Франція оговтується від жахливого нападу, що стався у вівторок ввечері на Різдвяному ярмарку в Страсбурзі. Неодноразово засуджений 29-річний житель Страсбурга, якого в понеділок вранці повинні були затримати за вбивство, відкрив вогонь по людях прямо в центрі міста. Загинули двоє осіб, ще 14 отримали поранення. Поліція поки не підтверджує, що це був теракт, але прямо цього і не заперечує.
За словами французьких оглядачів і аналітиків, цей жахливий напад стався в розпал протестів "жовтих жилетівв" і гострої політичної кризи, яку переживає президентська вертикаль. Третю добу Франція обговорює "тринадцять хвилин Макрона" – саме стільки тривало його довгоочікуване звернення до французів в понеділок увечері. Це був перший публічний спіч президента Республіки після чотирьох тижнів "катастрофічних для бізнесу та економіки", як їх назвав міністр фінансів Франції, акцій протестів "жовтих жилетів". На перші акції наприкінці листопада люди вийшли проти підвищення цін на бензин і введення екологічного податку. Але незабаром протести переросли в справжній хаос і беззаконня. Сотні заарештованих, понад 1400 поранених і п'ять загиблих – такий підсумок місяця протестів, в яких побачили російський слід. І майбутні вихідні стануть ще одним тестом для Макрона і всього французького уряду.
Франція підраховує збитки
Протести "жовтих жилетів" (назва походить від жовтих світловідбивних жилетів, які, згідно із законом, повинні возити з собою всі водії і надягати в разі поломки транспортних засобів або інцидентів на дорогах) у Франції тривають вже місяць, і кожна нова хвиля стає все запеклішою. Перші масштабні акції по всій Франції прокотилися 17 листопада, відразу після анонсованого урядом підвищення з 1 січня 2019 року акцизів на бензин, дизель і машинну оливу. На вулиці вийшло понад 280 тис осіб. Мітингувальники перекривали основні "артерії" міст, автомагістралі, влаштовували акції протестів біля заправок і нафтобаз. За оцінками французьких економістів, через підвищення акцизів ціна на бензин і дизель злетіла б мінімум на 30%, що, в свою чергу, торкнулося б інтереси близько 20 млн водіїв і фермерів.
Але навіть незважаючи на настільки значне число французів, яких нові паливні акцизи стосувалися безпосередньо, уряд і президент не поспішали йти на поступки. Багато європейських ЗМІ, описуючи протестну хвилю у Франції, пояснювали, що Макрон – "президент багатих" – тому він так довго не йшов на поводу у вимог "жовтих жилетів". Але саме це, як пишуть європейські аналітики, і зіграло з ним злий жарт. Президент Республіки занадто довго вичікував, сподіваючись, що протест зійде нанівець. Не допомогла навіть проміжна міра уряду відмовитися від підвищення акцизів на паливо 5 грудня.
Мирні протести, як їх спочатку називали представники "жовтих жилетів", запевняючи, що у них немає лідера, переросли в справжні вуличні бої. Агресивні протестуючі трощили й грабували, в буквальному сенсі, все на своєму шляху: люксові бутіки Louis Vuitton і Dior, всесвітньо відому мережу кав'ярень Starbucks і багато магазинів з технікою. За оцінками Міністерства фінансів Франції, через масштабні акцій протестів економічне зростання Франції в останньому кварталі цього року сповільниться на 0,1%. А ось в грошовому еквіваленті втрати власників готелів, кафе і магазинів, особливо в центрі Парижа, виглядають куди переконливіше. За оцінками французької Федерації торгівлі та дистрибуції, ця сума перевалила за 1 млрд євро.
За оцінками французької преси, перше за весь час протестів 13-хвилинне звернення Еммануеля Макрона в прямому ефірі увечері 10 грудня подивилися більше 23 мільйонів осіб. Серед пропозицій президента:
- - підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2019 року на 100 євро на місяць;
- - щорічна премія;
- - відмова від податку на оплату за години понаднормової праці;
- - відмова від оподаткування виплат пенсіонерам, які отримують менше 2 тис євро на місяць;
- - відмова від підвищення цін на електрику і газ в зимовий період.
Щоправда, всі ці обіцянки Макрона можуть збільшити дефіцит бюджету на 10 млрд євро, чим, в свою чергу, Париж може порушити фіскальні правила ЄС. Але навіть ці, здавалося б, значні поступки з боку адміністрації Макрона і уряду Франції "жовтим жилетам" не сподобалися. "Погода погана, як і цей уряд", – цитує France 24 протестуючих на Єлисейських полях в Парижі, які, крім скасування левової частини податків, тепер вимагають ще й відставки самого Еммануеля Макрона.
Еммануель Макрон під час телезвернення. Фото: AFP
Хто стоїть за "жовтими жилетами"
Судячи з усього, надзвичайний економічний і соціальний стан у Франції, про який Еммануель Макрон також оголосив в своєму відеозверненні в понеділок увечері, закінчиться не скоро. Адже оцінюючи реакцію представників руху "жовтих жилетів", поступок з боку уряду і президентської адміністрації їм мало.
"Промова Макрона була досить непоганою, він розставив правильні акценти і сказав про потрібні речі, яких дійсно чекали люди. Але він втратив потрібний момент в цій дискусії: протести починалися проти підвищення податків, а зараз люди стали вимагати більшого. Тому пропозиції Макрона, найімовірніше, край протестам не покладуть. Та й тон самих протестів вже набув особистісний характер (проти Макрона. – Авт.). Але подивимося, як теракт в Страсбурзі вплине на те, що відбувається", – сказав сайту "Сегодня" асистент директора Інституту політичних досліджень Парижа SciencesPo Флоран Парментьє.
Варто ще згадати і про сам характер протестів, які останнім часом сильно радикалізувалися. За словами французьких експертів, до руху "жовтих жилетів" примкнули не тільки крайні ліві і крайні праві проросійські французькі політики Марін Ле Пен і Жан-Люк Меланшон, а й відверті провокатори, які підпалювали машини і розбивали вітрини магазинів. Французька преса, як і раніше, вказує на те, що у протестного руху немає лідерів і їх вимоги досі не узгоджені. І такою ситуацією вчасно скористалася Москва. Європейські та українські ЗМІ простежили ланцюжок зв'язку російських акаунтів в Facebook і Twitter з появою 25 фейкових вимог руху "жовтих жилетів", серед яких, зокрема, вихід Франції з НАТО і ЄС.
Тому стверджувати, що за радикалізацією протестних настроїв у Франції з самого початку стояла Москва, не варто. Але те, що Росія вчасно скористалася ситуацією, як і крайні ліві та крайні праві французькі політики, безперечний факт. І як раз з ними, за словами депутата французького парламенту, члена комітету з оборони Філіпа Мішель-Клейсбауера (з партії "Демократичний рух" – партнер політсили Макрона "Вперед, Республіко!"), тепер і доведеться знайти спільну мову.
"Нам ще належить з ними поборотися", – сказав сайту "Сегодня" Філіп Мішель-Клейсбауер.
Ну а для Еммануеля Макрона особисто протестна хвиля "жовтих жилетів" – справжнісінький поворотний момент його президентства.
"Головне завдання Макрона на сьогодні – відновити довіру і популярність. Звісно, запропоновані ним заходи дещо заспокоюють публіку, але не відновлюють довіри до нього. Макрон не зміг зреагувати в потрібний момент, коли ця криза тільки починалася, випустивши джина з пляшки. За цим послідували інші вимоги, які з самого початку не стосувалися цього протесту. Тому завдання номер один для Макрона – відновити довіру народу, тому що зараз у нього дуже низький рейтинг", – сказав сайту "Сегодня" старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра.
Останні соцопитування показують, що зараз у Еммануеля Макрона найнижчий рейтинг за всі його 18 місяців президентства – 26%. Не кращі справи з рейтингом і у його партії "Вперед, Республіко!", і це напередодні виборів до Європарламенту. За словами Флорана Парментьє, протести "жовтих жилетів" на цих вихідних стануть черговим тестом для Макрона.
"Але, як би це парадоксально звучить, якщо рух "жовтих жилетів" зайде в політику, для Макрона це дуже хороша новина, оскільки вони зможуть відтягнути голоси у Марін Ле Пен і Жан-Люка Меланшона", – підсумував експерт.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми