Візит президента Польщі: з якими сигналами Анджей Дуда їде до України

Сьогодні, 13 грудня, до Харкова з робочим візитом приїжджає президент Польщі Анджей Дуда. Він вшанує пам'ять убитих НКВС польських солдатів, похованих на Кладовищі жертв тоталітаризму, а з Петром Порошенком обговорить ситуацію на Донбасі. З 17 січня Польща вступить в права непостійного члена Ради безпеки ООН, де може бути розглянуто питання про миротворців на Донбасі. Тому, за словами польського президента, під час його візиту до Харкова потрібно детально обговорити це з Порошенком, зустрітися зі спостерігачами ОБСЄ і представниками ПРООН.

Але не можна закривати очі і на те, що візит Дуди до України відбувається на тлі триваючого "історичного" конфлікту Києва та Варшави, а також кадрових перестановок в польському уряді. Дуда вже призначив нового прем'єра Матеуша Моравецького, який в уряді Беати Шидло обіймав пост віце-прем'єра і міністра фінансів. А крісло головного критика України, голови польського МЗС Вітольда Ващиковського, може зайняти держсекретар канцелярії президента Кшиштоф Щерський. Чого Україні чекати від нового польського уряду і коли можна очікувати потепління відносин, з'ясовував сайт "Сегодня".

Чому Качинський вибрав Моравецького

Чутки про можливі кадрові перестановки в польському уряді ходили вже давно. І, як уже писав "Сегодня", скандальні і образливі заяви голови польського МЗС Вітольда Ващиковського на адресу України були пов'язані почасти й з тим, що він збирається йти в самостійне політичне плавання. Ващиковського в польському уряді називали головним "яструбом" українського порядку. На жорсткі висловлювання він не скупився, повторюючи за головою правлячої партії "Право і справедливість" Ярославом Качинським, що з Бандерою і УПА на Україну в ЄС не чекають.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За словами польських експертів, питання України і, здебільшого, зовнішньої політики Ярослав Качинський замкнув на собі. Саме від нього виходять сигнали про нібито "бандеризацію" України після декомунізації і звинувачення в однобокій інтерпретації загальної історії. Кандидатура Качинського довгий час розглядалася як заміна Беати Шидло на прем'єрській посаді, яка оголосила про відставку 7 грудня. Але потім в "ПіС" зійшлися на 49-річному технократі, віце-прем'єрі і міністра фінансів Матеуші Моравецькому, синові польського дисидента і депутата Сейму Корнеля Моравецького.

Саме завдяки стратегії економічного розвитку Моравецького вдалося досягти сталого економічного зростання, збільшення профіциту польського бюджету і навіть відмовитися від кредиту МВФ. За його ініціативи запустили програму допомоги багатодітним родинам (в тому числі й іноземцям) "Rodzina 500+": держава виплачує по 500 злотих на місяць на дитину, починаючи з другої. Цілком очевидно, що перед парламентськими виборами 2019-го польський уряд піде на чергове збільшення соцстандартів, саме тому Качинський і зробив ставку на Моравецького.

"Зміна прем'єра планувалася вже деякий час – в Польщі вже зараз готуються до передвиборної кампанії і на посаді прем'єра потрібна з одного боку, зручна, а з іншого – приваблива і для внутрішньої, і для зовнішньої аудиторії фігура", – сказала сайту "Сегодня" заступник директора центру "Нова Європа" Катерина Зарембо.

Щоправда, за її словами, не варто очікувати, що новий прем'єр щось кардинально змінить в позиції Польщі щодо України. "По-перше, українське портфоліо в польському політикумі ведуть особисто Дуда і міністр закордонних справ. Незалежно від того, збереже Ващиковський посаду в новому році, у правлячої партії Польщі є консенсус щодо українського вектора зовнішньої політики, тому на цю посаду неможливо призначення людини, чия риторика і дії б суперечили", – підсумувала Катерина Зарембо.

Свого першого після призначення робочого дня 8 грудня новий прем'єр тут же приступив до роботи, заявивши, що відносини з Україною необхідно будувати на історичній правді, але не можна забувати про такі події як "геноцид на Волині". А от українських "заробітчан" в Польщі Моравецький назвав біженцями. Хоча в кризові періоди, коли Вітольд Ващиковський вдавався в відверто образливу для Києва риторику, саме Матеуш Моравецький знижував градус напруги, заявляючи, що "треба організувати тепле запрошення до Польщі для сотень тисяч українських працівників".

"Польща, приймаючи українських біженців, допомагає розвантажити напругу на східному фланзі ЄС. Польща прийняла дуже багато біженців з України, де триває війна. Єврокомісія ніби не помічає, що на Сході України війна, там гинуть тисячі людей", – заявив Матеуш Моравецький відразу після призначення прем'єром.

Експерти тим часом радять занадто не драматизувати подібні заяви. "Він технократ і висуванець "Права і справедливості", і було б дивно очікувати від нього іншої лексики. До того ж пріоритетом нового польського прем'єра буде боротьба за економічне зростання і спроба поліпшити відносини Польщі та її партнерів в ЄС", – сказав "Сегодня" політичний експерт, доцент НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. І Сікорського" Євген Магда.

Хто замінить Ващиковського

За Конституцією Польщі, у нового прем'єра є два тижні на представлення нового складу уряду, яке у понеділок 11 грудня о президентському палаці Анджей Дуда офіційно і призначив, помітивши, однак, що на цьому кадрові перестановки не закінчуються. Так, Беата Шидло залишається працювати в уряді на посаді третього віце-прем'єра. Петро Глинський залишився віце-прем'єром, міністром культури і національної спадщини, Ярослав Говін – віце-прем'єром, міністром науки та вищої освіти, а Маріуш Блащак – міністром внутрішніх справ і адміністрації.

Зберіг своє крісло і міністр національної оборони Антоні Мацеревич, хоча за інформацією польської преси і словами польських експертів, з високою часткою ймовірності Мацеревич піде. Як і Вітольд Ващиковський – в його відставці польські ЗМІ та експерти не сумніваються. На його місце пророкують держсекретаря канцелярії президента Кшиштофа Щерського, який, як і Моравецький, вже встиг відзначитися заявами на адресу України. За його словами, український політикум припуститься великої помилки, якщо не скасує заборону польським історикам на пошук і ексгумацію поляків, похованих на Волині. Але найголовніше Щерський заявив, що якщо дійде до ситуації, в якій Європа буде змушена вибирати між Україною і Росією, інші столиці, на які розраховує сьогодні Київ, виберуть Москву.

"При такому розвитку подій, українська влада звернеться до країн Східної Європи за допомогою, як це було під час першого і другого Майданів. Але Польща вже може не підтримати Україну так, як робила це раніше", – заявив Кшиштоф Щерський.

У такій ситуації, за словами Євгена Магди, в Україні має бути розуміння, що в доступному для огляду майбутньому жоден міністр закордонних справ Польщі не дозволить собі публічних реверансів щодо нашої країни. "Така логіка політичного протистояння в сусідній державі, де "ПіС" нервово реагує на заяви свого давнього опонента Дональда Туска (президента Європейської ради. – Авт.), який вже на початку 2019 року може повернутися до польської політики. Українсько-польським відносинам не вистачає прагматизму і готовності говорити про позитивне у відносинах, якого насправді не менше, ніж проблем і протиріч", – вважає експерт.