Силовики затримали сотні учасників акцій протесту в Білорусі. Фото: AFP
99-та річниця проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки – День Волі, який на державному рівні не відзначається – завершився жорстокими розгонами мітингів опозиції. Такі дії білоруської влади можуть призвести до того, що кількість незадоволених збільшиться, однак висловлювати свої протести їм буде ще складніше, вважають експерти.
Силовики били і затримували протестуючих в Білорусі. Фото: AFP
Ситуація в Білорусі загострюватиметься
Такі мітинги білоруська опозиція проводить щороку. Однак, цього року, в силу погіршення соціально-економічної ситуації, особливо з огляду на протестні акції, які відбулися раніше проти податку на "дармоїдство" (йдеться про податок, який повинні платити офіційно не працевлаштовані люди. – Авт.), у глави Республіки Олександра Лукашенка було більше побоювань, розповів "Сегодня" політолог Володимир Фесенко.
"Звичайно, Лукашенко побоювався, що на День Волі можуть з'єднатися політичні, ідеологічні протести з соціально-економічними. Саме тому, напевно, він і зробив превентивні заходи і дав вказівку діяти жорсткіше", – говорить Фесенко.
Як вважає експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Микола Капітоненко, ситуація в Білорусі стає складнішою через неефективну соціально-економічну модель, яка існує в цій країні. Експерт зазначає, що йдеться не тільки про незадоволене населення країни, але і про чиновників. Так, у міру скорочення ресурсів держави зростатиме кількість незадоволених, які дестабілізуватимуть політичну систему.
"Навіть якщо люди не виходитимуть на вулиці, не намагатимуться йти до урядових установ і кого-то скидати, все одно система дестабілізуватиметься завдяки внутрішнім конфліктам" – вважає експерт.
Класичною відповіддю на невдоволення в авторитарному режимі є репресія, проте історично складається так, що подібні способи призводять до того, що колапс або революція відкладається на якийсь час, зазначає Капітоненко. У випадку з Білоруссю, швидше за все, моментом зміни влади буде особистий ухід Олександра Лукашенка з поста президента, вважає він.
При цьому, опозиція до Лукашенко зростатиме і підсилюватиметься в міру його старіння і оновлення поколінь білоруського суспільства, вважає Володимир Фесенко. Але наразі цей процес тільки починається – в Білорусі зараз немає організованої, сильної, згуртованої опозиції, каже політолог. На його думку, розгін мітингувальників збільшить число незадоволених або розчарованих ситуацією, але альтернативи Лукашенку нині в Білорусі немає.
"Як показує досвід багатьох подібних режимів, альтернатива Лукашенку якщо і з'явиться, то всередині його режиму", – вважає Фесенко.
Якими можуть бути наслідки розгону мітингів в Білорусі
Літню жінку збили з ніг під час мітингу в Мінську. Фото: Сергій Гудилін/nn.by
На думку політолога Володимира Фесенка, головний наслідок таких розгонів – то, що в Білорусі закінчився короткий період відносної лібералізації, під час якого Лукашенко уникав жорстких дій по відношенню до опозиції. Крім того, закінчився і період "відлиги" у відносинах із Заходом. Експерт припускає, що охолодження у відносинах Білорусі та Заходу продовжиться, а Лукашенко знову розвернеться в бік Росії.
"Ми побачили колишнього Лукашенка. Все повернулося на круги своя. Але це не означає, що Лукашенко вирішив всі проблеми. Він боїться повторення в Білорусі подій, схожих на український Майдан. Але Білорусь – не Україна, і в Білорусі, я думаю, проблеми розвиватимуться по-іншому. Вони тільки починаються для Лукашенка", – говорить Фесенко.
Більш того, розгін акції протесту навряд чи може спровокувати в Білорусі масовіший протест, як це сталося 2013 року в Україні, вважає Микола Капітоненко. Експерт зазначає, що в Україні так вийшло, тому, що в країні не було персонального режиму влади і культу особистості екс-президента Віктора Януковича. А в сучасній Білорусі, як і в Росії, такий режим є, тому влада посилатиме населенню чіткіші сигнали з приводу можливих силових дій, каже він. В силу цього, жителям Білорусі буде складніше висловлювати свій протест у такій формі, а тим більше збиратися масовіше.
На думку Капітоненка, в ситуації, що склалася, жителів Білорусі, які віддадуть перевагу звичному режиму перед чимось невідомим, буде більше, ніж їх було свого часу в Україні.
Західні країни і правозахисні організації закликали звільнити всіх затриманих мирних громадян
Реакція світової спільноти на розгін мітингу і затримання його учасників теж не змусила на себе чекати. США, ЄС, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) закликали звільнити всіх затриманих мирних громадян, і зазначили, що подібні дії білоруської влади йдуть врозріз з демократичними цінностями.В ОБСЄ закликали Білорусь утриматися від придушення інакомислення і свободи вираження думок.
"Люди, які вийшли на вулиці в суботу, а також останніми тижнями, реалізували своє право, яке є невід'ємним для плюралістичного суспільства. Ухвалення насильницьких дій проти цього є невідповідним. Те ж саме можна сказати про численні арешти протестувальників і журналістів", – заявив міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель.
У МЗС Польщі заявили, що те, що відбулося під час акції протесту – це приклади порушення основних громадянських свобод і прав людини останнім часом в Білорусі.
"Підстави, на яких ЄС хоче будувати постійні відносини з Білоруссю, – це повага прав людини і основних свобод, в тому числі свободи слова, права на свободу зібрань та об'єднань, і дотримання політичних прав всіх громадянських рухів відповідно до міжнародних стандартів і зобов'язань", – йдеться в заяві.
У Міністерстві закордонних справ Білорусі, в свою чергу, заявили, що не розуміють, що "неєвропейського" побачили західні політики в діях білоруських правоохоронних органів в суботу.
"Вчорашня акція носила несанкціонований характер. Участь в несанкціонованих акціях тягне конкретні наслідки в будь-якій країні світу. І що "неєвропейського" змогли побачити в діях наших правоохоронних органів західні політики? У Мінську розганяли демонстрантів водометами? Може бути, розпилювали газ? Ні. І, слава богу, обійшлося без жертв", – сказав прес-секретар МЗС Білорусі Дмитро Мирончик.
Він також зазначив, що право громадян на мирні зібрання закріплено в Конституції.
"Однак ключове слово тут – мирні. Якщо ж до місця заходу підвозять "коктейлі Молотова", підганяють автомобілі зі зброєю, підключають анархістів, то назвати таку акцію мирною язик не повертається", – зазначив представник МЗС Білорусі.
Однак на підтримку демонстрантів виступили і міжнародні правозахисні організації. Як заявила Amnesty International, білоруська влада повинна негайно і беззастережно звільнити всіх заарештованих до і під час мирних протестів і припинити практику репресій проти демонстрантів.
"Спостерігачі від Amnesty International стали свідками арешту десятків мирних демонстрантів в Мінську і бачили випадки надмірного застосування сили з боку поліції. Вони зазначають, що не бачили жодного випадку насильства з боку демонстрантів. Ці арешти послідували після превентивних затримань лідерів громадянського суспільства, діячів опозиції і десятків правозахисників", – йдеться в заяві.
Як зазначає заступник директора по Європі та Центральній Азії Amnesty International Денис Кривошеєв, білоруська влада знову звернулися до авторитарної тактики: забороні на демонстрації, превентивних затримань правозахисників і свавільних арештів демонстрантів.
Події, що відбулися в Білорусі, стали кульмінацією серії репресивних заходів з боку влади країни з початку березня з метою придушення публічних протестів, заявили представники платформи "Громадянська солідарність".
"З огляду на серйозність кризи в області прав людини і її безпрецедентний масштаб з грудня 2010 року, дуже важливо, щоб міжнародне співтовариство зробило рішучі заходи для припинення репресій в Білорусі і справедливості для тих, проти кого вони спрямовані", – говориться в заяві.
Більш того, як заявив голова неурядового правозахисного центру "Весна" в Білорусі Алесь Беляцький, з різних міст країни їм надходять відомості про переслідування правозахисників у зв'язку з масовими протестами, які тривають з середини лютого. Представників правозахисних організацій та ініціатив, які здійснюють свої професійні функції, як і учасників мирних акцій, залякують, затримують і засуджують до адміністративних арештів.
"Влада використовувала масові протести білоруських громадян в різних містах країни для надання нечуваного тиску на правозахисників, які весь цей час поводяться активно і самовіддано – проводять моніторинги масових акцій і судів, які надають допомогу жертвам репресій. Тому ми теж потрапили під удар", – говорить Беляцький.
Зазначимо, що напередодні акцій протесту в Білорусі, в офісі центру "Весна" було затримано понад 50 осіб, задіяних у моніторингу акцій протесту, в тому числі іноземні громадяни з Франції, Німеччини, України та Росії.
Силовики били і затримували протестуючих в Білорусі. Фото: AFP
25 березня білоруські опозиціонери планували провести дві акції – проти закону про "дармоїда" і на честь Дня Волі. Незважаючи на спроби організаторів мітингу зареєструвати його, голова Мінського міськвиконкому Андрій Щорець заявив, що будь-яка масова акція в суботу в Мінську вважатиметься незаконною. Проти таких акцій днями раніше виступив і сам глава білоруської держави Олександр Лукашенко. Більш того, він заявив, що не допустить українського сценарію розвитку подій на території Білорусі.
"Ситуація українська в Білорусі не зі мною. Не можу допустити, щоб в Білорусі повторився український варіант", – сказав Лукашенко.
Незважаючи на це, на акцію в Мінську зібралося близько двох тисяч осіб. Однак закінчилося все силовим розгоном мітингувальників. Сотні співробітників ОМОНу спочатку відтісняли учасників акції, а потім почали їх атакувати, хапаючи при цьому всіх, хто попадався – і молодь, і жінок, і літніх людей – і відводили до "автозаків".
За оцінками правозахисників, цього дня були затримані від п'ятисот до тисячі осіб, як мітингувальників, так і випадкових перехожих. Серед затриманих було близько 25 журналістів. Більшість з них відпустили після складання протоколів.
ЗМОП заштовхує до автозаку пенсіонерку в Мінську на День Волі.. Фото: tut.by
Цього дня мітинг відбувся не тільки в столиці Білорусі, але і в Гомелі, Вітебську, Гродно і Бресті. При цьому тільки в Гродно і Бресті акції були санкціоновані владою.
Відео розгону мітингу, зняте безпілотником. Видео: Youtube/TUT.BY
Наступного дня кількадесят осіб знову вийшли на центральну площу Мінська – вимагати звільнення мирних демонстрантів, правозахисників і журналістів. Однак майже відразу їх затримали. Підтримати білорусів в Києві вийшли і українці. З біло-червоними прапорами біля посольства республіки близько 200 осіб скандували "Свободу політв'язням" і "Україна солідарна".