Біженці на уроці німецької мови. Фото: Pearl Howirk
- Tanzen! (німецькою – танцювати) – здавлюючи смішок, кричить хлопець, коли вчителька направляється до магнітофона, щоб включити діалог.
- Чи не занадто зухвало вона для них одягнена? – питає мене пошепки сусідка-журналістка, киваючи на угорку Агнес, яка викладає курс німецької для біженців в Берліні.
Обтягуючі брюки, вільні рухи, завивка. Але я не побачила нічого розпусного. Промовчала.
Агнес – журналіст і викладач з Угорщини. На батьківщині вчила німецької бізнесменів і політиків. Фото: Pearl Howirk
Берлінською організацією, де проводять курси, завідує Валід з Палестини. Він навчався у Німеччині – тут і залишився. Відкрив центр для біженців. Курси з німецької мови та культурі проводять, коли є фінансування. Клас, в який я потрапила, займається трохи більше місяця.
Кімната світла і простора. Всі парти розставлені по периметру. На весь клас тільки дві дівчини – з Сирії та Ірану. Сором'язливі. Трохи говорять англійською.
Всі інші – молоді чоловіки – чесніше сказати – хлопці. Ірак, Афганістан, Сомалі, Інгушетія, Дагестан, Туркменістан.
Абдурашид з Туркменістану пожвавився, почувши російську мову. У Берліні живе вже рік. Тимчасовий дозвіл на перебування в країні в статусі біженця йому видали відразу. Кожні два місяці його потрібно відновлювати, а остаточного рішення можна чекати довго. Особливо після сирійської кризи. Розповідає майже голлівудську історію: батько був наближений до президента, потім щось розладналося, звинувачення в зраді, батька вбили.
- Сім'я у тебе, напевно, багата була? – Запитую.
Мовчить.
- Ну, якщо батько був наближений до президента ...
- Ми жили в лісі. Нас шукали. З ким батько був – їх убили. Кровна помста. Ти розумієш? 25 років в'язниці або страта.
Будинки вбиваю в Google "Туркменістан страта". Вікіпедія: "Рішенням Народної ради від 28 грудня 1999 смертна кара в Туркменістані була скасована".
- А як приїхав сюди?
- Даєш гроші, і тебе будь-яка людина з собою забере.
- А конкретніше?
- Спочатку дістався до Туреччини, звідти до Європи.
- Документи були?
- Ні
- Як це не було документів?
Мовчить.
- А чому Німеччина?
- Тут два брати.
- І ти хочеш залишитися?
- Якщо мову вивчити, знайти роботу, одружитися.
Абдурашид (праворуч) і Расул (ліворуч). Фото: Pearl Howirk
Поруч з Абдурашидом сидить Расул з Дагестану. Приїхав до Берліна прямо з Москви – на фурі. Теж без документів.
- Домовився в Москві з водієм. Не знаю, як їхали. Нічого не бачив. Закрили і сказали, що відкривати більше не будуть, – пояснив він.
Расул каже, що в Берліні на той час вже перебувала його дружина. Так він її називає, хоча офіційно шлюб не оформлений.
- Вони не давали одружитися. Їй 16 років. Закони, знаєте?
Витяг з пошуку в Google: "Відповідно до Сімейного кодексу РФ – шлюбний вік – 18 років. Можливе укладання шлюбу з 16 років. Таке право за наявності поважних причин (наприклад, вагітність) можуть дати місцеві органи самоврядування. Також регіональна влада може встановлювати шлюбний вік нижче 16 років "з урахуванням особливих обставин".
- І ще ваххабіти.
- Конкретно вам погрожували?
- Ви уявляєте, що в Дагестані?
Зараз його дружині вже 17, у неї народилася дитина. Вона – в гуртожитку для жінок з дітьми, він – в чоловічому (проживання – безкоштовне). Молодій мамі виділяють 80 євро на тиждень. Расул отримує допомогу – 350 євро на місяць.
- Так, а що ти в Берліні збираєшся робити?
- Просто хочу вивчити мову
Учням пора йти. Обернувшись, бачу, як мої колеги фотографуються з двома дівчатами-біженками.
Фото: Pearl Howirk
Коли встають мої російськомовні співрозмовники, розглядаю їх у повний зріст. Одяг чистий, кросівки непогані. Абдурашид дістає з кишені хороший смартфон. Виходить, посміхаючись. У коридорі вже стовпилися інші біженці. Кожен прийшов у своїх справах. Як говорить палестинець Валід: "Це місце, де кожен біженець може звернутися по допомогу".
Рішення з надання громадянства особам, які вперше подавали прохання
Цифри за другий квартал 2015 року, без урахування статистичних даних з Австрії. Джерело: Eurostat
Згідно з даними Eurostat за другий квартал 2015 року, більше третини всіх клопотань про притулок – 38% – подано в Німеччині.