Волонтер: Переселенці втратили все, їм нікуди повертатися, але головне – зберегли життя

1/10

На сході країни, незважаючи на перемир'я, тривають обстріли. В цей час у звільнених містах приймають тих, хто втік від війни. Їх називають переселенцями, у таких людей немає вдома, роботи, грошей і елементарних речей, щоб вижити. Керівник Християнського центру в Краматорську Надія Хоменко розповідає, що зараз у місті 4-5 тис. біженців, і третина з них – діти. А в самому Центрі сьогодні живе 60 осіб, з них 22 дитини: і школярі, і зовсім немовлята.

- Нашим співробітникам доводиться бути психологами, – пояснює Хоменко. – Деякі втратили все, їм просто нікуди повертатися, надії немає. У нас живуть переселенці з Горлівки, Єнакієве, Путилівки. Люди плачуть, коли дізнаються, що зруйновані їхні будинки, зруйновані заводи, на яких вони пропрацювали все життя. Горлівчане недавно рушили за зимовими речами – їх просто не пустили в місто. Але ми говоримо: дивіться, ви живі, ваші діти живі, ви зберегли найцінніше – життя! Поступово люди влаштуються на роботу, знайдуть нове житло... Ми зараз робимо базу даних по Краматорську та прилеглим містам.

Дехто в ці непрості дні хоче заробити, в невеликому промисловому місті вимагають до 5000 гривень за оренду квартири для біженців. Але буває і навпаки, багато городян підселяють до себе людей. Наприклад, якась старенька бере до себе двох таких же, як вона, старих жінок, які пенсії отримували на пошті в своєму місті і зараз залишилися без грошей (це ж переоформляти потрібно!). Ось така бабуся каже: "Разом прогодуватися!". По-своєму це теж справжній подвиг. Намагаються допомагати і волонтери. В краматорських супермаркетах вони пропонують покупцям внести свою лепту в загальний фонд добрих справ. Люди складають продукти в коробки для благодійності, і все це миттєво розходиться.

- У мене вранці було 16 пачок "геркулесу", зараз залишилося чотири. Люди допомагають – слава богу, зараз осінь, несуть яблука, виноград для діток і так далі. Нам допомагають і городяни, і Фонд Ахметова: недавно Гуманітарний штаб "Допоможемо" при Фонді Ахметова купив нам двоярусні ліжка, матраци, постільна білизна, – говорить директор Християнського центру.

Співпраця з Фондом почалося ще в травні, коли йшла евакуація. За визнанням краматорчан, тоді земля буквально горіла під ногами. Людей не просто вивозили з небезпечних районів, робота свого роду "повний цикл": спочатку на перевалочний пункт, звідти – в місце тимчасового поселення, потім по квитках в Дніпропетровську, Запорізьку області, в Київ і Київську область, на турбази в Одеську область. Як кажуть волонтери, бувало й так, що начебто всіх інвалідів з міста централізовано вивезли, а потім випадково з'ясовувалося, що в якійсь квартирі залишилися люди з обмеженими можливостями. І до моменту, коли до них приходила допомога, деякі не їли вже по три дні, оскільки самі з квартири вибратися не в змозі... Або уявіть: 30 людей на гемодіалізі, їх терміново треба вивозити, деяким вже погано.

- Ось тут нам ахметівці і допомогли – вони реально молодці, – відзначає Хоменко. – Вивезли до двох тисяч осіб, іноді по 45 осіб в автобусі.

Без допомоги волонтерів проблеми безлічі таких же міст, як Краматорськ, так і залишилися б невирішеними. Держава просто не встигає за подіями, та й працює сила інерції: подати запит, дочекатися рішення... Але якщо сім'я півтора місяці живе без грошей, а дитина плаче від голоду, що робити тоді? В Християнському центрі переконані: коли йде війна, треба реагувати на кожну конкретну ситуацію тут і зараз. Тому будь-яка допомога – просто на вагу золота.

- Волонтери з нашого центру і самі спали по три години на добу, коли йшла евакуація. Працювали в пекельному темпі. Ми – команда, у нас людський ресурс. А Фонд Ахметова допомагав фінансово: ми могли дзвонити їм в будь-який час дня і ночі, там працюють абсолютно жертовні люди, і не з 8 до 17, а цілодобово; там немає бюрократії. Я захоплююсь ними!.. Що вони робили? Наприклад, давали до 17 тисяч на автобуси людям, які опинилися в пастці, між двох вогнів. Просто кидали на картки потрібні суми водіям-приватникам. Розумієте, я говорю "величезне спасибі" Ахметову поза всякою політикою, – каже Надія Хоменко. І робить висновок: пройде час, вщухнуть політичні пристрасті, і кожному воздасться по справах його.