Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Авіакатастрофа пасажирського рейсу PS752 Тегеран-Київ українських авіаліній, яка забрала 176 життів, підняла справжню інформаційну бурю. Задовго до появи перших фото з місця падіння літака, BBC написав: "Неясно, чи пов'язаний цей інцидент з ірансько-американською конфронтацією". Масла у вогонь підлили йорданські ЗМІ, повідомивши, що український літак збила іранська ракета.
Катастрофа українського літака сталася через кілька годин після ракетних ударів Ірану по двох американських базах в Іраку, запустивши появу цілого ланцюжка конспірологічних теорій. Офіційні версії падіння літака з'являться тільки після розшифровки "чорних ящиків", яка пройде в Ірані. Їх уже знайшли, щоправда, за інформацією Тегерана, ящики істотно пошкоджені. Однак до цього озвучувати будь-які причини катастрофи, за словами українського керівництва, буде маніпуляцією.
Низка авіакомпаній, в числі яких німецька, канадська, французька і російська, вже скасували польоти в повітряному просторі Ірану через загострення ситуації на Близькому Сході. Україна і зовсім скасувала всі рейси до Тегерана. Поки іранська сторона шифрує дані "чорних ящиків", а українська направила своїх фахівців до Ірану, сайт "Сьогодні" проаналізував, чим так небезпечне загострення на Близькому Сході (а в даному випадку між США і Іраном, яке триває з 1979 року) і чи стоїть світ на порозі нової війни (Третьої світової, як писали цими днями в соцмережах по всьому світу).
Що сталося?
Новий виток напруженості між США і Іраном почав розкручуватися після обрання Дональда Трампа, який неодноразово критикував ядерну угоду щодо Ірану, підписану Сполученими Штатами, Францією, Великою Британією, Китаєм, Німеччиною і Росією 2015 року. Уже в травні 2018-го США вийшли з договору, який передбачав зняття санкцій в обмін на скорочення Тегераном свого ядерного потенціалу, а пізніше ввели додаткові обмеження проти банківського і нафтового секторів Ірану.
США підштовхували інших підписантів до перегляду умов ядерної угоди. У Парижі, Берліні, Москві та Пекіні відповідали, що їх все влаштовує, критикуючи Вашингтон за розпалювання нестабільності на Близькому Сході. Загроза повномасштабної війни нависла над регіоном після вбивства 3 січня іранського генерала Касема Сулеймані, який, за заявами американської сторони, був причетний до нападу і штурму американського посольства в Багдаді 31 січня 2019 року, вбивства сотень і поранення тисяч американських і військових міжнародної коаліції.
Генерал Сулеймані загинув в результаті авіаудару США, який був проведений за наказом Дональда Трампа. Сулеймані був не просто впливовим військовим. По-перше, він був правою рукою верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Саме після ісламської революції і приходу до влади Хаменеї 1979 року кількасот радикально налаштованих студентів увірвалися до будівлі американського посольства і взяли в заручники кількадесят його працівників. Так розпочалася американсько-іранська криза.
По-друге, Сулеймані був ідеологом зовнішньої політики Ірану, маючи вплив також в Іраку, Сирії, Лівані і Ємені. Він намагався створити союз шиїтських держав. Сулеймані нерідко називають архітектором війни в Сирії на боці президента Башара Асада, якому, крім Ірану, продовжує допомагати Росія. Ще за життя він став героєм документальних фільмів і пісень, а ховали Сулеймані як "живого мученика" (так його назвав сам Хаменеї), який загинув за віру. У тисняві на похоронах Сулеймані загинуло щонайменше 56 осіб, понад 200 травмовані.
Де все розгортається?
Касем Сулеймані був убитий біля аеропорту Багдада в Іраку. Влада Ірану заявляла, що розглядає 13 варіантів можливої відповіді. Багато експертів припускали, що це можуть бути точкові терористичні атаки проти американських об'єктів і громадян. У ніч на 8 січня Іран випустив понад десяток балістичних ракет по двох американських військових базах у Іраку. Причому, за інформацією CNN, Ірак заздалегідь попередив США про можливі удари Ірану. Пізніше сам Дональд Трамп заявив, що жоден американський військовий не постраждав, що, за його словами, стало результатом роботи системи попередження про удари.
За словами експертів, метою акції Ірану з обстрілом військових баз США в Іраку є не тільки помста за смерть генерала Касема Сулеймані, а й демонстрація Вашингтону військових можливостей, щоб американські війська покинули Ірак, після чого Тегеран отримав би повний контроль над Іраком. Варто нагадати, що 5 січня парламент Іраку прийняв резолюцію, якою звернувся до уряду скасувати прохання США про допомогу Іраку (в країні перебуває 5200 американських військових).
"Втім, іранці дуже сильно підвищили ставки в грі, здійснивши напад на американські об'єкти, хоча американці не зазнали збитків. Також можна розглядати поточну ситуацію, як швидку спробу Ірану втамувати спрагу іранського натовпу в помсті американцям за Сулеймані. Вже очевидно, що всередині країни формується паралельна медіа-реальність, яка повинна переконати місцеве населення, що іранське керівництво зберегло обличчя і помстилося за мученика. Тобто, це акція для іранців перед виборами до парламенту країни, які відбудуться 21 лютого 2020 року", – сказав сайту "Сьогодні" співзасновник Центру досліджень Африки Олександр Мішин.
Коли буде відповідь США?
Всі чекали звернення Дональда Трампа до нації, яке він анонсував у своєму Twitter відразу після ракетних ударів Ірану по американських базах в Іраку. Вранці на брифінг у Білому домі разом з президентом США вийшли віцепрезидент Майк Пенс, держсекретар Майк Помпео, міністр оборони Марк Еспер і високопоставлені американські генерали.
Однак, незважаючи на настільки авторитетну групу підтримки, Дональд Трамп оголосив лише про введення додаткових санкцій проти Ірану, а Велику Британію, Францію, Німеччину і Росію він закликав визнати нову реальність і переглянути свої позиції щодо ядерної угоди 2015 року. Також, за словами американського президента, США продовжують оцінювати, як дадуть відповідь на ракетні удари по американських базах в Іраку (хоча раніше Трамп заявляв, що США готові завдати удару по 52-м цілям в Ісламській республіці), і закликають НАТО до активніших дій на Близькому Сході.
За словами експертів, станом на зараз Сполучені Штати не готуються до війни з Іраном, хоч і перекинули туди додатково близько 3 тис солдатів. За даними останніх опитувань (Reuters і Ipsos), 71% американців вважають, що Штати воюватимуть з Іраном в найближчі кілька років. Однак при цьому 54% опитаних не схвалюють дії Трампа щодо Ірану.
Головний консультант відділу військової і військово-економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков підкреслює, що у Ірану є комплект конвенційних сил, чим він намагається створити ефект стримування на основі ракетних сил і здатності завдавати ударів по американських базах та інших важливих об'єктах в регіоні, передусім, в арабських країнах Перської затоки.
"Але якщо почнеться якась велика конвенційна війна, для американців не буде проблем за кілька тижнів-місяць інтенсивного ракетного авіаційних ударів знищити ракетні сили Ірану, які вони створюють для стримування можливої американської інтервенції (бо авіації майже немає, потенціал наземних сил не такий і страшний), і ті ВМС, які можуть створити загрозу для експорту нафти. Це два головних завдання. Інша справа, що потенціалу для цього в регіоні у США зараз немає – потрібно стягувати угруповання. На це піде до півтора тижня", – сказав сайту "Сьогодні" Микола Белесков.
Однак ризик регіональної війни, в яку можуть бути втягнуті ОАЕ, Ізраїль та інші країни, зберігається. За словами Олександра Мішина, чим більше буде провокацій з боку Ірану і його поплічників, тим цей ризик буде вище. А ось між США і Іраном триватиме "війна нервів".
"Втім, ні Тегеран, ні будь-яка інша країна в регіоні Близького Сходу в такому конфлікті не зацікавлена, тому що через територіальну близькість учасників він буде самогубним. Стосовно гравців за межами регіону, то ЄС виступає за якнайшвидшу деескалацію, а ось позиція Росії щодо конфлікту не чітка. Москва може виграти від конфлікту і посилить свої позиції як надійний постачальник газу на ринки ЄС і країн Азії", – підсумував Олександр Мішин.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми