробити", – сказав А.Андреев.

Він додав, що останні кілька місяців Г.Селезньов мужньо боровся з важкою недугою. "Лікарі робили все можливе", – підкреслив А.Андреев.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Г.Селезньов був головою Держдуми другого і третього скликань – в 1996-1999 і 2000-2003 роках, обирався депутатом Держдуми першого і четвертого скликань.

У Держдуму Г.Селезньов був обраний за списком КПРФ, входив до складу керівного органу партії – президії ЦК КПРФ.

У період головування в Держдумі був членом Ради безпеки РФ.

У липні 2000 року Г.Селезньов заснував і очолив Загальноросійський ліво-демократичне громадський рух "Росія".

У травні 2002 року на позачерговому пленумі ЦК КПРФ Г.Селезньов був виключений з партії, в якій перебував з 1993 року, за відмову підкоритися партійній дисципліні і скласти повноважень голови Держдуми. Приводом до висунення такої вимоги з боку керівництва КПРФ стали прийняті в парламенті кадрові рішення, що стосуються розподілу ряду керівних постів.

У жовтні 2002 року Г.Селезньов заснував і очолив Партію відродження Росії (2002-2007 рр.).

До обрання в Держдуму, в 1991-1993 роках був головним редактором газети "Правда", керував "Учительською газетою" (1988-1991) і "Комсомольською правдою" (1981-1988).

Г.Селезньов протягом декількох років був президентом Федерації кінного спорту Росії, був обраний на цей пост в 2005 році.

В останні роки Г.Селезньов відійшов від політичної діяльності.

Г.Селезньов нагороджений орденами Дружби народів, "За заслуги перед Вітчизною" II ступеня, медалями; лауреат премії "Людина року". У 2001 році був удостоєний Золотого почесного знаку "Суспільне визнання" за визначний особистий внесок у розвиток російського парламентаризму, поглиблення діалогу між владою і суспільством та активну законотворчу діяльність. У 2003 р став одним з перших лауреатів Міжнародної премії "Голуб миру", заснованої Міжнародним громадським фондом "Світ без воєн".