Всі проти Росії: як і за що Кремль душать санкціями

15 червня 2020, 07:00

Віталій Рябошапка Віталій Рябошапка

Незважаючи на марні спроби Кремля послабити режим санкцій, число і сила санкцій лише збільшуються

Незважаючи на значні зусилля, яких докладає Кремль, щоб хоч на символічному рівні послабити санкційний тиск Заходу, петля санкцій лише все тугіше затягується на шиї режиму Володимира Путіна. На початок червня Москва стояла перед загрозою введення або продовження низки санкцій. Причому ці санкції ініціювалися різними країнами і з абсолютно не залежних одна від одної причин. Крим, "Північний потік-2", хакерська атака на Бундестаг – це лише короткий список.

Крим Росії не прощають

Реклама

У середу, 10 червня, посли країн ЄС ухвалили рішення про продовження санкцій, затверджених ще в 2014 році у відповідь на анексію Росією Криму. Санкції передбачають заборону на інвестиції в анексований Крим і стосуються цілих секторів економіки півострова. Зокрема, мова про транспортну галузь, енергетику, телекомунікації, туризмі і так далі. Заборона поширюється не тільки на інвестиції, а й на технології та товари, що особливо відчутно для Росії.

Приймаючи рішення про введення санкцій, у 2014 році ЄС залишив для Росії широке поле для відступу. По суті, санкції вводилися на рік з перспективою пролонгації. Це дозволяло Євросоюзу більш гнучко реагувати на кроки Кремля назустріч, якби такі були зроблені. Зрозуміло, в питанні Криму цього не сталося ні в 2015-му, ні в наступні роки. Тому санкції щороку продовжували. Так вчинили і в нинішньому році, незважаючи на спроби Москви домогтися скасування режиму санкцій.

Як Кремль хотів під шумок від санкцій позбутися

У березні Європу і Америку охопила епідемія COVID-19, і Москва вважала це чудовим приводом для того, щоб спробувати позбутися від санкцій. Як "інформаційного тарана" Кремль використовував заклик генсека ООН Антоніу Гутерріша до лідерів "Великої двадцятки" зняти санкції в період пандемії.

"Я закликаю до скасування санкцій, введених стосовно країн, щоб забезпечити їм доступ до продовольства, основних медичних товарів і медичної допомоги в боротьбі з COVID-19" , – відзначав Гутерріш у своєму листі, направленому лідерам G-20 напередодні відеосаміта "двадцятки".

Реклама

G-20 заклик проігнорували, але Москва моментально вхопилася за слова Генсека ООН. Вже на початку квітня, швидко зібравши "групу підтримки" з 27 країн (переважно залежних від Росії), Москва подала на розгляд Генасамблеї ООН проєкт резолюції, спрямованої нібито на боротьбу з коронавірусом. Але насправді ключовим елементом документа було скасування санкцій. При цьому в Кремлі вважали за краще не помітити попередню заяву Гутерріша про те, що крім практики санкцій необхідно припинити і збройні конфлікти.

Як і у випадку з G-20, трюк не пройшов, Україна першою висунула протест проти проекту, потім до нього приєдналися наші союзники – США, ЄС, Велика Британія, Грузія. В результаті Генасамблея затвердила інший проєкт резолюції, спрямований дійсно на боротьбу з пандемією.

Однак те, що сталося, ясно показало: Москва прагне позбутися від санкцій будь-яким способом. За винятком хіба що єдино дієвого – припинити самій порушувати міжнародне законодавство і здійснювати агресивні дії по відношенню до України та інших країн.

Більше санкцій – хороших і різних

Власне, чим далі, тим більше санкцій, що вводяться по відношенню до Росії, не пов'язані з Україною. В кінці травня Берлін ініціював введення санкцій за хакерську атаку на Бундестаг, здійснену російськими хакерами ще в 2015 році.

"Санкційний режим дозволяє заморожувати активи, вводити обмеження в'їзду як для осіб, так і для організацій. Це процес, який ми запускаємо" , – зазначила представник міністерства закордонних справ ФРН Марія Адебар.

Реклама

За інформацією німецької преси, санкції планується ввести, зокрема, по відношенню до громадянина РФ Дмитра Бадіна і "групи осіб", причетних до атаки.

"Мова повинна йти про людей, що належать до хакерських груп APT 28 і APT 29. Обидві приписані до російських спецслужб і несуть відповідальність за численні хакерські атаки в Європі", – писав, зокрема, SPIEGEL. А The New York Times відзначала, що під санкції може потрапити і глава ГРУ Ігор Костюков.

"У випадку з Німеччиною, на мій погляд, дуже показова ситуація. Очевидно, що Путін хоче домовитися з Заходом, знайти якийсь конструктивний компроміс. Але Росія вже настільки вжилася в роль "міжнародного хулігана", що у них порушення правил відбувається буквально "на автоматі". Природно, коли це зачіпає гідність іноземної держави і загрожує безпеці, слідує реакція. Ось тут німцям прикро: вони, начебто, намагаються добре ставитися до Росії, домовлятися з нею, а об них так грубо витирають ноги. Плюс ризики для національної безпеки", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.

Процес запущено. У разі якщо ЄС погодиться підтримати ініціативу Німеччини, це буде першим прецедентом використання антихакерських санкцій в рамках рішення ЄС про протидію кібератакам, прийнятого ще в травні минулого року.

Паралельно в США "на низькому старті" перебуває пакет розширених санкцій стосовно "Північного потоку-2". Відповідний законопроєкт, підготовлений представниками республіканців і демократів, істотно розширює санкції: тепер під них будуть підпадати як судна, що прокладають газопровід, так і компанії, які постачають обладнання, які страхують ці судна тощо. Для введення санкцій потрібно, щоб проєкт був затверджений Конгресом і підписаний президентом. Але з огляду на те, що документ прийнятий на основі консенсусу партій, а також позицію Трампа по відношенню до цього питання, затвердження проекту – питання часу і простого політичного рішення.

"Американські санкції, введені проти "Північного потоку-2", залишаються найбільш дієвими. Вони якщо і не припинили будівництво зовсім, то серйозно його уповільнили і змусили нести серйозні збитки Росію і "Газпром". Є чітка заява Трампа, що США хочуть посилити свою присутність на газовому ринку Європи. І це чіткий сигнал про те, що санкції проти будівництва "Північного потоку-2" будуть розширюватися", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Зміни незворотні

За всієї несхожості приводів, причин, мотивів введення санкцій проти Кремля, всі вони мають і дещо спільне. По-перше, це, звичайно, остаточно (або, принаймні, на період, поки Росією буде управляти режим Путіна) сформована репутація Кремля. Мотивуюча Захід розглядати дії Москви буквально під мікроскопом.

Реклама

Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що інциденти, подібні німецькому, в інший час, до 2014 року, могли бути тихо і спокійно вичерпані в спокійній дипломатичної обстановці. Сьогодні ж це неможливо.

"Питання поганої репутації – це як залікова книжка у студента. Коли є репутація двієчника, прогульника, то і ставлення буде більш жорстке. Пам'ятайте, як в 2014-му довго і невпевнено вводили санкції? Перше попередження, друге попередження, спроби умовити, спроби напоумити. Зараз же дійсно репутація працює проти Росії. Тим більше вона сама дає приводи", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.

З іншого боку, і від недружніх, м'яко кажучи, дій по відношенню до інших країн Москва раніше утримувалася. Виникає парадокс: всіляко прагнучи позбутися санкцій, Москва постійно дає приводи їх розширювати і поглиблювати. Скандал в Чехії, що завершився висилкою двох російських дипломатів, тому підтвердження. Втім, не факт, що скандал завершено і що в доступному для огляду майбутньому ми не побачимо нової санкційної ініціативи – тепер вже ініційованої Прагою.

"Справа Скрипалів, що призвела до санкцій, німецька справа, багато інших прикладів, коли Росія, по суті, може, навіть не спеціально, "по ходу" порушує правила. Політика Росії стала настільки агресивною, що порушення для них стали звичайним явищем. Вони навіть не замислюються, що порушують. Але в підсумку самі провокують санкції проти себе. А потім, можливо, щиро дивуються: "за що", "як так?". Якщо ви хочете, щоб з вас зняли санкції, потрібно для початку хоча б змінити поведінку. Але, можливо, в російському баченні своєї ролі в світі відбулися настільки глибокі і незворотні зміни, що вони просто не можуть інакше", – каже Володимир Фесенко.

Нарешті, третій, найнеприємніший і навіть небезпечний для Кремля момент. Санкційна машина, запущена Заходом, набирає обертів. І зупинити її не так-то просто.

"Санкції не те щоб легко ввести, але порівняно легко. А ось скасувати важко. Я наведу приклад з історії – поправку Веніка. Яку водили в 70-і роки минулого століття, а скасували вже в нинішньому. Коли вже давно не було СРСР і проблем з виїздом громадян цієї країни за кордон. (Поправка до Закону про торгівлю американського сенатора Джексона Веніка обмежувала торгівлю з країнами, що перешкоджають еміграції. Щодо України знята в 2006 році, Росії – в 2012 році – Авт.) Проблема еміграції євреїв давно втратила актуальність, а поправка залишалася. Тобто працює інерція", – каже Володимир Фесенко.

Втрати будуть наростати

Зрозуміло, санкції, які цивілізований світ вводить проти держави-агресора, навіть якщо вони не пов'язані з Україною, на руку нашій країні. Чим більша економічна, політичнна, репутаційна шкода наноситься окупанту, тим більше шансів на те, що з часом він буде змушений піти на дотримання міжнародних норм і правил. Причому, звичайно, мова не тільки про припинення війни на Донбасі, а й про відновлення конституційного ладу в Автономній Республіці Крим.

"Для адміністрації Володимира Путіна, для його оточення, для російських еліт в цілому санкції – дуже суттєвий подразник. Вони хочуть вести з Заходом бізнес, хочуть, щоб діти вчилися на Заході, хочуть купувати нерухомість, зберігати гроші за кордоном. І вони постійно в напрузі, тому що незрозуміло де, в якому напрямку, проти кого наступного разу "вистрілять" санкції. Тобто санкції серйозно тиснуть, причому це ми навіть не говоримо про економічні наслідки для Росії. Втрати економіки істотні сьогодні, і без послаблення режиму санкції будуть тільки наростати", – підсумував Олександр Мусієнко.


Відзначимо, що Кремль сам дає численні приводи для того, щоб цивілізовані країни не тільки продовжували санкції стосовно Росії, але і вводили нові. Подробиці – в сюжеті:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти