Ігри навколо Мінська: білоруський експерт розповів, чого хочуть Назарбаєв і Трамп

20 січня 2018, 07:42

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Проводити переговори щодо Донбасу в Мінську спочатку було рішенням двох президентів – білоруського і українського

Заява президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який передав пропозицію американського лідера Дональда Трампа перенести переговори щодо Донбасу з Мінська до Астани, не на жарт схвилювала український і білоруський інформпростір.

Реклама

"Безпосередньо ця розмова не відбувалася – обстановка не дозволяє, самі знаєте. Тому я не став це педалювати. Але ми через Північну Корею перекинули "місток" до України. Є Мінські домовленості, які зайшли в глухий кут, я вважаю. Зараз миротворців треба вводити на Донбас і до Луганська. Треба зближувати ці позиції, приходити до порозуміння. "Мінськ-1" в глухому куті, потрібен "Мінськ-2", – заявив Назарбаєв на брифінгу в Нью-Йорку після зустрічі з Дональдом Трампом.

У відповідь на це, за словами Назарбаєва, Трамп запропонував перенести переговори щодо врегулювання війни на Донбасі до Астани. "Давайте в іншому місці, не в Мінську", – передає Назарбаєв пряму мову Трампа. "Давайте в Казахстані, як спочатку мало бути", – передає свою відповідь Трампу Назарбаєв, додавши, що сторони домовилися працювати в цьому напрямку.

Але ось що дивно – офіційних заяв від американської сторони ми так і не почули. За інформацією заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, як переговорний майданчик щодо Донбасу Казахстан розглядався ще три-чотири роки тому. Але переговори з цього приводу зірвалися, оскільки Україна вважала, що немає сенсу проводити переговори через неготовність Росії домовлятися. До того ж зараз, за словами Солодкого, і в Казахстані не зовсім задоволені через тривалу відсутність посла України.

З іншого боку, за словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, логіка президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який запропонував Астану як майданчик, зрозуміла. Там вже проводилися консультації щодо врегулювання ситуації в Сирії. Та й Білорусь, і Казахстан – члени ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку – Авт.) і Євразійського союзу.

Реклама

Білорусь на пропозицію Назарбаєва відреагувала вкрай негативно. Голова МЗС Володимир Макей заявив: "Переговори щодо України можна перенести хоч до Антарктиди, якщо буде впевненість в їхньому успіху. Але для появи цієї впевненості треба, щоб всі залучені до цього конфлікту сторони, а також нібито "сторонні", але вельми зацікавлені держави були щиро націлені на припинення кровопролиття".

За словами директора білоруського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень Арсенія Сивицького, на такі заяви у Назарбаєва є свої причини, але в зміні переговорного майданчика не те що немає необхідності – у такої ідеї немає перспективи. В інтерв'ю сайту "Сегодня" Арсеній Сивицький розповів, як заява Назарбаєва пов'язана з заблокованими в американських банках казахстанськими активами, і про що на найвищому рівні домовилися Київ і Мінськ.

- Дещо дивно, погодьтеся, чути пропозицію Трампа про можливе перенесення переговорного майданчика щодо Донбасу з Мінська від Назарбаєва. Що стоїть за заявою президента Казахстану?

- Мені здається, що потрібно враховувати контекст переговорів Трампа і Назарбаєва, і чому раптом ця тема стала на порядку денному. Нагадаю, що нещодавно деякі американські банки заморозили активи на кількадесят мільярдів доларів, що належать уряду Казахстану за позовом молдавського олігарха Анатолія Статі до уряду Казахстану за те, що свого часу Казахстан відібрав у пана Статі низку нафтогазових активів на території Казахстану. Звісно ж, це була одна з головних тем переговорів Трампа і Назарбаєва. Оскільки ця судова тяганина триватиме ще довго, Казахстан зацікавлений в тому, щоб якось поліпшити свою міжнародну репутацію, в тому числі і в контексті цих судових розглядів. Для цього Казахстан вирішив використовувати і тему перенесення Мінського переговорного майданчика до Астани.

- Наскільки це реалістично?

Реклама

- Сьогодні немає підстав для перенесення переговорного процесу з Мінська до Астани з кількох причин. По-перше, чисто технічно перенесення з одного місця до іншого навряд чи посприяє наданню якогось імпульсу і вирішенню сьогоднішніх суперечностей в рамках Мінського переговорного процесу. А найголовніша проблема на сьогодні в тому, що Мінськ просто не виконується. І відомо через яку сторону – Росії, яка не зацікавлена в тому, щоб цей конфлікт був вирішений. Але це ніяк не пов'язано з місцем переговорів.

По-друге, і це найголовніше: чомусь, перш ніж їхати до США і робити подібні заяви, ніхто не запитав, що з цього приводу думають в Мінську, Києві, Берліні та Парижі. Я нагадаю, що проводити переговори в Мінську було рішенням спочатку двох президентів – білоруського і українського – Лукашенка і Порошенка, з яким потім погодилися канцлер Німеччини Ангела Меркель і на той момент президент Франції Франсуа Олланд. Також нагадаю, що ні США, ні Казахстан не є учасниками Мінського переговорного процесу. Тому я не думаю, що до цих заяв Назарбаєва потрібно ставитися серйозно.

- Навіщо тоді це потрібно Трампу?

- Поки ми не чули офіційної заяви Трампа з цього приводу. Мені здається, потрібно дочекатися якоїсь чіткої офіційної позиції, якщо вона взагалі буде. Адже, одна справа, що говорить Трамп, а зовсім інше, як та чи інша позиція формулюється від імені інших американських структур, будь то представник США в ООН, або ж представник Держдепу, Міноборони. Поки що такої офіційної позиції сформульовано не було, і це означає, що ініціатива щодо перенесення швидше виходила від казахстанської сторони. Тим більше, що у Казахстану є кілька формальних підстав, щоб претендувати на статус мирного переговорного майданчика.

По-перше, зараз Казахстан є непостійним членом Ради безпеки ООН. По-друге, в Астані проходить другий переговорний процес – "Астанінський" – щодо сирійського врегулювання, де збираються сирійська опозиція і сирійський режим, при посередниках у вигляді Росії, Ірану і Туреччини, щоб обговорювати шляхи вирішення конфлікту. Потрібно додати, що якщо оцінювати, як йдуть переговори в Мінську і в Астані (щодо Сирії – Авт.), Звісно, в Астані вони йдуть набагато ефективніше і з набагато більшою результативністю.

В тренді
Страшна ДТП автобуса з українцями в Польщі: всі подробиці
Реклама

І, нарешті, по-третє, Казахстан з самого початку намагався запропонувати себе як переговорний майданчик щодо Донбасу. Коли почався конфлікт між Україною і Росією, спочатку Білорусь виступила з такою пропозицією, ну і Казахстан теж спробував на цьому зіграти.

- Але чутки про можливе перенесення Мінського переговорного майданчика з'явилися не вчора. Відразу після "шпигунського" скандалу між Києвом і Мінськом про це заговорили українські експерти.

- Наскільки мені відомо, ситуацію вже вирішили на найвищому рівні – на рівні президентів.

- А як її вирішили?

- Була зустріч президентів Лукашенка і Порошенка в Абу-Дабі (в ОАЕ 2 листопада. – Авт.), щоб обговорити це питання. Було видно, що це була термінова зустріч, і було прийнято рішення максимально швидко закінчити всі процесуально-правові дії в Білорусі, не піднімаючи це питання публічно. Хоча у мене особисто великі сумніви, наскільки правомірно було звинувачувати Шаройка саме в шпигунстві. З того, що нам показали на відео (в листопаді один з білоруських каналів показав кадри затримання і допиту українського журналіста Павла Шаройка. – Авт.), це не дуже схоже на шпигунську ситуацію.

Не виключено, що тут був і третій фактор – фактор Москви, яка могла підкинути своїм білоруським колегам якісь матеріали. Але, з моєї точки зору, цей кейс ніяк не вплине на перенесення Мінського майданчика, тому що на найвищому політичному рівні цей інцидент був вичерпаний досить швидко, і навряд чи впливатиме на ситуацію. Принаймні, доти, доки в Білорусі не пройде суд над Шаройком і, найімовірніше, поки не відбудеться обмін. Тому що білоруський громадянин теж за шпигунством знаходиться під арештом СБУ – він нібито шпигував на користь Росії, працюючи при цьому на КДБ Білорусі. Тобто, буде або обмін, або депортація. Але цей конфлікт навряд чи може якось вплинути на відносини між Мінськом і Києвом, як на найвищому політичному рівні, так і на перенесення переговорного майданчика.

- Але "шпигунський" скандал далеко не перший. Ні для кого не секрет, що Київ ображається на Мінськ за підігравання Росії при голосуваннях в ООН, наприклад...

- Як я вже казав, на найвищому політичному рівні є повне взаєморозуміння і довіру. Тим більше, що офіційно Білорусь є союзником Росії. Є угода про координацію зовнішньополітичних позицій Білорусі та Росії, в тому числі і на міжнародних майданчиках. Але потрібно мати на увазі, що там, де солідаризація з Росією на міжнародних майданчиках не призводить до якихось серйозних наслідків, наприклад, введення економічних або політичних санкцій проти Білорусі, Мінськ змушений демонструвати солідарну позицію з Кремлем.

Кремль за різними напрямками постійно тисне на Білорусь, починаючи від інформаційного, закінчуючи економічним і військово-політичним. І тут Мінськ змушений маневрувати. Щодо серйозних питань, таких, як визнання Криму частиною Російської Федерації, ми бачимо, що Білорусь не піде на такий крок. Це автоматично призведе до введення санкцій з боку Заходу вже відносно Білорусі.

Для Києва істотними є кілька питань: офіційна позиція Білорусі щодо Криму; наявність або ненаявність постійної присутності російських військ на території Білорусі, які могли б загрожувати Україні з Півночі (таких російських угрупувань на сьогодні на території Білорусі немає, і не передбачається); використовувати Білорусь як транспортний і економічний хаб, щоб, по суті, вести торгівлю з Росією в умовах, коли прямі торгово-економічні контакти (транспортні, логістичні) між Україною та Росією відсутні.

- Ви говорите, що з боку Білорусі військової загрози немає. Але відразу після заяви Назарбаєва один з білоруських експертів заявив, що в разі перенесення переговорного майданчика Білорусь не зможе гарантувати безпеку спільного кордону з Україною.

- З самого початку російсько-українського конфлікту Білорусь виступила з гарантіями неможливості використовувати свою територію як плацдарм для агресії проти України. Тут зрозуміло, хто мався на увазі – Росія. Тому незалежно від того, де буде переговорний майданчик, Мінськ і далі зберігатиме позицію регіонального донора стабільності і безпеки, перешкоджаючи розміщенню тут російських військ, які можуть загрожувати не тільки Україні, але і країнам Балтії та Польщі. У формулюванні, яку виклав експерт, це виглядає як шантаж. У цих питаннях Білорусь, звісно ж, не може шантажувати Україну тим, з'являться в Білорусі російські війська чи ні.

Якщо в Білорусі з'являються російські війська – це підриває наші гарантії, дані не тільки Україні, але і іншим сусіднім країнам – Балтії та Польщі. Але поки я не бачу підстав для того, щоб Мінський майданчик був перенесений. Потрібно сказати, що тут є чисто технічний момент. Мінськ дуже зручно розташований з логістичної точки зору, сюди зручно добиратися і з Відня, і з Брюсселя, Берліна, Парижа, Києва, і російським партнерам.

Всі подробиці в спецтемі Врегулювання на Донбасі

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти