Підсумки візиту Ердогана до Києва: як Україні працювати з партнером Путіна і недругом Заходу

11 жовтня 2017, 07:19

Дар`я Нинько Дар`я Нинько

Україна і Туреччина можуть співпрацювати, незважаючи на зовнішньополітичний курс Анкари, кажуть експерти

9 жовтня Україну відвідав президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган. Сторони обговорили питання розвитку економічних і торговельних відносин і загальнополітичні теми. Сайт "Сегодня" спробував з'ясувати, наскільки перспективними можуть бути відносини Києва і Анкари, яка останнім часом все частіше сперечається з Заходом і все більше дивиться в бік Москви.

Реклама

Підсумки візиту

Переговори Порошенка і Ердогана тривали більше трьох годин (замість запланованих 45 хвилин). Сторони підписали дев'ять міждержавних документів і домовилися збільшити товарообіг між країнами до 10 млрд дол. Більш того, як заявив Ердоган, Туреччина, як і раніше, підтримує суверенітет і територіальну цілісність України і не визнає захоплення Криму Російською Федерацією (в Кремлі вже відреагували на цю заяву, зазначивши, що в питанні півострова Туреччина ніколи не була союзником РФ).

Крім того, Ердоган заявив, що Анкара підтримує якнайшвидше врегулювання конфлікту на сході України на основі міжнародного права і мінських домовленостей. Президент України Петро Порошенко, в свою чергу сказав, що розраховує на те, що Туреччина увійде до міжнародної групи щодо деокупації Криму. Також Порошенко зазначив, що Україна зацікавлена в збільшенні представництва Туреччини в моніторинговій місії ОБСЄ, що діє на сході України, і розраховує на підтримку Туреччиною розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі.

Крім цього, Україна зібралася навчати атомних енергетиків з Туреччини, Міноборони України домовилося про отримання технічної допомоги від турецької сторони, а прем'єр Володимир Гройсман після зустрічі з Ердоганом заявив, що Україна і Туреччина готові активізувати роботу із завершення підготовки договору про зону вільної торгівлі.

Реклама

У чому тонкість з Туреччиною

Останнім часом Туреччина налагоджує відносини з Росією. Зазначимо, ще зовсім недавно вони були, здавалося, безнадійно зіпсовані. У війні в Сирії Москва і Анкара підтримували різні боки (Кремль ставить на президента країни Башара Асада, тоді як Туреччина підтримує опозиціонерів), але особливо сильно відносини Росії і Туреччини погіршилися після того, як в листопаді 2015 турецький винищувач збив російський бомбардувальник Су -24, що порушив повітряний простір Туреччини. Росія тоді ввела відносно Туреччини економічні санкції. У Кремлі заявляли, що Туреччина повинна вибачитися і компенсувати збитки за збитий літак для відновлення діалогу. У червні 2016 року в Кремлі заявили, що президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган "вибачився" перед Путіним за збитий Су-24. У свою чергу, у президента Туреччини підкреслили, що Ердоган в листі до Путіна висловив лише жаль щодо інциденту зі збитим російським літаком.

9 серпня 2016 року в Санкт-Петербурзі відбулася перша після кризи в двосторонніх відносинах зустріч Путіна і Ердогана. Після цього турецький президент зустрічався з Путіним на саміті "Великої двадцятки" в Китаї, а також приїжджав до Кремля.

На сьогодні відносини двох країн відновилися, але не остаточно. Основним конфліктним питань є ставлення до курдського національного руху, зазначає політолог Володимир Фесенко. Росія, нехай і неявно, але підтримує курдів, що викликає у Туреччині підвищену напругу, зазначає експерт. Другий камінь спотикання сторін – Сирія. Проте, в силу економічних інтересів двох сторін і прагматичності Ердогана відносини Туреччини і Росії розвиваються.

З іншого боку, у Туреччини все гірше відносини з Заходом, зокрема, з США. На думку турецьких властей, Сполучені Штати спеціально укривають ісламського проповідника Фетуллаха Ґюлена, який нібито має відношення до спроби військового перевороту і повалення Ердогана. Так, деякий час тому співробітник генконсульства США в Стамбулі Метін Топуз був заарештований за звинуваченням у зв'язках з Ґюленом. Топузу були пред'явлені звинувачення в шпигунстві і спробах підриву конституційного ладу в країні. Після цього американська влада ухвалила рішення обмежити число відвідувачів посольства і консульств в Туреччині. Ці обмеження вступили в силу після оголошення про припинення видачі неімміграційних віз усіма дипломатичними представництвами США в Туреччині. Туреччина, в свою чергу, зробила такі ж кроки.

Реклама

З Євросоюзом у офіційної Анкари теж не все гладко. У Європі критикують Ердогана за обмеження демократії, а той заявляє, що його країна більше не потребує членства в ЄС.

В тренді
Не минуло й року. ВООЗ визнала, що коронавірус передається повітряно-крапельним шляхом

У зв'язку з усім перерахованим вище, може виникнути питання – чи варто Україні всерйоз розраховувати на співпрацю з Туреччиною?

Економіка важливіша за політику 

На думку українських експертів, у Києва і Анкари дійсно є перспективи для співпраці, нехай вона і може ускладнюватися втручанням РФ.

Так, каже політолог Володимир Фесенко, загальні інтереси України і Туреччини виражаються, наприклад, в акценті на територіальній цілісності. Якщо для України ця проблема вже актуальна, то для Туреччини з Курдистаном – потенційна, зазначає експерт.

"Нас більше об'єднує, ніж роз'єднує. Немає у нас явних конфліктних тем з Туреччиною. Можуть бути, але ми їх уникаємо", – зазначає Фесенко.

Реклама

Більш того, незважаючи на охолодження відносин Туреччини і Заходу, на Україні це не позначиться, вважає він. Наразі у сторін є конфліктні теми, відбувається охолодження відносин, але про конфронтацію говорити не варто. Більш того, в Європі критикують Ердогана за обмеження демократії, каже експерт. Втім, президент України Петро Порошенко в ході переговорів уникає цих тем, а в цілому для України ситуація, що склалася, прямих ризиків не несе, зазначає політолог.

"Стосовно ускладнення відносин між Ердоганом і деякими західними лідерами, якісь непрямі проблеми можуть бути, але, все-таки, прямих ризиків, на мій погляд, тут немає", – говорить Фесенко.

Швидше, ризикованішими для України можуть бути інтриги Росії, спрямовані на те, щоб погіршити відносини України і Туреччини. Партнерство Анкари і Москви, незважаючи на деякі протиріччя, розвивається, і воно вже може позначатися на Україні. Так, як зазначає політолог Володимир Фесенко, один з таких прикладів – це газопровід "Турецький потік", проект, спрямований на транспортування газу з Росії до Туреччини в обхід території України.

Втім, на думку політолога Олександра Палія, станом на сьогодні економічні питання між Україною і Туреччиною не прив'язані до політичних. Як вважає Палій, український ринок вигідний Туреччині, тому "грати" економічними питаннями вони стануть в останню чергу.

"Туреччина трохи ізолює себе від ринків ЄС, і Росія її досі не пускає на свої ринки. В таких умовах вони не гратимуть, вони відносяться до економіки, як до важливого фактору. Тим більше, що Україна дуже цікава для Туреччини з економічної точки зору. Тому що у них є товари, які на нашому ринку конкурентоспроможні, а у нас є товари, які дуже конкурентоспроможні на турецькому ринку. у чомусь ми конкуренти, але в дуже багатьох сферах ми, фактично, доповнюємо один одного, тобто більше співпраці, ніж конкуренції", – говорить Палій.

Як зазначає, у свою чергу, голова Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала, Туреччина завжди виходитиме зі своїх інтересів. І поки зараз у неї відбуваються ускладнення у відносинах з ЄС і США, вона шукатиме іншу точку опори в своїх інтересах. Саме цим може скористатися Україна для налагодження торговельно-економічних відносин з Туреччиною.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти