Візит президента Польщі: з якими сигналами Анджей Дуда їде до України

13 грудня 2017, 07:40

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

За словами експертів, не варто очікувати, що новий прем'єр щось кардинально змінить в позиції Польщі щодо України

Сьогодні, 13 грудня, до Харкова з робочим візитом приїжджає президент Польщі Анджей Дуда. Він вшанує пам'ять убитих НКВС польських солдатів, похованих на Кладовищі жертв тоталітаризму, а з Петром Порошенком обговорить ситуацію на Донбасі. З 17 січня Польща вступить в права непостійного члена Ради безпеки ООН, де може бути розглянуто питання про миротворців на Донбасі. Тому, за словами польського президента, під час його візиту до Харкова потрібно детально обговорити це з Порошенком, зустрітися зі спостерігачами ОБСЄ і представниками ПРООН.

Реклама

Але не можна закривати очі і на те, що візит Дуди до України відбувається на тлі триваючого "історичного" конфлікту Києва та Варшави, а також кадрових перестановок в польському уряді. Дуда вже призначив нового прем'єра Матеуша Моравецького, який в уряді Беати Шидло обіймав пост віце-прем'єра і міністра фінансів. А крісло головного критика України, голови польського МЗС Вітольда Ващиковського, може зайняти держсекретар канцелярії президента Кшиштоф Щерський. Чого Україні чекати від нового польського уряду і коли можна очікувати потепління відносин, з'ясовував сайт "Сегодня".

Чому Качинський вибрав Моравецького

Чутки про можливі кадрові перестановки в польському уряді ходили вже давно. І, як уже писав "Сегодня", скандальні і образливі заяви голови польського МЗС Вітольда Ващиковського на адресу України були пов'язані почасти й з тим, що він збирається йти в самостійне політичне плавання. Ващиковського в польському уряді називали головним "яструбом" українського порядку. На жорсткі висловлювання він не скупився, повторюючи за головою правлячої партії "Право і справедливість" Ярославом Качинським, що з Бандерою і УПА на Україну в ЄС не чекають.

За словами польських експертів, питання України і, здебільшого, зовнішньої політики Ярослав Качинський замкнув на собі. Саме від нього виходять сигнали про нібито "бандеризацію" України після декомунізації і звинувачення в однобокій інтерпретації загальної історії. Кандидатура Качинського довгий час розглядалася як заміна Беати Шидло на прем'єрській посаді, яка оголосила про відставку 7 грудня. Але потім в "ПіС" зійшлися на 49-річному технократі, віце-прем'єрі і міністра фінансів Матеуші Моравецькому, синові польського дисидента і депутата Сейму Корнеля Моравецького.

Саме завдяки стратегії економічного розвитку Моравецького вдалося досягти сталого економічного зростання, збільшення профіциту польського бюджету і навіть відмовитися від кредиту МВФ. За його ініціативи запустили програму допомоги багатодітним родинам (в тому числі й іноземцям) "Rodzina 500+": держава виплачує по 500 злотих на місяць на дитину, починаючи з другої. Цілком очевидно, що перед парламентськими виборами 2019-го польський уряд піде на чергове збільшення соцстандартів, саме тому Качинський і зробив ставку на Моравецького.

Реклама

"Зміна прем'єра планувалася вже деякий час – в Польщі вже зараз готуються до передвиборної кампанії і на посаді прем'єра потрібна з одного боку, зручна, а з іншого – приваблива і для внутрішньої, і для зовнішньої аудиторії фігура", – сказала сайту "Сегодня" заступник директора центру "Нова Європа" Катерина Зарембо.

Щоправда, за її словами, не варто очікувати, що новий прем'єр щось кардинально змінить в позиції Польщі щодо України. "По-перше, українське портфоліо в польському політикумі ведуть особисто Дуда і міністр закордонних справ. Незалежно від того, збереже Ващиковський посаду в новому році, у правлячої партії Польщі є консенсус щодо українського вектора зовнішньої політики, тому на цю посаду неможливо призначення людини, чия риторика і дії б суперечили", – підсумувала Катерина Зарембо.

Свого першого після призначення робочого дня 8 грудня новий прем'єр тут же приступив до роботи, заявивши, що відносини з Україною необхідно будувати на історичній правді, але не можна забувати про такі події як "геноцид на Волині". А от українських "заробітчан" в Польщі Моравецький назвав біженцями. Хоча в кризові періоди, коли Вітольд Ващиковський вдавався в відверто образливу для Києва риторику, саме Матеуш Моравецький знижував градус напруги, заявляючи, що "треба організувати тепле запрошення до Польщі для сотень тисяч українських працівників".

В тренді
Рай для вакцинованих в США – скасували маски і дистанцію
Фото: REUTERS/Francis Mascarenhas
В тренді
Хезболла вступає у війну? Ізраїль обстріляли ракетами з Лівану
Фото: REUTERS/Amir Cohen
В тренді
Іспанія відкриває кордони для туристів – на українців теж чекають
Фото: REUTERS/Vincent West

"Польща, приймаючи українських біженців, допомагає розвантажити напругу на східному фланзі ЄС. Польща прийняла дуже багато біженців з України, де триває війна. Єврокомісія ніби не помічає, що на Сході України війна, там гинуть тисячі людей", – заявив Матеуш Моравецький відразу після призначення прем'єром.

Експерти тим часом радять занадто не драматизувати подібні заяви. "Він технократ і висуванець "Права і справедливості", і було б дивно очікувати від нього іншої лексики. До того ж пріоритетом нового польського прем'єра буде боротьба за економічне зростання і спроба поліпшити відносини Польщі та її партнерів в ЄС", – сказав "Сегодня" політичний експерт, доцент НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. І Сікорського" Євген Магда.

Хто замінить Ващиковського

Реклама

За Конституцією Польщі, у нового прем'єра є два тижні на представлення нового складу уряду, яке у понеділок 11 грудня о президентському палаці Анджей Дуда офіційно і призначив, помітивши, однак, що на цьому кадрові перестановки не закінчуються. Так, Беата Шидло залишається працювати в уряді на посаді третього віце-прем'єра. Петро Глинський залишився віце-прем'єром, міністром культури і національної спадщини, Ярослав Говін – віце-прем'єром, міністром науки та вищої освіти, а Маріуш Блащак – міністром внутрішніх справ і адміністрації.

Зберіг своє крісло і міністр національної оборони Антоні Мацеревич, хоча за інформацією польської преси і словами польських експертів, з високою часткою ймовірності Мацеревич піде. Як і Вітольд Ващиковський – в його відставці польські ЗМІ та експерти не сумніваються. На його місце пророкують держсекретаря канцелярії президента Кшиштофа Щерського, який, як і Моравецький, вже встиг відзначитися заявами на адресу України. За його словами, український політикум припуститься великої помилки, якщо не скасує заборону польським історикам на пошук і ексгумацію поляків, похованих на Волині. Але найголовніше Щерський заявив, що якщо дійде до ситуації, в якій Європа буде змушена вибирати між Україною і Росією, інші столиці, на які розраховує сьогодні Київ, виберуть Москву.

"При такому розвитку подій, українська влада звернеться до країн Східної Європи за допомогою, як це було під час першого і другого Майданів. Але Польща вже може не підтримати Україну так, як робила це раніше", – заявив Кшиштоф Щерський.

У такій ситуації, за словами Євгена Магди, в Україні має бути розуміння, що в доступному для огляду майбутньому жоден міністр закордонних справ Польщі не дозволить собі публічних реверансів щодо нашої країни. "Така логіка політичного протистояння в сусідній державі, де "ПіС" нервово реагує на заяви свого давнього опонента Дональда Туска (президента Європейської ради. – Авт.), який вже на початку 2019 року може повернутися до польської політики. Українсько-польським відносинам не вистачає прагматизму і готовності говорити про позитивне у відносинах, якого насправді не менше, ніж проблем і протиріч", – вважає експерт.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти