Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач 
У селі Масанчі на півдні Казахстану, де майже тиждень тому сталися масові заворушення, тривають роботи з ліквідації наслідків погромів. У четвер, 13 лютого, казахські власті повідомили, що під завалами одного з торгових центрів виявлено тіло ще одного загиблого. Таким чином рахунок загиблих пішов на другий десяток, понад півсотні людей були поранені.
Незважаючи на те, що влада в Казахстані сповідує досить авторитарний стиль управління, протести і масові виступи відбуваються в цій країні з завидною регулярністю. Але цей випадок вибивається із загального списку і кількістю потерпілих, і явним етнічним підтекстом. Є в цьому конфлікті й інші дивні речі. Наприклад, те, що стався він незабаром після візиту до цієї країни держсекретаря США Майка Помпео, дуже різко сприйнятого в Москві.
Що сталося в селі Масанчі
З часу подій в ряді населених пунктів Кордайського району Жамбильської області минув майже тиждень, але до сих пір повної ясності про причини масових заворушень немає. Офіційна версія свідчить, що конфлікт має виключно побутові причини.
За версією влади, в селі Масанчі, де компактно проживають вихідці з Китаю – дунгани, стався дорожній конфлікт, в якому брали участь казахи і дунгани. Слово за слово, зав'язалася бійка, на допомогу тій та іншій стороні прийшли одноплемінники (всього нібито в бійці брали участь 400 осіб). Учасники взялися за арматуру, потім в хід пішла вогнепальна зброя, потім почалися погроми. Конфлікт перекинувся на сусідні села, де також жили дунгани. Решта – 10 убитих, десятки поранених.
Дунгани кинулися шукати захисту в сусідньому Киргизстані. За деякими даними, кордон перетнули більше десяти тисяч дунган.
"У Кордайськом районі Жамбильської області сталася групова бійка з хуліганських мотивів. Цим спробували скористатися провокатори. Поліція нормалізувала ситуацію, вона взята під контроль. Винні у порушенні громадського порядку будуть притягнуті до відповідальності", – позначив офіційну версію президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв.
У той же час, правозахисні організації та опозиція акцентують: якщо бійка і була спровокована побутовим конфліктом, то він виступив виключно в якості гніту. Бочка пороху у вигляді дунган, які проживають на півдні країни, вибухнула б так чи інакше.
Хто такі дунгани і чому казахи хочуть їх переселити
За великим рахунком, вважати дунган "китайськими переселенцями" або "біженцями" досить складно. Вони дійсно були вимушено переселені з Китаю після однієї з невдалих революцій в країні. Але сталося це ще в позаминулому столітті. Таким чином, дунгани компактно проживають на півдні Казахстану і на півночі Киргизстану вже сто з гаком років, за які цілком могли б асимілюватися і вважатися місцевими.
Але проблема в тому, що ні першого, ні другого вони не особливо хочуть. Як розповів сайту "Сьогодні" лідер опозиційного руху "Шиндик" Ермек Наримбай, дунгани впродовж усього часу дистанціюються від казахів.
"Там люди дуже відокремлено живуть. Дунгани ходять в дунганский магазин, казахи – в казахський, дунгани ходять в дунганске кафе, казахи – в казахське. Навіть мечеті різні. Це не нормально. Як ненормально й те, що влада це питання ігнорує і не бажає вирішувати", – зазначив Ермек Наримбай.
Тим часом в Казахстані досить болісно сприйняли події на півдні країни. У соцмережах з'явилися заклики переселити дунган до Китаю – на їх історичну батьківщину (в КНР, до речі, існує національна автономія хуей-цзу – народу, до якого належать дунгани). Або розселити по територіях Казахстану. На думку казахів, компактне проживання дунган у відокремленому (в тому числі географічно) районі може загрожувати непередбаченими наслідками.
"Ця відокремленість створює передумови до сепаратизму. Якщо ми згадаємо, Косово починалося з того, що албанці переселялися до Сербії. У Придністров'ї росіяни переселялися за спиною України, далеко від Росії і створювали анклав, який сьогодні став проблемою і для Молдови, і для України. Те ж саме – Крим, який був кримськотатарською землею, але куди переселялися росіяни. Аби уникнути подібних проблем, питання потрібно вирішувати. І, щоб не переселяти примусово, потрібно сказати: ось вам, будь ласка, грошова допомога, ми вам все оплатимо, якщо ви бажаєте переїхати в глиб країни і не посилювати проблему на десятиліття вперед", – говорить Ермек Наримбай.
За його словами, "анклав розростається, лялькується, шкаралупа стає все твердішою і твердішою. Це стратегічне питання. Якщо влада продовжуватиме ховати голову в пісок, проблема може розростися".
У дестабілізації не зацікавлені
Виникнення конфлікту незабаром після візиту до Казахстану Майка Помпео і реакція на візит Росії (чого варті лише назви матеріалів про турне Помпео пострадянськими країнами типу "Геополітичний мародер") поставили питання, чи настільки вже й випадкові міжетнічні зіткнення на півдні країни. По-перше, і влада, і незалежні експерти говорять про активну участь в конфлікті деяких провокаторів. По-друге, відомо, що розігрівання "мовних", "міжнаціональних" та інших проблем в суміжних країнах – улюблений прийом Кремля. Чи не спробувала Москва і у даному випадку тонко натякнути "стратегічному союзнику", що налагодження тісніших взаємин між Казахстаном і США суперечить її інтересам? А може, тут саме має місце "китайський слід"? КНР також ревно стежить за регіоном, вважаючи його зоною своїх геополітичних інтересів.
І казахські, і українські експерти одностайно відзначили сайту "Сьогодні", що в даному випадку про політичну гру сусідів Казахстану не йдеться.
Так, Ермек Наримбай зазначає, що в Казахстані є болючі точки, де Росія може реалізувати подібні сценарії. Але вони знаходятся на півночі країни, де впродовж багатьох десятиліть розселялися росіяни.
"Дунгани занадто далеко (від Росії). Далеко вони і від КНР. От якби їх поселили в свій час на кордоні з Китаєм, це був би, звичайно, для нас кошмар. Це був би сепаратистський вузол, який виник би ще набагато раніше", – говорить Ермек Наримбай.
Експерт Центру структурної політології "Вибір" Лілія Брудницька, в свою чергу, відзначає, що навряд чи Кремль зацікавлений в поглибленні протистояння між казахами і дунганами.
"З іншого боку, занадто самостійний Казахстан Путіну також невигідний. Кинути тінь на США теж було б Москві корисно в контексті російсько-китайських взаємин. Уже ширяться думки про те, що офіційна влада закриває очі на правопорушення, вчинені казахами, тоді як дунган нещадно карає за найменші провини. Так це, чи ні? У будь-якому випадку, питання до центральної влади виникнуть неминуче", – зазначила експерт в коментарі сайту "Сбогодні".
Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов вважає, що конфлікт не вигідний ані Китаю, ані Росії.
"Офіційні відносини між Казахстаном і Китаєм є добросусідськими і стратегічними. Але в Алма-Аті й Астані можна було побачити міжетнічне напруження між казахами та етнічними китайцями, які конкурують з казахами, зокрема, в торгівлі. Китай незадоволений присутністю на території Казахстану ряду уйгурських національно-культурних спільнот, які Пекін вважає сепаратистськими. Зрозуміло, що Китай намагатиметься не загострювати ситуації, з огляду на необхідність зміцнення міжнародної солідарності в питанні боротьби з коронавірусом. Крім того, Казахстан – занадто важливий форпост присутності Китаю в Центральній Азії, щоб свідомо дестабілізувати ситуацію в цій країні", – зазначив експерт в коментарі сайту "Сьогодні".
Що стосується Росії, то, як вважає Андрій Мартинов, Москва, як і Пекін, не зацікавлена в дестабілізації становища в Казахстані.
"Адже в такому випадку наслідком може бути актуалізація міжетнічних протиріч на Півночі Казахстану, де проживає численна російськомовна етнічна меншина Казахстану. На тлі російської гібридної агресії проти України казахські спецслужби достатньо жорстко нейтралізували ідеї "русского мира" на півночі Казахстану. Але розпалювання в Казахстані міжетнічних протиріч може підірвати всю Центральну Азію. В умовах транзиту влади в Кремлі, для РФ це не на часі", – зазначає Андрій Мартинов.
Також, на його думку, цей конфлікт не може розглядатися, як спроба вбити клин у взаєминах між Китаєм і Казахстаном.
"За нинішніх обставин Кремль не зацікавлений в потужній дестабілізації, яка загрожує ефективності таких геополітичних інструментів, як Євразійський економічний союз і Шанхайська організація співробітництва". Домінантною є тактика російсько-китайського кондомініуму в Центральній Азії навіть на умовах статусу Росії як молодшого партнера Китаю в цьому регіоні. Москва і Пекін все ще сприймають цей регіон в термінології Бжезинського, який називав Центральну Азію "євразійськими Балканами" і найважливішим регіоном, контроль над яким забезпечує глобальне домінування США", – говорить експерт.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми