Каддафі встромили штики в сідниці і поволокли вулицею – Путіну приготуватися

Наруга тривала три години

20 жовтня 2011 року вже пораненого Муаммара Каддафі, що стікав кров'ю, повстанці посадили на капот авто в його рідному місті Сирт і влаштували самосуд. Хтось встромляв у сідниці лівійського диктатора штики, інші били його автоматами та стріляли у повітря, треті видирали волосся з його бороди, четверті знімали розправу на мобільні телефони.

Каддафі в напівнепритомному стані до останнього намагався докликатися до народної совісті і богобоязності, піднімаючи руки догори і повторюючи:

"Ганьба вам, ганьба! Ви не тямите гріха!".

Але натовп тільки більше заводився і голосніше улюлюкав.

Записи з відеокамер телефонів обриваються в той момент, коли натовп оточує машину, на якій везли закривавленого Каддафі. Тож точних даних про те, як саме настала його смерть, немає.

За початковою офіційною версією, Каддафі застрелили, поранивши в живіт та голову. Але подальше розслідування, зокрема звіт Human Rights Watch, показують, що смерть полковника не була настільки легкою. Наруга над ним тривала ще три години після того, як його схопили. У рани на його тілі засипали пісок. А потім, на знак приниження, поволокли за ноги міськими вулицями.

Після цього диктатора нібито завантажили в авто, щоб відвезти до шпиталю, але на той момент 69-річний Каддафі вже не подавав жодних ознак життя.

Останній притулок – каналізаційна труба

Перед тим як Каддафі схопили та влаштували над ним вуличну розправу, диктатор та його найближче оточення вчинили останню відчайдушну спробу врятуватися. На той момент Сирт уже був оточений, війська революціонерів рівняли місто із землею, небо закрила авіація НАТО, а Гаазький суд видав ордер на арешт лівійського диктатора

Син Муамара Каддафі – Матусим – зібрав залишки гвардії, що лишилася вірна батькові, і під її прикриттям вранці 20 жовтня, на кортежі з кількох десятків позашляховиків та бусів, спробував прорватися через пустелю на південь – у Нігер.

Але виїхати Каддафі не вдалося не те що з країни, а навіть із міста. Сили НАТО засікли велику колону і оперативно підняли у повітря французькі винищувачі. Значна частина машин була розгромлена авіабомбами. Авто, в якому перебував сам Каддафі, вціліло і спробувало змінити напрямок втечі. Але налетіло саме на позиції революціонерів.

Почався вуличний бій. Диктатора поранили в ноги та голову. Хтось спробував заховати Каддафі у каналізаційній трубі. Але повстанці швидко знайшли його там і потягли на страту.

Золотий диван і могила у пустелі

Взяття Сирта та лінчування Муамара Каддафі – це, по суті, остання битва громадянської війни, яка сталася у 2011-му році і поклала край Лівійській Арабській Джамахірії.

Джамахірія, яку сам Каддафі вигадав і описав у книгах, на думку диктатора, – ідеальна форма правління, що відрізняється і від монархії, і від республіки. З арабської слово перекладається як "держава народних мас". І, схоже, полковник до останнього був упевнений, що ці народні маси його люблять, вдячні йому за 40 з гаком років спокійного ситого життя і швидше загинуть самі, ніж уб'ють його.

Адже це Каддафі зробив Лівію однією з найбільш розвинених країн Африки, спрямовуючи доходи від продажу нафти на соціальну сферу. Але під кінець життя "маси" пригадали Каддафі не це, а

• жорсткий авторитаризм;
• жорстоке переслідування будь-якого інакомислення та опозиції;
• розправу над опонентами;
• цензуру;
• корупцію на всіх рівнях;
• зловживання владою;
• особисте збагачення у якихось збочених формах.

Коли революціонери з вимогою відставки Каддафі захопили Тріполі і вдерлися до його розкішного палацу, сам диктатор уже втік. Але не зміг прихопити з собою диван із чистого золота у формі русалки, золоті столові прилади, золотий візок для гольфу і навіть золоту мухобойку.

Як і не зміг потягти все це з собою в могилу. Після страти тіло диктатора кілька днів було виставлене на загальний огляд у звичайному промисловому холодильнику для м'яса, після чого його таємно поховали у пустелі.