Інтерв'ю з Зігмунтом Бердиховським: Найближчим часом ми побачимо зміну "антибандерівського" закону

15 березня 2018, 07:23

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Росія дуже потужна і багата країна і гратиме на найчутливіших питаннях, щоб розхитати дружбу України і Польщі

У польському Жешуві 13-14 березня відбувся 11-й щорічний форум "Європа-Україна". Його організатори ті ж, що й Економічного форуму в Криниці. Що тільки за ці два дні в Жешуві не обговорили: і економіку, і політику, і загрози з боку Росії, і наростаючу хвилю популізму в Європі, і виклики, які стоять перед НАТО.

Реклама

А в кулуарах не втомлювалися повторювати: Україні потрібна success story – успішна історія реформ, адже на одній війні далеко не заїдеш. Не тільки українці, а й європейці починають звикати до агресії Росії на Донбасі. І справа тут не тільки і не стільки в необхідності боротьби з корупцією, особливо у вищих ешелонах влади, скільки в інституційній слабкості України. На різних майданчиках ми просимо про додаткову фінансову допомогу, кредити, презентуємо "План Маршалла", а самі не можемо використовувати вже надані нам кошти.

Минулого листопада ми втратили третій транш макрофінансової допомоги на 600 млн євро. На кожному розі в Україні кричали, що взамін ЄС вимагав скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Але десятки журналістських розслідувань підтверджують, що ліс-кругляк і так вивозиться, незважаючи на мораторій, і замість того, щоб навести порядок у цій сфері і викорінити корупцію і схеми з вивезення лісу, політики звернулися до популізм, а Україна втратила 600 млн євро. Але чомусь про ще одну умову – запровадження автоматичної системи перевірки е-декларацій топ-політиків і чиновників – ніхто не говорить, тому що це непопулярне.

Відсутність success story і саботаж реформ вдало використовують євроскептики, популярність яких в ЄС тільки зростає. Багато з них пройшли на виборах до парламентів Німеччини, Італії, Франції та Австрії, активно відсуваючи європейське увагу від України. Політика наших найближчих сусідів останнім часом теж не подарунок, наприклад, польської правлячої партії "Право і справедливість", яка займається політизацією історії. Але разом з цим на форумі "Україна-Європа" в польському Жешуві експерти і політики констатували: так, в двосторонніх відносинах Польщі та України є проблеми, але позиція Києва могла б стати сильніше, якби за спиною була success story.

Підсумки форуму "Європа-Україна" і сьогоднішню напруженість між Україною і Польщею сайт "Сегодня" обговорив з головою Програмної ради Економічного форуму в Криниці, організатором форуму "Європа-Україна", Зігмунтом Бердиховським. На початку 80-х після введення в Польщі воєнного стану він активно брав участь у підпільній діяльності партії "Солідарність", за що був двічі заарештований і засуджений до позбавлення волі.

Реклама

- Давайте підсумуємо 11-й форум "Європа-Україна, чим він відрізняється від торішнього?

- Найважливіше, що цей форум відбувається. Я не думав, що ми колись опинимося в такій складній ситуації (Польща і Україна. – Авт.). Але важливо, що ми продовжуємо говорити. Зустріч в Жешуві хороша можливість для діалогу поляків і українців.

- Але все швидко змінюється. На економічному форумі в Криниці минулого року польські експерти і політики критикували Київ за, на їхню думку, політизацію історії та "бандеризацію" України. А тепер Польща своїми поправками до закону про Інститут національної пам'яті сама себе загнала в капкан. Так хто політизує історію?

- Насамперед потрібно не припиняти говорити, зустрічатися – діалог не повинен зупинятися. По-друге, і українцям, і полякам потрібно усвідомити, що з деяких питань їх погляди кардинально відрізняються. Але навіть незважаючи на це у Польщі та Україні стільки загальних і економічних, і політичних, і соціальних інтересів, що по різні боки барикад перебувати просто неможливо.

- Навіщо тоді потрібно було приймати такі скандальні поправки до закону про Інститут національної пам'яті?

Реклама

- Сьогодні в польській владі багато хто вважає, що цей закон потрібно змінити. І думаю, найближчим часом ми побачимо такі зміни (в польському Сеймі заявили, що якщо зміни і будуть, то не раніше, ніж через півтора місяці – Авт.). Я, на жаль, не депутат Сейму і не можу сказати, які саме поправки вноситимуться, але вони будуть. Взагалі я вважаю, що історія в польсько-українських відносинах не найважливіший аспект. Важливіша економіка, величезна кількість громадян України, які працюють в Польщі, наше прикордонне співробітництво.

В тренді
ЦРУ заявило про можливість військового вторгнення Росії в Україну

- Але соцопитування показують протилежне: за даними Центру дослідження громадської думки (CBOS) лише кожен четвертий поляк позитивно ставиться до українців. Це найгірший показник за останніх 10 років.

- Настрої, про які ми говоримо, швидко змінюються. На мій погляд, що найважливіше в цьому процесі – симпатія з боку тих, хто вже живе і працює в Польщі. Не потрібно звертати уваги на соцопитування. Існує велика симпатія поляків до українців, які важко працюють.

- Так, близько 1,5 млн українців зараз живуть і працюють в Польщі. Але економічні відносини України і Польщі залишають бажати кращого.

- Чому? А військове співробітництво (2016 року Київ і Варшава підписали протокол про військове співробітництво. – Авт.). Також ми говоримо про спільне виробництво (бойових. – Авт.) вертольотів, потягів (торік з'являлася інформація, що польський виробник PESA розглядає можливість виходу на український ринок. – Авт.). А стосовно українців, які працюють в Польщі, по-перше, ні для кого не секрет, що польська економіка розвивається швидкими темпами. За приростом іноземного капіталу минулого року Польща була в лідерах. А по-друге, багато поляків виїхало до інших країн Європи на заробітки – 1,5 мільйона поляків виїхали.

Реклама

- Але поляки ображаються на українців, мовляв, вони відбирають у поляків роботу...

- Ні, це абсолютна неправда. Польща сильно потребує робочої сили, немає ніякої конкуренції між поляками і українцями. Роботодавці хочуть, щоб робота виконувалася. А хто це робитиме, поляк чи українець, неважливо.

- У сьогоднішніх українсько-польських проблемах деякі бачать російський слід...

- Звісно. Росія дуже потужна і багата країна. Всі повинні розуміти, що вона гратиме на найчутливіших питаннях, щоб розхитати дружбу України і Польщі. У зв'язку з цим ми зараз не повинні дивуватися, що російська пропаганда спрямована на те, щоб посварити Україну і Польщу. Взяти, наприклад "Північний потік-2". Тут немає наївності Європи, це гра інтересів. Росія – величезна економіка, там можна заробити величезні гроші. Нічого спільного з політикою це не має – це звичайна гра бізнес-інтересів. Але мало хто в Європі розуміє, що не завжди бізнес з Росією безпечний.

- Але ж скандальну поправку до закон про Інститут національної пам'яті щодо України запропонував член праворадикальної партії "Кукіз "15", за яким, подейкують, стоїть Москва.

- Це неправда. Скажу так: завжди в нашому житті ми можемо зустріти людей, чиї думки і погляди з нашими не збігаються. Потрібно бути готовими до того, що такі думки і погляди з'являтимуться, але нам не обов'язково під ними підписуватися. Плюралізм і свобода вираження думки – основа демократії. Тому ми не можемо стверджувати, що за цими поправками стоїть Москва.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти