"В України ніколи не було перспективи членства в ЄС": інтерв'ю з європейським експертом

У фінальній декларації саміту Східного партнерства не буде згадок про російську агресію, перспективу членства в ЄС і "План Маршалла"

Сьогоднішній 5-й саміт Східного партнерства в Брюсселі не стане для України проривним і прогресивним. Європейські лідери прямо говорять: Угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі ви вже підписали, безвіз отримали, займайтеся імплементацією Асоціації. На це, за їхніми словами, може знадобитися від 7 до 10 років, а Україна на самому початку шляху вже відстає від графіка.

Найбільший пробіл Києва щодо антикорупції. У Брюсселі дуже добре поінформовані про скандал з перевіркою е-декларацій топ-чиновників і політиків, що спалахнув навколо НАПК. На вчорашній прес-конференції єврокомісар Йоханнес Хан недвозначно натякнув, що одним з головних вимог для отримання безвізу був не тільки запуск системи е-декларацій, а й їх перевірка, і посадка корупціонерів. А з останнім у України проблеми.

Реклама

З іншого боку, не можна сказати, що ці проблеми не можна вирішити. Для цього, а також для руху довгою дорогою імплементації Асоціації Україні потрібен вагомий стимул. Таким могла б стати обіцянка Україні перспективи членства. Зрозуміло, не зараз, тому що ми ще не готові, а в майбутньому. Ще рік тому головним двигуном самих корінних змін і "божевільних" реформ був безвіз. Зараз рубіж пройдений і Україні потрібен новий стимул.

Але, судячи з настрою Брюсселя, у нього навіть немає волі визнати Росію країною-агресором. Цього пункту не буде в підсумковій декларації саміту. Європейські чиновники і експерти пояснюють це тим, що саміт не про Росію і сам формат Східного партнерства – не спосіб з'ясування відносин з Росією. Але не можна закривати очі на те, що в п'яти з шести країн Східного партнерства є заморожені або тліючі військові конфлікти, створені руками Кремля.

Замість цього в підсумковій декларації саміту буде посилання (на якому наполягла Голландія) на грудневе рішення Ради ЄС про те, що Асоціація з Україною не передбачає членства в ЄС, не дає українцям право на працевлаштування в ЄС і т.д. Тобто, щоб ще раз підкреслити, що членство в ЄС Україні не світить. Ще один пункт декларації, на якому наполягала Угорщина, буде про призов поважати права нацменшин. Насамперед він адресований Києву, оскільки, на думку Будапешта, новий український закон про освіту не дає угорській меншині повноцінно вчитися угорською мовою.

Реклама

Напередодні саміту Східного партнерства у інтерв'ю сайту "Сегодня" експерт брюссельського Центру досліджень європейської політики Грант Костанян розповів, чому ЄС не подобаються розмови про членство України в ЄС, що стоїть за відмовою визнати Росію агресором, і як домогтися схвалення "Плану Маршалла для України".

- Сьогодні в Брюсселі відбудеться 5-й саміт Східного партнерства. Які головні цілі та виклики ЄС на східному треку

- Насамперед, саміт підіб'є підсумок того, що сталося після Риги (4-го саміту, який відбувся в Ризі 2015 року. – Авт.), і спробує визначити шлях на майбутнє. Тому в певному сенсі це оцінка. Головними практичними результатами саміту стануть, перш за все, Угода про всеосяжне і розширеноме партнерство ЄС-Вірменія (CEPS), яке може бути підписана на полях саміту (за словами єврокомісара Йоханнеса Хана, цю Угоду підпишуть сьогодні опівдні. – Авт.). Воно менш амбітне, ніж Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі (DCFTA), але досить змістовне і враховує зобов'язання Вірменії щодо ЄврАзЕС.

Реклама

Чого ще можна очікувати від саміту? Саміт оголосить про більшу підтримку малому і середньому бізнесу і можливості надання кредитів у місцевій валюті (ЄС покриє гарантії неповернення кредитів. – Авт.). Також буде великий молодіжний і освітній пакет допомоги, включаючи відкриття Європейської школи Східного партнерства в Грузії. ЄС продовжить підтримувати свої зусилля з розширення Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T). Це посприяє збільшенню торгівлі і контактів між людьми. Також саміт покладе початок процесу скорочення плати за роумінг.

- Після сумного для України Вільнюського саміту деякі європейські політики та експерти пропонували змінити політику східного сусідства та навіть модернізувати її. Чому нічого не робиться?

- Останніми роками було дві спроби перегляду політики сусідства: 2011-го після Арабської весни та 2015-го після агресивної і самовпевненої поведінки Росії на Сході з подальшою війною в східній Україні і російською анексією Криму. Досі ЄС пропонував Угоди про асоціацію та DCFTA – найамбітніші угоди ЄС, які можуть бути підписані з третіми країнами. Тепер питання в імплементації цих угод. Україна просить більше, ніж Угода про асоціацію, в ідеалі – перспективу членства, що для ЄС політично неможливо, тому що деякі держави-члени виступають проти. Меседж ЄС Україні простий: перш ніж просити більше, спочатку імплементуйте Угоду про асоціацію. Крім Угоди про асоціацію є, звісно ж, безвізовий режим, який отримала Україна. Ось чому на саміті Східного партнерства не буде великих новин для України: все, що я описав раніше, вже відбулося між самітами.

- Я розумію. Але взагалі-то я мала на увазі, що навіть два роки тому в Ризі деякі європейські політики відкрито і прямо говорили, що тільки в Білорусі немає замороженого або тліючого військового конфлікту. В інших п'яти країнах Східного партнерства – конфлікти розв'язані Росією...

- Я не згоден з тим, що всі конфлікти в регіоні Східного партнерства розв'язала Росія. Деякі – так, це правда, але не всі. Дійсно, зараз про безпековий елемент Східного партнерства говорять більше в рамках політики сусідства, але не в такому обсязі, як цього б хотіли партнери.

- Тобто, це не ключове питання порядку денного...

- Так, і відповідь, яку ми чуємо від європейських чиновників – Східне партнерство не інструмент вирішення конфліктів. Конфлікти вирішуються в інших форматах. Для України – це Мінський процес і Нормандський формат, для Грузії – Женевські міжнародні переговори, Мінська група щодо Нагірного Карабаху тощо. Це основні формати для вирішення конфліктів. Однак, я згоден з тим, що ЄС може зробити більше, крім цих форматів. Я знаю, що партнери хотіли б, щоб ЄС був активнішим.

- Можливо, ЄС просто боїться Росії? Уже можна з упевненістю говорити, що в підсумковій декларації саміту не буде визнання Росії країною-агресором.

- Східне партнерство не включає Росію, хоча Росія активна в країнах Східного партнерства. Росія не буде згадана в декларації саміту. Що ми побачимо, так це риторику, запозичену з Вільнюського саміту. Насамперед, політика Східного партнерства не направлена проти третіх країн (мається на увазі Росії). По-друге, в декларації, найімовірніше, буде вказано про можливість співпраці з третіми країнами, які не є членами Східного партнерства, на індивідуальній основі. Звісно, в даному випадку це може бути Росія, але також можуть бути і країни Центральної Азії і т.д. Таким чином, Росія точно не згадуватиметься в фінальній декларації. Але справа не в страху. Я думаю, це тому, що в політиці ЄС по відношенню до Росії немає єдиної думки. Держави-члени ЄС не дійшли згоди, як поводитися з Росією в цілому і за рамками діючих санкцій. Коли йдеться про Східне партнерство, стає складно вести рамкову бесіду про Росію. І ми також повинні пам'ятати, що Росія не є частиною Східного партнерства, тому не може бути в центрі уваги фінальної декларації саміту.

- У цій декларації є і скандальні для України пункти. Наприклад, Угорщина наполягає на включенні до документа заклику до України припинити утиски прав нацменшин. Але навряд чи двосторонні суперечки повинні виноситися на рівень ЄС.

- Це нормальна практика, коли держави-члени виносять свої проблеми на рівень ЄС. На те вони і члени ЄС. Тому я не бачу в цьому чогось незвичайного. Я дійсно вважаю, що декларація підніме проблему нацменшин, і скаже, що існує необхідність у захисті меншин. Думаю, ми повинні очікувати появи такої пропозиції у фінальній декларації.

- Виходить, у цьому раунді перемагає Угорщина?

- Я не впевнений, переможе Угорщина чи ні. Але існує загальне розуміння, що права меншин потрібно поважати. Це говорить і Угода про асоціацію Україна-ЄС. Це важливий пункт, який ми побачимо в декларації. Я думаю, ми всі згодні з тим, що частина демократичної поваги також і повага прав меншин.

- А чи буде у фінальній декларації пункт про новий формат співпраці "Східне партнерство+"?

- З моєї точки зору, це не буде згадано у фінальній декларації, тому що ЄС хотів би зберегти інклюзивну форму Східного партнерства. Дійсно, у трьох країн є DCFTA. Саме це і відокремлює вас (від Білорусі, Вірменії та Азербайджану. – Авт.). Проте, цей процес (Східного партнерства – Авт.) залишиться інклюзивним. Це те, що ЄС спробує зробити (щоб не казати, що одні країни краще, а інші гірше. – Авт.).

- Але "Східне партнерство+" серед іншого передбачає можливість вступу до Митного союзу ЄС...

- Я не вважаю, що Митний союз з ЄС для України хороша ідея. Він зв'яже Україну торговими угодами ЄС, і не дозволить укладати власні угоди про вільну торгівлю з рештою світу. Він зобов'яже Україну прийняти умови угод ЄС з третіми країнами і відкрити для них свій ринок без доступу до їх ринків. Україна повинна бути дуже обережною в тому, чого просить. Про Митний союз з ЄС просять деякі чиновники з української Адміністрації або лобісти, але це не дуже гарна ідея для України.

- Також у фінальній декларації не буде пункту про перспективу членства для країн Східного партнерства. Ми знаємо, що його заблокували Нідерланди та Німеччина. Але чому?

- Щоб було зрозуміло, "перспектива членства" означає можливість стати членом ЄС. Також у нас є "європейський вибір і прагнення до членства" (саме таке формулювання і буде у фінальній декларації саміту. – Авт.). "Перспектива членства" ніколи не була частиною Східного партнерства. В України ніколи не було "перспективи членства". Що Україна мала – визнання Євросоюзом бажання України стати частиною ЄС, що означає прагнення і вибір України. Ми можемо побачити свого роду компроміс – європейські прагнення і вибір України будуть в декларації. Однак, з посиланням на рішення Ради ЄС грудня 2016-го, які стали результатом голландського референдуму. Це означає, що Угода про асоціацію не приведе до перспективи членства.

- Чому лідери ЄС і чути не хочуть про членство України в ЄС? Справа в Україні, ми ще не готові? Чи проблема в ЄС?

- Перспективи членства немає, тому що деякі держави-члени не хочуть, щоб ЄС далі розширювався на Схід. Все дуже просто: є держави-члени, які завжди були проти цього розширення за рахунок країн Східного партнерства. Так було весь час, це триває, а зараз ця опозиція ще сильніше.

- Опозиція?

- Для Франції, Іспанії та Італії можливість розширення за рахунок східних сусідів завжди була проблематичною. Вони не бачать в цьому чогось хорошого для ЄС або їх власних країн. Також останнім часом ми бачимо якусь "демократизацію" у зовнішній політиці ЄС: відбувся референдум в Нідерландах, і через його результати виникло ще більше обмежень з цього питання. Але в цілому деякі лідери ЄС вважають, що настав час для ЄС заглиблюватися, а не розширюватися. І насправді про розширення (ЄС. – Авт.) в форматі Східного партнерства ніколи не йшлося, і це стає все складнішим, що підтверджується і висновками Ради ЄС від грудня 2016 року. Таким чином, ви бачите, що обстановка не сприяє розширенню.

В цілому вам потрібен консенсус: усі держави-члени ЄС повинні погодитися гарантувати Україні перспективу членства. Зараз вони не хочуть. Це означає, що в України ні зараз, ні в найближчому майбутньому не буде перспективи членства. Однак теоретично членство можливо, тому що Україна європейська країна, а в Договорі Європейського Союзу (стаття 45) чітко вказано, що будь-яка європейська країна, якщо вона відповідає критеріям вступу, може стати членом ЄС.

- Критерії щодо антикорупції, судової системи...

- Думаю, саме тому розмови в ЄС багато в чому сфокусовані на виконанні Україною Угоди про асоціацію – величезна і дуже амбітна Угода, яку Україна взялася імплементувати. І ми знаємо, що Україна відстає від графіку імплементації за багатьма пунктами. Імплементація Угоди про асоціацію та DCFTA неодмінно допоможе Україні в перспективі членства.

- Чому ЄС так категорично налаштований проти "Плану Маршалла для України"? Вже були критичні заяви Йоханнеса Хана мовляв, ЄС і так реалізує величезний пакет макрофінансової допомоги Україні на 12,8 млрд євро.

- Ця концепція не є проблемою для ЄС. Незрозуміло, як цю ідею ввести в дію. У нас є план, запропонований Литвою. Але в нинішньому вигляді він не отримав підтримки. Це означає, що є сенс переглянути пропозиції. Думка опозиції (в ЄС. – Авт.) щодо пропозиції Литви пов'язана з тим, що Україні пропонується виділяти по 5 млрд євро на рік. Це величезна сума. Саме тому і виникла проблема з підтримкою цього плану. Може, є сенс почати з менш амбіційної суми, яку держави-члени все одно повинні будуть пояснити власним громадянам.

Тому ви і чуєте опозиційні голоси, мовляв, знаєте, ми вже стільки грошей в Україну вклали, навіщо нам вкладати більше? Це одна проблема. Друга стосується темпів реформ. ЄС вкладає в Україну стільки грошей, а де віддача, де результат? По-третє, європейці знають, що в кишенях деяких українців заховано багато грошей. Можливо, не в Україні, а на Мальті або на Кіпрі. Ось чому європейські чиновники можуть сказати: чому б деяким українцям не перевести свої гроші з Мальти до України? Я думаю, що ідея інвестиційного плану хороша, але її необхідно сформулювати переконливим чином, щоб отримати підтримку інституцій ЄС, фінансових інституцій і країн-членів ЄС. Необхідно провести додаткову роботу щодо впровадження цього інвестиційного плану.

Читайте також:

Реклама
Найважливіші та найцікавіші новини завжди під рукою
“Сьогодні” в Telegram Пiдпишись на RSS-канал

Рекомендації

Всі новини
Показати ще
Реклама
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Пряма трансляція
Щоденник незалежності 🇺🇦
статистика
Курс гривні СЬОГОДНІ

Валюта

Ціна (грн)

Долар США ($)

26.67

Євро (€)

31.29

Російський рубль (₽)

0.37

Погода
Прогноз на сьогодні
Дізнатися
COVID-19 в Україні
7 866 випадків за добу
Докладніше
Гороскоп
Твій гороскоп на сьогодні
Читати гороскоп
Сприятливі та небезпечні дні у вересні
Місячний календар
Скоро повний місяць

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти