"План Маршалла" для ЄС: чому коронавірус все більше розколює Європу

13 квітня 2020 7:55

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Не виключено, що країни-члени ЄС можуть отримати допомогу у вигляді пільгових кредитів від Китаю

МВФ прогнозує найбільший обвал світової економікиз часів Великої депресії 1929-1933 років. Експерти кажуть, що пандемія коронавірусу призведе до падіння західних економік мінімум на 8%. Економічна криза, яка тільки набирає обертів, вже розділила країни ЄС. Іспанія та Італія, які більше за інших європейських країн постраждали від коронавірусу, наполягають на випуску "коронабондів" – європейських боргових облігацій для створення солідарного фонду. Тобто, по суті, щоб більш забезпечені члени ЄС заплатили за країни Півдня. Різко проти цього виступили Нідерланди, Австрія і Німеччина.

Реклама

Зрештою, з другої спроби міністри фінансів країн ЄС узгодили новий пакет допомоги на 540 млрд євро. Яким чином будуть розподілятися гроші, 23 квітня вирішать лідери ЄС. Тим часом глава Єврокомісії, ексміністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн вважає, що для подолання наслідків пандемії коронавірусу Євросоюзу знадобиться новий "план Маршалла". Але Америка навряд чи прийде на допомогу Європі, як після Другої світової. І парадокс у тому, що рятувальним кругом цілком міг би стати Китай.

Нового "плану Маршалла" не буде

План порятунку економік блоку або аналог "плану Маршалла" в ЄС почали обговорювати у березні відразу після закриття кордонів і жорсткого карантину.

"Нам потрібен "план Маршалла" для Європи. Необхідно інвестувати мільярди євро сьогодні, щоб запобігти катастрофі в майбутньому", – заявляла глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен.

Але, як виявилося пізніше, під новим "планом Маршалла" кожен в ЄС розумів щось своє. Фінансові проблеми розділили блок на два умовних табори: південний і північний. Перший раунд переговорів міністрів фінансів ЄС в ніч на 8 квітня, який розтягнувся на цілих десять годин, закінчився нічим. Каменем спотикання стали умови отримання країнами кредитів з фонду порятунку єврозони і випуск "коронабондів".

Реклама

"Єврооблігації не є ефективними і виправданими. Не слід забувати, що Німеччина теж повинна взяти новий борг. Єврооблігації приведуть до різкого погіршення нашої власної боргової ситуації і обмежать нашу здатність діяти", – різко висловився баварський прем'єр Маркус Содер.

Однак, як пишуть європейські ЗМІ, роль поганого поліцейського в переговорах міністрів фінансів ЄС зіграли Нідерланди, які навідріз відмовилися брати участь в колективному випуску "коронабондов", і, по суті, платити за інших.

"Фактично, на думку більшості економістів, у Німеччині більш ніж достатньо можливостей для маневру. Співвідношення держборгу до ВВП – ключовий критерій фінансового стану країни – впав нижче 60% в минулому році. Для порівняння, в США це співвідношення склало 107%, а в Італії – 135%. Іншими словами, Берлін міг би позичати величезні суми, щоб допомогти іншій частині Європи, не піддаючи небезпеці свою кредитоспроможність" , – пише видання Politico.

Відразу після демаршу Нідерландів, до яких приєдналися Австрія та Німеччина, прем'єр Італії Джузеппе Конте заявив: "Якщо ми не скористаємося можливістю вдихнути нове життя в європейський проєкт, то ризик провалу цілком реальний" . Хоча останні соцопитування в Німеччині показують, що 68% німців підтримують надання фінансової допомоги країнам ЄС, які найбільше постраждали від пандемії коронавірусу.

Експерти кажуть, що і до цього в ЄС була низка внутрішніх протиріч. Наприклад, міграційна і фінансово-економічна проблематика, загострення відносин з Польщею і Угорщиною.

"В ЄС накопичилися внутрішні проблеми. Плюс єдиного європейського центру протистояння пандемії коронавірусу немає. Основне навантаження лягає на національні уряди. Але, так чи інакше, перед спільною загрозоюи лідери ЄС прийдуть до спільної згоди і протиріччя будуть згладжені", – сказав сайту "Сьогодні" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

Про що домовилися

Реклама

У четвер увечері з другої спроби міністри фінансів ЄС узгодили план підтримки постраждалих від коронавірусу економік блоку на 540 млрд євро. Гроші підуть на підтримку малого і середнього бізнесу (200 млрд євро), компаніям (100 млрд євро), щоб їм не довелося звільняти своїх співробітників, і дешеві кредити (240 млрд євро) урядам з Європейського механізму стабільності.

Однак, як зазначають ЗМІ, міністри так і не домовилися створити тимчасовий фонд порятунку найбільш постраждалих європейських економік на 500 млрд євро. За словами міністра фінансів Франції Бруно Ле Мера, рішення про фінансування такого фонду може бути ухвалене в найближчі шість місяців. Близько 10 країн-членів ЄС (зокрема, Італія, Іспанія і Франція) наполягають, щоб цей фонд наповнювався за рахунок випуску "коронабондів". Північні країни ЄС на чолі з Нідерландами категорично проти. Очікується, що це питання лідери ЄС знову обговорять під час онлайн-конференції 23 квітня.

Тим часом європейські експерти справедливо заявляють, що не варто доводити до абсолютного падіння виробничих потужностей, як це було після Другої світової війни. За словами виконавчого директора Центру глобалістики "Стратегія XXI" Віталія Мартинюка, зараз Євросоюзу доведеться самостійно виходити з кризової ситуації. Не виключено, що країни-члени ЄС можуть отримати, якщо вже не отримують, пропозиції про допомогу у вигляді пільгових кредитів, наприклад, від Китаю. Сьогодні Китай надає допомогу окремим країнам Європи, наприклад, Італії, що зміцнює довіру до нього.

Віталій Мартинюк підкреслює, що завтра Китай може перетворити цю довіру в інвестиції і кредити, які з часом перетворяться на борги. Останні, в свою чергу, сформують залежність європейських країн від КНР і поширення китайських форм і правил ведення бізнесу та управління, альтернативних європейським.

"На таких побоюваннях і базується відмова Берліна від колективної заборгованості ЄС, Німеччина не хоче бути втягнутою в колективну залежність від Китаю через спільні борги. Однак, не всі країни готові "затягнути паски" і вдатися до ре-європеїзації виробництва. Адже це, своєю чергу, спричинить подорожчання багатьох товарів і негативно вплине на добробут європейців, але збільшить рівень зайнятості і дозволить уникнути посткоронавірусної залежності від КНР. Втім, ще в березні 2019 го в спільному комюніке Єврокомісії та Високого представника ЄС Китай був названий "системним конкурентом, який просуває альтернативні моделі управління". Тоді ж ЄС намагався запустити механізм моніторингу інвестицій на території ЄС, що було спрямоване проти Китаю, але не довів справу до кінця. На тлі коронавірусу, як оцінили експерти хорватського Інституту розвитку міжнародних відносин, в ЄС побоюються, що Китай може скористатися ситуацією і подолати опір ЄС китайським фінансово-економічним інтервенцій", – сказав сайту "Сьогодні" Віталій Мартинюк.


Яким буде світ після пандемії коронавірусу, дивіться в сюжеті "Сегодня":

Реклама

Всі подробиці в спецтемі Коронавірус

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти