Заборона на російську пропаганду в Молдові: з'явилася реакція МЗС РФ

Заборона на трансляцію в Молдові російських новинних і інформаційно-аналітичних передач вимагає реакції ОБСЄ і оцінки офіційних європейських структур. Про це заявила офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова.

"Вважаємо, що ця ситуація вимагає реакції не тільки таких міжнародних спеціалізованих інституцій як ОБСЄ. Цікаво також було б почути оцінку офіційних представників європейських структур з приводу того, наскільки настільки завзяте прагнення молдовської влади зачистити інформаційний простір країни відповідає загальноєвропейським цінностям", – йдеться в офіційному коментарі Захарової, опублікованому на сайті російського відомства.

Захарова стверджує, що цей акт "носить послідовний характер і є черговим антиросійським випадом з боку правлячої парламентської більшості в Кишиневі".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Нагадаємо, голова парламенту Молдови Андріан Канду, який за рішенням Конституційного суду виконує обов'язки президента, підписав закон "про боротьбу з російською пропагандою", він набуде чинності найближчим часом.

Закон про внесення поправок до Кодексу про телебачення і радіо був в терміновому порядку ухвалений парламентом Молдови відразу в двох читаннях 7 грудня 2017 року. Він передбачають заборону на ретрансляцію в Молдові інформаційних, інформаційно-аналітичних, політичних і військових передач з країн, які не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Під дію закону підпадають програми російських телевізійних каналів, які ретранслюються в Молдові.

Президент Ігор Додон категорично відмовився промульгувати закон. Він повернув його до парламенту 21 грудня, але депутати парламентської більшості 22 грудня повторно проголосували за його ухвалення в тій же редакції, без врахування думки президента. Додон знову відхилив закон.

Згідно із законодавством, президент може не промульгувати закон і повернути його до парламенту, але тільки один раз. Якщо ж парламент проголосує повторно, то глава держави зобов'язаний промульгувати. Згідно з рішенням Конституційного суду, якщо президент і після повторного голосування не промульгує закон, то, після спеціального звернення до Конституційного суду, відповідні повноваження президента переходять до голови парламенту, який може підписати указ замість президента.