Після пандемії: що буде з Шенгеном, безвізом і заробітчанами в ЄС

9 квітня 2020, 08:22

Віталій Рябошапка Віталій Рябошапка

За безвіз доведеться поборотися, а у заробітчан будуть проблеми

У той час як в ЄС все частіше ставиться питання, яким буде Євросоюз після пандемії і спровокованої нею економічної кризи, Україна хвилюють дещо інші питання. Наприклад, що буде з Шенгеном? Що буде з безвізом, до якого ми вже встигли звикнути? Чи зможуть українські заробітчани, які повернулися через епідемію до України, після закінчення карантину так само вільно повернутися на свої робочі місця в країнах ЄС? І підстави для занепокоєння є.

Реклама

Ще в березні президент Франції Еммануель Макрон в ході телефонної конференції глав держав-членів ЄС заявив про існуючі ризики для Шенгенської зони.

"На карту поставлено виживання Європейського проєкту. Ризик, з яким ми стикаємося, – це смерть Шенгену", – зазначив Макрон.

І це не просто слова. Сьогодні свободи пересування, гарантовані Шенгеном, обмежуються рішеннями національних урядів. Поки, ніби як, тимчасово. Наприклад, та ж Франція з 8 квітня ввела в'їзд за країни за спецдозволом. Для в'їзду з-за кордону (в тому числі кордону Франції з країнами ЄС) громадянам необхідно буде вказати причини і цілі поїздки.

Замість біометричних будуть "біопаспорти"

Однак не факт, що, навіть коли епідемія піде на спад, відкриття кордонів відбудеться настільки ж швидко, як відбувалося їх закриття. Як мінімум експерти говорять про жорсткіший контроль за пересуванням громадян іноземних держав з ЄС як національними урядами, так і Євросоюзом загалом.

"Не виключено збереження часткового контролю за в'їздом і навіть заборони в'їзду. Це може бути. Адже ми не знаємо, скільки буде хвиль епідемії, тому не виключено кілька фаз посилення і послаблення контролю. Але вже зараз зрозуміло, що в перспективі ті, хто, наприклад, працюватиме в країнах ЄС, повинні будуть погоджуватися на певний доступ до особистих даних, що стосуються здоров'я. У тому числі погоджуватися давати показання про своє самопочуття в режимі реального часу – за допомогою датчиків і так далі. Це не питання завтрашнього дня. Але зараз тривають дискусії про можливість впровадження такої практики. Я не хочу нікого лякати, не кажу, що це станеться завтра чи післязавтра. Але вважаю, що наш безвіз працюватиме в майбутньому не за біометричними паспортами, а назвемо їх "біопаспортами", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" ексголова МЗС України Павло Клімкін.

Реклама

Політолог Володимир Фесенко також вважає, що наслідком пандемії стане посилення контролю за пересуванням в ЄС.

"Ми поки цей момент недооцінюємо, але про це вже триває активна дискусія. Посилення загального контролю, використання додаткових форм контролю за пересуванням (в тому числі за допомогою датчиків розпізнавання осіб, за допомогою телефонів, QR-кодів) – у мене немає сумнівів, що це лише питання часу. Простого повернення до ситуації, яка була до карантину, точно не буде", – розповів Володимир Фесенко в коментарі сайту "Сьогодні".

За збереження безвізу доведеться поборотися

Асоційований аналітик Центру "Нова Європа" Катерина Зарембо відзначила в коментарі сайту "Сьогодні", що прогнозувати майбутнє Шенгену потрібно дуже обережно.

"Якщо ми говоримо про Шенген, то я б тут була дуже обережна. Оскільки ми не знаємо, як довго буде обмежено транспортне сполучення, як швидко країни ЄС відкриють кордони всередині ЄС. Це залежатиме від того, наскільки вони довірятимуть один одному в тому, що кожна з країн зможе зберігати епідситуацію на рівні, що не загрожуватиме сусіднім країнам. Чи буде подібна довіра до сусідів, що не входять до ЄС? Думаю, великої довіри тут не буде", – сказала Катерина Зарембо.

У той же час Володимир Фесенко акцентує, що просто так змінити правила і угоди ніхто не зможе – все це буде предметом переговорів.

"Звісно, зараз ніхто не може точно сказати, що буде не тільки з безвізом, але і, наприклад, з Шенгеном. З високою ймовірністю обмеження, причому досить жорсткі, будуть. І перегляд законодавства ЄС буде. Інше питання, що це просто так не можна переглянути, будуть якісь переговори. Тому до цього треба готуватися. Будемо реалістами: нашій дипломатії треба бути готовими до такого сценарію і думати про якісь компромісні варіанти. Щоб, нехай з якимись обмеженнями, але зберегти для України безвіз", – каже Володимир Фесенко.

Читайте також: "Дешевих квитків вже не буде": коли авіакомпанії відновлять польоти

Чи зможуть заробітчани повернутися до Європи

Для мільйонів українських заробітчан актуальним залишається питання, чи зможуть вони повернутися на роботу до ЄС. Тут думки експертів "Сьогодні" дещо відрізняються. Якщо хтось вважає, що попит на дешеву робочу силу в Європі в період економічної кризи тільки зросте, інші вказують на обмеження можливостей для заробітчан.

Реклама

Як заробітчани поверталися до України з початком карантину, дивіться на відео:

"Частина мігрантів, які мають трудову візу, думаю, зможуть без проблем повернутися, коли ситуація заспокоїться, і відновиться робота бізнесу. Всім іншим треба бути готовим, що варіанти з нелегальною працею будуть ускладнені, менше буде можливостей виїхати до Європи", – каже Володимир Фесенко.

За його словами, з високою часткою ймовірності через економічну кризу і карантинні питання будуть збережені і відтворені – не в повному обсязі, але частково – багато з існуючих зараз в ЄС обмежень. Тому ймовірність зайнятості в Європі дещо скоротиться, порівняно з докарантинним періодом.

"Спроби найняти нелегалів і працевлаштуватися нелегально, безумовно, будуть. Інше питання, що з боку держав ЄС буде набагато жорсткіший контроль. Одна справа – коли нелегали працювали в умовах "мирного часу". Інша справа – після такої потужної пандемії, яка наклала відбиток на все. Прикордонний контроль, навіть всередині ЄС, думаю, посилюватиметься. І вважаю, що кількість трудових мігрантів скоротиться. Плюс в ЄС зростатиме безробіття. Можливість знайти роботу скоротиться", – зазначає Володимир Фесенко.

Асоційований аналітик Центру "Нова Європа" Катерина Зарембо в коментарі сайту "Сьогодні" також акцентує, що повернення заробітчан буде прямо пов'язане з попитом на робочу силу. Повернутися чи ні вони зможуть залежно від наявності робочих місць.

"Економічна криза в ЄС вже триває, робочих місць буде менше. Відповідно, менше людей зможуть повернутися працювати в Євросоюзі. Але це навскидку. Тому що, з іншого боку, ми бачимо зараз, що є проблеми у Німеччині з працівниками в сільському господарстві. Раніше там працювали заробітчани, зараз вони виїхали. А замінювати їх німцями самі роботодавці не поспішають, оскільки хочуть наймати людей, які працювали, які знають, що і як робити", – каже Катерина Зарембо.

Робота буде, проте є одне "але"

Павло Клімкін, в свою чергу, вважає, що після епідемії попит на працю українців у Європі навіть зросте.

"Думаю, відновлення економіки (в ЄС. – Ред.) відбудеться досить швидко. І я вважаю, що після пандемії до країн ЄС поїде працювати навіть більше українців, ніж працювали раніше. Це пов'язано з кількома причинами. Наприклад, з тим, що рівень зарплат в ЄС, звичайно, знизиться. І багато європейців працюватимуть в такій ситуації на деяких ділянках, скажімо так, без бажання. Відповідно, для українців з'являться нові шанси", – каже Павло Клімкін.

У той же час, за його словами, зростуть ризики того, що українців вважатимуть за краще наймати нелегально.

"Тут я бачу велику проблему. Наскільки ви знаєте, останніми роками постійно збільшувалася частина громадян України, працевлаштованих в ЄС легально, які мають всі пакети соцзахисту. Але в майбутньому, боюся, якщо відновлення економіки ЄС піде складно, є ризик того, що збільшиться кількість нелегальних працівників. Багато українців легальну роботу знайти не зможуть. А у роботодавців буде інтерес брати українців нелегально. Це буде дуже вигідно. Тобто поїде на роботу більше українців. Але, на жаль, я цього дуже боюся, що вони працюватимуть нелегально, не маючи соціальних гарантій", – каже Павло Клімкін.

Реклама

За його словами, Україна вже зараз повинна підготувати стратегію, як працювати з країнами ЄС в нових реаліях, як обмінюватися інформацією, що робити політично, щоб українці все ж працювали легально.

"Це завдання на найближчі два-три роки. За різними підрахунками, наші громадяни, які працюють за кордоном, щорічно переводять 12-15 мільярдів доларів до нашої країни. І питання їх легального працевлаштування дуже важливе для України", – каже Павло Клімкін.


Тим часом, рівень безробіття зростає і в Україні. Які вакансії зараз є на ринку, дивіться в сюжеті:

Всі подробиці в спецтемі Коронавірус

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти