/ Фото: AFP
Парламент Греції ратифікував угоду з Македонією про зміну назви останньої на Північну Македонію. Історичне рішення, яке вчора на третій день гарячих дебатів підтримали 153 депутати грецького парламенту, стало останнім необхідним кроком для вирішення 28-річної суперечки між Грецією і Македонією про назву колишньої югославської республіки. Це було головною і єдиною перешкодою на шляху Македонії в НАТО і ЄС, як блокувала Греція. Тому мало не сьогодні, за словами експертів, офіційні Афіни повинні заявити, що знімають своє вето. А Росія може "святкувати" поразки – ще одну країну на Балканах, слідом за Грецією після висилки з країни російських дипломатів, Москва втратила. Ну а самі Афіни, особливо після ратифікації угоди з Македонією, увійшли в зону ще більшої політичної турбулентності, впритул наблизившись до дострокових парламентських виборів.
Шах і мат Росії
Основим вчорашнім рішенням грецького парламенту стали так звані Преспські угоди про зміну назви колишньої югославської республіки , які міністри закордонних справ Греції та Македонії в присутності прем'єр – міністрів підписали 17 червня минулого року в грецькому регіоні Преспес . Ранішесайт "Сегодня" вже писав, що суперечка між двома країнами не вщухала з моменту підписання в 1991 році декларації про незалежність Республіки Македонія . І як тільки стало зрозуміло , що з виконанням необхідних критеріїв Македонія впритул наблизилася до членства в ЄС і НАТО , обганяючи навіть Хорватію , Греція заблокувала всі євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення Скоп'є.
На думку офіційних Афін, колишня югославська республіка повинна була змінити свою назву, оскільки північна грецька область носить назву "Македонія", що є прихованою територіальною претензією на цю територію з боку Скоп'є. В результаті влітку минулого року вдалося вийти на компромісний варіант назви – Республіка Північна Македонія – саме таку назву записали в Преспських угодах.
На торішньому дводенному саміті НАТО в Брюсселі, який пройшов через місяць після підписання історичної угоди, головною зіркою, звичайно ж після Дональда Трампа, став македонський прем'єр Зоран Заєв. Адже там у Брюсселі генсек Єнс Столтенберг заявив, що лідери Альянсу домовилися офіційно відкрити переговори про членство з Македонією. Абсолютно всі європейські лідери в кулуарах саміту говорили Заєву "ласкаво просимо в сім'ю", хоч офіційно навіть імовірну дату вступу Македонії в НАТО ніхто не озвучує (неофіційно в НАТО кажуть, що дедлайн – весна 2020 року).
Ще до брюссельського саміту НАТО парламент Македонії ратифікував історичну угоду з Грецією. Але президент Гьорге Іванов відмовився його підписати аргументуючи тим, що це, нібито, шкодить національній ідентичності македонців і ставить країну в залежність від Греції. Парламенту Македонії вдалося подолати вето президента, відкривши шлях для винесення рішення на референдум. Правда і тут не обійшлося без сюрпризів. Референдум не відбувся через низьку явку, хоч 90% тих, хто проголосував висловилися за перейменування країни, а сам референдум носив лише консультативний характер.
Але парламент все ж пішов на внесення змін до Конституції і 11 січня це рішення підтримав 81 з 120 депутатів. "І вчорашня ратифікація парламентом Греції угоди тепер уже з Північною Македонією відкриває шлях останній в ЄС і НАТО, на якому вона була вже давним давно, випереджаючи навіть інші країни Західних Балкан. Але через неврегулювання цього питання з назвою Греція довгий час блокувала вступ Македонії в ЄС і НАТО, – каже сайту "Сегодня" посол України в Хорватії, Боснії і Герцеговині (2010-2017 рр.) Олександр Левченко. – Але є сили, які цьому опираються. Потрібно розуміти, що Росія, звичайно ж, хоче все це заблокувати, бо втратить свій вплив на Балканах і можливість торгу з європейськими партнерами, мовляв якщо у Москви там є вплив, значить з нею потрібно домовлятися".
Яскравий приклад такого російського впливу в регіоні влітку минулого року вилився в гучний скандал, коли Греція вислала двох російських дипломатів і заборонила в'їзд в країну ще двом росіянам як раз через те, що вони намагалися зірвати історичну угоду між Грецією і Македонією. Причому сталося це на наступний день після того, як НАТО офіційно відкрила переговори з Македонією про членство.
Хиткі позиції Ціпраса
Але і без шпигунських пристрастей з російським слідом, в історії з угодою між Грецією і Македонією вистачає своїх внутрішніх нюансів. Напередодні розгляду грецьким парламентом питання по Македонії, в Афінах спалахнули масові акції протесту. Десятки тисяч людей вийшли на мітинг проти угоди з Македонією. За повідомленнями грецьких ЗМІ, місцева влада, церкви і монастирі орендували близько трьох тисяч автобусів, щоб привезти людей з регіонів до Афін. Протестуючі з написами на плакатах "Македонія не продається" і "Македонія – це Греція", вимагали від уряду провести референдум щодо угоди з Македонією. У підсумку все закінчилося зіткненнями з поліцією і масовими арештами.
Саме тому вчора, коли парламент голосував за історичне рішення, в Афінах посилили заходи безпеки на випадок серйозних заворушень, але повторних зіткнень з поліцією уникнути не вдалося: постраждало троє правоохоронців, 11 протестуючих затримано. Однак парламенту Греції все ж вдалося проголосувати історичне рішення – угоду підтримали 146 депутатів. Але якою ціною?
В знак протесту проти угоди з Македонією, називаючи його "продажем держави", з коаліційного уряду 13 січня вийшов міністр оборони, лідер правої партії "Незалежні греки" (Anel) Панос Камменос. На його думку в новій назві колишньої югославської республіки взагалі не повинно бути слова "Македонія". Але уряду Алексіса Ціпрас, правда тепер вже меншості, вдалося встояти: 16 cічня 151 з 300 депутатів проголосували "за" вотум довіри.
Цікаво, що проти угоди з Македонією виступала і консервативна опозиційна партія "Нова демократія". Правда, перешкоджати ратифікації вчора вона все ж не стала. За останніми соцопитуваннями її підтримують понад 30% греків. У політиці "Нова демократія не новачок". Вона вже була при владі в докризові роки, але режим жорсткої економії обвалив її рейтинги, а на хвилі популізму і ненависті до МВФ і Брюсселю до влади в 2015 році прийшла ліворадикальна Syriza на чолі з Ціпрасом. Але, як би він не обіцяв своїм виборцям піти від євро і зменшити податки, без допомоги зовнішніх кредиторів обійтися не зміг, чим і скористалася опозиція, зігравши на додачу на негативному ставленні греків до угоди про перейменування Македонії.
Тепер "Нова демократія" продавлює ідею дострокових парламентських виборів. Ще в 2016-му вона оновила свій керівний склад. Лідером консерваторів став Кіріакос Міцотакіс – представник колишньої правлячої сімейної династії. Його батько Константіноса Міцотакіса був прем'єр-міністром в 1990-1993 рр., а сестра – Дора Бакоянні – міністром закордонних справ в 2006-2009 рр.
Але експерти сумніваються, що конкретно вчорашнє голосування за угоду з Македонією може стати каталізатором дострокових парламентських виборів в Греції.
" Позиції правлячої партії Syriza слабшають, трохи більше тижня тому розвалилася їхня коаліція з праворадикальної партією Anel. Тобто, зараз в Греції уряд в меншості, тому і голосування за довіру уряду, і за Преспську угоду покладалося не тільки на власних, а й різних незалежних депутатів. Тобто, голоси збиралися буквально по крихтах. Звичайно, уряду Ціпрас хотілося б "дожити" до жовтня, але в таких умовах працювати їм буде дуже складно. Тому є ймовірність, що дострокові парламентські вибори в Греції можуть пройти вже цієї весни", – сказала сайту" Сегодня "член правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Надія Коваль.