Протести в Каракалпакстані: коли спалахне революція у пострадянській Азії

Зараз від Мірзийоєва дуже багато залежить, чи буде революція в регіоні / Колаж "Сьогодні"

Поки прогресивний світ розвивається в демократичному руслі, а Україна, проливаючи кров у війні з Росією, утримує свої свободи, колишні азійські республіки СРСР продовжують сповзати в диктатуру, яка заради збереження влади охоче вмивається кров'ю своїх громадян. У січні в Казахстані загинули 257 людей під час антиурядових протестів. А на початку липня весь світ облетіли кадри залитих кров'ю вулиць узбецького міста Нукуса, де люди виступили проти переписування Конституції.

Сайт "Сьогодні" розбирався, коли нова демократична країна може постати в "радянській Азії".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Узбекистан

1-2 липня у найбільшій республіці Узбекистану Каракалпакстані пройшли масові акції протесту проти внесення до Конституції поправок, що позбавляють суверенний регіон його правового статусу.

Поправки до Конституції також стосувалися збільшення строку президентських повноважень з п'яти до семи років, а загалом переписування Основного Закону держави давало змогу нинішньому главі Узбекистану Шавкату Мірзійоєву обиратися ще два строки поспіль. Цей пункт особливо не схвилював громадян країни, де з моменту здобуття незалежності в 1991 році було лише два президенти. А ось втрата республіканського статусу вивела на вулиці кількох великих міст Каракалпакстану тисячі людей.

Як повідомляє агентство Фергана.ru, Генпрокуратура Узбекистану заявила, що протестувальники заволоділи зброєю одного з військових постів на в'їзді до Нукуса, а в ході заворушень були підпалені вантажівка MAN біля кафе, КамАЗ перед центральною мечеттю у старому місті та вагон фермера у Шуманайському районі республіки. Великих збитків завдано мосту через канал "Достлік" біля Нукуського міського спорткомплексу, а також багатьом будівлям та спорудам у Нукусі. Загалом, згідно з заявами місцевої влади, протестувальники "зробили спробу захопити державні установи і таким чином внести розкол у суспільство".

Щоб не стався цей самий розкол, влада Узбекистану вирішила жорстоко придушити протест.

Як результат, весь світ облетіли відеокадри залитих кров'ю вулиць міста. За офіційними даними, під час придушення протесту загинуло 18 людей, серед них кілька силовиків. Із самого Нукуса надходять повідомлення про 150 загиблих та початок тотальних арештів усіх, хто вийшов на мітинг 1-2 липня.

В Узбекистані через протести запровадили надзвичайний стан. Він дійсний з 3 липня до 2 серпня на території Каракалпакстану. Станом на 5 липня у столиці автономної республіки немає інтернету, більшість банкоматів не працює, біля тих, що працюють, величезні черги. Неможливо розплатитись банківською карткою, придбати квиток на поїзд.

Президент

Особисто Шавкат Мірзійоєв спробував гарно вийти з кривавої історії – вирішив не позбавляти Каракалпакстан республіканського статусу. До того ж на тлі того, що сталося, ніхто і не помітив незначної критики його бажання закріпитися у владі ще на 14 років. Дуже швидко він знайшов винних за загибель людей на площі серед розробників змін конституційних статей.

Мірзийоєв прилетів до Нукуса та поспілкувався з місцевими жителями на камери

Після кривавого розгону демонстрантів увечері 2 липня Мірзійоєв прилетів до Каракалпакстану, де насамперед уважив старійшин. Потім, виступаючи перед депутатами національного парламенту від республіки, він дорікнув політикам за те, що вони змовчали про невдоволення громадян проєктом поправок до Конституції.

Ви самі очолили все це, самі ініціювали, самі підписали, самі виступали і самі затвердили. Я ж завжди відкритий. Чому ви не зателефонували та не повідомили, що люди незадоволені?" — запитав президент.

У відповідь була тиша, пише "Фергана".

За словами Мірзійоєва, кадри залитих кров'ю вулиць Нукуса, – фейк. Згідно з його даними, це просто червона фарба, якою була забарвлена вода у водометах, які було застосовано для розгону демонстрантів. Водночас влада не заперечує наявність людських жертв і постраждалих під час протестів, а на відеокадрах видно, що вода у водометах – незабарвлена.

Думка

Експерти розійшлися в поглядах, чи можуть протести в Каракалпакстані стати поштовхом для появи демократичного режиму на азійському пострадянському просторі.

Узбецький опозиційний політик Пулат Ахунов повідомив агентство Reuters, що силовий розгін жителів республіки лягає на національний ґрунт. А це, як відомо, гримуча суміш.

"Ситуація може повністю вийти з-під контролю. Йтиметься не про статус Каракалпакстану, а про конфлікт між каракалпаками та узбеками. Це найнебезпечніше", – зазначає політик, який перебуває у вигнанні.

На те, що ситуація непроста, вказує той факт, що влада ввела комендантську годину (з 21:00 до 7:00) на один місяць, до 2 серпня. Жителям рекомендовано не виходити на вулиці без особливої потреби, а також заборонили масові зібрання та обмежили в'їзд до автономної республіки.

Правозахисники вважають, що Шавкат Мірзійоєв дбає про свій імідж на міжнародній арені, а тому може піти на міжнародне розслідування за фактом можливого перевищення повноважень правоохоронцями під час розгону протесту.

"Використовуючи присутність Узбекистану в Раді ООН з прав людини і бажання Шавката Мірзійоєва мати позитивний імідж у міжнародному співтоваристві, він просто зобов'язаний допустити міжнародних незалежних експертів для розслідування подій у Каракалпакстані. Якщо він ухвалить адекватне рішення, він має можливість все-таки виправити помилки, які ще можна виправити", – розповіла "Радіо Озодлік" президентка асоціації "Права людини в Центральній Азії" Надія Атаєва.

Обстановка в Азії

"У Каракалпакстані – це продовження казахської зими. У каракалпаків більш ніж на 95% мова збігається з казахською. У нас багато спільного, ми майже один народ. Багато хто з них працює в Казахстані. Вони бачили, як проходили у нас земельні протести та січневі мітинги. Я бачу багато схожих моментів у їхньому протесті. В основному Узбекистані таких протестів немає і найближчим часом не буде. Багатотисячні так звані антикитайські мітинги проходили по всьому Казахстану в 2016 році проти продажу землі іноземцям. У січні цього року були наймасовіші за всю історію сучасного Казахстану. Тоді сотні тисяч людей вийшли проти диктатури за зміну режиму", – розповів "Сьогодні" керівник найбільшого опозиційного каналу БАСЕ у Казахстані Айдос Садиков.

На думку опозиціонера, центральноазійські народи давно готові боротися проти диктатури. Однак вони перебувають у важких умовах, і зараз складно спрогнозувати результат і строки цієї боротьби.

"У Киргизстані пройшли три революції. Виганяли диктаторів, міністрів, силовиків. У Киргизстані, порівняно з іншими країнами регіону, відносна демократія. У Казахстані народ теж готовий боротися з диктатурою. Так, після масових репресій там невелике затишшя. Проте акції проходять, мітинги проходять, страйки. Поки вони не такі масштабні, як у січні, але це затишшя перед бурею. В Узбекистані вони борються за те, щоб розширити автономію, стати повноцінними людьми, вони хочуть змусити владу Узбекистану поважати домовленості – Конституція Узбекистану раніше гарантувала їм вільний вихід з країни – це було закріплено договорами 1993 року. Але їм буде важко боротися", – зазначив Садиков.

Читайте також:

"Мільярдери відлетять, а на інших чекають проблеми": опозиція в Казахстані про план дій і справжню причину Майдану

Казахстанський фронт – президент Токаєв пішов проти Путіна або обидва вони клеять дурня

Кінець епохи: Назарбаєва позбавили політичного впливу в Казахстані