/ Фото: AFP
Після чергових парламентських виборів 24 лютого Молдову чекає довгий період нестабільності. Принаймні, так прогнозують експерти і політологи, які не виключають, що все може закінчитися навіть достроковими виборами. Але повного розвороту Кишинева в сторону Росії, схоже, вдалося уникнути. Партія соціалістів, яку раніше очолював проросійський президент Ігор Додон, набрала трохи більше 31% голосів. Хоч це і перше місце по країні, і тепер у соціалістів буде на десять депутатів більше, ніж в парламенті попереднього скликання, але для одноосібного формування коаліції і уряду точно не вистачить. Тому проросійського парламенту на додачу до проросійського президента, принаймні найближчим часом, в Молдові точно не буде. Як і реалізації ідей Додона по реінтеграції Придністров'я, які, за словами експертів, писалися явно в Москві.
Варіанти коаліції і ризик перевиборів
Проросійський Ігор Додон переміг на президентських виборах в середині грудня 2016 року на хвилі негативу жителів Молдови до політиків з проєвропейського табору. У статті "Вибори в Молдові: як живе Кишинів і звідки там розчарування в Європі", яку ми випустили якраз в день президентських виборів, сайт "Сегодня" писав, що рейтинги правлячої проєвропейської коаліції сильно похитнув корупційний скандал, пов'язаний з розкраданням і виведенням за межі країни понад мільярд доларів з трьох банків – Unibank, Banca sociala і Вanca de economii.
Екс-прем'єру Владу Філату та іншим чиновникам дали тюремні терміни, але вкрадений мільярд так і не знайшли. А ось "ідейному натхненнику" афери, за версією молдавської Феміди, Ілан Шору – меру міста Оргіїв, чоловікові російської співачки Жасмін і голові ради директорів і акціонеру трьох банків, з яких виводили мільярд, – пощастило більше. Навіть 7,5 років позбавлення волі, до яких його засудив суд, не завадили Шору обратися на минулих виборах до парламенту, і навіть протягнути свою партію "Шор" з результатом в 8,5% голосів.
Правда, за словами експертів, жителі Молдови голосують, скоріше, в знак протесту проти проєвропейської коаліції, за якою тягнеться корупційний шлейф, ніж тому, що підтримують проросійські ідеї тих же соціалістів або Ілана Шора. Другою в минулій електоральній гонці фінішувала Демократична партія олігарха Влада Плахотнюка (його називають найбагатшою людиною в Молдові, який контролює переважну частину медіа) – вони отримують 30 мандатів. На третьому місці проєвропейський блок ACUM, у якого 26 депутатів.
"Ситуація цілком очікувана. Нагадаю, що це вперше вибори в Молдові, які проходили за змішаною виборчою системою (за рік до виборів партії Плахотнюка і Додона в парламенті змінили пропорційну систему на змішану з мажоритаркою, як в Україні – Авт.). Ми бачимо, що жодна партія не отримала більшості для формування уряду. Швидше за все, Демпартія спробує сформувати коаліцію і уряд меншості, заручившись негласною підтримкою соціалістів і депутатів партії "Шор". Чому негласною? Тому що публічно це не вигідно ні Демпартії, ні соціалістам. Йти на відкриту коаліцію з соціалістами не зовсім вдалий крок для іміджу Демпартії, оскільки вона стверджує, що є проєвропейською. Чисто математично коаліція можлива з опозиційною партією Майї Санду і Андрія Нестасе (ACUM – Авт.). Але політично це нереально, адже вони з самого початку заявили, що не підуть в коаліцію з тими, хто, на їхню думку, проти цієї країни", – сказав сайту "Сегодня" старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра.
Тому, за словами експерта, Демпартія спробує створити коаліцію самостійно за рахунок підтримки соціалістів і депутатів з партії "Шор" (на яку має вплив Плахотнюк – Авт.). Правда, за словами члена правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука, якщо парламентські гравці не домовляться, існує ризик дострокових парламентських виборів. До того ж, в цьому зацікавлені і соціалісти, оскільки збираються оскаржувати результати виборів як мінімум в шести мажоритарних округах.
Росія виграла чи програла?
На думку експертів, те, що пропрезидентська і проросійська Партія соціалістів не набрала необхідної кількості голосів, щоб одноосібно сформувати парламент і коаліцію, безумовний плюс.
"Це означає, що президенту Додону не вистачить голосів соціалістів, щоб втілити свої ініціативи щодо реінтеграції Придністров'я, які, схоже, писалися в Москві за зразком сумнозвісного Меморандуму Козака. Інші політичні сили перед виборами декларували, що на реінтеграцію Придністров'я ціною суверенітету Молдови не підуть. Але є один вагомий ризик: у разі нестабільності і оголошення дострокових виборів президент Додон залишиться, по суті, єдиним легітимним інститутом влади, що, звичайно, буде спокушати його скористатися безвладдям і підіграти Москві. Але, в такому разі, зростає ризик заворушень. Тому цей сценарій не дуже ймовірний, хоча і нехтувати ним не варто", – сказав сайту "Сегодня" Сергій Герасимчук.
У вересні Ігор Додон заявляв, що після парламентських виборів питання реінтеграції Придністров'я буде вирішуватися на референдумі. Але з деталей свого плану по реінтеграції Додон розкрив лише один: "Після політичного рішення придністровського конфлікту війська з території лівого берега Дністра повинні покинути зону разом з озброєнням, яке там зберігається". Президент Молдови, мабуть, натякав на два батальйони військової частини №13962 (колишньої 14-ї радянської армії) чисельністю близько 1,5 тис солдатів, які, за версією Росії, просто охороняють склад боєприпасів в селі Кобасна.
Але на пропозицію Ігоря Додона з референдуму в Тирасполі відповіли, що "взяли курс на незалежність і подальше вільне приєднання до Російської Федерації". На ділі ж Москва давно намагається "повернути" Придністров'я назад в Молдову на умовах особливого статусу і, по суті, федералізації Молдови. На підтримку цього плану неодноразово висловлювався і Ігор Додон, але не міг провести жодне рішення через парламент, оскільки всі його ініціативи блокувала правляча коаліція. На минулих в Молдові парламентських виборах соціалісти сподівалися отримати більшість, щоб, серед іншого, прийняти в парламенті і московський план врегулювання придністровського питання – так званий Меморандум Дмитра Козака, який зараз займає пост заступника голови уряду РФ.
В статті "Дорожня карта Донбасу: на яких умовах можливий мир, і де червоні лінії для України і Росії" сайт "Сегодня" вже писав, що відразу після незаконної анексії Козаку доручили курирувати український Крим, а в кінці 2016- го, коли Владислав Сурков почав втрачати колишній вплив в ОРДЛО, російські ЗМІ називали Козака тіньовим керівником "ДНР"/"ЛНР". Ось уже 15 років він займається врегулюванням конфлікту в Придністров'ї. У 2003 році за планом Козака Молдова повинна була стати федерацією, а ПМР і Гагаузія – отримати особливий статус і право блокувати рішення Кишинева, аж до зовнішньополітичних.
Але на виборах в Молдові 24 лютого проросійські соціалісти отримали лише 35 мандатів, тому протягнути потрібні Кремлю рішення по Придністров'ю вони точно не зможуть. За словами експертів, зараз Кишинів занурюється в тривалий період нестабільності з оскарженням результатів виборів (ЗМІ вже повідомили про факти "організованого" підвозу жителів Придністров'я на виборчі дільниці на підконтрольній території) і довгої коаліціади, яка може закінчитися достроковими виборами.
Відзначимо, в Україні, тим часом, президентські вибори все ближче. Нещодавно ми розповідали про те, як перевірити, чи є ви у виборчих списках.