Тетяна Власенко
регіональний випусковий редактор Три роки тому, 11 травня, на Донбасі відбувся так званий "референдум", який визначив долю регіону на наступні кілька років. Незважаючи на те що в бюлетені двома мовами – російською та українською – стояло запитання "Чи визнаєте ви незалежність Донецької народної республіки?", жителі регіону йшли голосувати, впевнені в тому, що за цим формулюванням ховається швидке приєднання до Росії. Подібної "інформації" від бойовиків тоді було чимало, багато жителів нинішніх окупованих територій повірили банальним гаслам, що пошарпані часом і не несуть конкретного сенсу: людям похилого віку – гідні пенсії, робочим – гідні зарплати, вступу до Європейського союзу – ні, а до Митного – так. При цьому переважна більшість навряд чи змогла пояснити, що являють собою ці об'єднання.
Минуло три роки
"Нас знищує не Україна, як нам намагаються нав'язати, а самі бойовики цієї самої "ДНР"! – говорить мешканка Донецька Катерина. – За ці три роки наше місто розграбували, розпиляли на метал, зруйнували, змусили людей покинути свої будинки. По телевізору тільки і кажуть, мовляв, Україна винна, що у нас процвітання все ніяк не настане. Шахтні двори ломляться від вугілля, який нікуди продати. Гірники зарплати не бачили кілька місяців. А адже три роки тому нам говорили, що саме Євросоюз прийде і закриє всі наші шахти. У підсумку "діра" й закрила. В Горлівці і Єнакієвому взагалі жодна шахта не працює. Дожили!"
"Референдум" 11 травня в Донецьку. Фото: соцмережі
Донеччани вже голосно заявляють, що колись процвітаюча столиця Донбасу перетворена на провінційне депресивне шахтарське містечко. Невизнана "республіка" не може вести зовнішньоекономічну діяльність, як і не може забезпечити себе всім необхідним. Надії на допомогу Росії звелися до ходіння рубля на окупованих територіях і до рідких гумконвоїв, після візиту яких обстріли Донецька загадковим чином посилюються.
"Росія поставляє сюди заморожене м'ясо, яке після розморожування втрачає відсотків 30 своєї ваги, а весь лід оплачуємо ми, покупці. І дивні на смак продукти, які їсти неможливо. А знаєте, що найцікавіше? Що місцеві виробники хоч сто раз назвуть себе "ДНР", але торгівля з росіянами відбувається тільки за українськими документами. Хто хоче вести справи за так званими "законами ДНР", робить це через Осетію, яка визнана Росією. В результаті товар стає набагато дорожче, ніж був, і продати його важче. Три роки тому, як з’ясувалось, ми дуже легко жили – якщо порівнювати з нинішнім станом справ", – розповідає донеччанин В'ячеслав.
Фото: соцмережі
Люди похилого віку, які частіше, ніж молоді, вимагали створити "рідну гавань" в донецьких степах, опинилися в жахливо-неоднозначному становищі. З одного боку, влада України заблокували пенсії тим, хто залишився на окупованих територіях і не виїхав звідти. З іншого – окупанти призначили старикам місцеві "пенсії" у подвоєному розмірі української – але в рублях. В результаті вийшли мізерні копійки, прожити на які нереально. До всього іншого стариків позбавили хоч якоїсь гуманітарної допомоги.
"Старики не знають, що робити. Не всі можуть фізично виїхати. Їм доводиться жити на 2000-3000 рублів (905-1300 грн. за курсом НБУ). Жодних російських і московських пенсій вони не побачили і не побачать, – каже мешканка Горлівки Ніна. – Літні вмирають в страшному розчаруванні від "Новоросії" та "ДНР", які їх обдурили і забрали те, що у них було ще три роки тому".
Місцеві пропагандисти не здаються
Щодня з телеекранів і радіоефіру протягом трьох років в будинку донеччан транслюється інформаційне вкидання – в новинах йдеться виключно про "успіхи республіки" і кількість обстрілів з боку ЗСУ. Оскільки з кожним день донеччан все менше вірить розпареним страшним історіям про "звірства хунта", пропагандисти навіть створили кілька власних телепередачі досить низької якості, в яких нібито в сатиричній формі висміюють те, що відбувається на підконтрольних територіях.
"Є якісь передачки типу "Сало в шоколаді". Там дуже пильно стежать за останніми новинами в Україні і потім намагаються висміяти їх. Так і хочеться сказати їм: "Не брешіть! Ми вже не раз бували на підконтрольних територіях і бачили, як там все насправді. За російську мову не вбивають, немовлят не їдять. А ось сама так звана "ДНР" перебуває на межі соціального вибуху, живучи на гуманітарні подачки від Росії. Ніхто вже не вірить і серйозно не ставиться до "новин" з "ДНР", – зазначає макіївчанин Олег.
Фото: соцмережі
Донеччани вважають, що таким чином бойовики хочуть відвернути увагу людей від реальних проблем в так званій "новоросії". У жодному випуску новин не йдеться про затримку зарплат, закриття шахт і "віджимання" бізнесу. Ні слова – про відновлення зруйнованих будинків, допомогу людям похилого віку і дітям. Не згадуються зарплати, які пропонуються місцевим центром зайнятості, – вони не дотягують навіть до середньої по Україні. Навряд чи хтось повідомляв про те, скільки людей покинули Донецьк, продавши за викидними цінами квартири. А скільки вже не повернуться...
Сіра дійсність не стала райським садом
"За три роки кладовища розрослися просто неймовірно. Невідомих. – море, одні таблички з номерами. Ось це "надбання республіки". "Комендантська година досі, ввечері на околиці не виїдеш з центру. Найпопулярніший магазин, знаєте який? Під назвою "Оренда". У кожному будинку, напевно, такий "магазин" є. А життя немає. Тримаються ще більш-менш дрібні бізнесмени, які возять потроху товар з підконтрольних територій. Великий бізнес зруйнований. Після "націоналізації" великі підприємства толком і не працювали, люди в безоплатних відпустках сидять. У нас в Донецьку взагалі говорили, що зупиняти домни на металургійному заводі не можна. І запускати потім важко, і прикмета погана", – стверджує донеччанка Марія.
Всі спроби окупантів видати сіру дійсність за райський сад провалилися. Винних у проблемах, звісно ж, годі й шукати, але за замовчуванням – це Україна. Хоча вже в "українських диверсантів", які пробираються до набитого бойовиками Донецька і спокійно обстрілюють будівлі (так запевняють самі бойовики) не вірить ніхто. Не вірять і в перспективи так званої "ДНР", в те, що ситуація зміниться найближчим часом на краще. І навіть найактивніші прихильники "новоросії" згадують час, коли жилося їм набагато краще і вільніше – три роки тому.
Фото: соцмережі
"Настрій у адептів пригнічений. Самі побачили – розвалилося все, що можна розвалити, з'явилися бойовики-товстосуми, які постійно по ресторанах ходять, а не "рівність і братерство". Що народ зубожів так, що як не вказуй на українські платіжки за комуналку – мовляв, подивіться, як дорого – у відповідь можна отримати такий же папірець з місцевими цифрами це ті ж півзарплати. "Адепти ДНР" ще за інерцією продовжують говорити гаслами, переконувати в світле майбутнє. Тільки здається, за це вже скоро почнуть бити. Тому що народ доведений до ручки і мріє про звільнення від окупації!" – каже донецький викладач Владислав.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми