"Аншлюс" Білорусі та Росії: скільки ще Лукашенко зможе утримувати владу

15 вересня, 16:58

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Якщо Лукашенко продовжить гратися в геополітичну еквілібристику, Путіну буде дуже легко спровокувати криваві зіткнення між протестувальниками і силовиками

Через півтора місяця кривавих протестів у Білорусі, що сколихнули країну після президентських виборів 9 серпня, Верховна Рада України нарешті визначилася зі своєю позицією. Депутати ухвалили заяву, якою фактично не визнали Олександра Лукашенка легітимним, закликали провести нові, чесні вибори, а залучення військових сил РФ у Білорусі будуть вважати прямою загрозою безпеці України.

Реклама

Але йти Лукашенко не збирається. Кремль вважає його легітимним президентом, дав йому $ 1,5 млрд кредиту, підтримав проведення конституційної реформи в Білорусі й готовий надати військову допомогу, якщо знадобиться. Такі головні підсумки вчорашньої 4-годинної зустрічі Путіна і Лукашенка в Сочі.

Транзит по-путінськи

Переговори Володимира Путіна і Олександра Лукашенка в резиденції Бочаров Ручай у Сочі тривали понад 4 годин. Перші 20 хвилин була протокольна зустріч на камери. Сидячи навпроти Путіна, Лукашенко все покірно записував у блокнот, а господар Кремля монотонно повторював, що Росія допоможе Білорусі, зокрема й кредитом на $1,5 млрд. Олександр Лукашенко повторює шлях втікача до російського Ростова Віктора Януковича: коли на Євромайдані палали шини, а "Беркут" бив учасників протесту, "легітимний" випрошував у Путіна в Москві $ 3 млрд.

Правда, за словами російських і білоруських експертів, навряд чи ці $1,5 млрд дійдуть до Мінська. Москва напевно забере ці гроші на погашення попередніх боргів Білорусі перед Росією, які досягають $8 млрд, а враховуючи будівництво БілАЕС біля кордону з Литвою за російські кредити, і всі $18 млрд.

За словами першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, Лукашенко грає свою звичну роль зовнішньополітичного маятника, особливо останні роки, коли він намагався подавати ознаки готовності до співпраці з Заходом, але не спалював мостів з Росією.

"Москві не звикати. Подібну гру вели Кучма, намагався – Янукович. Правда, з кожним роком поле для маневру в Україні звужувалося, Росія все сильніше затискала сусідні країни в своїх "залізних обіймах". У Лукашенка справді не залишилося ніяких альтернатив. Здорова альтернатива – піти на діалог з протестувальниками, провести вільні вибори і, можливо, домогтися для себе гарантій безпеки, якщо не в себе в країні, то в третій державі (очевидно, в тій-таки Росії). Він вибрав найгіршу з можливостей – піти на діалог з Росією, а це означає – прийняти повний російський диктат. Лукашенко спробує і далі маневрувати в стилі: "Володимире Володимировичу, я не можу піти на таку поступку, це викличе ще більший протест". Сумніваюся, що цього разу Путіна такі аргументи зворушать. Лукашенко-2020 – це Янукович-2014, за незначною різницею – перший трохи контролює бюрократичний і силовий апарат країни. Як Янукович шість років тому запрошував війська в Україну (безумовно, під диктатом Кремля), цього можна очікувати і від Лукашенка, все залежить від рівня зухвалості прохань Москви", – сказав сайту "Сьогодні" Сергій Солодкий.

Хто президент Білорусі

Реклама

Підтримав Кремль і проведення в Білорусі конституційної реформи, назвавши Лукашенка легітимним президентом. Це, по суті, головний підсумок сочинської зустрічі. Путін зробив ставку на повільний транзит влади в Білорусі: до 2022 року в Конституцію країни внесуть зміни, які істотно послаблять владу президента на користь парламенту й уряду, і тільки потім пройдуть дострокові президентські та парламентські вибори.

За словами аналітика Українського інституту майбутнього Ігоря Тишкевича (білор. – Ігар Тышкевіч), Лукашенко продає свою стару ідею трансформації влади в Білорусі – конституційну реформу. Це не напрацювання останніх тижнів і не те, що придумали в Росії або ОБСЄ. Це те, що готувалося в оточенні Лукашенка починаючи з 2018 року, а дуже активно – в 2019-му.

"Коли почалася активна фаза політичної кризи, білоруська влада спробувала "продати" власну ідею як варіант компромісу. Єдине "але" – це терміни. Вже очевидно, що конституційна реформа має бути проведена в середині електорального строку. Також відбувається торг за основні її принципи. Раніше їх було чотири: реформа місцевого самоврядування, посилення ролі партій, можливий перехід парламенту на принципи більшості (партійної, коаліційної) і переміщення Лукашенка на якусь спеціально відведену посаду за казахстанським або іранським варіантом. На цей момент перші два пункти ні в кого не викликають сумнівів. А ось за пост для самого Лукашенка і формування уряду за принципом парламентської більшості зараз з Росією йтиме торг", – сказав сайту "Сьогодні" Ігор Тишкевич.

Але чи спрацює такий план? Чи влаштує це Захід і Україну? За словами Ігоря Тишкевича, у Заходу зараз немає великого бажання і важелів займатися Білоруссю активно. До того ж Захід не однорідний. У кожної з груп Заходу власні позиції та інтереси. Але водночас всі вони сходяться в одному: вирішення проблеми має відбуватися через якийсь вид діалогу, причому його модальність зазвичай не визначають, подаючи пас в бік того ж Лукашенка і його оточення.

Якраз сьогодні Європарламент на своєму засіданні розглядає ситуацію в Білорусі. Але через півтора місяця протестів Брюссель так і не ввів персональні санкції проти білоруських силовиків і чиновників, відповідальних за побиття та насильство над мирними протестувальниками. Тільки сьогодні зі своєю позицією щодо Білорусі визначилася й Україна.

Так хто ж легітимний президент Білорусі? Кремль уже визнав Лукашенка, причому двічі. Сейм Литви визнав Світлану Тихановську. Польща не визнає Лукашенка, закликаючи до повторних виборів. Україна дотримується аналогічної позиції. Але очевидно, що Лукашенко не піде, поки під його контролем силовики і значна частина бюрократичного апарату, а також лояльність Кремля.

Реклама

Сергій Солодкий вважає, що домовленості Лукашенка з Путіним – це сигнал Заходу і демократичним мітингувальникам: "Будете далі підтримувати революційний рух, будете далі брати участь у протестах – матимете справу вже не зі мною, а з Путіним".

Тим паче Путін на зустрічі з Лукашенком у Сочі ясно дав зрозуміти: "Що стосується військового складника, ви маєте рацію, у нас є план, і він буде реалізований".

На думку заступника директора Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння з міжнародних питань Михайла Самуся, план військової допомоги або військової інтервенції – це вже другий етап, який буде залежати від того, як розвиватиметься головний сценарій.

"Я, наприклад, не впевнений, що Путін буде чекати до 2022 року. Путіну потрібно визначитися вже зараз. Здає йому Лукашенко економіку Білорусі, як від нього це було потрібно в грудні? У такому разі йому можуть дати два роки на реформу, вибори і щоб він тихо десь пішов спочивати. Якщо ж Лукашенко продовжить гратися в геополітичну еквілібристику, ситуація може бути досить бурхливою. Путіну буде дуже легко спровокувати криваві зіткнення між протестувальниками і силовиками, довести ситуацію до того, що раптом хтось штурмуватиме президентський палац і почне знищувати Лукашенка. Йому можуть влаштувати такий сценарій. З огляду на Навального, режим Путіна цілком на це здатний ", – сказав сайту "Сьогодні" Михайло Самусь.

Нагадаємо, зустріч Володимира Путіна й Олександра Лукашенка в Сочі проходила без помічників, делегацій і преси:

Відео: Reuters

Всі подробиці в спецтемі Протести в Білорусі

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти