Колеснікову і Знака визнали винними за трьома статтями кримінального кодексу Білорусі. Фото: колаж "Сьогодні"
У Мінську за зачиненими дверима винесли вирок білоруським опозиціонерам Марії Колесниковій і Максиму Знаку – 11 і 10 років колонії. Про це повідомляє BBC у понеділок, 6 вересня.
Колесникову і Знака визнали винними за трьома статтями Кримінального кодексу Білорусі:
- заклики до дій, що загрожують національній безпеці;
- створення екстремістського угруповання;
- змова з метою захоплення влади.
Максимальне покарання за цими статтями – 12 років позбавлення волі.
Протягом слідства і судового процесу подробиці звинувачення публічно не розкривалися. Слідча група ділилася тільки тією інформацією, яку вважала за потрібне оприлюднити. А адвокати Колесникової і Знака дали підписку про нерозголошення – в разі її порушення їх могли позбавити адвокатського статусу.
Політв'язнів немає, але вони є
Виконавчий секретар Координаційної ради білоруської опозиції і соратник екскандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика та Марії Колесникової Іван Кравцов у коментарі "Сьогодні" назвав рішення суду передбачуваним.
"Сьогодні Мінський обласний суд виніс вирок у справі Марії Колесникової і Максима Знака. 11 і 10 років позбавлення волі відповідно. Це наші найближчі друзі та соратники. Рішення передбачуване, політв'язнів у Білорусі, за версією влади, начебто немає, тільки ось із гідним заздрості завзяттям суди роздають роки направо і наліво за очевидно політичну діяльність", – сказав нам Кравцов.
За його словами, сьогодні країна в такому стані, що бути справжнім білоруським політиком – це сидіти у в'язниці.
"Знайома історія для багатьох років світової історії авторитаризму", – підкреслив Кравцов.
І Колесникова, і Знак в очікуванні вироку провели в СІЗО майже рік. Обох заарештували 9 вересня 2020 року, але за різних обставин.
Колесникова порвала свій паспорт
Нагадаємо, Марія Колесникова 7 вересня минулого року перестала виходити на зв'язок з друзями. Пізніше з'ясувалося: за дорученням влади Колесникову відвезли на кордон Білорусі та України, але опозиціонерка відмовилася їхати з країни і порвала свій паспорт.
"Тепер мені здається смішним, що, порвавши свій паспорт одним порухом руки, можна зірвати складну операцію всіх спецслужб Білорусі. Але в ті хвилини я боялася, що мене можуть убити", – пізніше говорила Колесникова.
Максим Знак перестав виходити на зв'язок вранці 9 вересня 2020 року. У той же день з'ясувалося, що його звинуватили в публічних закликах до захоплення влади або насильницької зміни конституційного ладу країни і взяли під варту.
І Колесникова, і Знак були членами президії Координаційної ради білоруської опозиції, але структура проіснувала недовго – із семи постійних членів президії на свободі майже нікого не залишилося. Згодом організація розвалилася, не добившись однієї з головних своїх цілей – організувати діалог з владою Білорусі.
Саме Координаційну раду обвинувачення вважало "екстремістським формуванням", мета якого нібито полягала в координації протестів і в кінцевому підсумку – у захопленні влади.
Крім того, звинувачення стверджувало, що Колесникова і Знак публічно закликали до захоплення влади. Але адвокати запевняли, що в обвинувальному висновку не було конкретних прикладів висловлювань, які можна було б розцінити як заклики.
Знак став юристом Бабарика
Максим Знак політикою захопився давно: ще в 2006 році він брав участь у протестах після чергових виборів президента країни, через що два тижні просидів у в'язниці міста Жодино. Кампанія 2020 року була багатообіцяльною, і Знак став юристом штабу кандидата Віктора Бабарика. Там він близько співпрацював з Марією Колесниковою.
Колесникова політикою цікавилася завжди, але більшу частину її життя займала творчість – викладала музику і сама грала на флейті, довго жила в Німеччині.
З Бабариком Марія Колесникова познайомилася, ще будучи музиканткою, – на його запрошення стала артдиректором культурного хабу, який фінансував банкір. Коли Бабарико вирішив висуватися в президенти, Колесникова відразу підтримала його і погодилася стати представником його штабу. Але все пішло не за планом.
Спочатку найбільш перспективними противниками Олександра Лукашенка на виборах вважалися Бабарико, блогер Сергій Тихановський і колишній дипломат Валерій Цепкало. Але Бабарика та Тихановського заарештували, а Цепкало покинув країну, побоюючись переслідування. Єдиним кандидатом від опозиції стала Світлана Тихановська, дружина відеоблогера, яка до того не вела жодної публічної діяльності.
Вибори, що за офіційною версією закінчилися розгромною перемогою Лукашенка, багато хто в Білорусі назвав фальсифікованими. Після них по всій країні почалися масові акції протесту. Найбільш помітними фігурами в протестному русі спочатку були три жінки: Тихановська, Колесникова і Вероніка Цепкало.
Вони багато разів повторювали, що протести повинні мати тільки мирний характер, і ніколи не виступали лідерами вуличних акцій, кажучи, що це вибір білоруського народу.
Втім, дві з них незабаром опинилися в еміграції. Світлана Тихановська заявляла, що її погрозами змусили виїхати з країни, Цепкало, побоюючись арешту, поїхала сама. Колесникова їхати відмовилася.
На запитання, чи пропонували їй написати прохання про помилування, Марія Колесникова відповідала: "Так, у різних варіантах – від покинути Білорусь і перестати займатися політикою до фільмів "а ля Протасевич" і "листів". Я не винна, не скоювала того, у чому мене звинувачують. Як я можу зізнатися в тому, чого не робила, і просити "помилування"?"
Що опозиція робитиме далі
Іван Кравцов зазначає, що сьогодні в білоруському суспільстві, як ніколи в історії, величезна підтримка демократичних змін.
"Нас більшість. Процес трансформації нашого суспільства триває, і ми маємо готується до наступних етапів нашої боротьби за справедливість і базові права. Мають бути, ймовірно, місяці й роки безперервної роботи, але ми до цього готові. Маша, Максим, Віктор Бабарико – теж", – сказав нам опозиціонер.
Нагадаємо, у липні поточного року суперник Олександра Лукашенка на президентських виборах Віктор Бабарико був засуджений до 14 років в'язниці. Колишнього керівника Белгазпромбанку засудили за нібито отримання особливо великих хабарів та відмивання грошей.
Разом з Бабариком заарештували його сина Едуарда, який був керівником виборчого штабу. Через це ЄС закликав Мінськ негайно звільнити конкурента Лукашенка.